Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №591/5546/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/5546/26 Провадження № 3/591/1398/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду міста Суми Косар А. І., розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

відСАП Сумського РУП ГУНП в Сумській області

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП

стосовно ОСОБА_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянство: України місце реєстрації: АДРЕСА_1 місце проживання: АДРЕСА_2 учасники судового провадження: ОСОБА_1 у статусі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і установила

02.05.2026 близько 00 год. 04 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов`язків відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який об 23:50 год перебував у громадському місці за адресою: м. Суми, вул. Сергія Табали, буд. 69 без супроводу батьків або осіб, що їх замінюють після 22:00 год, чим порушено рішення Сумської міської ради від 26.06.2013 №2524 МР Про обмеження перебування дітей у закладах та інших громадських місць у нічний час на території м. Суми та розпорядження Сумської ОВА.

Дії ОСОБА_1 поліцейським уповноваженого органу поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 визнала обставини правопорушення. Суду пояснила, що зазвичай син повертається додому вчасно. Того вечора він з друзями повертався на автомобілі, було пробито колесо, то водій пішов по колесо, а вони його чекали в автомобілі, приїхала поліція, повідомили її про подію. Зробила для себе певні висновки, просить суд врахувати її пояснення та закрити провадження.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд доходить до наступного висновку.

Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 184 КУпАП настає у разі ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Згідно зі статтею 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Зазначені факти як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відтак, батьки неповнолітнього можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, лише за умови їх винної поведінки та свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до вимог стст.245,251,252,280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Установлені судом обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення Серія ВБА № 001062 від 03.05.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , копіями паспортів ОСОБА_1 та сина ОСОБА_3 .

Таким чином, винуватість ОСОБА_1 доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, і її дії за ч. 1 ст. 184 КУпАП поліцейським уповноваженого підрозділу поліції кваліфіковано вірно.

Доказів же, що спростовували б винність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, суду не надано.

Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суддя враховує обставину, що пом`якшує відповідальність - щире розкаяння; обставин, що обтяжують відповідальність, не вбачає.

При вивченні особистості ОСОБА_1 судом встановлено, що остання самокритична, розуміє, що її син бу у пізній час у громадському місці. З неповнолітній сином (17 років) проведена бесіда і встановлено дозволений час перебувати на вулиці з друзями.

Згідно зі статтею 22 КУпАП, аналіз та правова оцінка зазначених даних дозволяють вирішити питання про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, закривши провадження по справі та обмежитись усним зауваженням.

Питання стягнення судового збору не вирішувалось.

Керуючись ст. 22, 247, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

Постановив:

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі статті 22 цього Кодексу за малозначністю вчиненого, обмежившись усним зауваженням, закривши провадження у справі.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, а також потерпілим протягом десяти днів з моменту винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.

Суддя А. І. Косар