Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №495/3045/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/3045/26

Номер провадження 2-а/495/57/2026

15 травня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд в складі

головуючої судді Топалової А.Л.,

із секретарем судового засідання Кісьовою А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Васильєв П.О. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- cкасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R469696 від 08.04.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП;

- справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що позивач ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних з 04.01.2019 у ІНФОРМАЦІЯ_1 . 05.03.2026 позивачу виповнилось повних 25 років.

В свою чергу, 26.01.2018 позивачем пройдено медичне обстеження військово-лікарською комісією за результатами якої прийнято постанову військово-лікарської комісії про визначення ступеня придатності до військової служби: «Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час», що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 , виданого 04.01.2019 ІНФОРМАЦІЯ_2 (*19012024064042950014*).

В подальшому, 15.01.2024 позивачем пройдено медичне обстеження військово-лікарською комісією за результатами якої прийнято постанову військово-лікарської комісії про визначення ступеня придатності до військової служби: «Придатний».

Позивач є особою, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.2 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в останнього оформлена відстрочка від такого призову на строк до завершення мобілізації (03.05.2026 року).

06.04.2026 позивач, виконуючи свій конституційний обов`язок, передбачений ст.65 Конституції України, ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», добровільно, без будь-якого виклику та примусу, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії для визначення ступеня придатності до військової служби за результатами якої прийнято постанову військово-лікарської комісії як «Придатний».

Постановою тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R469696 від 08.04.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, останній дійшов висновку про те, що громадянин України ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, та наклав на останнього штраф у розмірі 17 000 гривень 00 копійок, а у разі сплати протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу, постанова вважатиметься виконаною.

Фактичною підставою послугувало те, що позивач не пройшов (відмовився від проходження) військово-лікарської комісії, чим порушив п.2 Розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».

Вказане рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності є протиправним, оскільки у позивача був відсутній обов`язок проходити медичний огляд військово-лікарської комісії для визначення ступеня придатності до військової служби саме на підставі 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», оскільки вказана норма Закону зобов`язувала громадян від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Проте позивачу на той час не досяг 25-річного віку, інформація пор вік позивача були та є у повному розпорядженні Відповідача. Тому просить постанову скасувати, справу розглянути за відсутності позивача та його представника.

Ухвалою Білгород-Дністровського районного суду від 24.04.2026 року відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив справу розглядати у його відсутність, вимоги позову підтримав, просив задовольнити.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, будь-яких заяв чи клопотань ним до суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи проводиться за відсутності учасників справи у порядку письмового провадження, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до постанови від 08.04.2026 № R469696 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн. з можливістю сплати протягом 10 днів у розмірі 8500 гривень.

У вказаній постанові зазначено, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних з 04.01.2019 у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 , виданого 04.01.2019 ІНФОРМАЦІЯ_2 (*19012024064042950014*); електронним військово-обліковим документом, який роздрукований, що сформований 01.04.2026 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного те резервіста (мобільний застосунок «Резерв +), № в реєстрі АІТС «Оберіг» – 19012024064042950014; електронним військово-обліковим документом, який роздрукований, що сформований 09.04.2026 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного те резервіста (мобільний застосунок «Резерв +), № в реєстрі АІТС «Оберіг» – НОМЕР_2 .

26.01.2018 позивачем пройдено медичне обстеження військово-лікарською комісією за результатами якої прийнято постанову військово-лікарської комісії про визначення ступеня придатності до військової служби: «Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час», що підтверджується копією Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 , виданого 04.01.2019 ІНФОРМАЦІЯ_2 (*19012024064042950014*).

15.01.2024 позивачем пройдено медичне обстеження військово-лікарською комісією за результатами якої прийнято постанову військово-лікарської комісії про визначення ступеня придатності до військової служби: «Придатний». Вказане убачається з Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 , виданого 04.01.2019 ІНФОРМАЦІЯ_2 (*19012024064042950014*), а також копії електронного військово-облікового документу, сформованого 01.04.2026 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного те резервіста (мобільний застосунок «Резерв +), № в реєстрі АІТС «Оберіг» – НОМЕР_2 .

06.04.2026 позивачем пройдено медичне обстеження військово-лікарською комісією за результатами якої прийнято постанову військово-лікарської комісії про визначення ступеня придатності до військової служби: «Придатний». Зазначене убачається з копії електронного військово-облікового документу, що сформований 09.04.2026 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного те резервіста (мобільний застосунок «Резерв +), № в реєстрі АІТС «Оберіг» – НОМЕР_2 .

Позивач є особою, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.2 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в останнього оформлена відстрочка від такого призову на строк до завершення мобілізації (03.05.2026 року).

26.03.2026 позивачу виповнилось повних 25 років, що підтверджується копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Згідно частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 24 березня 2024 року № 3621-IX в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 12 лютого 2025 року №4235-IX встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Тобто, вказана норма закону зобов`язувала саме громадян від 25 років, які визнані обмежено придатними до військової служби пройти повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби шляхом самостійного звернення до відповідного ТЦК та СП, у строк до 05.06.2025 року.

З огляду на зазначене, вказана норма не стосувалась позивача ОСОБА_1 , якому станом на 05.06.2025 не виповнилось 25 років.

Крім того, відповідач володів інформацією, щодо персональних даних позивача, місце проживання, реєстрації, вік.

В Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «ОБЕРІГ») щодо позивача в розділі «Дата народження» міститься інформація про дату народження 05.03.2001 року (станом на 05.06.2025 року - 24 роки).

Отже, на підставі 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 24 березня 2024 року №3621-IX в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 12 лютого 2025 року №4235-IX позивач ОСОБА_1 не мав обов`язку повторного проходження медичного огляду військово-лікарською комісію для визначення ступеня придатності до військової служби в строк до 05.06.2025 року.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд враховує, що одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, адміністративне провадження № К/9901/1403/17.

Відповідач не виконав обов`язку доведення правомірності прийнятого рішення.

Суд звертає увагу, що сама по собі постанова про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду щодо надання достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, викладеним у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №357/10134/17.

Сама лише оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним та достатнім доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є актом індивідуальної дії (рішенням суб`єкта владних повноважень) щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а тому позов підлягає задоволенню, оскаржувана постанова скасуванню, а справа закриттю.

На підставі ст.ст.247,284, 293 КУпАП, керуючись ст.ст 6-9,19,20,77,241- 246, 293, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R469696 від 08.04.2026 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса мешкання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , юридична адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 15.05.2026.

Суддя Анна ТОПАЛОВА