Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №274/8650/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/8650/25 Головуючий у 1-й інст. Базюк Ю. П.

Номер провадження №33/4805/709/26

Категорія ст.124 КУпАП Доповідач Рябенька Т. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Рябенька Т.С., за участі секретаря Хрус С.А., захисника Олянюка Віталія Леонідовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17 лютого 2026 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17 лютого 2026 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 541383 від 15 грудня 2025 року, водій ОСОБА_2 15.12.2025 близько 11 год. 00 хв. в м. Бердичеві по вул. Вінницька, 48, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21051, державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, зміною напрямку руху, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість руху та не зупинився, не надав перевагу пішоходу ОСОБА_3 , яка знаходилася на пішохідному переході, здійснив на неї наїзд, внаслідок чого автомобіль отримав пошкодження, чим порушив п.п. (б) п. 2.3, п. 18.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ст. 124 КУпАП.

Не погодившись із зазначеною постановою в частині накладеного стягнення, адвокат Олянюк В.Л. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в який просить постанову суду першої інстанції змінити в частині накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, застосувавши до ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд у постанові належним чином не мотивував підстав для обрання ОСОБА_2 більш суворого виду стягнення, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП. Зазначає, що судом не було враховано, що відповідно до вимог ст.30 КУпАП адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами застосовується до правопорушника за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом. Цих обставин в суді першої інстанції встановлено не було. Посилається на те, що матеріали справи не містять відомостей про повторність вчинення подібного або інших адміністративних правопорушень. Зазначає про ненавмисність дій водія ОСОБА_2 , оскільки він не хотів, щоб так трапилось. Крім того, суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи про те, що ОСОБА_2 вперше притягується до адміністративної відповідальності, офіційно працює водієм і автомобіль йому потрібен для роботи. Вважає накладене стягнення занадто суворим.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката, які підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Аналіз статей 251, 252 КУпАП дає підстави для висновку, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з доведеності факту порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п.(б) п.2.3, п.18.1 Правил дорожнього руху, і, як наслідок, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Апеляційний суд не вбачає підстав для іншого висновку.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, диспозиція статті 124 КУпАП є бланкетною, тому обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є спричинення пошкодження об`єктів, зазначених у цій статті, внаслідок порушення конкретних правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані працівником поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №541383 від 15 грудня 2025 р. за статтею 124 КУпАП через порушення ним вимог п.п.(б) п.2.3, п.18.1 Правил дорожнього руху.

Так, згідно з п.п. «б» п. 2.3 Правил дорожнього руху України, водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п.18.1 ПДР водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Обставини вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, встановлені судом першої інстанції, а також висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення не оспорюються в апеляційній скарзі особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, і не переглядаються апеляційним судом, та підтверджується:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 541383 від 15.12.2025;

-схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.12.2025, на якій зафіксовано взаємне розташування об`єктів на місці події та пошкодження на транспортному засобі після ДТП;

- витягом з системи «АРМОР» від 15.12.2025, згідно яких було зафіксовано звернення на лінію 102 з приводу отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, яке сталось 15.12.2025;

-актом судово–медичного дослідження № 22 від 14.01.2026, відповідно до якого у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани лівої тім`яної ділянки волосистої ділянки голови. Внутрішньо – м`язової гематоми та шкіряної рани в середній третині правого стегна, що загоюється вторинним натяжінням. Ушкодження відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Ушкодження утворилися від дії тупого(их) твердого(их) предметів, що можливо за обставин, вказаних в направленні та обстежуваною. Давність отримання тілесних ушкоджень не протирічить обставинам подій, вказаним у направленні та обстежуваною. На тілі у ОСОБА_3 виявлено як мінімум два місця прикладання сили;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 15.12.2025, зі змісту яких вбачається, що 15.12.2025 близько 11 год. вона перебувала в м. Бердичеві по вул. Вінницька, поруч з будинком 48, де мала намір перейти дорогу через нерегульований пішохідний перехід. Рух розпочала після того, як зрозуміла, що транспортний засіб, який рухався попутно по проїзній частині з правої сторони гальмує та надає їй можливість пройти через пішохідний перехід. В цей час автомобіль марки ВАЗ 21051, державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався за автомобілем, що її пропускав, став об`їжджати транспортний засіб, що зупинився попереду, та своєю передньою частиною здійснив на неї наїзд;

- письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 15.12.2025, згідно яких 15.12.2025 близько 11 год. 00 хв. він рухався на автомобілі Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_2 , в м. Бердичеві по вул. Вінницька. Біля будинку № 48 він зупинився перед пішохідним переходом щоб пропустити дівчину, яка мала намір перейти дорогу. В цей час автомобіль ВАЗ 21051, державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався позаду нього, почав здійснювати випередження його автомобіля з правого боку, внаслідок чого здійснив наїзд на дівчину, яка рухалася по пішохідному переходу;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 15.12.2025, зі змісту яких вбачається, що 15.12.2025 він рухався на автомобілі ВАЗ 21051, державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Бердичеві по вул. Вінницька. Під`їжджаючи до будинку № 48 по вул. Вінницька, де розташований пішохідний перехід, він помітив, що автомобіль, який рухався попереду нього, почав різко гальмувати. Щоб уникнути зіткнення він почав цей автомобіль випереджати з правого боку. В цей час через пішохідний перехід переходила дорогу дівчина, на яку він здійснив наїзд;

- письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 15.12.2025, зі змісту яких вбачається, що 15.12.2025 близько 10:55 вона рухалася на автомобілі Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_3 , в м. Бердичеві по вул. Вінницька, в напрямку вул. Одеська. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, що розташований біля будинку № 48, попереду її автомобіля рухався автомобіль марки ВАЗ 21051, державний номерний знак НОМЕР_1 , який не зменшуючи швидкість руху, різко здійснив маневр перестроювання з лівої частини дороги в праву та здійснив наїзд на пішохода, яка переходила проїзну частину справа наліво.

Апеляційний суд визнає такими, що не заслуговують на увагу доводи адвоката щодо призначення ОСОБА_2 занадто суворого адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Так, санкція ст. 124 КУпАП передбачає накладення адміністративних стягнень у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Тобто суд має обрати альтернативне стягнення штраф або позбавлення права керування транспортними засобами, строк якого також може бути обраний судом від шести місяців до одного року.

За такого застосування у справі, яка переглядається, штрафу, а не позбавлення права керування транспортним засобом, на чому наполягає апелянт, є найбільш м`яким видом стягнення, яке визначено законом за вчинене ОСОБА_2 правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Як зазначено у статті 34 КУпАП, обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

В силу статті 35 КУпАП обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; 2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення; 3) втягнення неповнолітнього в правопорушення; 4) вчинення правопорушення групою осіб; 5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; 6) вчинення правопорушення в стані сп`яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою.

Суддя, обираючи стягнення ОСОБА_2 у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців, зазначив, що ОСОБА_2 випереджав автомобіль, який зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом щоб пропустити пішохода, при цьому не зменшуючи швидкість руху, різко здійснив маневр перестроювання з лівої частини дороги в праву.

Проаналізувавши наведені обставини, суд зробив висновок про те, що ОСОБА_2 дійсно порушив вимоги п.п.(б) п.2.3, п.18.1 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, - порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, який здійснив наїзд на пішохода, та врахувавши характер вчиненого правопорушення, задля попередження в майбутньому скоєння ОСОБА_2 подібних аварійних ситуацій, які є небезпечними для всіх інших учасників руху, суд вважав за необхідне призначити ОСОБА_2 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців.

З огляду на свідоме ігнорування водієм ПДР при наближенні до пішохідного переходу та створення критичної небезпеки для учасників руху, застосування стягнення у вигляді позбавлення права керування є співмірним та необхідним заходом впливу.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками та відхиляє доводи апеляційної скарги, оскільки висновки судді ґрунтуються на повно та всебічно встановлених судом обставинах справи, підтверджених доказами.

Виходячи з матеріалів справи, апеляційний суд вважає, що призначення ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобом строком на 6 місяців відповідає вимогам статей 23, 33-35 КУпАП.

Апеляційний суд при цьому звертає увагу, що обране стягнення не є максимально суворим з тих, що передбачене санкцією ст. 124 КУпАП.

Інші обставини, на які посилається апелянт як на підставу для пом`якшення обраного судом адміністративного стягнення не вчинення до цього ОСОБА_2 правопорушень, необхідність мати право керування транспортними засобами через характер роботи, не є достатньою підставою для застосування до останнього менш суворого виду адміністративної санкції, яка передбачена статтею 124 КУпАП, у вигляді штрафу з огляду на встановлені судом обставини справи та суспільно небезпечний як для самого порушника, так і для інших учасників дорожнього руху характер скоєного правопорушення.

Зважаючи на викладене, підстав для зміни постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17 лютого 2026 року суд апеляційної інстанції в частині виду накладеного на ОСОБА_2 адміністративного стягнення не вбачає.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу адвоката Олянюка Віталія Леонідовича залишити без задоволення, а постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17 лютого 2026 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.С. Рябенька