Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №757/31990/25-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31990/25-ц

пр. № 2-4462/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвинової І. В.,

за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей,

УСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі.

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь додаткові витрати на утримання та лікування дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 одноразово в розмірі 102 692, 52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 вересня 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, який в подальшому був розірваний на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 травня 2025 року. Від шлюбу сторони мають трьох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які постійно проживають зі своїм батьком - позивачем, який одноосібно здійснює їх виховання та матеріальне утримання.

Позивач зазначає, що з 2022 року відповідач втратила інтерес до сімейного життя, у березні 2022 року виїхала за кордон, де тимчасово проживає, не бере жодної участі у вихованні та утриманні дітей, не цікавиться їх життям, не надає коштів на їх утримання, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, що підтверджується письмовими доказами. Разом з тим, діти потребують постійного медичного догляду та лікування, у зв`язку з наявними захворюваннями, в результаті чого позивачем були понесені значні додаткові витрати на офтальмологію, косметологію, стоматологію та психіатрію, які документально підтверджені чеками, квитанціями та медичними висновками і становлять загальну суму 205 385, 04 грн.

Оскільки відповідно до ст.ст. 180, 183, 185 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до її повноліття, а додаткові витрати на дитину, викликані особливими обставинами (хворобою, розвитком тощо), відповідно повинні стягуватися з батьків пропорційно їх матеріальним можливостям, тому на підставі вищенаведеного позивач просить стягнути з відповідача 50% понесених додаткових витрат у розмірі 102 692, 52 грн одноразово, а також судові витрати.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову, посилаючись на те, що після початку повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року відповідач разом з трьома неповнолітніми доньками виїхали до Греції, де самостійно забезпечувала їх проживання, виховання та медичний догляд, в тому числі підтримувала переписку з лікарями. Звертав увагу суду на те, що 22 листопада 2023 року сторони уклали нотаріально посвідчений договір про визначення місця проживання, участь у вихованні та утриманні дітей, згідно з яким позивач взяв на себе зобов`язання щодо значної частини витрат на дітей, у тому числі медичних, а вона сплачує аліменти на дітей, які проживають з батьком. Зазначив, що більшість витрат, заявлених позивачем, була понесена або в період спільного проживання подружжя, або без відома та згоди відповідача, з порушенням вимог ст. 157 СК України про спільне вирішення питань виховання дітей. Стверджував, що позивач не звертався до відповідача щодо необхідності лікування, не погоджував вибір закладів та обсяг витрат, а надані ним докази щодо психіатрії, косметології та частини стоматологічних витрат є необґрунтованими та передчасними. Відповідач продовжує нести додаткові витрати на доньку ОСОБА_6 в Греції, підтримує стосунки з дітьми та виконує батьківські обов`язки, у зв`язку з чим просить у задоволенні позову відмовити повністю, витрати на правничу допомогу покласти на позивача.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.

04 липня 2025 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 липня 2025 року головуючим суддею визначено суддю Печерського районного суду м. Києва Гуртову Т. І.

30 липня 2025 року судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру з інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача фізичної особи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 жовтня 2025 року головуючим суддею визначено суддю Печерського районного суду м. Києва Литвинову І.В.

09 жовтня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного провадження з викликом сторін у судове засідання.

13 листопада 2025 року через Електронний суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_7 не з`явилися, враховуючи подану представником позивача заяву про розгляд справи у їх відсутність, в якій позовні вимоги підтримував в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , її представник ОСОБА_8 також не з`явилися у судове засідання, з урахуванням поданої заяви про розгляд справи без їх участі, у якій представник відповідача просив суд взяти до уваги наявність та зміст укладеного між сторонами договору про визначення місця проживання, участь у вихованні та утриманні дітей від 22 листопада 2023 року. Зазначив, що частина витрат не підтверджена належними доказами, зокрема перерахування на карту невідомого отримувача за нібито послуги психіатра на загальну суму 10 200, 00 грн. Вказував, що частину витрат у листопаді 2023 року сторони сплатили спільно, перебуваючи у шлюбі з коштів сімейного бюджету. Просив врахувати одноосібне понесення відповідачем витрат на лікування молодшої доньки ОСОБА_9 , в яких позивач участі не бере, а також проживання доньок ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та позивача в особистій квартирі відповідача безоплатно. У зв`язку із наведеним просив відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача судові витрати.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

20 вересня 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 596.

Від шлюбу мають трьох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

22 листопада 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір про визначення місця проживання дітей, участь у вихованні та утриманні дітей.

Відповідно до пункту 6 Договору, починаючи з дати укладення та до 15 листопада 2024 року, Батько зобов`язується самостійно утримувати малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сторони домовились, що починаючи з дати укладення цього Договору та до 15 листопада 2024 року Мати не несе жодних витрат, пов`язаних з утриманням малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до пункту 12 Договору, на строк дії договору Батько зобов`язаний оплачувати один/два рази на рік у період весна/осінь медичне обстеження малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в клініці «Британський офтальмологічний центр» за адресою: АДРЕСА_1 та у дитячій стоматології «Клініка Заблоцького» за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 травня 2025 року у справі № 755/20795/24 шлюб між сторонами було розірвано.

Встановлено, що діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає з матір`ю - ОСОБА_2 у Республіці Греція за адресою: острів Закінтос, 29100, Тціліві.

05 листопада 2023 року проведено первинний комплексний медичний огляд ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в Британському офтальмологічному центрі на суму 1300, 00 грн, що підтверджується чеком № 102018 від 05 листопада 2023 року.

Для ОСОБА_5 також придбано окуляри постійного носіння, відповідно до призначеного лікування: оправа для окулярів, лінзи та послуга з установлення лінз в оправу на суму 4607, 30 грн, що підтверджується чеком № 51226 від 05 листопада 2023 року. Загальна сума витрат на офтальмологічні послуги становить 5907, 30 грн.

Також були надані медичні послуги ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (діагноз: акне легкого ступеня тяжкості, акне в стадії ремісії) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (діагноз: ангіофіброма шкіри правого плеча, складні та межові меланоцитарні невуси шкіри тулуба, обличчя). Проведено огляди, мезотерапію, а також радіохвильову вапоризацію 16 жовтня 2024 року, 17 грудня 2024 року, 05 квітня 2025 року та операцію - радіохвильову вапоризацію 17 грудня 2024 року. Вартість наданих послуг склала 11 798, 00 грн, що підтверджується фіскальними чеками ФН 3001147959 від 17 грудня 2024 року та ФН 3000845717 від 05 квітня 2025 року.

Відповідно до виписок з медичних карт пацієнтів у ТОВ «Клініка професора Заблоцького» дітям ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надано комплекс лікувальних, профілактичних та стоматологічних послуг у період з листопада 2023 року по січень 2025 року. Загальна сума витрат на ці послуги склала 167 488, 20 грн, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Крім того, ОСОБА_4 надано послуги психіатричної допомоги та психологічної підтримки на загальну суму 20 191, 54 грн, що підтверджується фіскальними чеками та квитанціями.

Всього загальна сума додаткових витрат, понесених позивачем на лікування та утримання трьох спільних неповнолітніх дітей, становить 250 385, 04 грн.

У зв`язку з чим, позивач просить стягнути із відповідача 50% від загальної суми витрачених коштів, що складає 102 692, 52 грн.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. До того ж, обов`язок утримувати дитину у рівній мірі покладається як на матір, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб.

За приписами частини першої статті 185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Наявність фактично понесених або передбачуваних додаткових витрат має довести особа, яка заявляє позовні вимоги про їх стягнення.

У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489 цс 17 зроблено висновок, що Сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

У постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662 св 18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858 св 18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458 св 19), від 08 грудня 2021 року у справі № 607/12170/20 (провадження № 61-17663 св 21) викладено правові висновки про те, що положення статті 185 СК України стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких надається у зазначеній статті. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами (хворобами), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Згідно з частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662 св 18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858 св 18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458 св 19).

Як зазначено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», до участі у додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Таким чином, законодавець пов`язує факт виникнення додаткових витрат з особливими обставинами, викликаними хворобою дитини, розвитком її здібностей тощо.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами, наприклад: витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частиною другою статті 77 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 поніс додаткові витрати на лікування трьох спільних неповнолітніх дітей у загальній сумі 205 385, 04 грн, надавши суду належні та достатні підтвердження у вигляді виписок з медичних карт, фіскальних чеків, квитанцій та інших доказів.

Крім того, суд надає оцінку доводам відповідача та її представника, які просили звернути увагу на те, що позивач з дітьми безоплатно проживає у особистій квартирі відповідача, посилались на укладений між сторонами 22 листопада 2023 року Договір про визначення місця проживання, участь у вихованні та утриманні дітей, стверджували, що частина витрат понесена спільно за рахунок сімейного бюджету у період шлюбу, окремі чеки, зокрема на суму 10 200,00 грн за психіатрію, не підтверджують отримання послуг, а також вказували на одноосібне несення відповідачем витрат на лікування молодшої доньки ОСОБА_9 в Греції.

Суд вважає, що укладений договір регулює загальне утримання дітей, однак не виключає права позивача на стягнення додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема такими як захворювання дітей, оскільки такі витрати підлягають компенсації обома батьками пропорційно, незалежно від розподілу основних обов`язків за договором.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що зазначені доводи є недостатніми для звільнення відповідача від обов`язку брати участь у додаткових витратах на дітей, оскільки вони не спростовують факту понесення позивачем витрат, викликаних певними обставинами, такими як захворювання дітей та не виключають відповідальності відповідача відповідно до вимог статей 180, 185 Сімейного кодексу України.

Суд, з урахуванням принципу рівності прав та обов`язків батьків, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50% понесених додаткових витрат у розмірі 102 692, 52 грн. одноразово.

V. Розподіл судових витрат.

За приписами статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача у дохід Держави, оскільки за вимоги щодо додаткових витрат на дитину позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню сума у розмірі 1211, 20 грн.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,

ст.ст. 1-16 Цивільного кодексу України,

ст.ст. 180, 185 Сімейного кодексу України,

ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ) суму додаткових витрат на дітей ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) одноразово в розмірі 102 692, 52 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ) в дохід Держави суму судового збору у розмірі 1211, 20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя І. В. Литвинова