Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №337/558/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/558/26

Номер провадження 2/337/912/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

14 травня 2026 рокум. Запоріжжя

Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Гнатик Г.В., за участі секретаря Сьомченко А.А., представника позивача адвоката Ганюкова В.Д., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та як законний представник неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання частки у спільному майні подружжя та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2026 року до Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшов вказаний позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ганюков В.Д., до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання частки у спільному майні подружжя та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 25 вересня 2010 року уклала шлюб з ОСОБА_6 , під час перебування у шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В період шлюбу, подружжя придбало житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,25 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2323381100:05:013:0006.

19 травня 2023 року шлюб між позивачкою та ОСОБА_6 було розірвано. Після розірвання шлюбу розподіл спільно нажитого майна подружжя не здійснювався. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. За життя заповіт не складав.

Після смерті позивачка в інтересах неповнолітніх дітей, як законний представник, звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального кругу Салтан В.В. із заявами про отримання свідоцтв про право на спадщину за законом на 1/4 частини житлового будинку та земельної ділянки та заявою про отримання свідоцтва про право власності на часку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя). Проте, їй відмовлено у вчинені нотаріальних дій, в зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Просила визнати житловий будинок АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку, площею, 0,25 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 2323381100:05:013:0006, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , визнати спільним майном (спільною сумісною власністю) подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_6 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки, площею, 0,25 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 2323381100:05:013:0006, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , як на частку в спільному майні подружжя;– визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/4 частину земельної ділянки, площею, 0,25 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 2323381100:05:013:0006, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що залишились після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/4 частину земельної ділянки, площею, 0,25 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 2323381100:05:013:0006, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що залишились після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 25.02.2026 року у даній цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суд від 11.03.2026 року за клопотанням представника позивачки витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан Вікторії Валеріївни, спадкову справу, яка була заведена після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

31.03.2026 року до суду від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан Вікторії Валеріївни надійшла витребувана копія спадкової справи №28/2024, відкритої після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

14.04.2026 року ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя було закрите підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка дії в своїх інтересах та як законний представник неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання частки у спільному майні подружжя та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, справу призначено до судового розгляду.

14.04.2026 року від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, але за участі її представника адвоката Ганюкова В.Д.

Представник позивача – адвокат Ганюков В.Д., до судового засідання прибув, позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених у позовній заяві, позов просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялися у відповідності до ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, оскільки зареєстровані на тимчасово окупованій території України, причини неявки суду не повідомили, відзив на позов до суду не подали, із заявами про розгляд справи за їх відсутності до суду не звертались. У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Дослідивши докази по справі, встановивши такі факти та відповідні правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.

Судом встановлено, що 25.09.2010 року між ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Василівського районного управління юстиції Запорізької області. Прізвище після реєстрації шлюбу у подружжя – « ОСОБА_8 ».

Під час перебування у шлюбі у подружжя народилось двоє дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 01.02.2011 Бурчатською сільською радою Михайлвського району Запорізької області та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим 23.02.2017 Василівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Згідно договору купівлі-продажу від 27.08.2013 року зареєстрованого приватним нотаріусом Михайлівського районного нотаріального округу Ворожбяновою М.Л. ОСОБА_6 прийняв належний ОСОБА_9 на праві приватної власності житловий будинок з будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , і сплатив його вартість за ціною та на умовах встановлених цим договором. Відчужуваний житловий будинок складається: житловий будинок, стіни шлаколиті, пошт., житловою площею 23,1 кв. м., загальною площею 46,3 кв.м., позначений на плані літерою «А1»; 1 Б – Літня кухня; 1, В – Сарай; 1, Г – Гараж; 1, Д – Гараж; 1, п - Погріб; 1, у – вбиральня; 1, д - Душ; 1 – Водовідвід; 2- Огорожа.

Також, відповідно до договору купівлі-продажу від 27.08.2013 зареєстрованого приватним нотаріусом Михайлівського районного нотаріального округу Ворожбяновою М.Л. ОСОБА_9 передала, а ОСОБА_6 прийняв у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка), що розміщена на землях, що розташовані на території АДРЕСА_1 , площею 0,25 га. Цільове призначення земельної ділянки – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки – 2323381100:05:013:0006.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.05.2023 розірвано шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишено шлюбне прізвище « ОСОБА_8 ».

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час перебування у шлюбі, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі змістом ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Вирішуючи спори між подружжям про майно необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Під час здійснення поділу майна у судовому порядку суд повинен виходити з презумпції рівності часток, а також з вимог ст. 71 СК України, відповідно до якої поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки в разі неподільності майна (ч. 2 ст. 364 ЦК України).

Таким чином, у шлюбі подружжям був придбаний житловий будинок житловий будинок з будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 27.08.2013, укладеним між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , посвідченим приватним нотаріусом Михайлівського районного нотаріального округу Запорізької області Ворожбяновою Л.М. та земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розміщена на землях, що розташовані на території АДРЕСА_1 , площею 0,25 га, кадастровий номер земельної ділянки – 2323381100:05:013:0006, що підтверджується договором купівлі-продажу від 27.08.2013, укладеним між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , посвідченим приватним нотаріусом Михайлівського районного нотаріального округу Запорізької області Ворожбяновою Л.М.

Даний житловий будинок та земельна ділянка оформлені на ім`я ОСОБА_6 .

Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує поки не спростована. У разі коли презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя не спростовано за відсутності належних доказів того, що майно придбане за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними.

Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Одеса) 30.03.2024 зроблено відповідний актовий запис №829.

Заповіту ОСОБА_6 не залишив.

У заяві від 19.11.2025 року ОСОБА_1 просила видати їй свідоцтво про право власності на 1/2 частку в спільному майні подружжя із посиланням на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки – 2323381100:05:013:0006 придбані у період шлюбу.

Постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан В.В. 29.11.2025 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні колишнього подружжя, на: 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 ; 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,25 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2323381100:05:013:0006, оскільки нотаріусу не подані документи, що підтверджують право власності померлого колишнього чоловіка ОСОБА_6 на вказаний житловий будинок та вказану земельну ділянку ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання щодо поділу житлового будинку та земельної ділянки суд виходить із того, що вони набуті сторонами за час шлюбу і презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу не спростована, тому житловий будинок з будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розміщена на землях, що розташовані на території АДРЕСА_1 , площею 0,25 га, кадастровий номер земельної ділянки – 2323381100:05:013:0006 є об`єктами спільної сумісної власності подружжя та підлягають поділу між позивачем та відповідачем у рівних частках.

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З копії спадкової справи встановлено, що 20.04.2024 року ОСОБА_1 , яка діє як законний представник від імені свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан В.В. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті його батька ОСОБА_6 . Інших спадкоємців, передбачених ст. 1261, 1266 ЦК України немає.

У той же день, 20.04.2024 року ОСОБА_1 , яка діє як законний представник від імені своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан В.В. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті його батька ОСОБА_6 . Інших спадкоємців, передбачених ст. 1261, 1266 ЦК України немає.

19.11.2025 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Салтан В.В. винесено постанову про відмову ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на власності на спадщину за законом на: 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_1 ; 1/4 частку земельної ділянки, площею 0,25 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2323381100:05:013:0006, оскільки нотаріусу не подані документи, що підтверджують право власності померлого ОСОБА_6 на вказану частку житлового будинку та вказану частку земельної ділянки ОСОБА_1 , що діє як законний представник малолітнього сина – ОСОБА_2 .

Також 19.11.2025 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Салтан В.В. винесено постанову про відмову ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на власності на спадщину за законом на: 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_1 ; 1/4 частку земельної ділянки, площею 0,25 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2323381100:05:013:0006, оскільки нотаріусу не подані документи, що підтверджують право власності померлого ОСОБА_6 на вказану частку житлового будинку та вказану частку земельної ділянки ОСОБА_1 , що діє як законний представник малолітньої доньки – ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п.4.17, п. 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

В матеріалах справи наявні копія договору купівлі-продажу житлового будинку з будівлями та спорудами АДРЕСА_1 від 27.08.2013 та договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,25 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2323381100:05:013:0006 від 27.08.2013 року та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджує право власності ОСОБА_6 на 1/1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд вважає, що позивачем доведено, що до складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , входять: житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 0,25 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2323381100:05:013:0006, оскільки встановлено, що оригінали документів були втрачені в с. Бурчак Василівського району Запорізької області, яке відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 є тимчасово окупованою територією України.

Стаття 1297 ЦК України встановлює обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Таким чином існують підстави для застосування виняткового способу захисту прав позивача визнання за нею права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Враховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є єдиними спадкоємцем після смерті батька, право власності спадкодавця на спірне нерухоме майно не оспорюється жодною особою, права та законні інтереси інших осіб не порушено, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.

У зв`язку з тим, що позивачка не заявила вимог про розподіл судових витрат, дане питання судом не вирішується.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка дії в своїх інтересах та як законний представник неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання частки у спільному майні подружжя та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати житловий будинок АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку, площею, 0,25 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 2323381100:05:013:0006, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , спільним майном (спільною сумісною власністю) подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 ) право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки, площею, 0,25 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 2323381100:05:013:0006, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , як на частку в спільному майні подружжя.

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 ) право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/4 частину земельної ділянки, площею, 0,25 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 2323381100:05:013:0006, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що залишились після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька – ОСОБА_6 .

Визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 ) право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/4 частину земельної ділянки, площею, 0,25 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 2323381100:05:013:0006, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що залишились після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька – ОСОБА_6 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Гнатик