Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №127/14767/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14767/26

Провадження 2-о/127/245/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., за участю секретаря судового засідання Соушко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.

Заявниця вказує, що вона є дружиною ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кардашинка Голопристанського району Херсонської області та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Кохани Голопристанського району Херсонської області. Заявниця зазначає, що ОСОБА_2 помер на тимчасово окупованій території України, у зв`язку з чим вона не має можливості зареєструвати факт його смерті в органі державної реєстрації актів цивільного стану України в загальному порядку.

Заявниця просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кардашинка Голопристанського району Херсонської області та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Кохани Голопристанського району Херсонської області, з метою подальшої державної реєстрації смерті в органі державної реєстрації актів цивільного стану України та отримання відповідного свідоцтва про смерть.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.05.2026 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Заявник та представник заявника у судове засідання не з`явились, у заяві вказали про розгляд справи за їх відсутності.

Заінтересована особа у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. Заяв та клопотань від учасників справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами, якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси, до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання чи перебування заявника.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу № НОМЕР_1 від 02.10.1991 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець села Кардашинка Голопристанського району Херсонської області, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклали шлюб, про що складено актовий запис № 22.

Копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 підтверджує, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кардашинка Голопристанського району Херсонської області. Згідно із копією картки платника податків ОСОБА_2 присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 заявниця надала копію свідоцтва про смерть НОМЕР_4 від 19.09.2024, виданого органом, створеним на тимчасово окупованій території України.

У названому свідоцтві зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець села Кардашинка Голопристанського району Херсонської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Місцем смерті зазначено: Херсонська область, Голопристанський район, село Кохани. Державну реєстрацію смерті проведено 19.09.2024 року.

Заявниця також надала медичний документ, складений у селі Кохани, який містить відомості про смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України листом №726-22.21-24 від 23.04.2026 відмовив ОСОБА_1 у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 .

Зі змісту вказаної відмови встановлено, що заявниця звернулася до органу державної реєстрації актів цивільного стану щодо державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України, у селі Кохани Голопристанського району Херсонської області. Орган державної реєстрації актів цивільного стану відмовив у проведенні державної реєстрації смерті, оскільки заявниця подала копію свідоцтва про смерть НОМЕР_4 від 19.09.2024, виданого органом окупаційної влади, а цей документ не є підставою для державної реєстрації смерті в порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Голопристанська міська територіальна громада Херсонської області належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

Отже, ОСОБА_2 помер на тимчасово окупованій території України, а заявниця не має можливості провести державну реєстрацію його смерті в загальному порядку через орган державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Документ, виданий такими органами та/або особами, не створює правових наслідків як документ державної реєстрації смерті за законодавством України.

Водночас, оцінюючи надані заявницею докази, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, який має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації особами своїх прав.

Відповідно до ст. 3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Практикою Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці, зокрема в рішеннях ЄСПЛ «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). Зокрема ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих органами, що знаходяться на тимчасово окупованій території, як доказів. Суд враховує, що можливості збору доказів смерті особи на тимчасово окупованій території істотно обмежені, тоді як встановлення цього факту має значення для реалізації прав заявниці та державної реєстрації смерті відповідно до законодавства України.

Оцінивши надані заявницею докази в їх сукупності, суд вважає доведеним факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Кохани Голопристанського району Херсонської області.

Керуючись ст. 81, 263, 264, 265, 315, 317, 319, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Кардашинка Голопристанського району Херсонської області, та який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Кохани Голопристанського району Херсонської області.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 25497415, адреса: 21009, м. Вінниця, вул. Замостянська, буд. 26-А.

Суддя В. В. Горбатюк