Вирок від 13 травня 2026 р. у справі №608/1815/23 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року Справа № 608/1815/23

Номер провадження1-кп/608/57/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

представників потерпілої ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023211110000115 від 24 лютого 2023 року за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.152 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту встановлено, що у липні 2022 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , 02.01.2004 року через соціальну мережу Інтернет у додатку «Instagram» познайомився з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою м. Чортків Тернопільської області, та з цього часу вони почали спілкуватися і проводити разом час.

За період їхнього спілкування з липня по кінець жовтня 2022 року у ОСОБА_7 виник злочинний умисел спрямований на сексуальне насильство щодо малолітньої ОСОБА_8 , з метою задоволення своєї статевої пристрасті.

Так, приблизно в кінці жовтня 2022 рожу ОСОБА_7 , знаходячись у дворі одного із будинків, що розташований поблизу місця проживання потерпілої АДРЕСА_2 , разом із ОСОБА_8 – особою, яка не досягла чотирнадцятирічного віку та достовірно знаючи про її малолітній вік, реалізуючи свій злочинний намір на зґвалтування останньої, тобто на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням у тіло потерпілої ОСОБА_8 з використанням геніталій, використовуючи свої фізичні та психологічні переваги над нею, спустив свої штани та діючи умисно, використовуючи безпорадний стан ОСОБА_8 - особи, яка не досягла чотирнадцяти років, а тому не могла розуміти зовнішню, фактичну сторону скоєних відносно неї дій та не могла чинити опір, вчинив відносно ОСОБА_8 дії сексуального характеру з використанням геніталій, пов`язаних з оральним проникненням в тіло останньої.

Дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфікуються, як вчинення дій сексуального характеру, пов`язаного із оральним проникненням у тіло іншої особи з використанням геніталій щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 152 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 своєї вини у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав. Суду пояснив, що в липні 2022 року почав спілкуватися з потерпілою через мережу «Instagram», потерпіла говорила, що їй 13 років, ходить на танці, в серпні 2022 року зустрілися, після того ще зустрічалися 5-6 разів, коли зустрічав після танців і проводив до дому. Спілкувалися до січня 2023 року, коли почала нав`язуватися, переставав з нею спілкуватися. ОСОБА_9 сприймав, як подругу (поспілкуватися, посміятися, мали однакове захоплення - музику), насторожувало, що вона малолітня, інтимних відносин з нею не мав, тільки обнімалися і цілувалися. Вона дуже нав`язувалася, постійно хотіла спілкування, тому і почав її ігнорувати та перестав спілкуватися. Про їхні відносини нікому не розказував, ніяких аморальних вчинків відносно потерпілої не вчиняв. В судових дебатах визнав свою винуватість у розбещенні малолітньої потерпілої, попросив вибачення у її батька, просив його суворо не карати, оскільки хоче продовжити військову службу в ЗСУ.

Свідок ОСОБА_10 – мати потерпілої у судовому засіданні пояснила, що випадково дізналася, що ОСОБА_7 здійснював відносно її дочки сексуальне насильство. Коли зайшла на інстаграм сторінку дочки і побачила її переписку з хлопцем Володею, на якій ОСОБА_9 постійно виправдовувалася і говорила, що « ОСОБА_11 сам пхав її в рот свій член. А вона цього не хотіла». Коли спитала дочку про цю переписку, то вона спочатку не хотіла розказувати, але пізніше все розказала, що ОСОБА_7 5-6 разів заставляв її брати в рот його член, вона відмовлялася, тоді він її шантажував, що всім розкаже що вона «шлюха». Зустрічалася з обвинуваченим тому, що боялася, що ОСОБА_7 буде розповсюджувати про неї погану інформацію. Тоді свідок пішла в поліцію і написала заяву. Також ОСОБА_7 розповсюдив відносно ОСОБА_9 інформацію порнографічного характеру. Дитина після цього всього стала нервова, не хотіла займатися танцями, була агресивна, тривожна та постійно плакала.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 – подруга потерпілої, суду пояснила, що знала про спілкування ОСОБА_9 з ОСОБА_11 . ОСОБА_9 постійно хвалилася, що вони з ОСОБА_11 роблять один одному добре, їй це все подобалося. Щодо погроз, то вона не пам`ятає чи ОСОБА_13 погрожував, не знає чому припинили спілкування, також до неї після поданої ОСОБА_9 мамою заяви в поліцію, телефонувала мама ОСОБА_9 і говорила свідкові, щоб вона розказувала в поліції, що ОСОБА_11 заставляв ОСОБА_9 брати в рот його член 3-5 разів. З ОСОБА_7 знайома не була.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 – однокласниця потерпілої, суду пояснила, що ОСОБА_9 розказувала, що ОСОБА_11 її торкався і їй це подобалося. Коли свідка покликали свідчити в поліцію, то тоді ОСОБА_9 вже розказувала, що коли ОСОБА_11 її торкався, то їй вже це не подобалося і при цьому вона вже плакала. Також свідкові ці всі розказування ОСОБА_9 здавалися неправдивими.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_15 – хореограф ОСОБА_9 , суду пояснила, що про ситуацію з ОСОБА_9 і ОСОБА_11 дізналася від подруги ОСОБА_9 – ОСОБА_16 , знає, що ОСОБА_17 постійно нав`язувалася, та те, що ОСОБА_11 ніяких протиправних дій відносно ОСОБА_18 не вчиняв. Якщо був якийсь інтим, то він був добровільним.

ОСОБА_19 – однокласник ОСОБА_20 , суду повідомив, що про стосунки ОСОБА_11 і ОСОБА_9 нічого не знає, оскільки в той період з ОСОБА_11 не спілкувався.

ОСОБА_21 - знайома потерпілої, суду пояснила, що ОСОБА_9 їй говорила, що ОСОБА_7 її ґвалтував, але це було за її згодою. Про це потерпіла багато кому розказувала, вже після того, як її мама звернулася в поліцію.

Даючи оцінку показанням допитаних свідків, які суд безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому може обґрунтовувати свої висновки на цих показаннях згідно положень ч.4 ст.95 КПК України як достовірних, приходить до висновку, що із вказаних показань судом не здобуто підтвердження обставин по пред`явленому прокурором обвинуваченні ОСОБА_7 , а саме: як вчинення дій сексуального характеру, пов`язаного із оральним проникненням у тіло іншої особи з використанням геніталій щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, оскільки будь-яких показань щодо таких дій ОСОБА_7 із показів свідків не здобуто.

Також судом були досліджені наступні письмові докази, надані стороною обвинувачення та стороною захисту.

Згідно витягу з ЄРДР від 24.02.2023 вбачається, що 24 лютого 2023 о 12:40 до Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області звернулася із письмовою заявою ОСОБА_10 про те, що в період з листопада 2022 року по грудень 2022 року ОСОБА_7 вчинив дії сексуального характеру відносно її малолітньої дочки ОСОБА_8 .

Протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.02.2023, з якого вбачається, що слідча СВ Чортківського РВП ОСОБА_22 прийняла усну заяву від ОСОБА_10 про розбещення неповнолітньої дочки ОСОБА_8 .

З огляду акушер-гінеколога від 25.02.2023 та від 09.03.2023 та висновку експерта № 199 від 21.03.2023 вбачається, що у неповнолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при огляді лікарями акушер-гінекологами будь-яких ушкоджень чи особливостей в ділянці зовнішніх статевих органів не виявлено. Цілісність дівочої перетинки у неповнолітньої ОСОБА_8 на момент проведення судово-медичної експертизи не порушена.

Висновком експерта від 20.03.2023 судової молекулярно-генетичної експертизи, встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які наведено в таблиці результатів дослідження.

Висновком експерта від 11.04.2023 судової молекулярно-генетичної експертизи, встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які наведено в таблиці результатів дослідження.

Висновком експерта від 23.03.2023 судової комп`ютерної технічної експертизи сім карти Водафон номер на картці НОМЕР_2 та мобільного телефону Хіаомі Редмі М1901F7G (Note7). Накопичувана інформація з даних носіїв скопійована та перенесена на флеш накопичувачі.

Протоколом огляду інформації, яка знаходилася на двох картах пам`яті із надписом goodram ємкістю 32 GB кожна та компакт диску, що були надані як додаток до вищевказаного доручення. Вищевказані матеріали збережено на компакт диск.

Протоколом огляду інформації, яка знаходилася на компакт диск, дана інформація була відібрана з мобільного телефону Хіаомі Редмі, що добровільно видав ОСОБА_7 під час огляду були виявлені скріни листування з фотографіями ОСОБА_7 з ОСОБА_8 .

Висновком судової мистецтвознавчої експертизи від 27.04.2023, серед наявних на носії інформації, оптичному DVD-R марки «Verbatim», 2 (двох) графічних файлів (зображень, що мають ознаки порнографії чи ознаки дитячої порнографії не містить).

Протоколом за результатами проведення негласної слідчо-розшукової дії – зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме, розмови за 24.03.2023, 14:24:16.

Протоколом обшуку від 25.05.2023 квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Під час обшуку було видано та вилучено два мобільних телефона марки «Гугл Піксель» чорного кольору із сім картою за номером ( НОМЕР_3 та мобільний телефон марки Айфон 6, із сім картою ( НОМЕР_4 ).

Висновком експерта від 13.06.2023 та 14.06.2023 про проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи вище вказаних мобільних телефонів та відібрання інформації.

Протоколом за результатами проведення негласної слідчо-розшукової дії – зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме, розмови за 11.07.2023, 14:24:16.

Заявою, протоколом отримання добровільно наданих предметів та речей від 03.03.2023 мобільного телефону Айфон 10, яким користувалася потерпіла ОСОБА_8 та висновком експерта від 27.03.2023 року судової комп`ютерно-технічної експертизи, де з зазначеного пристрою була відібрана інформація та слідчим 20.04.2022 року була оглянута та зафіксована в протоколі.

Висновком судової мистецтвознавчої експертизи від 19.05.2023, наданий на дослідження носій інформації, оптичний диск DVD-R марки «Verbatim» містить файли порнографічного характеру. Файли, які належать до дитячої порнографії не виявлено.

Протоколом огляду від 12.06.2023 року носіїв інформації (мобільного телефона Айфон 10, яким користувалася потерпіла).

Висновком судової мистецтвознавчої експертизи від 19.05.2023, наданий на дослідження носій інформації, оптичний диск DVD-R містить файли порнографічного характеру. Файли, які належать до дитячої порнографії не виявлено.

Протоколом обшуку від 07.06.2023 року приміщення студії ОСОБА_24 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ., під час обшуку оглянуто та вилучено мобільний телефон, яким користується ОСОБА_15 марки «Росо».

Висновком експерта від 12.06.2023 року судової комп`ютерної експертизи вилученого у ОСОБА_15 мобільного телефону та відібрання з нього інформації.

Протоколом огляду від 13 червня 2023 року носія інформації (мобільного телефона, який було вилучено у ОСОБА_15 ).

Висновком судової мистецтвознавчої експертизи від 22.06.2023, наданий на дослідження носій інформації, оптичний диск DVD-R містить відеофайл порнографічного характеру. Файли, які належать до дитячої порнографії не виявлено.

Висновком експерта №1211/23-26 за результатами проведення судової психологічної експертизи у даному кримінальному провадження від 12.05.2023 року, експертиза проводилася на основі допиту неповнолітньої ОСОБА_8 (за моделлю Бернахус) від 09.03.2023 року, який наявний на оптичному диску.

