Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 14 травня 2026 р.
Справа: №128/301/26
Суддя: Медяна Ю. В.
Р І Ш Е Н Н Я№ 128/301/26
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 травня 2026 р. м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Медяної Ю.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом кціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
АТ «ПУМБ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 56 641,13 грн. та судовий збір.
В позовній заяві зазначено, що 13.12.2018 АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №1001195019601, за умовами якого відповідачу надано кредит на суму 13 713,40 грн.
Також 02.10.2019 АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №1001418602201, за умовами якого відповідачу надано кредит на суму 25 500 грн.
Відповідач не виконує свої зобов`язання належним чином, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість станом на 24.11.2025: за договором №1001195019601 від 13.12.2018 в розмірі 15 250,88 грн., яка складається з: 9 399,50 грн. - заборгованості за кредитом; 5,20 грн. - заборгованості за процентами; 5 846,18 грн. – заборгованість за комісією, та за договором №1001418602201 від 02.10.2019 в розмірі 41 390,25 грн., яка складається з: 25 490,21 грн. - заборгованості за кредитом; 14,71 грн. - заборгованості за процентами; 15 885,33 грн. – заборгованість за комісією, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області авд 30.03.2026 прийнято справу до свого провадження та відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив. (а.с.36)
Позовна заява з додатками була направлена відповідачу позивачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. (а.с.4 на звороті-5)
Відповідачу ОСОБА_1 надіслано ухвалу про відкриття провадження на адресу її зареєстрованого місця проживання. Конверт з відправленням №R067144445748 повернувся до суду у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою. Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України це вважається належним повідомленням особи про розгляд справи. (а.с.39-40)
На дату розгляду справи відповідач ані відзив на позов, ані клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.12.2018 АТ "ПУМБ" та ОСОБА_1 підписали заяву №1001195019601 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якого відповідачу надано кредит на суму 25 500 грн. строком на 36 місяців. В заяві сторони також погодили розмір відсотків і комісії та порядок їх нарахування. (а.с. 8).
Факт отримання відповідачем кредитних коштів за даними договорами підтверджується копіями платіжних інструкцій. (а.с.17 на звороті)
21.11.2025 АТ «ПУМБ» направив відповідачу письмову вимогу (повідомлення), в якій міститься вимога про виконання всіх зобов`язань перед АТ «ПУМБ» за кредитними договорами протягом 30 днів з дня отримання вимоги. (а.с.16)
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями пунктів 11, 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
За ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зіст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно дост.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів за договором №1001195019601 у сумі 13 713,40 грн. та за договором №1001418602201 у сумі 25 500 грн. підтверджений належними, достатніми та допустимими доказами. Відповідач здійснювала платежі на погашення кредитів, проте несвоєчасно та не в повному обсязі, що підтверджується розрахунками заборгованості (а.с.17 на звороті-19 на звороті), а тому сума заборгованості за договором №1001195019601 у сумі 9 399,50 грн. та за договором №1001418602201 у сумі 25 490,21 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. (частина перша статті 1048 ЦК України).
Сторони в договорах про надання кредиту погодили розмір відсотків і комісії та порядок їх нарахування. Відповідач умови договорів не виконала, а тому у неї виникла заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за договором №1001195019601 у сумі 5,20 грн. та за договором №1001418602201 у сумі 14,71 грн. Свого розрахунку заборгованості відповідач не надав, аби спростувати розрахунок позивача.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією за договором №1001195019601 у сумі 5 846,18 грн. та за договором №1001418602201 у сумі 15 885,33 грн., суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Тобто, споживчим є будь-який кредит наданий споживачу для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (ч.1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування»).
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).
Згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначено, що згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно доч.1,2 ст. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1-3), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У п. 4 заяв на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить: за заявою №1001195019601 - 2,99%, за заявою №1001418602201 – 3,99%.
Суд звертає увагу на те, що в кредитних договорах не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредитів, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, також АТ «ПУМБ» не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні даних кредитних договорів, а тому положення кредитних договорів щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними згідно з ч.1, 2 ст. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією за договором №1001195019601 у сумі 5 846,18 грн. та за договором №1001418602201 у сумі 15 885,33 грн. слід відмовити.
Також судом встановлено, що відповідач сплатила 4 510,33 грн. в рахунок погашення комісії за договором №1001195019601 від 13.12.2018.
Оскільки умова договору про сплату комісії є нікчемною, вказані кошти підлягають зарахуванню в погашення тіла кредиту, розмір якої в даному випадку становитиме 4 889,17? грн. (9 399,50-4 510,33).
Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість станом на 24.11.2025 на загальну суму 30 399,29? грн. За договором №1001195019601 від 13.12.2018 в розмірі 4 894,37 грн., яка складається з: 4 889,17? грн. - заборгованості за кредитом; 5,20 грн. - заборгованості за процентами, та за договором №1001418602201 від 02.10.2019 в розмірі 25 504,92? грн., яка складається з: 25 490,21 грн. - заборгованості за кредитом; 14,71 грн. - заборгованості за процентами.
Відповідно до ч.1ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 428,91 грн. пропорційно до розміру задоволених вимог
На підставі викладеного та керуючись 526, 551, 610, 611, 1046-1050, 1052, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов кціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість станом на 24.11.2025 на загальну суму 30 399,29? грн. За договором №1001195019601 від 13.12.2018 в розмірі 4 894,37 грн., яка складається з: 4 889,17? грн. - заборгованості за кредитом; 5,20 грн. - заборгованості за процентами, та за договором №1001418602201 від 02.10.2019 в розмірі 25 504,92? грн., яка складається з: 25 490,21 грн. - заборгованості за кредитом; 14,71 грн. - заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» судовий збір в розмірі 1 428,91 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Андріївська, 4, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань – 14282829;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua