Суд: Збаразький районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 14 травня 2026 р.
Справа: №598/226/26
Суддя: Щербата Г. Р.
Справа № 598/226/26
провадження № 2/598/321/2026
РІШЕННЯ
іменем України
"15" травня 2026 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючої судді Щербатої Г.Р.
секретаря Казмірук Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Збаражі, в порядку спрощеного провадження, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітніх дітей,
встановив:
Представник позивачки адвокат Радібова І.О., звернулася в суд із позовом, в інтересах ОСОБА_1 , до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідач поводить себе агресивно, без поваги відноситься до неї, а також перестав розуміти сутность проблем, що виникають в сім`ї. Головною причиною такої поведінки зі сторони відповідача є зловживання спиртними напоями та вживання наркотичних засобів, внаслідок чого в сім`ї виникають сварки, конфлікти, ініціатором яких є ОСОБА_2 , який постійно пред`являє їй необгрунтовані претензії, ганьбить, ображає її, принижує честь та гідність, влаштовує скандали та сварки, свідком яких часто є діти. У зв`язку з цим з 2021 року вони з відповідачем не ведуть спільне господарство, припинили фактичні шлюбні стосунки, фізичні та духовні зв`язки, втрачено почуття взаємоповаги між ними. Шлюб носить формальний характер і зберігати його позивач не бажає.
Крім цього, представник позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення старшою дитиною повноліття, оскільки діти перебувають на утриманні матері позивачки ОСОБА_1 ..
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 13.02.2026 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі.
Від представника позивачки адвоката Радібової І.О. на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить шлюб розірвати, оскільки з 2021 року сторони припинили фактичні шлюбні стосунки, втратили почуття та взаємоповагу один до одного. Щодо увалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, не повідомив суд про причини неявки, не направив суду заяву про розгляд справи за його відсутності та не подав відзив на позовну заяву.
Оскільки, особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає можливим проведення розгляду справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позовна заява підставна і підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд вважає за необхідне проводити заочний розгляд даної справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 21.09.2007 року у Базаринській сільській раді Збаразького району Тернопільської області, актовий запис №6.
Від цього шлюбу подружжя має дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають разом із матір`ю та перебувають на її утриманні.
Відносини між подружжям свідчать про те, що відповідач поводить себе агресивно, без поваги відноситься до дружини, перестав розуміти сутность проблем, що виникають в сім`ї. Причиною такої поведінки відповідача є зловживання спиртними напоями та наркотичними засобами, з приводу чого в сім`ї виникають сварки, конфлікти, ініціатором яких є відповідач ОСОБА_2 , який постійно пред`являє позивачці необгрунтовані претензії, ганьбить, ображає її, принижує честь та гідність, влаштовує скандали та сварки, свідком яких часто є діти. У зв`язку з цим з 2021 року подружжя не веде спільне господарство, припинило фактичні шлюбні стосунки, фізичні та духовні зв`язки між ними, втратили почуття взаємоповаги. Даний шлюб носить формальний характер і зберігати його позивач не бажає, та вважає що строк для примирення непотрібний. Відповідач проживає від сім`ї окремо, матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, діти перебувають на утриманні матері.
Згідно ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч.1 ст.110, ст.112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як слідує із змісту ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Проаналізувавши докази по даній справі, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження їх шлюбу суперечить інтересам позивачки та має істотне значення, а тому є законні підстави для розірвання даного шлюбу.
Окрім того, суд вважає за необхідне, в даному конкретному випадку, визначити аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення старшою дитиною повноліття, починаючи з дня подання позовної заяви.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1331,00 грн. щодо позову в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Керуючись ст.ст. 105, 110, 112, 180, 183 СК України, ст. ст. 4, 12, 81, 141, 263, 265, 268, 280, 281, 282, 283, 352 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 21.09.2007 року у Базаринській сільській раді Збаразького району Тернопільської області, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №6.
Рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили, надіслати до Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, однак не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повноліття, починаючи з 09 лютого 2026 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,00 грн. в частині позову про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Вказане заочне рішення суду може бути переглянуте Збаразьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, яку слід подати до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено та підписано 15 травня 2026 року.
Суддя Галина ЩЕРБАТА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua