Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №299/1171/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/1171/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.05.2026 м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Вашкеба Олена Іванівна, про встановлення факту постійного проживання,

В С Т А Н О В И В :

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання, заінтересована особа: приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Вашкеба О.І.

Вимоги заяви мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявниці ОСОБА_2 , яка на день смерті проживала в АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку в АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок належав спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 19.05.1990 року. Після смерті матері спадщину в порядку ст. 1268 ЦК України прийняв батько заявниці ОСОБА_3 та заявниця, оскільки на момент смерті матері вони проживали разом з нею за вищевказаною адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько заявниці ОСОБА_3 . Після його смерті спадщину в порядку ст. 1268 ЦК України прийняла заявниця, так як на момент смерті вона проживала з ним разом.

Інших спадкоємців немає.

За оформленням права власності на спадкове майно заявниця звернулася до приватного нотаріуса Берегівського нотаріального округу Вашкеба О.І., однак у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом відмовлено по причині відсутності відомостей про місце проживання спадкодавця на момент смерті та неможливості визначення кола спадкоємців.

У зв`язку з тим, що заявниця отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії чим була позбавлена можливості реалізувати свої права на отримання свідоцтва про право на спадщину, її право є невизначеним та підлягає судовому захисту в порядку ст.3 і ст. 15 ЦПК України.

Заявниця будучи належним чином повідомленою про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та про задоволення вимог заяви.

Заінтересована особа будучи належним чином повідомленою про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності .

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявниці ОСОБА_2 , яка на день смерті проживала в АДРЕСА_1 .

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку в АДРЕСА_1 .

Даний житловий будинок належав спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 19.05.1990 року.

Після смерті матері заявниці спадщину в порядку ст. 1268 ЦК України прийняв батько заявниці ОСОБА_3 та заявниця, оскільки на момент смерті матері вони проживали разом з нею за вищевказаною адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько заявниці ОСОБА_3 . Після його смерті спадщину в порядку ст. 1268 ЦК України прийняла заявниця, так як на момент смерті вона проживала з ним разом.

Крім заявниці інших спадкоємців немає.

За оформленням права власності на спадкове майно заявниця звернулася до приватного нотаріуса Берегівського нотаріального округу Вашкеба О.І., однак листом від 18.02.2026 № 16/02-14 у видачі свідоцтва про право на спадщину заявниці було відмовлено по причині відсутності відомостей про місце проживання спадкодавця на момент смерті та неможливості визначення кола спадкоємців.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З матеріалів справи судом встановлено, що на момент смерті спадкодавця заявниця проживала з ним разом в АДРЕСА_1 , про що ісвідчить відмітка в паспорті заявниці про реєстрацію місця проживання.

За підтвердженням місця проживання спадкодавців за вищевказаною адресою направлялися запити в Державну міграційну службу України та Виноградівську міську раду.

Фактично з отриманих відповідей вбачається, що батько заявниці був знятий з реєстрації за вищевказаною адресою у зв`язку із смертю.

Що стосується матері заявниці, то оскільки повноваження реєстрації місця проживання органам місцевого самоврядування передані з 04.04.2016 року, то у них відсутні відомості щодо зареєстрованих осіб раніше цієї дати, так як ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Факт проживання заявниці разом з батьками на момент їх смерті підтверджено письмовими заявами свідків: ОСОБА_4 , мешканки АДРЕСА_1 та ОСОБА_5 , яка на той час проживала в АДРЕСА_2 , а зараз по АДРЕСА_3 .

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як визначено ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно п. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Крім того, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (п. 5 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, що викладені в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі № 363/214/17-ц від 22.08.2018 року, прийшов до висновку, що перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З вищенаведеного вбачається, що факт, який просить встановити заявниця, є юридичним, оскільки від його встановлення залежить реалізація належних заявниці спадкових прав.

Враховуючи те, що встановлення факту породить для заявниці юридичні наслідки, іншого шляху для підтвердження даного факту не існує, суд вважає за необхідне заяву задоволити.

Керуючись статтями 315, 317 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 задоволити.

Встановити факт постійного проживання на момент відкриття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з померлою матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т. Ю. Левко