Згідно висновку даної експертизи вбачається, що допит ОСОБА_8 проводився без будь-яких ознак тиску на неповнолітню і стимулював активність комунікативної діяльності. Комунікативна діяльність неповнолітньої у процесі допиту та результати перегляду відеозапису дозволяють експерту припустити нормативний рівень розвитку когнітивних процесів особистості неповнолітньої потерпілої. ОСОБА_8 володіє достатніми комунікативними навичками відповідно до вікових даних: тон голосу рівний, мова невиразна, приглушена, при цьому мляво пояснює ситуацію, потребує постійного спонукання та додаткових запитань, які наближають до розкриття повноти ситуації, говорить не переконливо, зосереджуючи увагу на другорядних фактах, при цьому обриває розповідь в моментах, де потрібно розповідати про характер дій підозрюваного та деталізації ситуації, потребує роз`яснення питання та ситуації, про яку йде мова, від спеціаліста – психолога. Від початку допиту характерні наступні поведінкові ознаки: відсутня жестикуляція, характерні паузи перед наданням відповідей на окремі питання – бракує слів або інформації для викладення, що, в свою чергу, свідчить про високу ймовірність часткового прикриття дійсної інформації. Виявляються смислові розбіжності, які вказують на суперечливість окремих свідчень між собою, які надавала ОСОБА_8 , порушена логічна структура викладу обставин окремих деталей. Присутня невисока ступінь поведінкової інформативності: відповіді з характерними ознаками «заготовлених» схематичних. За результатами аналізу відеозапису допиту неповнолітньої ОСОБА_8 спостерігаються відхилення від базового типу її поведінки в наступних моментах: коли вільно викладала інформацію про протиправну подію відносно себе та відношення до ОСОБА_7 , хронології подій від моменту початку відносин між ними. Так, за психологічною оцінкою свідчень, які надавала допитувана, не виявлено достатнього комплексу ознак направлених на виявлення та встановлення насильницьких дій зі сторони ОСОБА_20 по відношенню до ОСОБА_8 : незважаючи на насилля, про яке йде мова в досліджуваних подіях та які виходять із змісту свідчень наданих ОСОБА_8 виходить, що остання продовжувала зустрічатися з ОСОБА_11 , вести із ним переписку та спілкуватись окремо, категорично не відмовлялася від уваги до себе з його сторони, що в свою чергу суперечить дійсній поведінці людини, яка зазнала насильства та має патологічні переживання із цього приводу.

Також в судовому засіданні допитувалася експерт ОСОБА_25 , яка підтвердила висновки вищезазначеної експертизи та суду пояснила, що для проведення експертизи було достатньо даних для встановлення індивідуальних особливостей потерпілої, вважає, що в діях ОСОБА_7 насильства відносно потерпілої не було, про що свідчили подальші дії потерпілої (ходила на побачення, спілкувалася, переписувалася), також експерт вважає, що потерпіла схильна приховувати інформацію, при допиті давала неправдиву інформацію, оскільки путалася у відповідях, давала схематичні відповіді, здатна до надання неправдивої інформації.

Ухвалою Чортківського районного суду від 08.03.2023 року з протоколом та стенограмою судового засідання від 09.03.2023 допиту неповнолітньої ОСОБА_8 .

Висновком експерта №СЕ-19-24/59735-ПС від 31.07.2025 року судово-психологічної експертизи. З висновку даної експертизи вбачається, що у ОСОБА_8 наявні наступні ознаки психтравмування: ознаки помірного рівня депресії, рівень тривоги вище середнього, порушення самосприйняття (зниження самооцінки, відраза до себе, почуття сорому та «брудноти»).

Соціальна стигматизація (переживання соціального осуду та висміювання у шкільному середовищі), самопошкодження, замкненість, уникання контактів, втрата довіри до дорослих (почуття зради, незадоволеність потреби в безпеці, досвід втрати підтримки), самозвинувачення (переживання провини за те, що сталося). Зазначені ознаки мають причинно-наслідковий зв`язок із сексуальним насильством вчиненим відносно неї ОСОБА_7 .

Допитана в судовому засіданні експерт висновок підтримала, суду пояснила, що дана подія, яка сталася з потерпілою є травматична, але якби не було розголосу, вона би менш травмувалася, проте вважає, що потерпіла все ж таки зазнала травми, при проведенні експертизи висновки свідків та інша психологічна експертиза, яка проводилася до уваги не бралася.

Стороною обвинувачення на підставі вище зазначених доказів ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України , а саме, вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних з оральним проникненням у тіло іншої особи з використанням геніталій щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Так, за конструкцією об`єктивної сторони склад злочину зґвалтування полягає у статевих зносинах із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.

Згідно приписів ч.1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 5 «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи» передбачено, що розпусні дії повинні мати сексуальний характер і можуть бути у виді фізичних дій або інтелектуального розбещення. Такі дії спрямовані на задоволення винною особою статевої пристрасті або на збудження у неповнолітньої особи статевого інстинкту. Під фізичними розпусними діями слід розуміти оголення статевих органів винної чи потерпілої особи, непристойні доторкання до статевих органів, які викликають статеві збудження, навчання статевим збоченням, імітація статевого акту, схиляння або примушування потерпілих до вчинення певних сексуальних дій між собою, вчинення статевих зносин, акту онанізму у присутності потерпілої особи тощо.

Згідно ч.3 ст. 62 Конституції України, ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Зважаючи на висновки експертиз, показання свідків, показання самого обвинуваченого, які вказують на відсутність статевого акту між обвинуваченим та потерпілою, суд розцінює покази свідка ОСОБА_10 , покази самого обвинуваченого, а також досліджені в судовому засіданні письмові докази,як розбещення малолітньої. Доказів того, що умисел обвинуваченого ОСОБА_7 був направлений саме на зґвалтування малолітньої ОСОБА_8 стороною обвинувачення суду не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 156 КК України передбачена відповідальність за вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи, що знайшло своє підтвердження при дослідженні саме доказів поданих стороною обвинувачення та під час дослідження, зокрема,

-висновку експерта №СЕ-19-24/59735-ПС від 31.07.2025 року судово-психологічної

експертизи. Експертиза проводилася безпосередньо з підекспертною потерпілою ОСОБА_8 , дана експертиза була проведена під час розгляду даного кримінального провадження за клопотанням представника потерпілої, та особливу увагу суду на яку звертала саме сторона обвинувачення та представник потерпілої.

Як вбачається з висновку експерта №СЕ-19-24/59735-ПС від 31.07.2025 року (а.с. 24,25 висновку … «Потім, коли сталася ситуація на лавці, коли хотів запхати мені в рот (пауза)» «Перший раз це було десь в листопаді». Підекспертна розповіла, що відбулося під час ситуації, яка сталася вперше: «Він забирав мене з танців як завжди», «Мені здається це було приблизно дев`ята, ну і там рано темніє і йшли вже ввечері, і в нас є мій будинок через дорогу є двір, який схований за будинком біля дороги, і ми завжди ходили туда на лавку посидіти, ну просто поговорити, провести час там і ми сидимо ну от-так от він тут сидить, і він мене обнімає, потім ми цілувалися і він шось отут от почухався (показує на свою пахову ділянку) ну я так думала, а виявляється він дістав, я цього ну не поняла і він ше так посидів пару секунд». На запитання експерта: «А це він сидячи робив чи вставав?», підекспертна відповіла: «Розстібав він сидячи, а потім він взяв мене от так (показує своєю рукою як брали за шию) ну вот тут от так от різко встав розвернувся і почав мене за шию тако пхати до себе (супроводжується ілюстративними жестами)». На запитання експерта: «Що ти в цей момент відчула?», підекспертна відповіла: «Ну я дуже настрашилася, я в мене був шок, я так ніби не знаю током мене вдарило». На запитання експерта: «А ти йому щось говорила, він тобі щось говорив?», підекспертна відповіла: «Я почала говорити шо ти робиш, ну почала його відштовхувати, але він мене тримав ну так за голову, за шию (ілюстративні жести) і ». На запитання експерта: «Довго це тривало?», підекспертна відповіла: «Тоді здавалося, шо довго, ну не знаю, може секунд п`ять». На запитання експерта: «Як ти реагувала на такі дії ОСОБА_11 ?», підекспертна відповіла: «Я його от так от тіпа сюда відштовхувала, почала ну там шо ти робиш тіпа, пусти мене, і я його якось сильно чи я йому на ногу стала чи, ну кароче, шось сталося, шо він послабив руки і я його змогла відштовхнути, і потім я, у мене потекли сльози, я сказала: нашо ти це всьо зробив, забрала свій рюкзак і побігла додому». На запитання експерта: «А він що тобі говорив щось?», підекспертна відповіла: «Боже, я не пам`ятаю. Чесно не пам`ятаю». Про ситуацію, яка сталася з ОСОБА_18 вона нікому не розповіла: «тоді нікому не розказувала», пояснивши це тим, що «я боялася, бо батьків я весь час обманювала, говорила, шо там спілкуюся, вообше показувала іншого хлопця і говорила, шо спілкуюся з ними, хожу гуляти тоже з ним». На запитання експерта: «А ти спілкувалася з тим іншим хлопцем?», підекспертна відповіла: «Ну він був як друг з яким я була знайома давно, але ну в той момент ми майже не спілкувались». ОСОБА_18 повідомила, коли розповіла проте, що сталося: «Я розказала вже пізніше десь місяць перед тим як він, ні як ми подали заяву».

(а.с. 34) …. Зі слів ОСОБА_8 6-7 січня під час спільного перебування з ОСОБА_7 у під`їзді між першим та другим поверхом, вона відчула позаду себе статевий орган ОСОБА_11 («Оце стою я спиною до нього і він бере отако різко з мене стягує штани, ну а штани стягнулися разом з трусами, ну там трошки скотилися і він вже тоже стягнув разом з ними, і я чую, ну відчуваю його член на мені ззаду, він починає пристараюватися там його кудась пхати, я тіпа його починаю штовхати, вже кричу: що ти робиш, тіпа відчепися від мене. А він же ш прижав мене до підвіконника я не можу, там відійти і оце двома руками і я ну ніяк не можу відійти від нього і я якось його вдаряю ліктьом і зразу розвертаюся, штовхаю підтягую штани і я починаю плакати, в мене істеріка, кажу: нашо ти це робиш. Він каже: я думав ти хочеш»);

Як зазначається у експертизі (а.с.32 експертизи … вперше ситуація сталася в листопаді 2022 року на лавочці, тривала недовго, при якій ОСОБА_7 діставши свій статевий орган, почав за шию «пхати до себе» ОСОБА_18 («Розстібав він сидячи, а потім взяв мене от так (ілюстративний жест показує своєю рукою як брав за шию) ну вот тут от так от різко встав, розвернувся і почав мене за шию тако пхати до себе (ілюстративні жести)», «то він мені по губах, по зубах проїхався», «Ну коли я говорила то він трохи запхав, зразу витягнув, бо я закрила рот»).

*(а.с.33 – зі слів ОСОБА_8 в грудні ОСОБА_7 здійснював дії по відношенню до неї у вигляді: «….через штани поліз мені між ноги» при цьому підекспертна відчувала страх від того, що дії вчиняються без її дозволу («В грудні», «Якось ми тоже стояли вже прощалися в тому самому дворі і ну я його обняла і поцілувала на прощання, він ну просто рукою тако через штани поліз мені між ноги, я забрала руку, «мене зразу почало трясти, була така паніка і я незнаю якось страх», «Ну того, що зі мною зроблять, то чого я не хочу, ну тошо без мого дозволу це роблять, там коли, шо мене обманюють, не слухають, бо ми говорили часто про то шо ну, що це категорично ні, а він казав :добре і ліз », Оце вот так, що поліз мені між ноги, це був перший і останній раз до останнього моменту в під`їзді»)).

