Вирок від 13 травня 2026 р. у справі №145/552/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 с-ще Тиврів 145/552/26

1-кп/145/128/2026

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026020080000030 від 16 лютого 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Канава Тиврівського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, безробітного, неодруженого, на утриманні має одну малолітню дитину, раніше відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 16.02.2026 приблизно о 17.00 год., не маючи спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного квитка або ордера, з метою незаконної порубки дерев прибув до лісу, розташованого у кварталі 58, виділі 3 ДП "Тиврівський райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" на території Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (координати: 48,98547°А28,5196°Е), який на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ВН № 003593, виданого 27.05.2002 перебуває у користуванні ВОКСЛП "Віноблагроліс".

Після цього ОСОБА_4 , умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дії та настання суспільно небезпечних наслідків, у порушення вимог статей 4, 69 Лісового кодексу України, п.п. 2, 3 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про врегулювання питань щодо використання лісових ресурсів" від 23.07.2007 № 761, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно, без спеціального дозволу, що посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, для власних потреб, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту бензопили марки "Powertec", здійснив незаконну порубку двох сироростучих дерев породи "ясен" із діаметром шийки кореня: пень № 1-34 см, пень № 2-30 см та двох сироростучих дерев породи "акація" із діаметром шийки кореня: пень № 1-30 см, пень № 2-35 см, до ступеня припинення росту, відокремивши стовбури дерев від коріння.

Внаслідок незаконної порубки зазначених дерев, ОСОБА_4 відповідно до висновку експерта заподіяв навколишньому природному середовищу шкоду в розмірі 41753,46 грн, що є істотною шкодою.

Отже, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України - незаконна порубка дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 246 КК України, визнав, розкаявся у вчиненому, визнав фактичні обставини справи. Цивільний позов визнав повністю.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, просив цивільний позов задовольнити в повному обсязі.

Суд, виконуючи вимоги ст. 325 КПК України, заслухавши думку учасників судового засідання щодо заяви представника потерпілого та цивільного позивача, ухвалив провести судовий розгляд за його відсутності з огляду на вимоги КПК України, положення частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 щодо справедливого розгляду справи упродовж розумного строку.

Суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції у суду відсутні. Окрім того, учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

ОСОБА_4 дав показання, що приблизно о 16:00 16.02.2026 вирішив піти в ліс, оскільки в нього закінчилися дрова для опалювання будинку. Взявши власну бензопилу, чорного кольору, він пішов до лісу, який розташований в с-щі Тиврів, за качатниками. Тоді він завів пилку та зрізав два сироростучих дерева породи "акація" та два сироростучих дерева породи "ясен", які наступного дня мав забрати додому для опалювання будинку. Однак на місце, де він здійснив незаконну порізку прибула поліція та затримала його. На місці події в нього було вилучено бензопилу, якою здійснював незаконну порізку та чотири стовбури зрізаних дерев. У нього не було лісорубного квитка, він усвідомлював, що здійснював протиправні дії. У вчиненому щиро кається, цивільний позов визнає.

Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до частин 1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

У силу ч. 1 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, а саме в незаконній порубці дерев в лісах, що заподіяло істотну шкоду.

З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст.349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.

Судом установлено, що ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії нетяжких злочинів, раніше відповідно до ст. 89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, неодружений, безробітний, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебував та не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 суд не встановив.

Призначаючи ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд виходить із встановленої ст.50 КК України, його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, при цьому враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винуватого, наявності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, майнового стану обвинуваченого.

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, в межах санкцій ч. 1 ст. 246 КК України, а саме у виді пробаційного нагляду строком на два роки.

Призначення ж іншого покарання, на думку суду, є недоцільним, зважаючи на характеризуючі особу дані, визнання вини, часткове відшкодування завданої ним шкоди. Саме така міра покарання сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто формування в неї звички законослухняної поведінки й не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.

Вирішуючи цивільний позов Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 11753,46 грн, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно зі ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, передбачена статтею 105 Лісового кодексу України.

Згідно зі ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Суд зазначає, що під час судового розгляду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми злочинними діями заподіяв навколишньому природному середовищу шкоду на суму 41753,46 грн, водночас під час досудового слідства останній частково відшкодував цю шкоду на суму 30000 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що цивільний позов Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 11753,46 грн, підлягає задоволенню, оскільки винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у спричиненні державним інтересам в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області злочинними діями матеріальної шкоди у вказаних розмірах встановлена під час судового розгляду кримінального провадження в суді, сума спричиненої шкоди обвинуваченим не оспорюється та цивільний позов визнаний обвинуваченим ОСОБА_4 у повному обсязі.

Документально підтверджені процесуальні витрати за проведення судової експертизи по кримінальному провадженню в загальній сумі 4240,80 грн, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 18.02.2026 (справа № 145/249/26, провадження № 1-кс/145/79/2026) накладено арешт на:

чотири стовбури дерев породи акації та ясена, які було передано для зберігання до ДП "Тиврівський райагроліс" (ЄДРПОУ - 36242358), що за адресою: Вінницька область Вінницький район, Тиврівська територіальна громада, с-ще Тиврів, вул. Л. Ратушної, 5;

бензопилу сірого кольору марки "Powertec", що належить ОСОБА_4 та яку передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції № 2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області, що за адресою м. Гнівань вул. Вінницьке шосе, 3.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.

Отже, арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 18.02.2026 (справа № 145/249/25, провадження № 1-кс/145/79/2026) підлягає скасуванню.

Питання про речові докази по кримінальному провадженню підлягають вирішенню в порядку ст. 96-1, 96-2 КК України та ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.

Керуючись ст. 12, 50-51, 59-1, 65-67, 96-1, 96-2, ст. 246 КК України, ст. 158, 1166 ЦПК України, ст. 91, 100, 107, 349, 368, 371, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України на період відбування покарання у виді пробаційного нагляду покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали до органів Національної поліції для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.

Початок строку покарання у виді пробаційного нагляду слід обчислювати з дня постановки ОСОБА_4 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувати.

Цивільний позов Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області шкоду, завдану державі внаслідок кримінального правопорушення у розмірі 11753 (одинадцять тисяч сімсот п`ятдесят три) гривні 46 копійок.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2026 року (справа № 145/249/25, провадження № 1-кс/145/79/2026) - скасувати.

Речові докази:

- бензопилу сірого кольору марки "Powertec", що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції № 2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області, що за адресою м.Гнівань вул. Вінницьке шосе, 3, - конфіскувати в дохід держави;

- чотири стовбури дерев породи акації та ясена, які було передано для зберігання до ДП "Тиврівський райагроліс", код ЄДРПОУ 36242358, що за адресою: Вінницька область Вінницький район, Тиврівська територіальна громада, с-ще Тиврів, вул. Л. Ратушної, 5, - передати ДП "Тиврівський райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємтсва "Віноблагорліс".

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню за проведення судової експертизи у розмірі 4240 (чотири тисячі двісті сорок) гривень 80 копійок стягнути в з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів обвинуваченим - з моменту вручення йому копії вироку, рештою учасників процесу - з моменту його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Тиврівський районний суд Вінницької області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, судове рішення набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1