Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №486/234/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/234/26

Провадження № 2/486/807/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 травня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року ТОВ «Алекскредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 07.07.2020 №3735758 у розмірі 38160,00 грн. та судові витрати.

Позовна заява обґрунтована тим, що 07.07.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту https:alexcredit.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем товариства, укладено договір про надання кредиту №3735758, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором PS3735758. Відповідно до умов договору, ТОВ «Алекскредит» надало відповідачу у власність грошові кошти в сумі 5000,00 грн, перерахувавши кошти на картковий рахунок останнього. Згідно умов договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в наступному порядку: у випадку використання позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,53% (акційна ставка або ставка за програмою лояльності); ставки нарахування процентів за користування кредитом за загальними умовами кредитування при укладенні договору в базовий період протягом 30 календарних днів з 07.07.2020 до 06.08.2020 у розмірі 1,70% за один день користування кредитом, а в спеціальний період з 07.08.2020 до 02.02.2021 – 3% за один день користування кредитом. Уклавши цей договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись своїх обов`язків та виконувати їх. ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка станом на 01.07.2025 становить 34550,00 грн, з яких: 5000,00 грн. сума кредиту; 29550,00 грн. нараховані проценти за користування кредитом. Додає, що у відповідача виникла прострочення грошового зобов`язання, який він зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Таким чином, період прострочення з 03.02.2021 по 31.12.2025, тому інфляційні втрати, нараховані на суму основного боргу 5000,00 грн. та становлять 3610,00 грн., яку просить стягнути з відповідача на користь позивача. Виходячи із всього вищенаведеного, ТОВ «Алекскредит» вважає, що позовні вимоги товариства є обґрунтованими, а тому просить їх задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 09.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 09.03.2026, також витребувано докази, які 16.03.2026 були надані до суду.

08.04.2026 представник позивача Калачик В.В. подав до суду додаткові пояснення щодо доказів отримання кредиту відповідачем та щодо дій спрямованих на отримання останнім кредиту. Також просить розглядати справу без його участі, про підтримання позовних вимог та не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Ухвалою суду від 10.04.2026 відкладено судове засідання на 14.05.2026, у зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання та для надання можливості останнім ознайомитися з додатковими письмовими поясненнями представника позивача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення позивач та його представник не заперечують.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання за зареєстрованим місцем проживання був належним чином повідомлений, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення, а також шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада». Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані докази у справі в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 07.07.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №3735758 (далі Кредитний договір, Договір).

Відповідно до п.1.2 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом (п. 2.34 Правил) та інші платежі відповідно до умов Договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України гривні.

Згідно з п.1.3 Договору сума кредиту складає 5000,00 гривень.

Відповідно до п.1.4 Договору кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3 цього Договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника.

Згідно з п.1.5 за цим Договором позичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф) (п. 2.26 Правил), яка може нараховуватися у випадку порушення позичальником умов цього Договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує позичальник.

Відповідно до п.1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:

п.1.7.1 у випадку використання кредиту (п. 2.20 Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи дострокове виконання зобов`язань (п. 2.12 Правил), позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 7,65% від визначеної в п. 1.3 цього Договору суми кредиту;

п.1.7.2 у випадку використання позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3 Договору) та сплати процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з 07.07.2020 до 06.08.2020 (включно) (Базовий період п. 2.4 Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,53 % (Акційна ставка (п. 2.1 Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34 Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 7295,00 грн., у тому числі основна сума кредиту 5000,00 грн., проценти за користування кредитом 2295,00 грн;

п.1.7.3 при використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають:

- в Базовий період з 07.07.2020 до 06.08.2020 (включно) 1,70 % за один день користування кредитом (Базова процентна ставка (п. 2.3 Правил));

- в Спеціальний період (п. 2.40 Правил) з 07.08.2020 до 02.02.2021 (включно) 3 % за один день користування кредитом (Спеціальна процентна ставка п. 2.34 Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 7555,40 грн.

Відповідно до п.7.3 Договору сторони підтверджують, що цей електронний Договір, всі додатки до нього, Додаткові угоди мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто є вчиненими виключно у письмовій формі у порядку, встановленому Законом України «Про електронну комерцію».

Цей договір підписаний від імені відповідача ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «PS3735758».

До Договору надано паспорт споживчого кредиту з аналогічними умовами кредитування.

Відповідно до копії довідки ТОВ «ФК «Елаєнс»» від 30.04.2025 цей документ видається ТОВ «ФК «Елаєнс» ТОВ «Алекскредит» на підставі договору №41346335_18/10/17 про надання послуг з переказу грошових коштів та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного між ТОВ «ФК «Елаєнс» та ТОВ «Алекскредит» і є підтвердженням того, що платежі успішно проведені в системі, а саме: 07.07.2020, сума платежу 5000,00 грн., номер картки НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Алекскредит» за Договором станом на 01.07.2025 загальна заборгованість становить 34550,0 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн, заборгованість за процентами 29550,0 грн.

