Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №476/196/26 — Єланецький районний суд Миколаївської області

Справа № 476/196/26

Провадження № 2/476/262/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2026 року с-ще Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Слободніченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

26.03.2026 року представник ТОВ "Фінансова компанія "Процент" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 01.12.2024 року між ТОВ "Фінансова компанія "Процент" та відповідачкою укладено кредитний договір № 24236, відповідно до умов якого остання отримала грошові кошти у сумі 10000 грн. та зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим станом на 20.02.2026 року утворилась заборгованість, яка становить 32000,00 грн., яка складається із: заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 30.04.2025 року по 25.01.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2 Кредитного договору за ставкою 1,00% за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та графіку платежів – 27000,00 грн. та штраф за порушення умов кредитного договору - 5000,00 грн.

Посилаючись на вищевикладене, представник позивача просив стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 32000,00 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, до суду направив клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх повністю. В разі неявки відповідачки просив провести заочний розгляд справи.

Відповідачка у визначений строк відзив до суду не направила, у судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, тому, у відповідності до ст. ст. 279, 280, 281 ЦПК України, за заявою представника позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з викладеного, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті за відсутності належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи сторін та їх представників.

Вивчивши письмові матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2024 року між ТОВ "Фінансова компанія "Процент" та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 24236, відповідно до умов якого остання отримала грошові кошти у сумі 10000 грн. строком на 730 днів (до 01.12.2026 року) шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних).

Із матеріалів справи слідує, що відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим станом на 20.02.2026 року її нараховано заборгованість, яка становить 32000,00 грн., яка складається із: заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 30.04.2025 року по 25.01.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2 Кредитного договору за ставкою 1,00% за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та графіку платежів – 27000,00 грн. та штраф за порушення умов кредитного договору - 5000,00 грн.

Щодо нарахування штрафу в сумі 5000 грн., то суд приходить до слідуючого.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 N 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 року у справі № 910/10901/23 зазначив, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати штрафу. За такого, суд вважає, що вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь ТОВ "Фінансова компанія "Процент" заборгованості за штрафом в розмірі 5000 грн. не підлягають задоволенню.

Статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до норм ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» : «візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною».

Частиною першою статті 10 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

На підставі ч. 2 ст. 1054 ЦК України, положення статей 1048 та 1050 ЦК України застосовуються до правовідносин, що виникають за укладеним сторонами договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначається вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом.

Статтею 525 ЦК України, передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 30.04.2025 року по 25.01.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2 Кредитного договору за ставкою 1,00% за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та графіку платежів в розмірі 27000,00 грн.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2396,16 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн. пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 279, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" (ЄДРПОУ 41466388) заборгованість за кредитним договором № 24236 від 01.12.2024 року у сумі 27000 (двадцять сім тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" (ЄДРПОУ 41466388) 2396 (дві тисячі триста дев`яносто шість) грн. 16 коп. у рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 9000 (дев`ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Єланецьким районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.В. Чернякова