Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №592/3009/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/3009/26

Провадження №2/592/1465/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми у складі:

головуючого судді Титаренко В.В.,

за участю секретаря судового засідання Каплін А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Сумської міської ради в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг в м. Суми» Сумської міської ради про зобов`язання вчинити дії по приватизації,

встановив:

24.02.2026 до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій просить: визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 , без ордеру; зобов`язати Сумську міську раду в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг в м. Суми» Сумської міської ради вчинити дії щодо приватизації житлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без ордеру на жиле приміщення.

Свої вимоги мотивує тим, що 03.02.2004 рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 94 їй передано в оренду безстроков житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки власники квартири померли, а спадкоємці відсутні. Ордер на квартиру не надавався. З березня 2004 року вона є фактичним користувачем квартири та проживає в ній. 05.06.2025 Ковпаківським районним судом м. Суми ухвалено рішення відповідно до якого, квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , визнано відумерлою спадщиною та передано у власність Сумській міській територіальній громаді в особі Сумської міської ради. Після винесеного рішення суду вона звернулась до Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» стосовно визнання її наймачем квартири АДРЕСА_2 , однак їй було відмовлено через відсутність на те правових підстав. У зв`язку з наведеним, вважає, що вона позбавлена можливості скористатись правом на приватизацію спірної квартири без ордеру, тому вимушена звернутися до суду з цією позовною заявою.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі. Також, представник подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що у зв`язку з відсутністю ордеру на квартиру передати позивачці у власність квартиру відповідач не має законних підстав.

Ухвалою від 26.02.2026 суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання.

14.04.2026 суд ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив такі обставини та зміст спірних правовідносин.

Позивач ОСОБА_1 до укладення шлюбу мала прізвище ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження та свідоцтвами про шлюб (а.с. 10-13).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 29.01.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 19.03.2004 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради №94 від 03.02.2004 заселено за договором оренди квартири, власники яких померли, а спадкоємці відсутні, ОСОБА_3 в однокімнатну житловою площею 17,4 кв.м квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 15).

Також це підтверджується копією поквартирної карточки на квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 16).

Згідно з технічнимо паспортом на квартиру вона складається: з однієї жилої кімнати, кухні, коридору, санвузла, шафи, тому її житлова площа становить 16.8 кв.м, а загальна площа 27,7 кв.м (а.с. 17-21).

Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету СМР народних депутатів від 17.08.1989 ОСОБА_3 включено до списку громадян, які мають право на позачергове прийняття у члени житлово-будівельного кооперативу (а.с. 22-23).

З квитанції за січень 2026 року з МЄІРЦ вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито рахунки на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 24).

Листом від 06.01.2026 № 14.01-15/1650 Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» СМР повідомило ОСОБА_4 про те, що визнати її наймачем квартири АДРЕСА_2 не має законних підстав, адже вона не надала відомостей про те, що є членом сім`ї попереднього власника (наймача) квартири, а були вселені у квартиру на підставі рішення ВК СМР (а.с. 25, 31).

Квартира АДРЕСА_2 на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 14.02.1997 належала ОСОБА_5 (а.с. 26).

05.06.2025 Ковпаківський районний суд м. Суми ухвалив рішення, яким квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , визнав відумерлою спадщиною та передав у власність Сумській міській територіальній громаді в особі Сумської міської ради (а.с. 32-33).

Згідно з довідкою від 20.02.2026, виданою АТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ №10018/0145 філії – Сумського обласного управління, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , в основних списках громадян на отримання приватизаційних цінних паперів значиться. Житловий чек не використаний (а.с. 34).

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначені Законом України від 19.06.1992 №2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.

Статтею 2 зазначеного Закону України визначено, що до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно з ч. 4-5 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону. Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них. Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Компетенція і порядок утворення органів приватизації передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Зазначеними законодавчими актами визначена відповідна процедура здійснення передачі квартир державного та комунального житлового фонду у власність громадян, яка здійснюється лише уповноваженими на те органами.

За змістом наведених нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок приватизації державного житлового фонду, особа, яка бажає скористатись таким правом, звертається до відповідного органу із заявою, до якої додає необхідні документи, а цей орган приймає відповідне рішення, яке у випадку незгоди з ним заявника може бути предметом оскарження в суді.

Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) державного житлового фонду хоча й вирішуюються судом, однак належним способом захисту у разі порушення такого права є не передача у власність, а визнання безпідставною відмови органу приватизації передати у приватну власність квартиру з державного житлового фонду з покладенням обов`язку на останнього оформити приватизацію житлового приміщення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.202 у справі №483/731/19 (провадження № 61-1845св20).

Суд ураховує правові позиції Верховного Суду, висловлені в постанові від 08.06.2022 у справі № 202/3820/19 (провадження № 61-836св21). Верховний Суд вважав обґрунтованими вимоги про зобов`язання державного департаменту житлового господарства міської ради як органу приватизації державного житлового фонду провести приватизацію квартири. Тобто, був обраний спосіб захисту – зобов`язати провести приватизацію квартири.

Про ефективність та належність визначеного позивачем способу захисту порушеного права на безоплатну приватизацію державного житлового фонду шляхом зобов`язання вчинити дії щодо приватизації свідчать висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 183/2859/16 (провадження № 61-10997св18), від 19.06.2019 у справі № 338/347/16-ц (провадження № 61-24054св18), від 30.09.2020 у справі № 754/6918/18 (провадження № 61-13774св19) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18).

Суд ураховує правові позиції Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постанові від 20.06.2018 у справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18). У цій справі було визнано неправомірною відмову департаменту житлового господарства міської ради у приватизації і зобов`язано департамент провести приватизацію квартири.

Тобто, судова практика передбачає такі способи захисту, які зводяться до визнання безпідставною відмови органу приватизації і зобов`язання органу приватизації здійснити приватизацію житла.

З матеріалів справи вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , до об`єктів, що не підлягають приватизації згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не відноситься.

Суд установив, що позивач вселена у квартиру на законних підставах, незаконність її проживання ніким не спростована та не заперечувалась, та враховуючи, що в неї є всі необхідні документи для проведення приватизації вищезазначеного житлового приміщення, відмова у приватизації позбавляє її можливості реалізувати своє право на приватизацію квартири.

За таких обставин, з урахуванням вищезазначених норм права щодо можливості суду обрати спосіб захисту, який не суперечить закону відповідно до ч. 2 ст. 5 ЦПК України, з метою ефективного захисту прав позивачів, враховуючи способи захисту цивільних прав, суд вважає необхідним зобов`язати Сумську міську раду в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг в м. Суми» Сумської міської ради вчинити дії щодо приватизації житлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без ордеру на жиле приміщення.

Позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 , без ордеру, не є належним способом захисту прав позивача, оскільки суд, у цьому випадку, не наділений правом визнавати права на приватизацію за вищенаведеними в рішенні нормами права, крім того, вирішення зазначеної вимоги не призведе до захисту права особи щодо приватизації житлового приміщення, тому в цій частині позову слід відмовити.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263- 265, 268, 352 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати Сумську міську раду в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг в м. Суми» Сумської міської ради вчинити дії щодо приватизації житлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без ордеру на жиле приміщення.

В іншій частини відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач виконавчий комітет Сумської міської ради в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг в м. Суми» Сумської міської ради, місцезнаходження: м. Суми, майдан Незалежності, 2.

Суддя Вікторія ТИТАРЕНКО