Суд: Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 31 березня 2026 р.
Справа: №133/1316/24
Суддя: Пєтухова Н. О.
КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
справа №133/1316/24
01.04.26 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Пєтухової Н.О.,
з участю секретаря судових засідань Даневської О.С.,
представника заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин,заінтересована особа: Козятинська міська рада Вінницькій області,
ВСТАНОВИВ:
Заявниця звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме, що її мати ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 були рідними сестрами, а ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 являється її - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , двоюрідною сестрою.
В обґрунтування заявлених вимог заявниця зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 виданим 08.11.2021 Козятинським відділом РАЦС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), а/з№ 549 від 08.11.2021. Померла ОСОБА_5 являється заявниці двоюрідною сестрою її матері. Мати заявниці - ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_2 виданим 14.03.1995 року Козятинським відділом РАГС Вінницької області, а/з №95 від 13.03.1995 року. Факт її родинних відносин з матір`ю ОСОБА_6 підтверджується свідоцтвом про її народження № НОМЕР_3 виданим Козятинським міським бюро РАГС Вінницької області, а/з №81 від 07.05.1939 року. В паспорті заявниці серії НОМЕР_4 виданому 05.07.2002 Козятинським РВ УМВС України у Вінницькій області на 1-й сторінці зазначено моє прізвище « ОСОБА_7 », а на 2-й сторінці (російською мовою) « ОСОБА_8 ». Мати заявниці - ОСОБА_3 , її мати ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження №153 виданим 17.12.1962 року Ружинською сільською радою Ружинського району Бердичівської округи, а/з №54 від 30.09.1926 року. Після укладення шлюбу з матері з батьком, мати змінила прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_8 », що підтверджується копією запису акту про подружжя №23 від 26.03.1930 року та архівною довідкою від 20.05.2022 №07-972/7. Матір`ю померлої ОСОБА_5 була ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про її народження № НОМЕР_5 виданим 14.10.1936 року Бердичівським міським РАГСом, свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_6 виданим 04.04.1974 року Козятинським районним бюро РАГС та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 виданим 04.03.2004 року відділом РАЦС Козятинського районного управління юстиції Вінницької області, а/з№9 від 06.01.1986 року.
Таким чином її мати ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 були рідними сестрами. Однак, надати докази їх родинних відносин не представляється можливим через відсутність свідоцтва інформації про актовий запис про народження ОСОБА_11 .
Згідно інформації з Державного архіву Житомирської області від 03.10.2022 року №С- 2479/02 запис про народження ОСОБА_12 не виявлено.
Після смерті її сестри ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилася спадщина, яку вона прийняла шляхом подання відповідної заяві до Козятинської державної нотаріальної контори де заведено спадкову справу №90/2022, номер у Спадковому реєстрі №69225707 і являється єдиною спадкоємицею за законом, а заповіт за життя сестра не складала. Однак через неможливість підтвердити родинні відносини з померлою сестрою не має можливості оформити свої спадкові права. У зв`язку з наведеним, з метою встановлення факту родинних відносин вона вимушена звернутись до суду із вказаною заявою.
В судовому засіданні представник заявника адвокат Голуб Н.Є. заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи Козятинської міської ради Вінницької області в судове засідання не з`явився, хоч належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про вручення судової повістки; причини неявки суду не відомі; заяви будь-якого змісту на адресу суду не надходило.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 повідомила, що заявницю ОСОБА_6 , ОСОБА_14 та ОСОБА_5 вона знає дуже добре. ОСОБА_6 та ОСОБА_14 були рідними сестрами. ОСОБА_5 була донькою ОСОБА_14 .. ОСОБА_5 хворіла та не мала сім`ї. Похованням ОСОБА_5 здійснювала ОСОБА_15 , оскільки будь-яких інших рідних не мала.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 повідомила, що вона є донькою заявниці ОСОБА_15 .. ОСОБА_6 та ОСОБА_14 були рідними сестрами. Її матері мати була ОСОБА_6 , тобто її рідна баба, а ОСОБА_14 була матір`ю ОСОБА_5 . У ОСОБА_5 будь-яких інших рідних крім її матері не було. Також повідомила, що ОСОБА_15 доглядала ОСОБА_5 , оскільки остання хворіла на гіпофізарни нанізм (ліліпут).
Вислухавши пояснення учасників справи, покази свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 08.11.2021 Козятинським відділом РАЦС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), а/з№ 549 від 08.11.2021.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 14.03.1995 Козятинським відділом РАГС Вінницької області за №95 від 13.03.1995 ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З архівної довідки від 20.05.2022 за вих. №07-972/7 встановлено, що у книзі актових записів про шлюб по м. Козятин Вінницької області за 1930 рік є актовий запис № 23 про одруження 26 березня 1930 року наступного змісту: Молодий: ОСОБА_17 , 1901 р. н., перший шлюб (так у документі); Молода: ОСОБА_18 , 1912 р. н., перший шлюб (так у документі). Прізвище після одруження: ОСОБА_7 .
Згідно з свідоцтвом про народження № НОМЕР_3 виданим Козятинським міським бюро РАГС Вінницької області за №81 від 07.05.1939 – ОСОБА_19 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьки ОСОБА_20 , мати ОСОБА_21 .
Відповідно до свідоцтва про народження №153 виданого 17.12.1962 Ружинською сільською радою Ружинського району Бердичівської округи за №54 від 30.09.1926 встановлено, що ОСОБА_18 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Матір`ю померлої ОСОБА_5 була ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про її народження № НОМЕР_5 виданим 14.10.1936 року Бердичівським міським РАГСом, свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_6 виданим 04.04.1974 року Козятинським районним бюро РАГС та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 виданим 04.03.2004 року відділом РАЦС Козятинського районного управління юстиції Вінницької області, а/з№9 від 06.01.1986 року.
Відповідно до листа Державного архіву Житомирської області від 03.10.2022 за вих. №С-2479/02 встановлено, що у метричних книгах реєстрації народжень по церкві Св. Миколая м-ка Ружин Сквирського повіту Київської губернії (нині Житомирська область) за 1913-1915 роки запису про народження ОСОБА_22 не виявлено.
До матеріалів справи також додано трудову книжку видану на ім`я ОСОБА_14 , 1914 р.н.; трудову книжку видану на ім`я ОСОБА_5 , 1936 р.н.; пенсійне посвідчення на ім`я ОСОБА_14 , 1914 р.н.; посвідчення сім`ї загиблих (померлих) ветеранів війни на ім`я ОСОБА_5 ; свідоцтво про право власності на житло видане на ім`я ОСОБА_5 ; довідку ІНФОРМАЦІЯ_9 від 01.04.1974 №22 видану на ім`я ОСОБА_14 про те, що вона являється вдовою загиблого; довідку ІНФОРМАЦІЯ_9 видана на ім`я ОСОБА_5 про те, що вона являється донькою загиблого в роки ВВВ офіцера ОСОБА_23 ; домову книжку.
З фотокарток встановлено, що на них зображена заявниця, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Заявниця зазначає, що встановлення факту її родинних відносин з померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , а саме, що вона являється її двоюрідною сестрою, має юридичне значення, оскільки факт встановлюється з метою реалізації її права на спадкування.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.
Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
Юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети - ні.
Як встановлено, що підставою звернення заявника до суду із зазначеними вимогами є необхідність встановлення факту родинних відносин, які обґрунтовані серед іншого тим, що зазначений факт породжує для заявника юридичні наслідки, оскільки від цього залежить оформлення спадкових прав. Відповідно, метою встановлення зазначеного факту є забезпечення реалізації заявником права на спадкування відповідно до положень ЦК України.
Тобто, наразі заявник бажає оформлення спадщину, що відкрилася після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Заявник зазначає, що вона та її померла мати - ОСОБА_3 є родичкою померлої ОСОБА_24 та ОСОБА_5 , тобто, встановлення факту родинних відносин між заявником та ОСОБА_5 , та між матір`ю заявника – ОСОБА_6 та ОСОБА_14 , є необхідною передумовою для реалізації заявником її спадкових прав для оформлення спадщини в нотаріальному порядку.
Між заявником та заінтересованою особою спір про право відсутній, а тому відсутні перешкоди щодо встановлення відповідного факту родинних відносин в окремому провадженні та подальше здійснення оформлення спадщини щодо майна померлої ОСОБА_5 .
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначено в ст. 315 ЦПК України.
За нормою ч. 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.04.2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18).
Такі ж висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 року № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 03.02.2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 18.11.2020 року у справі № 554/3600/19 (провадження № 61-8937св20), від 25.11.2020 року у справі № 636/4087/19 (провадження № 61-13847св20), від 19.06.2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05.12.2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19).
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Згідно положення п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, відповідно суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Європейський суд з прав людини вказав що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги те, що встановлення факту родинних відносин породжує для заявника юридичні наслідки, а також те, що чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення даного факту, і заявник у зв`язку з цим не має іншої можливості встановити зазначений вище юридичний факт та отримати підтверджуючий його документ, який буде юридично значимим для всіх установ та організацій на території України та за її межами, та враховуючи те, що в судовому засіданні знайшли підтвердження обставини, на які посилається заявник, дані докази повністю узгоджуються з її заявою, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , були рідними сестрами, а ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , являється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , двоюрідною сестрою.
Судові витрати у справі залишити за заявницею.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його постановлення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Наталя ПЄТУХОВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua