Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №523/6013/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/6013/25

Провадження №2-о/523/88/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого судді - Мурманової І.М.,

за участю секретаря судового засіданні – Сивак К.С.

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за заявою Одеської міської ради, заінтересована особа: ОСОБА_1 , про визнання спадщини відумерлою, -

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулась до Суворовського (Пересипського) районного суду м. Одеси з заявою про визнання спадщини відумерлою, заінтересована особа: ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви представник зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на: квартиру АДРЕСА_1 та частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 . За даними листа КП «Бюро технічної інвентаризації» ОМР зазначено, що частини квартири АДРЕСА_3 була зареєстрована за ОСОБА_2 та за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Станом на 08.07.2024 року свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 не видавалось, договори, заповіти не укладались.

На підставі викладеного представник заявника просить: визнати відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з частини квартири АДРЕСА_3 ; встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого після набрання рішенням законної сили воно є підставою для проведення державної реєстрації за територіальною громадою м. Одеси.

Після надходження та реєстрації зазначеної заяви, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2025 року заяву прийнято до розгляду та призначено слухання справи.

Також, ухвалою суду від 14 квітня 2025 року витребувано від Пересипської державної нотаріальної контори у м. Одеса належним чином засвідчену копію спадкової справи № 328/2020 заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.103).

На виконання ухвали про витребування доказів на адресу суду 20.05.2025 року (вх.№19491) надійшла копія спадкової справи заведеної до майна померлої ОСОБА_2 (а.с.106-116).

В подальшому, ухвалою суду від 17 вересня 2025 року – задоволено клопотання представника заявника Одеської міської ради Корнійчука Миколи Миколайовича про витребування доказів.

Витребувано від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сакал Інни Миколаївни належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер у нотаріуса: № 52/2019 (а.с.138).

На виконання ухвали про витребування доказів, на адресу суду 29.10.2025 року (вх.№44921) надійшла копія спадкової справи до майна померлого ОСОБА_3 (а.с.141-159).

В судове засідання призначене на 28 квітня 2026 року сторони не з`явились про час та місце слухання справи повідомлялись.

На адресу суду 28.04.2026 року (вх.№20205) надійшла заява за підписом представника заявника Одеської міської ради Корнійчука М.М. щодо можливості проведення судового засіданні у відсутність сторони заявника, згідно якої зазначив, що заяву підтримує та просить її задовольнити (а.с.180-181).

Заінтересована особа: ОСОБА_1 про час та місце слухання справи повідомлявся, до суду не з`явився, на адресу суду повертались судові повістки з відміткою про відсутність відповідача за адресою місця проживання (118, 127, 161, 178-179).

З урахуванням викладеного, підстав для відкладення слухання справи, передбачених ст. 223 ЦПК України, судом встановлено.

Звертаючись до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, заявник зазначив, що станом на 08.07.2024 року свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 не видавалось, договори, заповіти не укладались, а відтак спадщина підлягає визнанню відумерлою.

Судом встановлено, що Свідоцтво про право власності на житло від 15 серпня 2003 року Управлінням житлово-комунального господарства ОМР видане на квартиру АДРЕСА_3 на ім`я – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках (а.с.48).

Так, згідно копії спадкової справи, зведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , встановлено, що із Претензією до спадкоємців звернулось АТ «Одесаобленерго». Спадкоємці ОСОБА_2 із заявами не звертались (а.с.106-116).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2023 року (справа №522/1364/20) - заяву Одеської міської ради, зацікавлені особи Виконавчий комітет Одеської міської ради, ОСОБА_1 , про визнання спадщини відумерлою – задоволено.

Визнано спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складається з квартири АДРЕСА_1 , відумерлою (а.с.20-23).

Постановою Одеського апеляційного суду від 26.03.2024 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2023 року – залишено без змін.

Також, встановлено, що постановою Верховного Суду від 17.07.2024 року – касаційну скаргу визнано необґрунтованою, а тому залишено без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін (а.с.31-45).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за Одеською міською радою (а.с.46).

Так, згідно копії свідоцтва про смерть встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 5331 (а.с.53).

Згідно довідки Департаменту надання адміністративних послуг ОМР від 13.12.2021 року встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дата реєстрації: 16.05.2008 року. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знятий з реєстрації у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.54-55).

Так, згідно рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 січня 2022 року (справа №522/10612/21) в задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – відмовлено (а.с.76-79).

Постановою Одеського апеляційного суду від 01.03.2023 року (справа №522/10612/21) – апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення суду залишено без змін (а.с.80-86).

Так, згідно копії спадкової справи заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , із заявою про прийняття спадщини, звернувся ОСОБА_1 , який зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його батько, та який приймає спадщину на частину квартири АДРЕСА_3 . Матеріалами спадкової справи встановлено, що свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.141-159).

Отже, якщо спадкоємець подав заяву про прийняття спадщини нотаріусу протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця, він вважається таким, що прийняв спадщину, навіть якщо свідоцтво про право на спадщину ще не було отримано.

Так, з даного приводу суд, зазначає, що заявником подано заяву про визнання спадщини відумерлої на частини вищевказаної квартири, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 .

Аналізуючи норми права на які посилається заявник, а також норми права, які слід застосувати суд приходить до таких висновків.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК Україна).

Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною першою статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відумерлою є спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів: факту смерті спадкодавця, відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, неприйняття спадкоємцями спадщини чи відмови від її прийняття, дотримання органом місцевого самоврядування відповідної процедури.

Як зазначено у постанові Верховного суду України від 24.05.2021 у справі №671/22/19 у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини (частина перша та друга статті 1277 ЦК України).

За висновками, викладеними у Постанові Верховного Суду від 09.04.2025 у справі №754/14375/18, спадщина набуває статусу відумерлої саме після набуття чинності рішенням суду про визнання її такою, а право власності на зазначене майно набувається у територіальної громади з моменту реєстрації цього права за громадою.

До звернення із заявою про визнання спадщини відумерлою і набрання законної сили відповідним рішенням суду у територіальної громади існує законний інтерес, заснований на правових нормах, що регулюють правовідносини щодо підстав набуття і припинення права власності після смерті особи, у якої відсутні спадкоємці. Цей інтерес (законні очікування) полягає у прагненні органу місцевого самоврядування набути право власності на відумерлу спадщину. Паралельно із цим інтересом у територіальної громади існує обов`язок звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.

При цьому, за положеннями глави дев`ятої розділу IV ЦПК України, справи за заявою про визнання спадщини відумерлою розглядаються в окремому провадженні із залученням органу самоврядування та усіх заінтересованих осіб.

За змістом зазначених норм цивільного та цивільного процесуального права, орган місцевого самоврядування не є спадкоємцем у справі та не залучається до спадкування. Однак у зв`язку з відсутністю інших спадкоємців у нього виникає цивільний інтерес на визнання спадщини відумерлою та отримання її у власність територіальної громади.

Зазначене надає підстави місцевій раді звертатись до суду як із заявами про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження та у подальшому оформити своє право власності на таке майно, так і з належними позовами в порядку позовного провадження на захист свого інтересу.

Суд звертає увагу, що під час вирішення питання про визнання спадщини відумерлою не встановлено існування спору про право. Наявність осіб, які б перешкоджали в реалізації права про визнання спадщини відумерлою, не підтверджена жодними дослідженими судом доказами.

Враховуючи належність частини квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , факту відсутності спадкоємців належної їй частині квартири, як за заповітом так і за законом та факт спливу більше одного року з часу відкриття спадщини, суд приходить до переконання про задоволення заяви.

Відповідно до пункту 15-1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», органи місцевого самоврядування звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою.

Оскільки заявник звільнений від сплати судового збору за подання до суду заяви про визнання спадщини відумерлою, то судові витрати у справі у вигляді судового збору за подання цієї заяви до суду слід залишити на рахунок держави.

На підставі статей 1220, 1223, 1277 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 294, 337, 338 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Одеської міської ради, заінтересована особа: ОСОБА_1 , про визнання спадщини відумерлою - задовольнити.

Визнати відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з частини квартири АДРЕСА_3 .

Встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого після набрання рішенням законної сили воно є підставою для проведення державної реєстрації права власності за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради на частини квартири АДРЕСА_3 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 04.05.2026 р.

Суддя: