Вирок від 10 березня 2026 р. у справі №523/13717/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Пересипський районний суд міста Одеси 1-кп/523/871/26 Справа № 523/13717/25

Провадження №1-кп/523/871/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2026 року Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю прокурорів Одеської спеціалізованої прокуратури

у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , ОСОБА_5

в режимі відео конференції з ДУ «Казанківська виправна колонія»

за участю обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Пересипського районного суду міста Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12025162490000622 від 27.03.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, з середньою освітою, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді стрільця 2 відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат»; раніше неодноразово судимого, останні рази:

- 21.06.2022 року Київським районним судом міста Одеси за ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2, 190 ч.2 , 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 5 років 4 місяців позбавлення волі. 15.01.2025 року звільнений умовно-достроково, не відбувши 1 рік 8 місяців 12 днів.

- 9.07.2025 року Шевченківським районним судом міста Дніпра за ст.ст.185 ч.4, 71 ч.1 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі.

- 5.08.2025 року Вознесенським районним судом міста Запоріжжя за ст.ст.185 ч.4, 70 ч.4 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Зареєстрованого за адресом: АДРЕСА_1

Фактично проживаючого за адресом: АДРЕСА_2

у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, -

Встановив:

16.03.2025 року приблизно о 10:00 годині, ОСОБА_6 , будучи достовірно обізнаним, що на території України оголошений воєнний стан відповідно Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_7 за №64/2022 від 24.02.2022 року та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" за №2102-ІХ від 24.02.2022р. у зв`язку з військовою агресію Російської Федерації проти України, продовженого Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» за №133/2022 від 14.03.2022р., №259/2022 від 18.04.2022р., №341/2022 від 17.05.2022р., №573/2022 від 12.08.2022р., №757/2022 від 7.11.2022р., №58/2023 від 6.02.2023р., №254 від 1.05.2023р., №451 від 26.07.2023р., №734 від 6.11.2023р., №49 від 5.02.2024р., №271/2024 від 6.05.2024р., №469/2024 від 23.07.2024р., №740/2024 від 28.10.2024р., №26/2025 від 14.01.2025 року; Законами України №2119-ІХ від 15.03.2022р., №2212-ІХ від 21.04.2022р., №2263-ІХ від 22.05.2022р., №2500-IX від 15.08.2022р., №2738-IX від 16.11.2022р., №2915-IX від 7.02.2023р., №3057-IX від 2.05.2023р., №3275-IX від 27.07.2023р., №3429-IX від 8.11.2023р., №3429-IX від 8.11.2023р., №3564-IX від 6.02.2024р., №3684-IX від 8.05.2024р., №3891-IX від 23.07.2024р., №4024-ІХ від 29.10.2024р., №4220-IX від 15.01.2025р., будучи військовослужбовцем за призивом під час мобілізації та проходячи з 30.01.2025 року військову службу на посаді стрільця 2 відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст.9, 11, 12, 14, 16, 58, 59, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, знаходячись в приміщенні аптеки «Подорожник Одеса», розташованої за адресом: м. Одеса, вул. Князя Володимира Великого, буд.114/5, діючи навмисно, повторно, маючи корисливий намір направлений на заволодіння чужим майном в умовах воєнного стану, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав з торгового стелажу автоматичні тонометри для вимірювання артеріального тиску, а саме тонометр «Мікролайф автомат.цифр. ВР А2 Базік» вартістю 2914,57 грв, тонометр «Мікролайф автомат.цифр. ВР А2 Класік» вартістю 1850,06 грв, тонометр «Парамед ВР-Х автомат» вартістю 1244,10 грв, належних ТОВ «Подорожник Одеса», після чого покинув місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим своїми протиправними діями спричинивши ТОВ «Подорожник Одеса» матеріальної шкоди на загальну суму 6008,73 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що у березні 2025 року перебував у м. Одеса, 16.03.2025 року у ранковий час доби, знаходячись на сел. Котовського у Пересипському районі, з метою вчинити крадіжку тонометрів зайшов до аптеки «Подорожник», розташованої по вул. Князя Володимира Великого, точну адресу не пам`ятає, оскільки саме в цих аптеках був вільний доступ до медичної техніки. Переконавшись, що його дії залишаються непомітними, викрав з вітрини три тонометри для вимірювання тиску, один з яких був маленький, два великих, після чого покинув місце скоєння злочину, надалі тонометри здав до ломбарду, отримані кошти витратив на власний розсуд.

Вину у скоєнні кримінального правопорушення визнає повністю, усвідомлюючи протиправність своїх дій, що скоїв крадіжку у період дії оголошеного воєнного стану, дав покази, які співпадають з пред`явленим обвинуваченням, не оспорюючи кваліфікацію дій, підтвердивши, що викладені в обвинувальному акті обставини відповідають дійсності. Причину вчинення кримінального правопорушення пояснити не зміг, цивільний позов потерпілої сторони визнає повністю, висловлюючи щире каяття.

Обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення вважала достатнім, тому відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд, за відсутністю заперечень учасників судового провадження та за відсутністю клопотань щодо доповнення судового розгляду, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит представника потерпілого, свідків, повне оголошення матеріалів кримінального провадження не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам скоєного кримінальних правопорушень в обсязі пред`явленого обвинувачення, та докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування ніким із учасників процесу не оспорюються.

Покази обвинуваченого дані у ході судового засідання є добровільними, послідовними, тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту пред`явленого обвинувачення, у зв`язку з чим показання ОСОБА_6 суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України.

При цьому судом з`ясовано правильність розуміння ОСОБА_6 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності його позицій та роз`яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_6 своїми діями скоїв умисний злочин, передбачений ст.185 ч.4 КК України та його дії правильно кваліфіковані за кваліфікуючими ознаками, як таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинена повторно, в умовах воєнного стану та його вина повністю доказана.

Відповідно до положень ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Разом з цим суд враховує положення ч.2, ч.3 ст.4 КК України за змістом якої злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

За правилам ст.65 ч.2 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними в ст.65 КК України, а саме враховує характер та ступінь тяжкості, суспільну небезпечність скоєного ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, те, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів майнової спрямованості, маючи не зняту та непогашену судимість скоїв нове аналогічне корисне кримінальне правопорушення, що характеризує його як особу схильну до скоєння злочинів, крім цього є засудженою особою за попереднім вироком Вознесенського районного суду міста Запоріжжя від 5.08.2025 року та відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, є військовослужбовцем, як вбачається не має утриманців, постійного місця мешкання, також суд враховує спосіб життя обвинуваченого, поведінку під час судового провадження, добровільне зізнання у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, негативне ставлення до скоєного, відсутність тяжких наслідків, наявність матеріальних претензій у зв`язку з невідшкодуванням завданого збитку.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому згідно ст.66 КК України та обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст.67 КК України судом не встановлено.

Речові докази - диск з відеозаписом від 16.03.2025 року з камер спостереження приміщення аптеки ТОВ «Подорожник Одеса», розташованої по пр. Князя Володимира Великого, 114/5 у м. Одеса, долученого до матеріалів кримінального провадження за №12025162490000622 від 27.03.2025 року, суд вважає за доцільне зберігати в матеріалах досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження.

Крім цього, вивченням наданих до суду матеріалів встановлено, що у ході досудового розслідування здійснювалось залучення експертів для проведення товарознавчої експертизи за №СЕ-19/116-25/8788-ТВ від 22.04.2026р, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, загальна сума яких складає 3565,60 гривень, що підтверджується довідкою Одеського НДЕКЦ МВС.

Матеріали кримінального провадження досудового розслідування за №12025162490000622 від 27.03.2025 року до обвинувального акту прокурором не долучались, суду лише були надані характеризуючи матеріали відносно ОСОБА_6 та документи щодо судових витрат, речових доказів.

.

Також з`ясовано, що під час досудового розслідування разом з обвинувальним актом в рамках даного кримінального провадження була надана позовна заява ТОВ «Подорожник Одеса» в особі представника цивільного позивача ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ТОВ «Подорожник Одеса» матеріального збитку у розмірі 6008,73 гривень.

За змістом положень ст.128 ч.1, 5 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до вимог ст.129 ч.1 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю, або частково чи відмовляє в ньому.

Вказана потерпілою стороною сума матеріального збитку входить в об`єм пред`явленого обвинувачення, документально доказана матеріалами справи, не заперечувалася обвинуваченим, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне позивні вимоги позивача в частині компенсації не відшкодованої матеріальної шкоди задовольнити в повному обсязі, а саме у сумі 6008,73 гривень.

Таким чином, на підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, оцінюючи обставини, спосіб та мотивацію вчиненого злочину, характер та ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєного діяння, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, враховуючи особу обвинуваченого, який у судовому засіданні вину визнав повністю, усвідомив протиправність своїх дій, приймаючи до уваги спосіб його життя, відсутність міцних соціальних зв`язків, негативне ставлення до скоєного, ту обставину, що ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів аналогічної спрямованості, засуджений вироком Вознесенського районного суду міста Запоріжжя від 5.08.2025 року, зважаючи на думку прокурора щодо призначення міри покарання, вважає, що міра покарання у вигляді позбавлення волі з урахуванням вимог ст.70 ч.4 КК України, відповідно яких призначається покарання за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, а саме вироку Вознесенського районного суду міста Запоріжжя від 5.08.2025 року, який набрав чинності, що на думку суду є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину із застосуванням правил складення покарань передбачених ст.72 КК України, яка діє на час ухвалення вироку, тобто з розрахунку один день попереднього ув`язнення одному дню позбавлення волі.

Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження за №12025162490000622 від 27.03.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід не обирався.

Враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченому міри покарання у вигляді позбавлення волі, приймаючи до уваги, що ОСОБА_6 відбуває покарання за скоєння іншого злочину за вироком Вознесенського районного суду міста Запоріжжя від 5.08.2025 року за ст.185 ч.4 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі в ДУ «Казанківська виправна колонія», оцінюючи у сукупності викладені доводи, суд вважає за необхідне обрати в рамках даного кримінального провадження за №12025162490000622 від 27.03.2025 року відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З метою не погіршення становища обвинуваченого, суд вважає за необхідне за наслідком судового провадження в строк відбування покарання ОСОБА_6 , остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зарахувати частково відбуте ним покарання за попереднім вироком Вознесенського районного суду міста Запоріжжя від 5.08.2025 року, відповідно якому ОСОБА_6 утримується під вартою з 12.06.2025 року.

Дана позиція визначена в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду за №766/39/17 від 1.06.2020 року.

Керуючись ст.70 ч.4, 72 КК України, ст.ст.100, 124, 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд, -

Ухвалив:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, призначивши йому покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупності кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком, а також за попереднім вироком Вознесенського районного суду міста Запоріжжя від 5.08.2025 року, остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді п`яти років семи місяців позбавлення волі, за підстав викладених в мотивувальній частині вироку.

Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках даного кримінального провадження запобіжній захід у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках зазначеного кримінального провадження за №12025162490000622 від 27.03.2025 року обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

Разом з цим, відповідно до ст.ст.70 ч.4, 72 КК України зарахувати в строк відбування призначеного остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_6 частково відбуте ним покарання за попереднім вироком Вознесенського районного суду міста Запоріжжя від 5.08.2025 року, а саме період часу з 12.06.2025 року (відповідно вироку Вознесенського районного суду міста Запоріжжя від 5.08.2025р) по день набрання цим вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі відповідно діючого законодавства.

Речовий доказ - диск з відеозаписом від 16.03.2025 року з камер спостереження приміщення аптеки ТОВ «Подорожник Одеса», розташованої по пр. Князя Володимира Великого, буд.114/5 у м. Одеса, долученого до матеріалів кримінального провадження за №12025162490000622 від 27.03.2025 року - зберігати в матеріалах досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження.

Стягнути зі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати у загальній сумі 3565,60 гривень, пов`язаних із залученням експерта для проведення товарознавчої експертизи №СЕ-19/116-25/8788-ТВ від 22.04.2026р під час досудового розслідування.

Цивільний позов ТОВ «Подорожник Одеса» про стягнення зі ОСОБА_6 на користь ТОВ «Подорожник Одеса» матеріального збитку у розмірі 6008,73 гривень - задовольнити в повному обсязі за підстав, викладених в мотивувальній частині вироку.

Стягнути зі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ «Подорожник Одеса» (ЄДРПОУ 42517419) невідшкодованого матеріального збитку у розмірі 6008,73 гривень.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя: ОСОБА_9