Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №591/1352/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/1352/26

Провадження № 2/591/512/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Зері Ю.О. за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в особі представника ОСОБА_2 до Краснопільської селищної ради Сумської області, вул. Ярослава Мудрого, буд. 71 м. Суми, код ЄРДПОУ 04390104, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ Агрофірма «Хвиля», провулок Заводський, буд. 4 с. Осоївка Сумської області про визнання права власності на житловий будинок,

установив:

12.02.2026 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок.

В обґрунтування позову представник позивачки зазначає, що ОСОБА_1 з 1996 року по 2006 рік працювала в ТОВ Агрофірма «Хвиля» (колишня назва КСП «Хвиля»), постійно проживала з березня 1997 року за адресою: АДРЕСА_1 . За період проживання у будинку здійснювала його ремонт, підтримувала належний стан подвір`я, прилеглу територію, обробляла земельну ділянку, сплачувала податки на землю, добросовісно, відкрито, безперервно володіла житловим будинком. Також представником позивачки вказано, що ОСОБА_1 як член ТОВ Агрофірми «Хвиля» (колишня назва КСП «Хвиля») відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, мала право на частку в пайовому фонді майна колективного сільськогосподарського підприємства. Тому 26.06.2001 остання звернулась з заявою до загальних зборів колишнього КСП «Хвиля» з проханням отримати в рахунок належного їй майнового паю житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 999 грн. 97 коп. На підставі рішення загальних зборів співвласників майна ТОВ Агрофірми «Хвиля» (колишня назва КСП «Хвиля») №2 від 30.06.2001 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживала на той час позивачка, було надано дозвіл виходу майновим паєм, що є житловим будинком. Відповідно до акту приймання-передачі житлового будинку з надвірними спорудами, цей житловий будинок був переданий позивачці. Також представник позивачки вказує, що рішенням Осоївської сільської ради Краснопільського району Сумської області позивачці виділили земельну ділянку під забудову в розмірі 0,25 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас у зв`язку з відсутність даних про право власності позивачки у державному реєстрі, вона не може у повній мірі реалізувати своє право власності. Єдиним способом захистити право позивачки є звернення до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок.

Ухвалою суду від 23.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, справу постановлено розглядати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.05.2026.

Позивачка та її представник у судове засідання не прибули, відповідно до поданої до суду заяви від 15.05.2026 представник позивачки позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд проводити розгляд справи без участі сторони позивача.

Відповідач у судове засідання свого повноважного представника не направив, однак подав через підсистему «Електронний суд» суду заяву від 29.04.2026, у якій визнав позовні вимоги у повному обсязі та просив розглядати справу без участі представника селищної ради.

Третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у судове засідання не прибула, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення судової повістки за місцем знаходженням, яка в силу положень частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається врученою.

Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду справи. Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтею 223 ЦПК України суд не вбачає.

У відповідності до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Можливість ухвалення рішення судом за результатами підготовчого засідання у випадку визнання позову відповідачем передбачена частиною третьою статті 200, частиною четвертою статті 206 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1996 року по 2006 рік працювала в ТОВ Агрофірмі «Хвиля» (колишня назва КСП «Хвиля»), що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_2 з відповідними записами.

Згідно довідки №223 від 21.10.2009, виданої виконкомом Осоївської сільської ради Сумського (колишнього Краснопільського) району Сумської області, ОСОБА_1 постійно проживала з березня 1997 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Як встановлено у ході розгляду справи, позивачка за період проживання у вказаному будинку здійснювала його ремонт, підтримувала належний стан подвір`я, прилеглу територію, обробляла земельну ділянку, сплачувала податки на землю, добросовісно, відкрито, безперервно володіла житловим будинком, замовила технічний паспорт на вказаний будинок реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:3208-3748-5461-6940 та довідку про показники об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 №93-01/26 від 05.01.2026.

ОСОБА_1 як член ТОВ Агрофірми «Хвиля» (колишня назва КСП «Хвиля») відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, мала право на частку в пайовому фонді майна цього колективного сільськогосподарського підприємства.

26.06.2001 позивачка звернулась з заявою до загальних зборів колишнього КСП «Хвиля» з проханням отримати в рахунок належного їй майнового паю житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 999 грн. 97 коп.

На підставі рішення загальних зборів співвласників майна ТОВ Агрофірми «Хвиля» (колишня назва КСП «Хвиля») №2 від 30.06.2001 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживала на той час позивачка, було прийнято рішення про надання дозволу виходу майновим паєм, що є житловим будинком.

Відповідно до акту приймання-передачі житлового будинку з надвірними спорудами, цей житловий будинок був переданий позивачці, що підтверджується довідкою, виданою дирекцією ТОВ Агрофірми «Хвиля» (колишня назва КСП «Хвиля»).

Рішенням Осоївської сільської ради Краснопільського району Сумської області позивачці виділено земельну ділянку під забудову у розмірі 0,25 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки №56 від 26.10.2009, виданої ТОВ Агрофірма «Хвиля» житловий будинок з надвірними будівлями був включений до пайового фонду співвласників майна колишнього КСП «Хвиля» на підставі рішення загальних зборів №2 від 30.06.2001.

На підставі заяви позивачки рішенням загальних зборів №2 від 30.06.2001 було прийнято рішення про вихід з майновим паєм, що є житловим будинком. Тому на балансі ТОВ «Агрофірми Хвиля» житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 не стоїть.

Водночас згідно довідки №01-1-01/26 від 05.01.2026, виданої ОСОБА_1 ДП «БТІ», відповідно інформації, яка знаходиться в інвентаризаційній справі №A0000844442 станом на 31.12.2012 немає можливості підтвердити право власності на об?єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 у зв?язку з відсутністю державної реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із частиною другою статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути серед інших і визнання права, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.8 «Порядку та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств», затв. Наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року № 62 (чинного на той час), кожен із співвласників мав право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів: об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників; отримати майно в натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новоствореної юридичної особи; отримати майно в натурі у спільну часткову власність, уклавши договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду; отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім?ї і використовувати його на свій розсуд; відчужити пай будь-яким способом у встановленому законом порядку.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2014 року №5 «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» роз?яснено, що якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації, відповідно до Закону та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин.

Верховний Суд у постанові від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред?явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

У постанові Верховного Суду від 07.10.201-5 у справі № 6-1622ц15 вказується, що відповідно до частини п`ятої статті 11 ЦК України цивільні права і обов?язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

Право власності позивачки на житловий будинок набуте до 01 січня 2004 року, тому до таких правовідносин необхідно застосування норми Цивільного кодексу УРСР 1963 року, Закону України від 07.02.1991 року «Про власність».

За змістом статей 128, 153 Цивільного кодексу УРСР 1963 року право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду» в редакції від 20.02.1997 передача квартир (будинків) у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення. Органи приватизації, що здійснюють приватизацію державного житлового фонду мають право на діяльність по оформленню та реєстрації документів про право власності на квартиру (будинок) відповідно до частини сьомої статті 8 зазначеного Закону.

В свою чергу, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї із таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації.

Між тим, державна реєстрація таких прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, одним з яких є документ, який підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно (оригінал та копія), в якості якого є укладений у встановленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.

Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до вимог частин 2, 3 статті 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Згідно з положеннями частини першої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Нормами статей 12, 13 ЦПК України закріплено такі принципи цивільного судочинства, як змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, які полягають в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Згідно із частинами п`ятою та шостою статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, які беруть участь у справі. Доказуванню не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, дослідивши надані представником позивачки докази на предмет їх належності, допустимості та достовірності, згоду відповідача з позивними вимогами, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі положень статей 133, 141 ЦПК України судові витрати суд залишає за позивачкою.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Краснопільської селищної ради Сумської області, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ Агрофірму «Хвиля» про визнання права власності на житловий будинок, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями загальною площею 50,8 кв.м, житловою площею 33,7 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Краснопільська селищна рада Сумської області, вул. Ярослава Мудрого, буд. 71 м. Суми, код ЄРДПОУ 04390104.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ Агрофірму «Хвиля», провулок Заводський, буд. 4 с. Осоївка Сумського району Сумської області, код ЄДРПОУ 03779538.

Суддя Ю.О. Зеря