Вирок від 14 травня 2026 р. у справі №309/1152/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Суд: Хустський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 14 травня 2026 р.

Справа: №309/1152/26

Суддя: Сідей Я. Я.

Справа № 309/1152/26

Провадження № 1-кп/309/77/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року м. Хуст

в складі: головуючого-судді: ОСОБА_1

секретаря судового засідання: ОСОБА_2

з участю: прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченої: ОСОБА_4

захисника: ОСОБА_5

потерпілої: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст кримінальне провадження № 12026078050000053 від 25.02.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Кошелево Хустського району Закарпатської області, мешканки АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, офіційно не працюючої, розлученої, раніше судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2026 року близько 19 години ОСОБА_4 , знаходячись за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з сестрою ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, реалізовуючи прямий умисел, діючи умисно, взяла металеву чашу ємкістю один літр з гарячою рідиною (водою) та вилила в область голови сестрі, внаслідок чого спричинила потерпілій ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження у вигляді термічного опіку правої вушної мушлі.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнала повністю. Суду пояснила, що 22.02.2026 р. перебуваючи вдома між нею та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт з побутових питань. У процесі конфлікту вхопила металеву чашу з гарячою рідиною та вилила в область голови сестрі. Після чого конфлікт припинився. Про вчинене шкодує.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що з обвинуваченою ОСОБА_4 є рідними сестрами. 22.02.2026 року вона знаходилась у себе вдома по АДРЕСА_1 . Біля 19 години між нею та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт з побутового приводу, в процесі якого обвинувачена вхопила металеву чашу з гарячою водою на вилила на неї. Претензій на даний час до обвинуваченої не має.

Беручи до уваги те, що обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, її показання відповідають суті пред`явленого обвинувачення, суд за згодою обвинуваченої та учасників судового розгляду, враховуючи, що не оспорювалися фактичні обставини справи, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнає їх встановленими в судовому засіданні та вважає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, роз`яснивши при цьому учасникам судового розгляду наслідки застосування даної статті КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої, потерпілої та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої.

Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що умисні дії обвинуваченої ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст.125 КК України – як умисне легке тілесне ушкодження.

Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів. При призначенні покарання суд ураховує також роз`яснення, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009 р.), що суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , і який у відповідності до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, також суд враховує дані про особу обвинуваченої, яка раніше судима, за місцем проживання характеризується добре, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, офіційно не працює, розкаялась у скоєному, вину визнала повністю, відсутність претензій з боку потерпілого та його позиція щодо міри покарання.

Суд відповідно до ст. 66 КК України визнає обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої - активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання – вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах.

Приймаючи до уваги, що обвинувачена вину повністю визнала та у вчиненому щиро розкаялась, вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд вважає за доцільне призначити їй міру покарання, необхідну і достатню для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 раніше була засуджена вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 23.10.2025 року за ч. 1 ст. 125, ст. 126-1 КК України, на підставі ст.ст. 70, 71 КК України до остаточного покарання у виді обмеження волі строком на один рік шість місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, у період іспитового строку знову вчинила новий злочин, що є підставою для застосування ст. 71 КК України та призначенню покарання за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, що призначається за цим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 23.10.2025 року.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі відповідають вісім годин громадських робіт.

Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати по кримінальному провадженню та речові докази відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового провадження не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді 160 /сто шістдесят/ годин громадських робіт.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, із урахуванням п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України, шляхом приєднання невідбутої частини покарання за вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2025 року ОСОБА_4 остаточно визначити покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців 20 (двадцяти) днів обмеження волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Строк відбування покарання обраховувати з дати прибуття ОСОБА_4 до кримінально-виконавчої установи.

На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченою в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченій та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Суддя Хустського

районного суду ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua