Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №331/6907/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/6907/25

Провадження № 3/331/76/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Каретник Ю.М., розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №515843, складеного 17.11.2025, 17.11.2025 о 14:19:00, м. Запоріжжя, вулиця Козача, 1, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував ТЗ Volkswagen ЕОS, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога відмовився, що підтверджується висновком №8349 від 17.11.2025. Від керування ТЗ відсторонений шляхом паркування ТЗ без порушення ПДР України, про повторність попереджений, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

28.04.2026 захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Козлов А.Ю. подав клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, у якому просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зокрема, він вказав на порушення вимог ч.2 ст.266 КУпАП, ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так, відеозапис з місця події 17.11.2025, долучений до матеріалів справи є не повним, а саме: відсутній відеозапис порушення водієм ПДР, зупинки автомобіля, огляду водія з метою виявлення ознак наркотичного або алкогольного сп`яніння працівниками патрульної поліції, висловлення ними підозри про перебування водія в стані наркотичного або алкогольного сп`яніння, роз`яснення прав водію, пропозиції працівника поліції пройти медичне обстеження у медичному закладі, що є порушенням вимог чинного законодавства. Так, відеозапис розпочинається 17.11.2025 р. о 15:02 год. з того, що під`їжджає один екіпаж патрульної поліції до іншого екіпажа і ОСОБА_1 сідає в їх автомобіль. При цьому, на запитання поліцейського: «Їдемо?» ОСОБА_1 відповідає: «Так». Отже, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували наявність обставин, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, будь-яких доказів, що ОСОБА_1 о 14:19 год. 17.11.2025 керував транспортним засобом.

Крім того, захисник зауважив, що ОСОБА_1 інкримінується «відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Згідно висновку № 8349 від 17.11.2025, наявного в матеріалах справи, « ОСОБА_1 відмовився від повного медичного огляду».

Фактично ОСОБА_1 пройшов медичний огляд, однак, не зміг здати зразки сечі для дослідження. Тобто, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у лікаря-нарколога він не відмовлявся, проходив медичний огляд у лікаря-нарколога, під час медичного огляду стверджував та надав лікарю-наркологу для огляду відповідні медичні документи на підтвердження того, що він за станом свого здоров`я просто не може здати зразки сечі для дослідження саме внаслідок своїх захворювань, та пропонував лікарю-наркологу взяти в нього для дослідження зразки крові або слини. Однак, лікар-нарколог відмовився брати у нього зразки інших біологічних речовин, що є порушенням положень розділу III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якій прямо передбачено відбір зразків слини, зразків змивів з губ та шкіри, зразків крові для проведення дослідження з метою виявлення стану сп`яніння.

За твердженням захисника, ОСОБА_1 дійсно страждає рядом хронічних захворювань, в т.ч. тих, які викликають затримку сечі: хронічний простатит, нейрогенна дисфункція сечового міхура, порушення функція тазових органів (ФТО): по типу затримки сечі, що підтверджується відповідною медичною документацією, та вказує на те, що ОСОБА_1 не ухилявся від здачі сечі з метою проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а через лише вади здоров`ям просто не міг цього зробити.

Таким чином, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду, зразок сечі не міг надати для дослідження об`єктивно внаслідок свого стану здоров`я, при цьому, відповідно до вимог Інструкції лікар-нарколог в такому випадку повинен був відібрати у ОСОБА_1 зразки слини, змивів з губ та шкіри, крові для проведення дослідження біологічного середовища.

Окрім того, захисник звернув увагу судді на те, що відповідно до вимог законодавства направляти особу на медичний огляд на стан наркотичного або алкогольного сп`яніння працівники поліції мають право після виявлення ними ознак сп`яніння і лише у передбаченому законом порядку, що було умисно грубо порушено працівниками патрульної поліції. Так, згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення з 14:19 год. по 14:32 год. 17.11.2025 працівником патрульної поліції Литвиненко Д.А. було проведено огляд ОСОБА_1 , в нього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння і о 14:32 год. 17.11.2025 працівник патрульної поліції Литвиненко Д.А. склав відносно ОСОБА_1 направлення до медичного закладу на огляд на стан наркотичного сп`яніння. Однак, згідно відеозапису з боді-камери ОСОБА_2 17.11.2025 прибув на місце подій та побачив ОСОБА_1 тільки о 15:02, тобто за 30 хвилин після виявлення ознак сп`яніння у ОСОБА_1 та складання направлення його на медичний огляд. Тобто, ОСОБА_2 аж ніяк не міг виявити о 14:32 год. 17.11.2025 ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 та скласти відносно нього направлення на медичний огляд.

Таким чином, за твердженням захисника, матеріалами справи про адміністративне правопорушення не доведено фактів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, виявлення у нього ознак сп`яніння, його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, а також законності дій працівників патрульної поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього. Вказані вище обставини, на переконання захисника, свідчать про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

До клопотання адвоката про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП долучено письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких зазначено, що 17.11.2025 приблизно о 14:20 год. він перебував у припаркованому автомобілі неподалік від буд. 1 по вул. Козача в м. Запоріжжі. До нього звернулись працівники патрульної поліції з вимогою надати документи на автомобіль та посвідчення водія, які він виконав. Потім працівники патрульної поліції оглянувши документи, зазначили, що у зв`язку з притягненням його раніше до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП вони вбачають у нього сліди наркотичного або алкогольного сп`яніння і запропонували проїхати до медичного закладу, на що він погодився. При цьому, працівники патрульної поліції не проводили його огляд для виявлення таких ознак, не виявляли в нього жодних ознак сп`яніння, не повідомляли про ці ознаки, не складали у його присутності направлень на медичний огляд на стан сп`яніння, не надавали направлень на медичний огляд для ознайомлення, вони лише зазначили, що він раніше притягався, а тому в нього є сліди наркотичного або алкогольного сп`яніння. Його заперечення про відсутність будь-яких ознак наркотичного або алкогольного сп`яніння, тим більш їх слідів, працівники патрульної поліції ігнорували.

У подальшому працівники патрульної поліції пояснили, що для доставлення його на медичний огляд необхідно зачекати інший екіпаж патрульної поліції, який раніше складав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУПАП, на що він також погодився, оскільки не перебував у заявленому працівником поліції стані наркотичного чи алкогольного сп`яніння. Після приїзду іншого екіпажу патрульної поліції, він сів у їх патрульний автомобіль і вони відвезли його до медичного закладу на вул. Сєдова у м. Запоріжжі для медичного огляду у лікаря-нарколога. Безпосередньо у медичному закладі у лікаря-нарколога від проходження медичного огляду на стан наркотичного або алкогольного сп`яніння він не відмовлявся, а навпаки проходив медичний огляд, виконував всі вимоги лікаря, який провів його медичний огляд, однак, не зміг надати зразок сечі для дослідження. При цьому, він вказував лікарю, що не може здати зразки сечі для дослідження внаслідок своїх захворювань та просив взяти у нього для дослідження зразки крові або слину, надавав лікарю-наркологу всі медичні документи на підтвердження його захворювань, проте, лікар відмовив йому у відібранні для дослідження зразків крові та слини.

Після цього лікарем було складено висновок, в якому було зазначено, що він відмовився від повного медичного огляду, що вважає невірним та неправильним, оскільки він не відмовлявся від його проведення, а навпаки погодився, пройшов його, і лише через свої захворювання не зміг здати сечу для дослідження, однак, наполягав на відібранні для дослідження зразків крові та слини, але лікар відмовився. При цьому, лікар-нарколог пояснював йому, що він може потім пройти медичний огляд самостійно, однак тільки на платній основі за 600 гривень. У свою чергу, як раніше йому повідомив його адвокат, медичний огляд без працівників патрульної поліції в суді не приймають до уваги. Отримавши від лікаря висновок про відмову від медичного огляду працівники поліції склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУПАП, який він вважає безпідставним і незаконним.

Після ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 додатково звернув увагу на те, що працівник патрульної поліції ОСОБА_2 , який складав 17.11.2025 відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУПАП, безпосередньо не проводив його огляд з метою виявлення ознак сп`яніння і не направляв його на медичний огляд о 14:32 год., бо він прибув на місце подій лише о 15:02 год. у складі другого екіпажу патрульної поліції за викликом першого екіпажу патрульної поліції, він лише доставив його до медичного закладу на огляд, а тому ОСОБА_1 не розуміє, як ОСОБА_2 міг скласти відносно нього направлення на медичний огляд на стан сп`яніння о 14:32 год., бо його в цей час просто фізично не було на місці складання такого направлення.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку повідомлень у додаток «Viber» на номер телефону, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, а також розписки його захисника про отримання судових повісток для передання йому.

З огляду на викладене, а також на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи, встановлене у ч.1 ст.268 КУпАП, не є абсолютним, а ч.2 ст.268 КУпАП не передбачає обов`язкової присутності під час розгляду справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, тому дотримуючись необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, справа розглядається за відсутності ОСОБА_1 .

У судовому засіданні захисник особи, яка притягається до відповідальності, адвокат Козлов О.Ю. подане ним клопотання підтримав і просив його задовольнити з викладених у ньому підстав. Додатково він звернув увагу на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а просто був у припаркованому авто. Після огляду документів поліцейський подивився, що на ОСОБА_1 складався протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, і чомусь викликав інших патрульних, які вже і відвезли його до медичного закладу. Від огляду він не відмовлявся, а сечу здати не міг через захворювання, які підтверджуються відповідними довідками.

Заслухавши клопотання захисника особи, яка притягається до відповідальності, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані до суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, зазначено: п.4 розділу I: ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість; п.6 розділу І: огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використання спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 з наступними змінами: п.3 - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, лікарем закладу охорони здоров`я; п.6 - водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам; п.8 - у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Зі змісту п. 2 Порядку № 1103 вбачається, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Сукупний аналіз наведених положень нормативно-правових актів свідчить про чітко визначений порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння, зміст таких норм вказує на їх імперативний характер без прояву дискреційних повноважень поліцейського як таких, а отже тягнуть за собою обов`язкове виконання водіями, у яких виявлені ознаки відповідного виду сп`яніння, вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України в частині проходження огляду за вимогою працівника поліції у встановленому законом порядку з метою подальшого підтвердження чи спростування раніше виявлених ознак, рівно як і вимагають беззаперечне дотримання закріпленої процедури працівниками патрульної поліції при здійснення ними огляду на стан сп`яніння осіб, які керують транспортними засобами.

Як встановлено у ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до суду надано:

- рапорт інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП від 17.11.2025, у якому зазначені обставини зупинки 17.11.2025 транспортного засобу ТЗ Volkswagen ЕОS, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , у якого виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук та порушення координації рухів. Водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога, на що водій відмовився, що підтверджується висновком лікаря нарколога №8349 від 17.11.2025;

- письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких 17.11.2025 він був доставлений поліцейськими після зупинки автомобіля на освідування до медичного закладу. Він має великі проблеми зі здоров`ям, на підтвердження чого лікарю, який його оглядав, були надані для ознайомлення відповідні висновки спеціалістів та результати аналізів. У медичному закладі він пропонував взяти у нього аналіз крові або слину, на що отримав відмову;

- направлення на огляд до КНП «ОКЗНПД та СХЗ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складене 17.11.2025 о 14:32 год., у якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук та порушення координації рухів. Огляд із застосуванням спеціального технічного приладу не проводився у зв`язку із виявленням ознак наркотичного сп`яніння, від проходження медичного огляду у лікаря наркогола відмовився, висновок лікаря № 8349 від 17.11.2025;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 8349 від 17.11.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від повного медичного огляду;

- довідку ст. інспектора відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 повторності за ст.130 КУпАП не має, посвідчення водія отримував;

- витяг з підсистеми «Адмінпрактика» щодо зафіксованих випадків порушення ОСОБА_1 ПДР;

- відеозапис подій 17.11.2025, з якого вбачається рух автомобіля патрульної поліції, який о 15:02 год. під`їжджає до іншого автомобіля патрульної поліції. Поліцейський, який приїхав, запитав: «Їдемо?» ОСОБА_1 відповів ствердно і сів у поліцейський автомобіль. Коли вони приїхали у лікарню, їх попросили зачекати. Під час розмови на ґанку ОСОБА_1 пояснив, що його зупинили через неувімкнений покажчик повороту, але він нікуди не звертав. Факт керування автомобілем він не заперечував. Поліцейським йому було роз`яснено, що його привезли на огляд у зв`язку з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння. До лікаря ОСОБА_1 зайшов о 15:24 год. (час на відео). Під час розмови з лікарем ОСОБА_1 повідомив, що у нього вже 2 рази була відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Також він пояснив лікарю, що у нього затримка сечі, на підтвердження чого показав лікарю відповідні документи. Після ознайомлення з цими документами лікар сказав, що з такими діагнозами треба лежати, а не за кермом їздити. Також ОСОБА_1 пояснив, що зараз не може здати сечу через захворювання. На це лікар йому роз`яснив, що якщо він хоче довести свою тверезість, то може пізніше приїхати і здати сечу, але платно. Після цього лікар провів його огляд за допомогою алкотестера і знову запропонував здати сечу на дослідження. На це ОСОБА_1 повідомив, що він не зможе здати сечу. Також лікар роз`яснив, що якщо не може здати сечу, то треба чекати 2 години, або він пише відмову. Після чого лікар провів його огляд: просив витягувати руки перед собою, закривати і відкривати очі, дивитися на світло, що ОСОБА_1 виконав. Потім лікар заповнив висновок про відмову від проходження повного огляду на стан сп`яніння. Після цього щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, він написав власноручно пояснення щодо цього протоколу і поставив підписи у протоколі про адміністративне правопорушення.

У той же час, із дослідженого під час судового засідання протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення координації рухів.

Разом з тим, із дослідженого відеозапису, який міститься в матеріалах справи, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинка, виявлення працівниками патрульної поліції у нього ознак наркотичного сп`яніння, висловлення підозри про його перебування в стані наркотичного сп`яніння встановити не виявилось можливим, оскільки вони на відео не зафіксовані.

При цьому, рапорт інспектора, в якому зазначено про наявність у ОСОБА_1 явних ознак наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення координації рухів, не може бути самостійним і беззаперечним доказом зазначених обставин.

Суддя звертає увагу на те, що ознаки сп`яніння мають бути реальними, а не уявними, а у даному випадку припущення поліцейських відносно наявності у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння поза розумним сумнівом не підтверджені матеріалами справи.

При цьому, із дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 погодився на проходження відповідного огляду у лікаря-нарколога. У медичному закладі він пояснив лікарю про об`єктивні причини неможливості надання ним біологічного матеріалу у вигляді сечі внаслідок наявної хвороби, про що надав відповідні документи та просив відібрати у нього зразки іншого біологічного середовища для проведення лабораторного дослідження, зокрема, кров та слину. Також ОСОБА_1 виконував усі вимоги лікаря: витягував руки перед собою, закривав і відкривав очі, дивився на світло, але наполегливо заявляв про неможливість здати сечу через наявні захворювання, довідки про які він надавав лікарю для огляду.

Разом з тим, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735:

- п. 3 Розділу ІІІ - метою відповідного огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи;

- п. 6 Розділу ІІІ - проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове;

- п. 7 Розділу ІІІ - метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння;

- абз. 4 п. 9 Розділу ІІІ - для дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби у другий набір ємностей відбирається не менше ніж 80 мл сечі та 20 мл крові;

- п. 11 Розділу ІІІ - предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук;

- п. 12 Розділу ІІІ - для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Таким чином, суддя зауважує, що неможливість здавання сечі має бути реальною, зумовленою медичними показниками, а неможливість здати сечу у закладі охорони здоров`я має бути підтверджена відповідними доказами, оскільки така неможливість не виникає раптово, а їй передують відповідні обставини.

