Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №213/5574/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 23-з/803/499/26 Справа № 213/5574/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних Дніпровського апеляційного суду Ковалюмнус Е.Л., дослідивши заяву особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 березня 2026 року, якою залишено без змін постанову судді Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 березня 2026 року залишено без змін постанову судді Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

28 квітня 2026 року на адресу Дніпровського апеляційного суду через електронний суд, від особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 березня 2026 року .

Перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 березня 2026 року, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року (N3236/03) у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, у тому числі за нововиявленими обставинами, чинним законодавством не передбачено.

Як слідує зі змісту заяви про перегляд постанови апеляційного суду у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 висловлює незгоду із рішенням суду, яке набрало законної сили та оскарженню не підлягає.

Апеляційний суд зазначає, що доступ до суду як складова права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, оскільки нормами КУпАП не передбачено перегляду остаточного рішення у справі про адміністративне правопорушення за нововиявленими обставинами, у відкритті провадження за поданою заявою слід відмовити.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

У відкритті провадження за заявою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 березня 2026 року за нововиявленими обставинами - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її винесення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Е.Л. Ковалюмнус