Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №463/2471/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 463/2471/26

Провадження № 2/463/1476/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Нора Н.В.

при секретарі – Заверуха О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Львова справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд розірвати шлюб, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10 лютого 2014 року. Стягнути понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивує тим, що позивач та відповідач з 10 лютого 2014 року перебувають у зареєстрованому шлюбі (свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 , видане повторно 15.07.2022 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). У ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом тривалого часу стосунки між позивачем та відповідачкою поступово погіршувались, що призвело до фактичного припинення сімейних відносин. З огляду на наведене вважаю за необхідне наголосити на наступному. Впродовж 2025 р. стан фізичного здоров?я позивача ОСОБА_1 істотно погіршився. Лікарі підозрювали наявність у нього онкологічного захворювання. Цей діагноз не підтвердився, а натомість було встановлено інше тяжке автоімунне захворювання - системний червоний вовчак. У серпні 2025 р. позивач повідомив дружину ОСОБА_2 про наявність у нього тяжкого автоімунного захворювання та необхідність лікування. Після цього відповідачка поставила вимогу позивачу покинути місце їхнього спільного проживання у м. Винники та припинила спілкування з ним. З того часу вони проживають окремо. За час перебування у шлюбі та спільного проживання з відповідачкою на утриманні позивача було двоє дітей - спільна дитина з відповідачкою ( ОСОБА_3 2014 р.н.) та її дитина від попереднього шлюбу ( ОСОБА_4 2009 р.н.). Це потребувало відповідних коштів, однак через погіршення стану здоров?я ОСОБА_1 вже не міг їх заробляти у відповідному обсязі. Крім того, позивач потребував коштів для діагностики і лікування свого захворювання. Вказані обставини спонукнули його у липні 2025 р. взяти позику в банку у розмірі 125 000 гривень з процентною ставкою 31 відсотків річних. А вже у серпні 2025 р. з волі відповідачки ОСОБА_1 був змушений покинути їхнє житло, будучи тяжко хворим і з великим боргом. Відтак, позивач відчуває себе зрадженим і покинутим людиною, яку він вважав рідною та близькою. Отже, подальше збереження шлюбу між позивачем та відповідачкою є недоцільним та неможливим.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 19.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

У судове засідання сторони не з`явились, були належним чином повідомлені.

Письмовою заявою до суду представник просить слухання у справі проводити за його відсутності його довірителя, просить позов задоволити.

Відповідачка просить слухання у справі проводити за її відсутності, позов підтримує просить задоволити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, суд здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Оглянувши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Судом встановлено, що з 10 лютого 2014 року перебувають у зареєстрованому шлюбі (свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 , видане повторно 15.07.2022 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 15.07.2022 року, що у батьків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено загальні засади регулювання сімейних відносин.

Так, згідно з ч. 1, 6 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї.

Частиною першою статті 24СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст.105СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно зі ст. 112СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя ,дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом. (ч. 3, 4 ст. 56 СК України).

Таким чином в ході судового розгляду встановлено, що сторони припинили подружні відносини протягом часу, котрий можна вважати тривалим періодом, проживають окремо, спільного господарства не ведуть та не мають взаємних обов`язків, що свідчить про фактичний розпад сім`ї, примирення неможливе. Тому, дані обставини свідчать про порушення інтересів як позивача, так і відповідача в разі продовження шлюбу.

Отже, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, виходячи з принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, з урахуванням балансу інтересів сторін, меж дозволеного втручання, вирішуючи позови у межах заявлених вимог, суд дійшов до переконання про недоцільність збереження даного шлюбу і ухвалює про його розірвання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання позовної заяви про розірвання шлюбу було сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн., таким чином у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по справі у розмірі 1331,20 грн

Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 274, 259, 263-265 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

позов задоволити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10 лютого 2014 року виданого повторно 15.07.2022 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331,20 грн. судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання:АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання:АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя Нор Н.В.