Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №335/3783/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/3783/26 3/335/958/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Мінаєв М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Запорізького районного управління поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВстановиВ:

09.04.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшли матеріали справа про адміністративне правопорушення за протоколами серії АА № 096290 від 04.04.2026 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Вказаним протоколом встановлено, що 04.04.2026 о 03 год. 40 хв. гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру по відношенню до своє доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в присутності онуки, гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого було завдано шкоду психологічному здоров`ю, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні надала пояснення з приводу обставин викладених у протоколі.

При вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП суд виходить з наступного.

Згідно ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.

Законом України від 22.05.2024 № 3733-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесені зміни до КУпАП та ст. 173-2 цього Кодексу викладена у новій редакції.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частина 2 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Разом з цим, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство в присутності своєї доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є малолітньою особою, у зв`язку з чим на неї складено протокол за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відомості щодо того, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство безпосередньо стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи в матеріалах справи відсутні.

Окрім цього, Законом №3733-IX від 22.05.2024 було внесено зміни і до ст.269 КУпАП «Потерпілий», відповідно до якої якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство безпосередньо стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи. Отже, якщо правопорушення вчинено не безпосередньо стосовно дитини, а тільки у її присутності, то вказана дитина визнається потерпілою і у працівників поліції немає необхідності складати окремий протокол, так як жодних дій по відношенню до дитини вчинено не було.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки домашнє насильство відносно дитини не вчинялося.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України от 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, - адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях.

Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст. 62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку.

Одним із елементів презумпції невинуватості є тлумачення всіх сумнівів на користь особи, яка притягається до відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, на підставі п. 1 ст. 247, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя М.М. Мінаєв