Отже, в зазначених описах показань потерпілої не зазначається факту проникнення, яке передбачене ст. 152 КК України, а описується стягування одягу, притискання, дотики, відчуття статевого органу по заду та торкання між ніг, але прямого введення або проникнення експертом не описується.

Також, при дослідженні висновку судової психологічної експертизи №1211/23-26 у даному кримінальному провадження від 12.05.2023 року та допиті експерта ОСОБА_26 , судом встановлено, що при дослідженні відео файлу допиту потерпілої в спеціально створених умовах та відповідним спеціалістом (за моделлю ОСОБА_27 ) експертом зазначається, що в діях ОСОБА_7 насильства відносно потерпілої не було, про що свідчили подальші дії потерпілої (ходила на побачення, спілкувалася, переписувалася), також експерт вважає, що потерпіла схильна приховувати інформацію, при допиті давала неправдиву інформацію, оскільки путалася у відповідях, давала схематичні відповіді, здатна до надання неправдивої інформації.

Даний допит потерпілої проводився практично після вчинення інкримінованих злочинів, тобто потерпіла при первинному допиті давала показання не послідовно, які по своїй суті містили суперечності, що стосується самого орального проникнення.

Також при допиті свідків, подруг та однокласниць потерпілої, теж судом не було встановлено оральне проникнення в її тіло, оскільки при обговоренні з подругами про її відносин з ОСОБА_11 потерпіла, кожний раз говорила по різному.

За таких обставин суд виходить із принципу презумпції невинуватості та правила, за яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачать ся на її користь.

Разом із тим, дослідженими доказами встановлено, що обвинувачений вчиняв щодо потерпілої розпусні дії, які не були пов`язані з проникненням, а саме: торкався до потерпілої інтимних зон, просив її оголені фотографії та відеофайли, які мають розпусний характер.

Тому, оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, а саме: зґвалтування малолітньої ОСОБА_8 , не знайшла свого підтвердження під час судового слідства, а тому вважає за необхідне перекваліфікувати дії обвинуваченого на ч. 2 ст. 156 КК України - вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи, оскільки під час досудового слідства не підтверджено належними доказами умислу обвинуваченого ОСОБА_7 на зґвалтування.

Посилання сторони захисту на визнання недопустимими висновку судово- психологічної експертизи ОСОБА_28 суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що порушення порядку отримання доказів, передбаченого статтею 86 КПК, яке призводить до їх недопустимості, визначається правилами, визначеними главою 4 § 1 КПК та іншими нормах КПК, в яких такі правила сформульовані.

Верховний Суд у постанові від 01 грудня 2020 року у справі № 318/292/18, визнавав, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

З наведених у клопотанні доводів захист фактично ставить питання не стільки про допустимість доказу, скільки про його оцінку, повноту та переконливість.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, зазначена експертиза призначена ухвалою суду відповідно до вимог ст. 332 КПК України, проведена уповноваженим експертом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, який попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.

Висновок експерта відповідає вимогам ст. 101, 102 КПК України, містить опис проведених досліджень, використаних матеріалів та мотивовані відповіді на поставлені судом питання.

Доводи сторони захисту про те, що експерт нібито вийшов за межі спеціальних знань, не врахував окремі обставини, не усунув суперечностей з іншим висновком експерта або надав недостатнє методологічне обґрунтування, стосуються оцінки доказу та його переконливості, а не свідчать про порушення порядку отримання цього доказу чи його недопустимість у розумінні ст. 86 КПК України.

Сам факт наявності іншого висновку експерта або незгоди сторони захисту із висновками експерта не є підставою для автоматичного визнання доказу недопустимим.

Питання щодо достовірності, переконливості та переваги одного доказу над іншим вирішуються судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки всієї сукупності доказів відповідно до ст. 94 КПК України.

За таких обставин підстав для визнання висновку судово-психологічної експертизи №СЕ-19-24/59735-ПС від 31.07.2025 недопустимим доказом та виключення його з числа доказів, суд не вбачає.

Дослідивши та оцінивши докази в кримінальному провадженні в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 156 Кримінального кодексу України, як вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Пленум Верховного Суду України у пунктах 2,3 своєї постанови № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» звернув увагу на те, що суди мають призначати покарання з урахуванням ступеня тяжкості, обставин вчиненого злочину, його наслідків і даних про особу винуватого. Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із кваліфікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб вчинення, кількість епізодів, характер і ступінь тяжкості наслідків тощо).

Залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності, суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме перевихованню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання у цілому.

На вказане неодноразово звернув увагу Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 3 квітня 2023 року у справі № 930/2622/20 (провадження № 51 - 2970 кмо 22); 18 липня 2024 року у справі № 703/1167/23 (провадження № 51-3476 ск 24); від 28 лютого 2024 року у справі № 379/494/23 (провадження № 51-5905 км 23).

Вимоги дотримання справедливості при призначенні кримінального покарання закріплені у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.14 Міжнародного пакту про цивільні та політичні права 1966 року, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, судом враховано те, що ОСОБА_7 є особою молодого віку, вперше вчинив нетяжке кримінальне правопорушення, визнав свою винуватість у вчиненні розпусних дій щодо потерпілої, за місцем проживання характеризується позитивно. На даний час мобілізований та проходить військову службу у ЗСУ.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 судом не встановлено.

Враховуючи викладене, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_7 , який є особою молодого віку, раніше не судимий, зважуючи на ступінь тяжкості, обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі, застосувавши відносно нього вимоги ст. 75 КК України і поклавши на нього обов`язки передбачені ст. 76 КК України.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначаються, крім інших рішень, рішення про включення інформації про обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Згідно зі ст. 6-1 КВК України Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи - автоматизована електронна база даних, створена для забезпечення збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку, узагальнення даних про осіб, які вчинили злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, у тому числі осіб, судимість яких за такі злочини знята або погашена в установленому законом порядку.

Інформація про особу вноситься до реєстру на підставі обвинувального вироку суду, який набрав законної сили.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_7 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КК України, спрямоване проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, тому відносно останнього є необхідним, в силу вимог кримінального процесуального закону, прийняття рішення про внесення його даних до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Цивільний позов не заявлений.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Стягнути з ОСОБА_7 понесені судові витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні.

З врахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 373, 374, п. 1 ч. 1 ст. 392, п. 2 ч. 2 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_7 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 156 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 (два ) роки та з покладенням відповідно до п. п. 1, 2 ч.1 ст. 76 Кримінального кодексу України обов`язків : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Включити інформацію про ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , який скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 156 КК України, до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Стягнути з ОСОБА_7 в користь держави витрати на залучення експерта для проведення експертиз під час досудового розслідування та судового розгляду, а саме: судової психологічної експертизи №1211/23-26 від 12.05.2023 року в сумі 9081 грн.24 коп. та судової психологічної експертизи №СЕ-19-24/59735-ПС від 31.07.2025 року в сумі 31199 грн.

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 28.03.2023 на мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 7, та від 25.05.2023 на мобільні телефони «Гугл Піксель» та Iphone 6, що належали ОСОБА_7 та повернути їх у власність ОСОБА_7 .

Повернути речовий доказ- мобільний телефон Iphone Х власнику ОСОБА_10 .

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя:/підпис/

Згідно з оригіналом

Вирок набрав законної сили "____"________________2026 року.

Оригінал вироку знаходиться в матеріалах справи № 608/1815/23, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: ОСОБА_1

Копію вироку видано "___"_______________2026 року.

Секретар: