Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №142/254/26 — Піщанський районний суд Вінницької області

Суд: Піщанський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 14 травня 2026 р.

Справа: №142/254/26

Суддя: Нестерук В. В.

Єдиний унікальний номер 142/254/26

Номер провадження 2/142/378/26

РІШЕННЯ

іменем України

15 травня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Нестерука В.В.,

при секретарі судового засідання Яворській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірванння шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірванння шлюбу, в якій позивач просить суд розірвати шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований 22.08.2011 року, виконкомом Кукулівської сільської ради Піщанського району Вінницької області, актовий запис №2, при розірванні шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_3 », на підставі п. 1 ч. 4 та п.4 ч.б ст. 19 та п. 1 ч. 1 ст.274 ЦПК України дану справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач та відповідач перебувають в шлюбі, який зареєстрований 22.08.2011 р., виконкомом Кукулівської сільської ради Піщанського району Вінницької області, актовий запис №2, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Вказує, що в період спільного проживання від шлюбу у сторін народилася спільна дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. Вказує, що позивач та відповідач, прожили у спільному шлюбі з 2011 року, причиною розірвання шлюбу зазначає подружню зраду, а також те, що сторони стали фактично чужими один для одного людьми, мають різні погляди на життя та майбутнє сім`ї. Позивач зрозуміла, що вони з Відповідачем не зійшлися характерами і у них повна психологічна несумісність. В даній ситуації Позивач прийшла до висновку, що розлучення це єдиний вихід для кожного з подружжя побудувати нове щасливе життя. З підстав наведених вище, збереження сім`ї і подальше спільне проживання позивача з відповідачем є неможливим. Строку на примирення Позивач просить не надавати, так як вони неодноразово намагалися примиритися, проте з цього нічого не вийшло, навпаки їхні взаємовідносини лише погіршилися. Тому, у відповідності до ч.3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Підстави, які б перешкоджали звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу, передбачених ст. 110 Сімейного кодексу України, зокрема таких як вагітність - відсутні. На підставі вищевикладеного, позивач вважає за необхідне, на підставі ст. 112 Сімейного кодексу України, просити суд постановити рішення про розірвання шлюбу, оскільки їхнє подальше спільне життя як подружжя є неможливим, а збереження шлюбу суперечить її інтересам.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 квітня 2026 року, зазначену справу було передано на розгляд судді Нестеруку В.В.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 02 квітня 2026 року було направлено запит до Піщанської селищної ради Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2

15 квітня 2026 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь на запит суду за вих. № 834 від 08 квітня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 16 квітня 2026 року в даній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, призначено судове засідання на 10 годину 00 хвилин 15 травня 2026 року.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Зубань О.О. в судове засідання 15 травня 2026 року не з`явилися, проте в матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи без участі та присутності позивача, в якій він просить суд дану цивільну справу слухати без їхньої з позивачем участі, а також зазначає, що позовні вимоги підтримує, просить суд розірвати шлюб.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Кабанов М.О. в судове засідання 15 травня 2026 року не з`явилися, проте від представника відповідача на адресу суду надійшла заява, в якій він просить розгляд справи проводити у його та відповідача відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.1. ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення, відповідно до вимог ст. 200 ЦПК України, немає.

Також, враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання і заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутності, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд у судовому засіданні без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню у зв`язку з визнанням заявлених вимог відповідачем, за наявності законних на те підстав, оскільки це не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб.

Судом встановлено, що 22 серпня 2011 року між сторонами по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб, про що виконкомом Кукулівської сільської ради Піщанського району Вінницької області було складено відповідний актовий запис № 02, змінено прізвище позивача з " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_7 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 22 серпня 2011 року виконкомом Кукулівської сільської ради Піщанського району Вінницької області (а.с.8).

Також судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 являються батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.9)

Судом встановлено, та не було спростовано під час судового розгляду, що шлюб між сторонами існує формально, на даний час сторони однією сім`єю не проживають, мають різні інтереси та погляди на побудову шлюбу та сім`ї, втратили почуття любові та поваги один до одного.

Позивач та відповідач проживають окремо, примиритись не бажають, мають стійке волевиявлення спрямоване на припинення сімейних відносин і розірвання шлюбу, що вбачається зі змісту позовної заяви, заяви представника позивача про підтримання позовних вимог та заяви представника відповідача про визнання позовних вимог про розірвання шлюбу.

Згідно із ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно із ч.1 ст.24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).

Згідно зі ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З`ясувавши фактичні взаємини подружжя, встановивши, що сторони разом не проживають, сімейні стосунки не підтримують, шлюб існує формально, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін та інтересам їхнньої неповнолітньої дитини, а тому наявні правові підстави для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, а тому враховуючи волевиявлення позивача їй після розірвання шлюбу слід повернути дошлюбне прізвище " ОСОБА_6 "

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд бере до уваги норми ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, яка визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд, у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічні положення закріпленні в ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

А тому, враховуючи, що відповідач визнав позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, на підставі положень частини першої статті 142 ЦПК України, позивачеві з державного бюджету слід повернути 50 відсотків судового збору сплаченого в розмірі 1331,20 грн. при поданні позову та стягнути з відповідача на користь держави 50% судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, на підставі ст.51 Конституції України, ст.ст.24, 105, 110, 112, 113 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Прийняти визнання позову відповідачем.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірванння шлюбу, задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 22 серпня 2011 року виконкомом Кукулівської сільської ради Піщанського району Вінницької області за актовим записом № 2.

Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище " ОСОБА_6 "

Повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову про розірвання шлюбу, в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скаргидо Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua