Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №444/1832/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1832/26

Провадження № 3/444/1012/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р. Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: м. Городок, Хмельницького району Хмельницької області та місце проживання: АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 виданий 05.01.2021 року, орган, що видав 6817; ІПН НОМЕР_2 ), -

за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 11.04.2026 року о 18 год. 35 хв. в пункті пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська», в межах Рава-Руської ОТГ, Львівського району, Львівської області, під час прикордонного контролю на в`їзд в Україну на паспортний контроль пред`явив паспорт громадянина Республіки Польща для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 виданий 05.09.2025 року на ім`я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В процесі прикордонного контролю було встановлено, що він є громадянином України, що підтверджує паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 вид. 05.01.2021 року на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Своїми діями вищевказаний громадянин порушив вимоги ст. 2,3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в їзду в Україну громадян України», п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених ПКМУ від 27.01.1995 р. №57, чим здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України без відповідних документів, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 204-1 ч. 1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, однак надав на адресу суду заяву у якій зазначив, що своєї вини у вчиненому не визнає. Зазначив, що 11.04.2026 року під час проходження прикордонного контролю у пункті пропуску «Рава-Руська» він пред`явив паспорт громадянина Республіки Польща. Під час перевірки було встановлено, що він також є громадянином України, що підтверджується дійсним паспортом громадянина України для виїзду за кордон. Налогосив, що дійсно він є громадянином України та мав при собі дійсний український паспорт. Перетин державного кордону здійснювався через офіційний пункт пропуску під час прикордонного контролю. Жодних дій, спрямованих на ухилення від прикордонного контролю чи незаконне перетинання державного кордону, він не вчиняв. Використання іноземного паспорта не мало на меті порушення законодавства України. Під час складання протоколу він не мав реальної можливості надати повні пояснення та належним чином викласти свою позицію, у зв`язку з чим письмові пояснення ним надані не були. Його дії не містили умислу на незаконне перетинання державного кордону та не утворюють складу адміністративного правопорушення. Просить долучити дані пояснення до матеріалів справи та врахувати їх під час розгляду справи.

Оглянувши матеріали справи, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановленовідповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади - та тягне за собою накладення штрафу від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Наявність у громадянина України ОСОБА_1 паспорта громадянина Республіки Польщадля виїзду за кордон є порушенням, який відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про громадянство України» у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України. Даним фактом вищевказаний громадянин порушив вимоги ст. ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 року №57.

Суд, вважає аргументи ОСОБА_1 , щодо того, що протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушенням вимог чинного законодавства та те, що його дії не містили умислу на незаконне перетинання державного кордону та не утворюють складу адміністративного правопорушення, в загальному не спростовує факту вчинення ним правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 204-1 ч. 1 КУпАП.

Письмові пояснення надані ОСОБА_1 на думку суду є надуманими та такими, що надані з метою ухилення ним від адміністративної відповідальності.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та його вина у цьому стверджується зібраними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 003385Е від 11.04.2026 року;

- рапортом працівника прикордонної служби(а.с. 2),

- копією паспорта громадянина Республіки Польща (а.с.3),

а також іншими матеріалами адміністративної справи.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як він здійснив спробу перетинання державного кордону України без відповідних документів.

Обставин, які б обтяжували чи помякшували відповідальність правопорушника, судом не встановлені.

Призначаючи вид та міру стягнення ОСОБА_1 , враховую характер скоєного правопорушення, дані про особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, не працює, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а тому з врахуванням наведеного, приходжу до переконання, що так як адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, до правопорушника необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що знарядь чи засобів вчинення правопорушення немає.

Окрім того, відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (із змінами та доповненнями) ставки судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, ч. 1 ст. 204-1, статтями 283, 284, 287, 294, 307, 308, 310 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі200 (двохсот)неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: м. Городок, Хмельницького району Хмельницької області та місце проживання: АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 виданий 05.01.2021 року, орган, що видав 6817; ІПН НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області, в порядку ст. 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з дня її винесення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначений постановою; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат визначається КМ України.

Суддя: Зеліско Р. Й.