18.06.2025 позивач надіслав відповідачу вимогу про досудове врегулювання спору, відповідно до якої станом на 18.06.2025 заборгованість за вищевказаним кредитним договором становить 34550,0 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн., заборгованість за процентами 29550,0 грн.

В матеріалах справи відсутні дані щодо виконання боржником вказаної вимоги.

Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з приписами статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

У частині 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.07.2020 №127/33824/19.

Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що свідчить про укладання між ТОВ «Алекскредит» і відповідачем правочину. Без отримання на мобільний номер телефону відповідача коду, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без вчинення передбачених Договором і законодавством дій з боку відповідача ОСОБА_1 . Договір не був би укладеним.

Суд встановив, що за умовами Договору відповідач отримав кредитні кошти (тіло кредиту) у розмірі 5000,00 грн., користувався ними.

Належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів за Договором відповідач не надав.

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Державний ощадний банк України» надало відповідь №48/12-11/34696/2026 БТ від 11.03.2026, згідно з відомостями якої платіжна картка № НОМЕР_2 емітована картка на ім`я ОСОБА_1 . Крім того, надано виписку по рахунку за період з 07.02.2020, з якої вбачається, що на платіжну картку № НОМЕР_2 було зараховано кошти на суму 5000,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що заборгованість на підставі Договору в частині тіла кредиту у розмірі 5000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, також, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами у сумі 29550,00 грн.

Вирішуючи спір у цій частині, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною першою та другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

До матеріалів справи надано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Алекскредит» за Договором станом на 01.07.2025, відповідно до якого загальна заборгованість становить 34550,0 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн, заборгованість за процентами 29550,0 грн.

З вказаного розрахунку суд встановив, що 07.07.2020 надано кредит у розмірі 5000,00 грн. Протягом базового періоду з 07.07.2020 до 06.08.2020 відповідачу нараховувались проценти за ставкою 1,70% згідно з п. 1.7.3 Договору, тобто по 85,00 грн. на день. Протягом спеціального періоду з 07.08.2020 до 02.02.2021 відповідачу нараховувались проценти за ставкою 3,0% згідно з п. 1.7.3 Договору, тобто по 150,00 грн. на день.

Таке нарахування процентів та строк їх нарахування відповідають погодженим сторонами Договору умовам, які відповідач прийняв, шляхом підписання договору, отримання коштів. Також, такі умови використання кредитних коштів не суперечили вимогам чинного на той час цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Таким чином, заборгованість за процентами, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 29550,00 гривень.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором в частині суми нарахованого інфляційних втрат в розмірі 3610,00 грн, суд виходить з такого.

Як зазначалося відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідач як боржник порушив зобов`язання за Кредитним договором. Доказів сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитом не надав.

15.03.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», що набрав чинності 17.03.2022.

Відповідно до цього Закону розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п.18 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, інфляційні втрати підлягають нарахуванню до 16.03.2022 (до встановлення на законодавчому рівні мораторію щодо нарахування і стягнення з боржників інфляційних втрат).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню лише за період з 03.02.2021 до 16.03.2022 у розмірі 840,27 грн., виходячи з розрахунку:

[Сукупний індекс інфляції] = 101,00% ? 101,70% ? 100,70% ? 101,30% ? 100,20% ? 100,10% ? 99,80% ? 101,20% ? 100,90% ? 100,80% ? 100,60% ? 101,30% ? 101,60% ? 104,50% = 116,805% (за період Лютий 2021 - Березень 2022)

[Інфляційні нарахування] = 5 000,00 грн (сума боргу) ? 116,805% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 5 000,00 грн (сума боргу) = 840,27 грн

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат (суми збитків від інфляції) підлягають задоволенню частково у розмірі 840,27 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог (92,74%), виходячи із змісту вище зазначеної норми, з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2469,15 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 12, 77, 80-82, 141, 247, 259, 263-268, 280, 354,355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (код ЄДРПОУ 41346335, адреса: 49044, м.Дніпро, вул.Якова Самарського, буд.12а) заборгованість за договором про надання кредиту №3735758 від 07.07.2020 у розмірі 35390 (тридцять п`ять тисяч триста дев`яносто) гривень 27 копійок, з яких: 5000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 29550,00 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; інфляційні втрати у розмірі 840, 27 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (код ЄДРПОУ 41346335, адреса: 49044, м.Дніпро, вул.Якова Самарського, буд.12а) 2469 (дві тисячі чотириста шістдесят дев`ять) гривень 15 (п`ятнадцять) копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.О. Волощук