Фактично з протоколу про адміністративне правопорушення та долучених доказів ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки відмовився у закладі охорони здоров`я від повного медичного огляду, чим порушено вимоги п.2.5 ПДР.

Однак, відеозапис не містить чіткої та однозначної відмови ОСОБА_1 в закладі охорони здоров`я від проходження медичного огляду, а навпаки він виконує всі вимоги лікаря, але повідомляє лікаря про наявність фізіологічних особливостей організму, які перешкоджають йому протягом встановленого чинним законодавством часу здати біологічний матеріал - сечу, а саме: наявність хронічних захворювань, які викликають затримку сечі. При цьому, ОСОБА_1 не заперечував проти здачі аналізу крові чи слини.

Тобто, із досліджених доказів беззаперечно не вбачається ухилення ОСОБА_1 від медичного огляду, оскільки ним було надано лікарю довідки про наявні хвороби, які викликають затримку сечі, а лікар-нарколог не пропонував ОСОБА_1 відібрати в нього для проведення дослідження інше біологічне середовище, зокрема, кров, як визначено в абз. 4 п. 9 та п. 12 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735.

Крім того під час розгляду справи суддею були досліджені надані захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, медичні документи, які вказують на наявність в нього хронічних захворювань, таких як простатит (хронічний), нейрогенна дисфункція сечового міхура, порушення функцій тазових органів (ФТО): по типу затримки сечі, які заважали йому здати біологічний матеріал сечу, та які у сукупності, на думку судді, підтверджують пояснення ОСОБА_1 .

Зокрема, захисником до клопотання було долучено такі медичні документи ОСОБА_1 : направлення для консультації уролога та невролога від 29.05.2025; направлення на мазок від 09.06.2025; направлення на УЗД сечовивідних шляхів від 14.08.2025; протокол УЗД від 22.08.2025, де вказано про наявність простатиту; консультаційний висновок спеціаліста від 26.08.2025, де вказано про наявність порушення функції тазових органів по типу затримки сечі; консультаційний висновок спеціаліста від 27.08.2025, де вказано про наявність порушення функції тазових органів; виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 28.08.2025, де вказано про наявність нейрогенної дисфункції сечового міхура; консультаційний висновок спеціаліста від 21.10.2025, де вказано про наявність нейрогенної дисфункції сечового міхура; виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 05.12.2025, де вказано про наявність нейрогенної дисфункції сечового міхура і хронічного простатиту.

Вказана медична документація дійсно ставить під сумнів те, що ОСОБА_1 мав на меті саме ухилитися від здачі сечі з метою подальшого ухилення від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Суддя враховує, що відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними у ст. 129 Конституції України, до яких відносяться, зокрема, забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно з якими усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, на підставі досліджених доказів суддею не було встановлено категоричної та однозначної відмови ОСОБА_1 від проходження повного медичного огляду для встановлення стану наркотичного сп`яніння та його дій, з яких можливо було б встановити, що він намагається умисно ухилитися від проходження зазначеного медичного огляду.

Тому, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №515843 від 17.11.2025 не може бути визнаний належним доказом у даній справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали б у судді жодних сумнівів щодо їх належності та допустимості.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Крім того, у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, провадження № 51-2568км19, акцентовано увагу на тому, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

При цьому, суддя зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, за викладених вище обставин суддя приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази поза розумним сумнівом не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки належних та допустимих доказів, які могли б у сукупності беззаперечно підтверджувати факт порушення ним вимог ПДР, до суду надано не було.

При цьому, суддя також враховує, що у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суддя приходить до висновку про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При цьому, у зв`язку із закриттям справи про адміністративне правопорушення судовий збір із ОСОБА_1 стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 130, ст. ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подання через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст.7 КУпАП.

Суддя Юлія КАРЕТНИК