Вирок від 14 травня 2026 р. у справі №314/649/26 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/649/26

Провадження № 1-кп/314/646/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2026 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі засідань у м.Вільнянськ кримінальне провадження №42026082060000003 від 07 січня 2026 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пологи, Пологівського району, Запорізької області, громадянина України, що має середню освіту, не працевлаштованого, не одруженого, на утримані малолітніх дітей не маючого, інваліда 3 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , адреса ВПО: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

встановив:

Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення

ОСОБА_4 , будучи відповідно до постанови Шевченківського районного суду Запорізької області від 18.06.2025, яка набрала законної сили 01.07.2025, визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП та на якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років, умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду в частині позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичнимиі юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, усвідомлюючи протиправність своїх дій 23.08.2025, керуючи транспортним засобом «ЗАЗ LANOS», державний номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення правил дорожнього руху, за що у встановленому законом порядку працівниками поліції було складено постанову за ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі одна тисяча двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 гривень.

Крім того, ОСОБА_4 не припиняючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправність своїх дій, 31.08.2025 керував транспортним засобом «ЗАЗ LANOS», державний номерний знак НОМЕР_2 , за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Комишуваха, де був зупинений працівниками поліції за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення правил дорожнього руху, за що, відповідно до постанови від 06.11.2025 був притягнутий до відповідальності Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років, яка набрала законної сили 18.11.2025.

Таким чином, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18.06.2025, яка набрала законної сили, будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом та маючи реальну можливість її виконати, діючи умисно, починаючи з 23.08.2025, вчиняв адміністративні правопорушення у сфері забезпечення правил дорожнього руху, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності, тим самим умисно ухилився від виконання постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18.06.2025.

Таким чином, своїми протиправними діями, що виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

Відомості про укладену угоду

28.01.2026 прокурор Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості, за умовами якої ОСОБА_4 повністю визнає свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 382 КК України.

Сторони дійшли згоди щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 та призначення покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням йому іспитового строку тривалістю, визначеною судом, та покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Сторонами також узгоджено, що обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття; обставини, які обтяжують покарання відсутні; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам закону і ухваленні вироку, положення закону, якими суд керувався

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно із ч.ч. 2, 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, просив затвердити угоду про визнання винуватості, призначити узгоджене покарання.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні пояснила, що їй відомі наслідки затвердження угоди про визнання винуватості та просила затвердити укладену угоду.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Суд переконався, що укладення угоди між прокурором та обвинуваченим є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону, суд, враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України та закону, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлено підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, а також відсутні фактичні підстави для невизнання винуватості.

Таким чином, у підготовчому судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , що виразилось в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, мало місце. Зазначене діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

Відомості, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

При призначенні покарання, суд згідно із вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, є нетяжким злочином.

ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України не судимий; неодружений; має місце постійного проживання, за яким характеризується як такий, на якого скарг та нарікань зі сторони сусідів та жителів села не надходило; не працевлаштований, інвалід третьої групи; під динамічним спостереженням у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться; з військової служби знятий.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання відсутні.

Призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Згідно з ч. 5 ст. 65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, особі обвинуваченого, є обґрунтованим та відповідає цілям покарання, узгоджені вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, які встановлені Кримінальним кодексом України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 рік.

Призначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Підстави для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст.ст. 374, 469, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №42026082060000003, укладену 29.01.2026 року між прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили до ОСОБА_4 не застосовувати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_6

15.05.2026