Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №473/2030/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2030/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

"15" травня 2026 р. м. Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Усікова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Матвійця Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенську справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ,

встановив:

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №640061 від 13.04.2026 року, зазначено, що 13.04.2026 21:25:00 м. Вознесенськ, вулиця Чорновола (Пархоменка), 2, 13.04.2026 року близько 21:25 годин за адресою: м. Вознесенськ, вул. Пархоменка, біля буд. 2, водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_2 , без посвідчення водія, тобто не маючи права керування такими транспортними засобами. Чим порушив п. 2.1.а ПДР — керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, особа, стосовно якої складався зазначений протокол, на час його складання була неповнолітньою.

Відповідно до п. 17 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376, у разі вчинення адміністративного правопорушення неповнолітньою особою віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років протокол про адміністративне правопорушення складається стосовно цієї особи. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, перелік яких передбачено ч. 2 ст. 13 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Проведення опитування малолітніх чи неповнолітніх осіб допускається тільки за участі батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Згідно з вимогами п. 7 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Таким чином, забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь - якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов`язкового залучення законного представника.

Однак, уповноважена особа, розуміючи, що ОСОБА_1 є неповнолітнім, не переконалась у тому, що ОСОБА_1 правильно розуміє суть правопорушення, вчинення якого їй ставиться у провину, хоча в цьому випадку зобов`язана була такі дії вчинити шляхом повідомлення і залучення до справи захисника або кого-небудь з батьків - законних представників, як того вимагають загальні положення норм права як національного так і міжнародного, зокрема Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.

Крім того, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що уповноважена особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, не ознайомила неповнолітню зі спеціальним правом, визначеним у ст. 270 КУпАП.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 33 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що складання протоколу про адміністративне правопорушення та спілкування неповнолітнього ОСОБА_1 з працівником поліції відбувались без участі батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

Також матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей щодо законного представника (батька, матері, піклувальника) неповнолітнього, який притягується до адміністративної відповідальності, що унеможливило мати законного представника ОСОБА_1 при розгляді даної справи в суді.

Наведені обставини вказують на істотне порушення права на захист неповнолітнього, що дає підстави дійти висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не можна вважати допустимим доказом за таких обставин.

В силу вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише за наявності всіх елементів складу адміністративного правопорушення: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони.

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкове не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Таким чином, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, за відсутності допустимих доказів обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення не доведена, тому провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247, 280, 283-285 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя О.В. Усіков