Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №153/2084/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 153/2084/25

Провадження № 22-ц/801/827/2026

Категорія: 101

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гаврилюк Т. В.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 рокуСправа № 153/2084/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчука О. В.,

суддів: Шемети Т. М., Панасюка О. С.,

за участю секретаря судового засідання Кулішко Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області, ухвалене у цій справі 03 лютого 2026 року у м. Ямпіль суддею цього суду Гаврилюк Т.В., дата складання повного тексту судового рішення не відома,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною вище заявою, мотивуючи її тим, що, досягнувши пенсійного віку, вона звернулась із відповідною заявою до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області про призначення їй пенсії. Однак, у призначенні пенсії їй відмовлено, у зв`язку із тим, що до її страхового стажу не зараховано період догляду за її сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки у свідоцтві про народження дитини в графі «мати» зазначено прізвище « ОСОБА_3 », а документи про послідовну зміну прізвищ відсутні.

Однак, заявник зазначила, що у неї від першого шлюбу є син - ОСОБА_2 , що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про народження сина, де в графі мати вказано - ОСОБА_4 , в графі батько - ОСОБА_5 .

Документ про одруження із батьком ОСОБА_2 та зміну її прізвища на « ОСОБА_3 » вона втратила та відновити не має змоги у зв`язку із тим, що шлюб був зареєстрований на окупованій території Молдови (Придністровська молдавська республіка - ПМР), а саме у місті Кам`янка Молдавської РСР.

Натомість відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , яке видане 22.11.2001 року Каменським районним відділом РАЦС Молдавської РСР, актовий запис № 56, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розірвали шлюб. Після розірвання шлюбу їй було присвоєно дівоче прізвище « ОСОБА_6 ».

ОСОБА_1 звернула увагу суду на те, що встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_2 їй потрібно для призначення пенсії.

За таких обставин, ОСОБА_1 просила суд встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її сином.

03.02.2026 року рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області у задоволенні вищевказаної заяви відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким заяву задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що факт того, що ОСОБА_2 дійсно є рідним сином ОСОБА_1 підтверджено доказами, які було долучено до заяви, однак суд першої інстанції їх безпідставно не врахував.

Крім того, сам ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій визнав, що він є сином ОСОБА_1 .

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Апеляційний суд, згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду скасувати з огляду на таке.

Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

В ході розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_7 в селі Довжок, Ямпільського району, Вінницької області, батьками якої є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 01.06.1965 року, виданим Довжоцькою сільською радою Ямпільського району Вінницької області (а.с.8).

Як вбачається із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00042593824 від 05.12.2023 року, 26.09.1984 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 укладено шлюб, після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_3 », актовий запис № 24, який 24.06.1987 року Кам`янським районним відділом ЗАГС був розірваний, актовий запис № 56 (а.с. 9).

Також в матеріалах справи міститься свідоцтво про розірвання 24.06.1987 року шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , яке викладене російською мовою (а.с. 17).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно 17.12.2025 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Довжок, Ямпільського району, Вінницької області, народився ОСОБА_2 , батьками якого записані: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.20).

Із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 05.01.2017 року видно, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Довжок Ямпільського району Вінницької області народився ОСОБА_2 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 (18-19).

Згідно із архівною випискою з запису акту про реєстрацію шлюбу, перекладеної з румунської/російської мови на українську, серії НОМЕР_5 , 03.10.1987 року у відділі ЗАГС м. Каменка зареєстровано шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_11 », актовий запис № 94 (а.с.13-14)

Із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_6 та витягу з реєстру територіальної громади №2024/000054218 від 03.01.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.6-7).

Відповідно до довідки за відомостями Довжоцького старостинського округу Ямпільської міської ради вих. № 184 від 18.12.2023 року ОСОБА_1 , дійсно народила та виховала до 3-х річного віку трьох дітей, зокрема сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).

01.10.2025 року рішенням про відмову в призначенні пенсії № 025250005527 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії, так як до страхового стажу не зараховано період догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки в свідоцтві про народження дитини, в графі «мати» зазначено прізвище - « ОСОБА_3 », при цьому документи про послідовну зміну прізвища відсутні (а.с.21-23).

Відмовляючи у задоволенні вимоги про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що така вимога є необґрунтованою та недоведеною, оскільки надані заявником докази заповнені на іноземній мові і лише частина з них має офіційний переклад, при цьому докази, які не мають належним чином завіреного перекладу, а саме свідоцтво про народження « ОСОБА_12 » (а.с. 10), свідоцтво про народження « ОСОБА_13 » (а.с. 11) та свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с. 17) суд до уваги не прийняв.

Водночас апеляційний суд не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, родинних відносин між фізичними особами.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 року у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 року (зі змінами) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Згідно із статтею 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.01.2025 року у справі № 205/4972/23 зазначив, що родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - це кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Доказом родинних відносин є зокрема свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії судових рішень, які набрали законної сили щодо встановлення факту родинних відносин.

Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторони. Суд не може збирати докази за власною ініціативою. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд у постанові від 11.02.2022 року у справі № 947/22756/19 зауважив, що цивільне законодавство не передбачає обов`язкового переліку доказів, якими особа може підтвердити факт родинних відносин з іншою особою, оскільки, реалізуючи свої процесуальні права з урахуванням принципу диспозитивності, сторона подає ті докази, які, на її думку, підтверджують обставини, які входять до предмета доказування.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 звернулася до суду із метою встановлення факту родинних відносин із сином, оскільки в свідоцтві про народження ОСОБА_2 в графі «мати» зазначено прізвище - « ОСОБА_3 », в той час як теперішнє прізвище матері « ОСОБА_11 ».

Встановлення факту родинних відносин необхідно заявнику для оформлення пенсії.

На підтвердження родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявником, з поміж іншого, було надано докази, які підтверджують укладання шлюбу ОСОБА_14 з ОСОБА_5 та відповідно зміну ОСОБА_7 прізвища на « ОСОБА_3 », зокрема витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00042593824 від 05.12.2023 року.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що оскільки свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не перекладене на українську мову відповідно до встановленого законом порядку, а тому до уваги не береться, є занадто формальним, враховуючи, що відповідно до ст. 78 ЦПК України суд має оцінювати докази в їх сукупності, а у вищевказаному витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища є інформація, що підтверджує укладання та розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що позбавляє сумніву щодо достовірності такого свідоцтва.

Крім того, разом із заявою ОСОБА_1 було надано довідку за відомостями Довжоцького старостинського округу Ямпільської міської ради вих. № 184 від 18.12.2023 року, згідно із якою ОСОБА_1 дійсно народила та виховала до 3-х річного віку трьох дітей, зокрема сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак суд першої інстанції з невідомих на те підстав взагалі не взяв її до уваги та не надав оцінку.

До того ж, свідоцтва про народження дітей заявника від іншого шлюбу, які не мають належним чином завіреного перекладу, а саме свідоцтва про народження « ОСОБА_12 » та свідоцтва про народження « ОСОБА_13 », не містять інформацію щодо до предмета доказування (факту спорідненості між заявником та ОСОБА_2 ), який ОСОБА_1 просить встановити, тобто не є належними доказами, а тому необхідності надавати оцінку таким документам щодо їх допустимості як доказів в суду першої інстанції не було. Здійснивши таку оцінку доказів, суд порушив вимоги ст. 77, 78, 89 ЦПК України щодо належності та допустимості доказів та їх оцінки.

Між тим, апеляційний суд також вважає, що заявником доведено належними та допустимими доказами подальшу зміну її прізвища на « ОСОБА_11 ».

Отже, з огляду на викладене, оцінюючи зазначені докази в їх сукупності, колегія суддів доходить висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та достатніми, в розумінні положень ст.ст. 77-80 ЦПК України, а також такими, що підтверджують факт родинних відносин заявника ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як матері і сина, відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог заявника, та, як результат, відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та допустив порушення норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, наслідком чого є задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, з ухваленням нового судового рішення в про задоволення заяви ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 03 лютого 2026 року скасувати, та ухвалити нове, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Постанова набирає законної сили із дня її ухвалення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. В. Ковальчук

Судді: Т. М. Шемета

О. С. Панасюк