Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №585/1862/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1862/26

Номер провадження 3/585/518/26

П О С ТА Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м.Ромни

Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Шульга В.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

мешканця

АДРЕСА_1 , продавець ФОП ОСОБА_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

8 травня 2026 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення в якому зазначено, що 29.04.2026 року при проведенні фактичної перевірки ювелірної майстерні ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що посадова особа ОСОБА_1 вчинив правопорушення встановленого законодавством порядку проведення розрахунків за товари, а саме: не надані підтвердження документи на срібні ложки на загальну суму 10169,00 грн, чим порушено п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (зі змінами та доповненнями), чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.155-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 252 КУпАП, під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об`єктивне дослідження всіх обставин справи.

За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтовано конкретними доказами, а в основу постанови покладені лише достовірні докази.

Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.155-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до п.80.2 ст.80 Податкового Кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Згідно п.80.7 ст.80 Податкового Кодексу України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Таким чином, законодавчо передбачено здійснення суб`єктами господарювання обліку товарних запасів та здійснення продажу лише тих товарів, що відображені у такому обліку, а фактична перевірка податковим органом може здійснюватися за місцем фактичного здійснення продажу товарів у присутності особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю з огляду на таке.

Відповідно до положень ст.80 Податкового кодексу України чітко розмежовано статус осіб, у присутності яких може проводитися фактична перевірка, а саме: посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, яка фактично здійснює розрахункові операції.

Як убачається з матеріалів справи, суб`єктом господарювання є ФОП ОСОБА_2 , який здійснює господарську діяльність у ювелірній майстерні за адресою: АДРЕСА_1 , де і була проведена фактична перевірка.

Разом з тим, відповідно до ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідальність за організацію бухгалтерського обліку, забезпечення фіксування фактів здійснення господарських операцій у первинних документах, а також за збереження таких документів покладається на керівника підприємства, власника або іншу уповноважену особу відповідно до законодавства та установчих документів.

Матеріали справи не містять доказів того, що на ОСОБА_1 , як продавця ювелірної майстерні, були покладені обов`язки щодо ведення обліку товарних запасів, забезпечення зберігання первинної документації чи надання документів, що підтверджують походження товару.

Крім того, судом не встановлено обов`язку здійснення обліку товарних запасів саме за місцем фактичної реалізації товару продавцем торговельної точки.

В той же час, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», покладає обов`язок надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів саме на суб`єкта господарювання, а не іншу особу.

Відповідно продавець, на якого не покладено обов`язку ведення обліку товарних запасів та забезпечення наявності підтверджуючих документів, не може нести відповідальність за ненадання таких документів під час проведення перевірки.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 155-1 КУпАП закрити.

Постанова може бути оскаржена в Сумському апеляційному суді через Роменський міськрайонний суд протягом 10 діб з дня її винесення.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В.О.Шульга