Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №486/469/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/469/26

Провадження № 2/486/964/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 травня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 28.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №77459596, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 10171,00 грн. строком на 30 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 1,99% в день. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону відповідача. В подальшому, кредитодавцем/первісним кредитором відступлено право вимоги за вказаним вище договором кредиту, зокрема: ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу №034-030723 від 03.07.2023 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №77459596 від 28.09.2021. Також, 05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №77459596 від 28.09.2021. Відповідно до реєстру прав вимоги №05/12/25 від 05.12.2025 боржників до договору факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025, ТОВ «Деал Фінан Груп» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 34459,35 грн., з яких: 10171,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 24288,35 грн. сума заборгованості за відсотками, які позивач просить стягнути, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Ухвалою суду від 11.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 10.04.2026 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, також витребувано докази, які 14.04.2026 були надані до суду.

Ухвалою суду від 10.04.2026 відкладено судове засідання на 14.05.2026, у зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання та не надійшла відповідь від АТ КБ «Приватбанк» на ухвалу суду від 11.03.2026 про витребування доказів.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, надала 19.03.2026 до суду клопотання про розгляд справи без її участі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, про дату, час та місце судового засідання за зареєстрованим місцем проживання був належним чином повідомлений, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення, однак судова повістка не була вручена під час доставки та була повернута до суду, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, отже відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений. Також судом було здійснено виклик відповідача оголошенням, яке розміщено на сторінці веб-сайту суду офіційного веб-порталу «Судова влада України». Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 28.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №77459596 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (надалі Договір), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10171,00 грн. строк позики 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процентна ставка/фіксована) (п.2.1 – п.2.3).

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису iGQteG2Jt3, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно із п.1 Договору позики, позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до п.4 Договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення за залишок позики.

Відповідно до п.5.2. договору позики , позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Згідно із п. 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», перебувають у загальному доступі та опубліковані на сайті www.mycredit.ua. (п.5.1 Договору).

Додатком № 1 до договору позики №77459596 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 28.09.2021 сторонами погоджено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальну річну процентну ставку за договором позики від 28.09.2021, згідно з яким дата повернення кредиту та сплата нарахованих процентів: 28.10.2021, сума кредиту за договором 10171,00 грн., проценти за користування кредитом 2125,23 грн.

Довідкою про ідентифікацію підтверджується, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора, а саме: «iGQteG2Jt3» - кредитний договір №77459596 від 28.09.2021, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України.

Згідно з довідкою № КД-000104290/ТНПП від 09.01.2026р. ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією/ ТОВ «ФК Фінекспрес» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 28.09.2021, сума 10171,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 88d65662-32e5-4acc-93a1-88c03a9c677c.

Відповідно до платіжної інструкції/операція №88d65662-32e5-4acc-93a1-88c03a9c677c від 28.09.2021, ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на рахунок № НОМЕР_1 , отримувача ОСОБА_1 перераховано кошти у сумі 10171,00 грн., номер картки зазначений відповідачем у договорі позики.

Проте, відповідач у строки, визначені Договором до 28.10.2021, свої зобов`язання не виконав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як визначено в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до змісту ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

На підтвердження виконання кредитного договору позивачем надано квитанцію №88d65662-32e5-4acc-93a1-88c03a9c677c від 28.09.2021, відповідно якої вбачається, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на рахунок відповідача ОСОБА_1 здійснили переказ коштів в сумі 10171,00 грн., 28.09.2021 на картку № НОМЕР_1 , також даний факт підтверджується інформацією щодо даних про видачу на банківські картки клієнтів онлайн-позик.

Також, згідно відповіді, яка надійшла від АТ КБ «Приватбанк», на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . Дана картка містить зарахування на суму 10171,00 грн. 28.09.2021.

Крім того, згідно виписки по карткову рахунку, спеціальним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_1 , відкритому у АТ КБ «Приватбанк», на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за період з 28.09.2021 по 01.10.2021, вбачається рух коштів за даним картковим рахунком та зарахування на дану картку суми 10171,00 грн. 28.09.2021.

Позивач надав розрахунок перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за кредитним договором №77459596 від 28.09.2021, згідно якого вбачається, що відповідач взагалі не погашав заборгованість та станом на 07.07.2023 заборгованість відповідача становить 10171,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 24288,35 грн. сума заборгованості за процентами.

Відповідно до розрахунку перед ТОВ «Деал Фінанс Груп» за кредитним договором №77459596 від 28.09.2021, згідно якого вбачається, що відповідач взагалі не погашав заборгованість та станом на 10.02.2026 заборгованість відповідача становить 10171,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 24288,35 грн. сума заборгованості за процентами.

03.07.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу №034-030723, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «Сіроко Фінанс » належні йому права вимоги до боржників, зокрема за кредитним договором №77459596 від 28.09.2021. За таких обставин ТОВ «Сіроко Фінанс» наділено правом вимоги до відповідача за кредитним договором.

05.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу №05/12/25-01, відповідно до якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передало (відступило) ТОВ «Деал Фінанс Груп» належні йому права вимоги до боржників, зокрема за кредитним договором №77459596 від 28.09.2021. За таких обставин ТОВ «Деал Фінанс Груп» наділено правом вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №05/12/25-01 від 05.12.2025 ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 34459,35 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд також враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно пункту 5 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» факторинг є видом фінансової послуги.

Відповідно до статті 9 вказаного Закону фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами. Договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №909/968/16 зазначено, що визначальною ознакою договору факторингу є суб`єктний склад його учасників. Так, суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: - клієнт, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 1079 ЦК України); - фактор, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ч.3 ст. 1079 ЦК України); - боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором, що вбачається із ч. 1 ст. 1077 ЦК України.

Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно з п.1.1. договору факторингу, за цим договором Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (Ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Отже, відповідно реєстру боржників до договору факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №77459596 від 28.09.2021 в сумі 34459,35 грн, з яких: 10171,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 24288,35 грн. сума заборгованості за процентами.

За відступлення права вимоги згідно договору факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 ТОВ «Деал Фінанс Груп» сплатило на користь ТОВ «Сіроко Фінанс» грошові кошти, що підтверджується копією платіжної інструкції №579936556.1 від 05.12.2025.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене та досліджені докази у справі, суд вважає, що позивачем доведено наявність у нього права вимоги до відповідача, в судовому засіданні підтверджено факт переходу права вимоги за кредитним договором №77459596 від 28.09.2021 від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Сіроко Фінанс» й від ТОВ «Сіроко Фінанс» до ТОВ «Деал Фінанс Груп», та позивачем доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем у сумі 10171,00 гривень відповідно до умов вказаного договору.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просить також стягнути заборгованість за відсотками у розмірі 24288,35 грн.

Аналізуючи зазначені норми матеріального права можна дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18), від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц (провадження №4-154цс18) та від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18).

Таким чином, позивач ТОВ «Деал Фінанс Груп», як правонаступник ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованим та несплаченим процентам за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

В позовній заяві ТОВ «Деал Фінанс Груп» просить стягнути із ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку.

Так, з наданого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що кредитором нараховувались відсотки поза межами строку кредиту, оскільки пунктом 2.2. Договору позики №77459596 від 28.09.2021 передбачено, що строк договору становить 30 днів, тобто до 28.10.2021.

Посилання представника позивача щодо пролонгації договору позики суд вважає хибними, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позичальником було вчинено дії направлені на пролонгацію строку договору позики у відповідності до вимог п. 7.7. Правил, враховуючи той факт, що відповідачем ОСОБА_1 не було здійснено дій по внесенню грошових коштів на ім`я Товариства на погашення заборгованості за договором.

Отже, відповідач не довів належного виконання зобов`язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростував, контррозрахунок не надав, відзив на позов до суду не надходив.

Враховуючи викладене, позивач має право на стягнення із відповідача на свою користь заборгованості за договором позики №77459596 від 28.09.2021 у розмірі 16243,09 грн., з яких: 10171,00 грн. сума боргу за тілом кредиту; 6072,09 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, в межах строку позики з 28.09.2021 по 28.10.2021 (10171 х 1,99% х 30 днів).

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 4500,00 гривень.

Як встановлено судом, між позивачем та адвокатом Ткаченко Ю.О. укладено договір №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025. Відповідно до Витягу з акту №7-ДІЛ від 01.01.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025, загальна вартість послуг, наданих позивачу становить 4500,00 грн.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.4 ст. 137 ЦПК України.

У постанові від 19.02.2020 в справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу ч.3 ст. 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 в справі №206/6537/19 (провадження №61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст. 137 ЦПК України.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у рішенні «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (заява №58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи незначну складність справи, предмет спору, значення справи для позивача, кількість часу, витраченого представником позивача для підготовки позовної заяви та інших процесуальних документів, виходячи із засад розумності розміру витрат на правничу допомогу та пропорційності позовних вимогам, проте враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково (47,13%), з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу на підставі п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України в сумі 2121,16 грн.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову (47,13%) з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1254,97 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, Київська область, м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33, офіс 40/3) заборгованість за кредитним договором №77459596 від 28.09.2021 в загальному розмірі 16243 (шістнадцять тисяч двісті сорок три) гривнi 09 копійок, з яких: 10171,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 6072,09 грн. заборгованість за відсотками.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, Київська область, м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33, офіс 40/3) 1254 (одну тисячу двісті п`ятдесят чотири) гривнi 97 копійок судового збору та 2121 (дві тисячі сто двадцять одну) гривню 16 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.О. Волощук