Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №686/28676/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/28676/25

Провадження № 22-ц/820/1079/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М.,

секретар судового засідання Дубова М.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/28676/25 за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2026 року у складі судді Порозової І.Ю. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи суд

в с т а н о в и в :

В жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ГУ Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на її користь в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 265232,05 грн недоотриманої пенсії

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається в тому числі з недоотриманої пенсії на загальну суму 265232,05 грн, нарахованої:

-на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.12.2022 року у справі № 560/11890/22 за період з 01.04.2019 по 31.01.2023, нарахована сума доплати в розмірі 219232,05 грн;

-на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.04.2023 року у справі № 560/3967/23, нарахована сума доплати в розмірі 46000 грн., за період з 01.04.2019 по 31.01.2023 року.

Позивач вказувала, що вона є єдиною спадкоємицею майна померлого ОСОБА_2 звернулася до ГУ ПФУ в Хмельницькій області з заявою про виплату їй недоотриманої суми пенсії, однак відповідач листом від 11.04.2025 року повідомив їй про те, що оскільки вона не була зареєстрована за адресою проживання її батька, то права на недоотриману пенсію немає.

Позивачка вважала, що позиція ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо відмови в одержанні недоотриманої пенсії ОСОБА_2 у порядку спадкування не узгоджується із положеннями чинного законодавства, а тому просила задовольнити позовні вимоги про стягнення коштів.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2026 року позов задоволено, стягнуто з ГУ Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію в порядку спадкування у розмірі 265232,05 грн., що належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та 2652, 50 грн. судового збору.

ГУ Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник апелянта вказує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на обліку в ГУ ПФУ в Хмельницькій області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Виплату пенсії припинено з 01.04.2025 у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 . На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.12.2022 року у справі № 560/11890/22, яке набрало законної сили 02.01.2023 року, ОСОБА_2 нараховано доплату за період 01.04.2019 по 31.01.2023 року в сумі 219232,05 грн. На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.04.2023 у справі № 560/3967/23, яке набрало законної сили 15.05.2023, ОСОБА_2 нараховано доплату за період 01.07.2021 по 31.05.2023 в сумі 46000 грн. Сума коштів згідно проведеного перерахунку на виконання вищезазначених рішень суду, не була виплачена ОСОБА_2 за життя через відсутність відповідного фінансування, при цьому фактична невиплата заборгованості зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень спрямовуються на виконання таких рішень у порядку черговості їх прийняття. З урахуванням виділених коштів головним управлінням проведена виплата заборгованості з пенсійних виплат згідно з рішеннями суду, які набрали законної сили по 19.11.2020 року. У бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік у структурі коштів Державного бюджету України виокремлено кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, річний обсяг яких передбачений в сумі 250 млн грн. Виплату заборгованості за рішеннями судів буде здійснено відповідно до виділених коштів на вказану мету головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. 04.04.2025 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Хмельницькій області з заявою щодо виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 . Листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 11.04.2025 № 2200-0405-8/28857 позивачці роз`яснено порядок отримання коштів, нарахованих адміністративного суду.

Крім того, згідно ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, проте суд першої інстанції, не взяв до уваги, що позивачка не надала доказів факту, що вона є єдиною спадкоємицею померлого ОСОБА_2 та спільного проживання із померлим. Відтак, висновок суду першої інстанції щодо стягнення з ГУ Пенсійного фонду України в Хмельницькій області недоотриману пенсію в порядку спадкування у розмірі 265232,05 грн., що належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є помилковим та необґрунтованим.

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, оскільки його висновки відповідають дійсним обставинам справи. Позивачка зазначає, що за життя її батько не отримав належну йому суму пенсії у зв`язку з її перерахуванням на виконання судових рішень. Вона є єдиною його спадкоємицею, яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину, відтак має право на успадкування коштів, які не отримав її батько за життя.

Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на обліку в ГУ ПФУ в Хмельницькій області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі № 560/11890/22, яке набрало законної сили 02.01.2023, ОСОБА_2 нараховано доплату за період 01.04.2019 по 31.01.2023 в сумі 219232,05 грн.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.04.2023 у справі № 560/3967/23, яке набрало законної сили 15.05.2023, ОСОБА_2 нараховано доплату за період 01.07.2021 по 31.05.2023 в сумі 46000 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

04.04.2025 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Хмельницькій області з заявою щодо виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 .

Листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 11.04.2025 № 2200-0405-8/28857 ГУ ПФУ в Хмельницькій області відмовило позивачці у виплаті недоотриманої пенсії в порядку спадкування за відсутності підстав. При цьому повідомлено, що на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду відповідачем здійснено нарахування суми недотриманої пенсії, яка становить 265232,05 грн. Виплата коштів, нарахованих на виконання на виконання зазначених рішень суду, буде здійсненна в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат в порядку черговості дати набрання рішеннями законної сили.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).

За змістом ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За нормами ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).

Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:

- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19.

Згідно ст. 52 Закону України від «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 цього ж Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Згідно з ст. 46 цього ж Закону нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Судом беззаперечно встановлено, що за життя ОСОБА_2 недоотримав пенсію у розмірі 265232,05 грн, позивач, яка є його спадкоємицею за законом та у встановленому законом порядку прийняла спадщину набула право на отримання невиплаченої пенсії.

З матеріалів спадкової справи № 156/2025, відкритої після смерті ОСОБА_2 , вбачається, що ОСОБА_2 за життя склав заповіт, згідно якого все своє майно заповів своєму зятеві ОСОБА_3 .

25 вересня 2025 року ОСОБА_3 подав заяву про відмову від спадщини за заповітом.

В той же день, ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини, а в подальшому отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом.

Таким чином, позивачка, яка є донькою померлого, у встановленому законом порядку прийняла спадщину, є спадкоємицею ОСОБА_2 за законом, інших спадкоємців немає, а тому вона набула право на отримання невиплаченої пенсії у розмірі 265232,05 грн.

У відповідь на звернення до ГУ Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачка отримала відмову у виплаті коштів і на момент подачі позову до суду успадковані спадкоємицею кошти відповідачем не виплачені.

Отже, позивачка, яка є спадкоємицею за законом після смерті батька, має право на отримання спадщини, оскільки прийняла спадщину, а вищевказані пенсійні виплати увійшли до її складу.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно виходив з того, що ГУ ПФУ у Хмельницькій області зобов`язане виплатити позивачці недоотримані ОСОБА_2 за життя суми коштів, які входять до спадкового майна.

Крім того, такий підхід застосований також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 355/323/17, де суд, вирішуючи питання наявності у особи права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії) її померлого чоловіка вказав, що аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але неодержаної пенсії (доплат до пенсії). Суд виходив з того, що оскільки особі за життя було здійснено перерахунок пенсії на підставі постанов Березанського міського суду Київської області від 12 серпня 2009 року та Апеляційного суду Київської області від 04 серпня 2011 року, позивач як спадкоємець за законом в установленому законом порядку прийняла спадщину після його смерті, а тому набула права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії). Суд також наголосив, що стягнення у судовому порядку нарахованої на підставі вказаних рішень, але невиплаченої спадкодавцю за життя суми пенсії, не призведе до подвійного стягнення з держави одних і тих самих сум.

Доводи апелянта, що недоотримана пенсія спадкодавцю за життя не була виплачена у зв`язку із відсутністю відповідного фінансування, жодним чином не впливають на законність судового рішення та на права позивача щодо стягнення недоплаченої пенсії на її користь як спадкоємця особи, яка за життя набула право на дану виплату, однак так і не отримала. Таке право позивача передбачено цивільним законодавством і не може обмежуватись через відсутність відповідного фінансування.

З цих же підстав суд відхиляє посилання апелянта, що порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду станом на даний час не встановлений, а відповідно виплата заборгованості за судовими рішеннями здійснюється в порядку календарної черговості дати надходження судового рішення до боржника.

При цьому ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» у рішенні від 08 листопада 2005 року, справі «Бакалов проти України» у рішенні від 30 листопада 2004 року та у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду.

Доводи апелянта, що судом проігноровано той факт, що позивачка не має права на отримання коштів, слід відхилити, оскільки невиплачена за рішенням суду пенсія входить до спадкової маси, а вона є єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину, після смерті свого батька .

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 травня 2026 року.

Суддя А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Л.М. Грох