Вирок від 14 травня 2026 р. у справі №591/2279/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Суд: Зарічний районний суд м. Сум

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників

Дата: 14 травня 2026 р.

Справа: №591/2279/25

Суддя: Ковтун О. М.

Справа № 591/2279/25

Провадження № 1-кп/591/71/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у місті Суми кримінальне провадження №12022200480001325, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 липня 2022 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Суми, громадянки України, незаміжньої, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, яка, зі слів, торгує на ринку, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Україна є суверенною і незалежною державою, територія якої в межах існуючого державного кордону є цілісною та недоторканною. Питання про зміну території України відповідно до Конституції України вирішується виключно всеукраїнським референдумом.

З 2014 року Російська Федерація здійснює збройну агресію проти України, що супроводжується тимчасовою окупацією частини території України. З 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, у зв`язку з повномасштабним військовим вторгненням Російської Федерації, на всій території України введено воєнний стан, який діяв і на час інкримінованих обставин.

ОСОБА_4 , будучи громадянкою України, постійно проживаючи у м. Суми, достовірно усвідомлювала загальновідомий факт збройної агресії Російської Федерації проти України, її триваючий характер, а також суспільно-політичне значення символу «Z», який після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну використовується як один із візуальних символів підтримки збройної агресії Російської Федерації проти України.

13 липня 2022 року у період часу приблизно з 13 год 38 хв до 13 год 39 хв ОСОБА_4 , перебуваючи у ліфтовій кабіні під`їзду №1 будинку АДРЕСА_2 , де вона проживала у квартирі АДРЕСА_3 , побачила розміщену на стіні ліфтової кабіни наліпку жовто-блакитного кольору із зображенням Державного Герба України та написом «СЛАВА УКРАЇНІ ГЕРОЯМ СЛАВА».

Діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_4 за допомогою маркера чорного кольору нанесла на зазначену наліпку рукописний напис «Росия Z Z».

Після нанесення напису ОСОБА_4 залишила ліфтову кабіну.

Напис «Росия Z Z» не був нейтральним побутовим написом або випадковим графічним зображенням. Він був нанесений саме на наліпку з державною символікою України та патріотичним гаслом, тобто в контексті очевидного протиставлення державній символіці України та суспільному змісту напису «СЛАВА УКРАЇНІ ГЕРОЯМ СЛАВА».

У конкретних обставинах справи поєднання слова «Росия» із символами «Z Z», нанесене на наліпку з українською державною символікою в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, за своїм змістом виражає позитивну оцінку держави-агресора, схвалення її дій та символічну підтримку осіб, які здійснюють збройну агресію Російської Федерації проти України.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 436-2 КК України як виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнала. Вона пояснила, що 13 липня 2022 року перебувала на роботі, однак назвати день тижня не змогла. Повідомила, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на восьмому поверсі, разом із батьками; іноді до них приходить сестра. У під`їзді є ліфт, яким вона користується не завжди, оскільки іноді ходить пішки, а ліфт працює з перебоями. Обвинувачена зазначила, що працює на ринку біля «корови», торгує вживаними речами, посудом, книжками, працює сама на себе. До цього працювала у своєї бабусі ОСОБА_6 , яка померла у лютому, а після її смерті продовжила торгувати та сплачувати містове. За словами ОСОБА_4 у 2022 році ринок відкрився у травні, вона працювала майже щоденно з 06 год до 14 год. ОСОБА_4 стверджувала, що кримінального правопорушення не вчиняла, у ліфті не бачила наліпки із зображенням Державного прапора та Герба України, нічого на ній не писала. Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження вона бачила відеозапис, на якому зображена жінка, яку вона не знає. Також пояснила, що під час обшуку в квартирі було вилучено бабусину шпильку, яку вона інколи носила, маркер, що, за її словами, належав сестрі, мобільний телефон і футболку білого кольору з короткими рукавами та чорним коміром, яка належить батькові та яку вона не носила. Вказала, що вона підтримує Україну та виступає проти збройної агресії Російської Федерації.

Свідок ОСОБА_7 , сестра обвинуваченої, у судовому засіданні показала, що проживає разом із сестрою за адресою: АДРЕСА_1 . Вину сестри заперечила та зазначила, що та не могла наносити символіку «Z» у ліфті, оскільки постійно перебувала на роботі. Пояснила, що вони обидві працювали на селянському Центральному ринку м. Суми без вихідних: Євгенія торгувала овочами на місці №27, а вона сама - посудом і книгами поруч. Разом з тим зазначила, що постійного візуального контакту з сестрою під час роботи не мала через розташування торгових місць. Щодо подій саме 13 липня 2022 року спочатку не змогла згадати конкретних обставин через значний проміжок часу, однак надалі стверджувала, що сестра була на роботі. Надаючи покази, плуталася щодо дат, називаючи то березень, то липень 2022 року. Також зазначила, що під`їзд будинку фактично є доступним для сторонніх осіб через поломки електрозамка, а в ліфті вона бачила лише наліпку «Україна».

Свідок ОСОБА_8 , мати обвинуваченої, у судовому засіданні пояснила, що ліфт у будинку не працював у період з 27 лютого до травня 2022 року, а пізніше працював з перебоями через технічний стан та відключення електроенергії. Під`їзд охарактеризувала як такий, до якого могли потрапляти сторонні особи. Щодо перебування доньки 13 липня 2022 року надала непослідовні пояснення: спочатку зазначила, що не пам`ятає подій трирічної давнини, потім припустила, що донька була на ринку, а згодом - що вона могла їздити з батьком на дачу. Підтвердила вилучення під час обшуку мобільного телефону, маркера та металевої шпильки. Щодо шпильки пояснила, що це річ покійної бабусі, яка її постійно носила, однак у відповідях про місце проживання бабусі надала різні відомості: спочатку стверджувала, що бабуся жила разом із ними, а потім - що з 2019 року вона мешкала у своєї сестри на вул. Красногвардійській. Також підтвердила виявлення у квартирі під час обшуку двох стрічок помаранчевого кольору типу георгіївських, які назвала випадковою знахідкою під письмовим столом. За її словами, маркер був вилучений із сумки обвинуваченої, яка стояла в коридорі та була доступна для членів сім`ї.

Оцінюючи показання обвинуваченої та свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , суд виходить із того, що ці показання підлягають перевірці у сукупності з іншими доказами, а самі по собі не можуть бути відкинуті лише через родинні зв`язки свідків із обвинуваченою.

Разом із тим суд критично оцінює ці показання в частині заперечення причетності ОСОБА_4 до інкримінованих дій, оскільки вони не містять точного й безпосереднього підтвердження місця перебування обвинуваченої саме у період з 13 год 38 хв до 13 год 39 хв 13 липня 2022 року. Пояснення свідків про «звичайний робочий день» мають характер припущення, а свідок ОСОБА_7 прямо підтвердила відсутність постійного візуального контакту з обвинуваченою під час роботи. Показання ОСОБА_8 щодо можливого перебування доньки на ринку або на дачі є непослідовними. Твердження про доступ сторонніх осіб до під`їзду не спростовують сукупності досліджених доказів, зокрема, відеозаписів, протоколів їх огляду, висновків експертів та обставин вилучення речей під час обшуку.

Суд безпосередньо дослідив докази, надані стороною обвинувачення, і оцінив їх відповідно до вимог належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Рапорт старшого оперуповноваженого ОПВ УКР ГУНП в Сумській області свідчить про те, що під час проведення оперативно-розшукових заходів у межах ОРС було встановлено відомості про можливу причетність громадянки ОСОБА_9 до дій, пов`язаних із виправдовуванням, визнанням правомірною або запереченням збройної агресії Російської Федерації проти України, у зв`язку з чим в її діях вбачалися ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 436-2 КК України (т. 2, а.с. 18). Суд враховує, що цей рапорт сам по собі не є доказом винуватості особи, однак має значення для оцінки підстав початку відповідних процесуальних та оперативно-розшукових дій.

Супровідним листом начальника УКР ГУНП в Сумській області на адресу слідчого у кримінальному провадженні направлено розсекречені матеріали проведених заходів для приєднання до матеріалів кримінального провадження № 12022200480001325 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, а саме: протокол №2667т/14/01-2022 на 12 аркушах та DVD+R інв. № 97т - 1 шт. (т. 2, а.с. 17).

Ухвалою слідчого судді Сумського апеляційного суду від 16 червня 2022 року надано дозвіл на здійснення аудіо-, відеоконтролю місця перебування ОСОБА_4 , а саме прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступного місця - ліфтової кабіни та тамбуру під`їзду №1 будинку №109 по вул. Петропавлівській у м. Суми, в межах ОРС №4 цт від 09 червня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 111-1 та ч. 3 ст. 436-2 КК України (т. 1, а.с. 63).

Відповідно до проміжного протоколу проведення оперативно-розшукового заходу аудіо-, відеоконтролю місця від 21 липня 2022 року № 2667т/14/01-2022 з відеозаписом DVD+R інв. № 97т, здійснювалася прихована фіксація відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступного місця - ліфтової кабіни та тамбуру під`їзду № 1 будинку № 109 по вул. Петропавлівській у м. Суми. Згідно з цим протоколом:

06 липня 2022 року об 11 год 12 хв 22 с у ліфтовій кабіні невідома жінка розмістила наліпку з написом «Слава Україні, Героям Слава» із символікою України;

06 липня 2022 року о 12 год 08 хв 00 с до ліфтової кабіни зайшла жінка зі світлим волоссям, яка натиснула кнопку № 1, о 12 год 08 хв 05 с намагалася відірвати зазначену наліпку, а о 12 год 08 хв 32 с вийшла з кабіни ліфта;

06 липня 2022 року о 12 год 08 хв 40 с ця жінка зі світлим волоссям знову зайшла до кабіни ліфта, натиснула кнопку № 8, о 12 год 08 хв 50 с відірвала частину наліпки, а о 12 год 09 хв 12 с вийшла з кабіни ліфта і натиснула кнопку № 2;

07 липня 2022 року о 13 год 07 хв 16 с жінка зі світлим волоссям відриває частину наліпки та о 13 год 07 хв 41 с залишає ліфтову кабіну;

08 липня 2022 року о 05 год 23 хв 37 с невідомий чоловік за допомогою скотча приклеює відірвану частину наліпки, намагаючись відновити напис;

13 липня 2022 року о 13 год 38 хв 38 с до ліфтової кабіни заходить жінка зі світлим волоссям, о 13 год 38 хв 42 с видно, як вона тримає маркер, о 13 год 38 хв 49 с на наліпці маркером здійснює напис орієнтовно «Росия» та о 13 год 39 хв 10 с виходить з ліфтової кабіни;

13 липня 2022 року о 13 год 39 хв 23 с жінка зі світлим волоссям та зі шпилькою повертається до кабіни ліфта, о 13 год 39 хв 25 с натискає кнопку № 8, о 13 год 39 хв 32 с починає писати маркером «Росия Z Z» на зазначеній наліпці, закінчує писати о 13 год 39 хв 41 с та о 13 год 39 хв 58 с виходить з ліфтової кабіни, при цьому натискає кнопку № 2 (т. 1, а.с. 64–77).

Зазначений протокол узгоджується із відеозаписом, дослідженим судом у судовому засіданні. Суд враховує як послідовність дій особи на відеозаписі, так і місце події, напрям руху ліфта, натискання кнопки № 8, зовнішні ознаки особи та наявність предмета, схожого на маркер.

Відповідно до проміжного протоколу проведення оперативно-розшукового заходу аудіо-, відеоконтролю місця від 28 липня 2022 року з відеозаписом, під час фіксації всередині ліфтової кабіни та тамбуру під`їзду № 1 будинку № 109 по вул. Петропавлівській у м. Суми зафіксовано, що 18 липня 2022 року о 15 год 57 хв жінка з темним волоссям зняла пошкоджену наліпку «Слава Україні Героям Слава» та наклеїла нову наліпку «Слава Україні Героям Слава» (т. 1, а.с. 78–82).

Ухвалою слідчого судді Сумського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року надано дозвіл на здійснення спостереження за ОСОБА_4 та аудіо-, відеоконтролю місця - ліфтової кабіни що знаходиться в під`їзді №1 будинку №109 по вул. Петропавлівській у м. Суми, в межах розслідування кримінального провадження №12022200480001325 від 21.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України (т. 1, а.с. 88).

Згідно з протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю місця від 07 жовтня 2022 року з відеозаписом, здійснювалася прихована фіксація відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступного місця - ліфтової кабіни та тамбуру під`їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 . Під час проведення заходу зафіксовано, що 29 серпня 2022 року о 08 год 47 хв та о 13 год, 11 вересня 2022 року близько 11 год 11 хв, 14 вересня 2022 року о 09 год 46 хв, 17 вересня 2022 року о 09 год 29 хв, 18 вересня 2022 року о 12 год 21 хв та 21 вересня 2022 року о 10 год 29 хв жінка зі світлим волоссям надриває наліпку «Слава Україні Героям Слава» (т. 1, а.с. 90-97).

Згідно з протоколами №№ 1, 2, 3, 4 від 26 жовтня 2022 року про результати спостереження за особою, річчю або місцем проводилося відеоспостереження за ОСОБА_4 . Відповідно до протоколу № 2 зафіксовано, що 21 вересня 2022 року о 10 год 30 хв ОСОБА_4 у ліфті приїхала на свій поверх та зайшла до квартири АДРЕСА_3 (т. 1, а.с. 99-102).

Суд бере до уваги, що наведені протоколи у своїй сукупності мають значення для ідентифікації особи, зафіксованої на відеозаписах, та для перевірки доводів обвинуваченої про непричетність. Вони оцінюються судом у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами.

Відповідно до протоколу обшуку від 26 вересня 2022 року за адресою проживання ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено аксесуар для волосся у вигляді шпильки з обрамленням типу перлина, маркер чорного кольору «Centropen Permanent», футболку білого кольору, мобільний телефон та сім-картку (т. 1, а.с. 105-110).

Суд враховує, що сам факт вилучення маркера та шпильки не доводить винуватості обвинуваченої поза розумним сумнівом, однак ці предмети мають доказове значення у сукупності з відеозаписом від 13 липня 2022 року, на якому особа зі світлим волоссям та шпилькою використовує предмет, схожий на маркер, під час нанесення напису на наліпку.

Згідно з висновком судово-портретної експертизи № СЕ-19/119-22/13519-ФП від 22 листопада 2022 року на відеозаписі «20220713 133901», який є додатком до проміжного протоколу проведення оперативно-розшукового заходу аудіо-, відеоконтролю місця від 21 липня 2022 року, у проміжку часу з 00 хв до 01 хв ймовірно зображена ОСОБА_4 ; відповісти на питання в категоричній формі експерту не видалося можливим (т. 1, а.с. 113–121).

Суд оцінює цей висновок з урахуванням його ймовірного характеру. Такий висновок не є єдиною та самостійною підставою для ідентифікації обвинуваченої як особи, зображеної на відеозаписі, проте у поєднанні з іншими доказами - протоколами аудіо-, відеоконтролю місця, протоколами спостереження, відомостями про проживання ОСОБА_4 на восьмому поверсі у квартирі АДРЕСА_3 , вилученням маркера та шпильки.

Відповідно до висновку судової лінгвістичної, семантико-текстуальної експертизи №1718 від 29 січня 2025 року у рукописному написі «Росия Z Z», нанесеному ОСОБА_4 , міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України (т. 1, а.с. 127–133).

Допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_10 підтвердила наданий висновок і пояснила, що досліджуваний напис «Росия Z Z» оцінювався не ізольовано, а з урахуванням суспільно-мовного контексту повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Експерт зазначила, що символ «Z» у такому контексті набув значення підтримки та схвалення дій Російської Федерації, а його використання разом зі словом «Росия» утворює позитивну оцінку відповідних дій. За поясненнями експерта, семантичне значення підтримки та схвалення перетинається зі змістом понять «виправдовування» і «глорифікація», оскільки глорифікація передбачає прославляння, звеличування та позитивну оцінку відповідного явища. Експерт також пояснила, що під час дослідження використовувала лексикографічні джерела, методичні рекомендації та дані про мовний узус, а відкриті джерела, зокрема Вікіпедію, враховувала лише як допоміжне джерело для з`ясування поширеного розуміння символу «Z».

Суд враховує, що висновок експерта та її пояснення стосуються спеціальних лінгвістичних знань і не підміняють правову оцінку дій обвинуваченої. Остаточна правова кваліфікація належить до повноважень суду.

Відповідно до науково-консультативного висновку спеціаліста - завідувача кафедри журналістики та філології СумДУ ОСОБА_11 , рукописне зображення «Росия Z Z» належить до візуальної інформації, яка за своїм змістом визнає правомірною збройну агресію Російської Федерації проти України, виправдовує тимчасову окупацію частини території України, спрямована на глорифікацію осіб та представників збройних формувань, які здійснюють збройну агресію проти України (т. 1, а.с. 146–149).

Суд оцінює зазначений науково-консультативний висновок як письмовий документ допоміжного характеру, який узгоджується з висновком судової експертизи та поясненнями експерта, однак не замінює висновку експерта і не є самостійною підставою для визнання обвинуваченої винуватою.

Суд перевірив заперечення сторони захисту та доводи, висловлені під час судового розгляду.

Доводи захисника про недопустимість доказів у зв`язку з порушенням строків досудового розслідування суд відхиляє з таких мотивів.

Відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні внесено 21 липня 2022 року. Доводи захисту щодо спливу строків досудового розслідування з моменту внесення відомостей до ЄРДР до повідомлення особі про підозру підлягають оцінці з урахуванням редакції ст. 219 КПК України, чинної на відповідних етапах кримінального провадження, а також змін, внесених Законом України № 3509-ІХ, який набрав чинності 01 січня 2024 року. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 436-2 КК України 07.02.2025. Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до суду 06.03.2025 , тобто в межах строків, передбачених ст. 219 КПК України, а тому підстав для визнання доказів недопустимими та закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України відсутні.

За встановлених у цьому провадженні обставин суд не встановив такого порушення строків досудового розслідування, яке відповідно до КПК України тягло б недопустимість доказів або закриття кримінального провадження. Стороною захисту не наведено переконливих даних про те, що на час прийняття процесуальних рішень у провадженні строки досудового розслідування були закінчені в розумінні кримінального процесуального закону.

Доводи захисника про недопустимість результатів аудіо-, відеоконтролю місця суд також відхиляє.

З матеріалів провадження вбачається, що на момент санкціонування та проведення відповідних оперативно-розшукових заходів і негласних слідчих (розшукових) дій дії перевірялися за ознаками, зокрема, ч. 3 ст. 436-2 КК України, яка належала до тяжких злочинів. Дозвіл на проведення аудіо-, відеоконтролю місця надано ухвалою слідчого судді Сумського апеляційного суду від 16 червня 2022 року та від 16 серпня 2022 року. Подальша остаточна кваліфікація дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 436-2 КК України сама по собі не свідчить про незаконність отриманих доказів, якщо на момент їх одержання існували передбачені законом підстави для проведення відповідних заходів, а істотного порушення прав і свобод людини не встановлено.

Суд не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які відповідно до ст. 87 КПК України зумовлювали б визнання протоколів аудіо-, відеоконтролю місця, відеозаписів та похідних доказів недопустимими. Формальні зауваження щодо порядку складання, розсекречення або передачі матеріалів не є самостійною підставою для виключення доказів, якщо не доведено, що такі порушення істотно обмежили права обвинуваченої або вплинули на достовірність отриманих відомостей.

Не приєднання до матеріалів кримінального провадження наліпки жовто-блакитного кольору із зображенням державного герба України та з написом «СЛАВА УКРАЇНІ ГЕРОЯМ СЛАВА», на якій маркером чорного кольору було зроблено рукописний напис «Росия Z Z», не свідчить про неповноту досудового розслідування, та не впливає на доведеність вини обвинуваченої у вчиненні злочину.

Суд відхиляє доводи захисника про недопустимість протоколу обшуку від 26 вересня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з роз`ясненням прав спеціалісту у застарілій редакції ст. 71 КПК України. Захист не навів, а судом не встановлено, яким саме чином це вплинуло на права ОСОБА_4 під час проведення обшуку, на можливість реалізації нею права на захист або на достовірність зафіксованих у протоколі обшуку відомостей.

Оцінивши кожний доказ окремо та сукупність доказів у їх взаємозв`язку, суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, доведена поза розумним сумнівом.

Такий висновок ґрунтується не на окремому доказі, а на сукупності взаємопов`язаних доказів, а саме: протоколах аудіо-, відеоконтролю місця та відповідних відеозаписах із ліфтової кабіни; даних про те, що особа, зафіксована на відеозаписі, натискала кнопку восьмого поверху, де проживає обвинувачена; протоколах спостереження, якими підтверджено, що ОСОБА_4 користувалася цим ліфтом, приїжджала на відповідний поверх і заходила до квартири АДРЕСА_3 ; протоколі обшуку та вилучених речах, зокрема маркері чорного кольору та шпильці; висновку судово-портретної експертизи, який хоча й має ймовірний характер, однак узгоджується з іншими доказами; висновку судової лінгвістичної, семантико-текстуальної експертизи № 1718 від 29 січня 2025 року; поясненнях експерта ОСОБА_10 .

Показання обвинуваченої про непричетність і перебування на роботі суд оцінює критично, оскільки вони не узгоджуються з відомостями, зафіксованими у протоколах аудіо-, відеоконтролю місця, протоколах спостереження, висновку судово-портретної експертизи та обставинах вилучення під час обшуку предметів, подібних до тих, що зафіксовані на відеозаписі.

Показання близьких родичів обвинуваченої не містять точного підтвердження її місця перебування саме у час інкримінованої події, є непослідовними та ґрунтуються переважно на припущеннях про звичайний режим роботи обвинуваченої. Тому ці показання не спростовують сукупності доказів сторони обвинувачення.

Суд також бере до уваги спосіб і місце нанесення напису. Напис «Росия Z Z» було нанесено не в нейтральному контексті, а на наліпці з державною символікою України та патріотичним написом «СЛАВА УКРАЇНІ ГЕРОЯМ СЛАВА». Такий контекст свідчить про спрямованість дій на позитивну оцінку держави-агресора та символу, який у суспільному сприйнятті після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації асоціюється з підтримкою її збройної агресії проти України.

За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 діяла умисно, усвідомлювала фактичний зміст своїх дій та суспільно-політичний контекст використання слова «Росия» і символу «Z», а також бажала надати позитивну оцінку державі-агресору та її діям.

Частина 1 ст. 436-2 КК України передбачає кримінальну відповідальність за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення такої агресії як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації та інших визначених законом осіб і формувань.

Судом встановлено, що дії ОСОБА_4 виразилися у нанесенні напису «Росия Z Z» на наліпку із державною символікою України та патріотичним гаслом в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України. За своїм змістом, способом учинення і контекстом цей напис є не нейтральним висловлюванням, а формою схвалення та виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України і глорифікації осіб, які її здійснювали.

З огляду на викладене дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 436-2 КК України як виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд керується вимогами статей 50, 65–67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, обставини вчинення кримінального правопорушення, відсутність обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання, а також мету покарання.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, та не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.

Згідно зі ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 436-2 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Суд враховує, що ОСОБА_4 раніше не судима, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштована, за місцем проживання має постійне місце проживання. Разом із тим суд враховує характер учиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, а також невизнання обвинуваченою вини, що саме по собі не може обтяжувати покарання, але враховується при оцінці можливості її виправлення без більш суворого виду покарання.

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Санкція ч. 1 ст. 436-2 КК України передбачає альтернативні види покарання. З урахуванням наведених обставин суд доходить висновку, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції ч. 1 ст. 436-2 КК України.

Покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженої, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Саме таке покарання, на переконання суду, відповідає принципам законності, справедливості, індивідуалізації та пропорційності, перебуває у справедливому співвідношенні з тяжкістю вчиненого, даними про особу винної та обставинами провадження, є необхідним і достатнім для досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України.

Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до статей 118, 124 КПК України з ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертиз, у загальному розмірі 12 285 грн 28 коп.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 березня 2022 року, підлягає скасуванню після набрання вироком законної сили з одночасним вирішенням долі речових доказів.

Керуючись статтями 369–371, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, та призначити їй покарання за цим законом у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 на строк пробаційного нагляду такі обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 на строк пробаційного нагляду обов`язок дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, а саме:

- вивчити вірш «Любіть Україну, як сонце, любіть…» ОСОБА_12 ;

- прочитати наступні твори: «Тигролови» ОСОБА_13 , «Інтернат» ОСОБА_14 , «Жовтий князь» ОСОБА_15 .

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня взяття ОСОБА_4 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 12 285 грн 28 коп. процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням експертиз.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 вересня 2022 року.

Долю речових доказів вирішити таким чином: мобільний телефон марки «Samsung», моделі «А31»; SIM-карту мобільного оператора «Beeline»; аксесуар для волосся у вигляді шпильки; футболку білого кольору з написом чорного кольору, маркер чорного кольору, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Сумського РУП ГУНП в Сумській області за квитанціями № 03319 та № 03318, після набрання вироком законної сили — повернути ОСОБА_4 . Дві стрічки помаранчевого кольору типу георгіївських, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Сумського РУП ГУНП в Сумській області, після набрання вироком законної сили — знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua