Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №755/107/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/107/26

Провадження №: 3/755/135/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" квітня 2026 р. місто Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 130 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2025 року о 03 годині 50 хвилини по пр-ту Миру, 2/3 у місті Києві, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовилась, чим порушила пункт 2.5 Правил дорожнього руху.

Правом на участь в судовому засіданні ОСОБА_1 не скористалась. В судові засідання призначеніна на 27 січня 2026 року, 13 лютого 2026 року, 04 березня 2026 року, 08 квітня 2026 року та 29 квітня 2026 року, ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Харченко С.В. не з`явились, повідомлялись судом належним чином.

Згідно довідки АСДС «Д-3» доставки sms, ОСОБА_1 та її захисник - адвоката Харченко С.В. отримали повідомлення про судові засідання 08 січня 2026 року, 05 лютого 2026 року, 18 лютого 2026 року, 27 березня 2026 року та 23 квітня 2026 року.

Крім того, дата судового засідання відображалась на веб-сайті Дніпровського районного суду міста Києва в рубриці список справ, призначених до розгляду.

Також, під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було роз`яснено, що розгляд справи буде відбуватись в Дніпровському районному суді міста Києва, що також зазначено в 12 пункті протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, ОСОБА_1 була належним чином обізнана про орган розгляду справи про адміністративне правопорушення та мала можливість вживати заходів для отримання інформації щодо дати та часу її розгляду.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язання з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно частини другої статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП не є обов`язковою, при цьому судом вжито усіх передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення заходів, для виклику ОСОБА_1 та її захисника-адвоката Харченка С.В. у судові засідання, проте у встановлений судом час останні не з`являлись. Розгляд справи про адміністративне правопорушення неодноразово відкладався.

12 лютого 2026 року на адресу суду Дніпровського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвокат Харченка С.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 про закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 . Мотивуючи клопотання адвокат посилається на те, що матеріали справи не містять жодного доказу того, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом та була зупинена працівниками поліції за порушення ПДР, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. При цьому, відеозапис, який міститься в матеріалах справи не розкриває суті правопорушення вчинене ОСОБА_1 . Отже, як зазначає адвокат, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом та була зупинена працівниками поліції. Крім того, як зазначено в клопотанні, працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 неодноразово погоджувалась пройти огляд на стан сп`яніння після повернення працівником поліції їй документів, однак працівники поліції зафіксували відмову від проходження огляду, якої фактично не було. Крім того, ОСОБА_1 не було відсторонено від права керування транспортним засобом, що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за статтею 130 КУпАП, а тому на думку адвоката матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних належних та допустимих доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. У зв`язку з наведеним просить суд закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Суд дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306.

Так, згідно із пунктом 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначений статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується, наданими суду матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 545806 від 20 грудня 2025 року; дослідженими відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції №472242, 473856.

Так, за результатами дослідження відеозапису, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції у зв`язку з порушенням комендантської години.

Під час спілкування працівники поліції попросили ОСОБА_1 надати посвідчення водія, після чого поцікавилися, чи вживала вона алкогольні напої. На це ОСОБА_1 повідомила, що вживала шампанське приблизно о 16 годині. При цьому, працівник поліції повідомив їй про наявність ознак алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд на стан сп`яніння. Натомість ОСОБА_1 просила відпустити її додому.

Працівник поліції повторно запропонував пройти огляд на стан сп`яніння, однак ОСОБА_1 почала вимагати повернути їй посвідчення водія. Після цього вона поцікавилася, яке саме правопорушення вчинила, на що працівник поліції повідомив, що нею порушено комендантську годину.

О 03:58:16 ОСОБА_1 повідомила, що рухається додому та шукає місце для паркування автомобіля. Працівник поліції знову запропонував пройти огляд на стан сп`яніння, пояснивши, що у випадку відсутності алкогольного сп`яніння їй буде повернуто водійське посвідчення та вона зможе поїхати додому. У подальшому під час спілкування ОСОБА_1 неодноразово зазначала, що нічого не порушувала, просила відпустити її додому та повідомляла, що хоче спати.

На повторне запитання працівника поліції щодо проходження огляду на стан сп`яніння, а також після роз`яснення наслідків відмови від його проходження, зокрема складання протоколу за статтею 130 КУпАП, ОСОБА_1 о 04:00:13 повідомила, що відмовляється від проходження огляду, оскільки хоче спати.

На запитання працівника поліції, звідки вона їде, ОСОБА_1 відповіла, що їхала з роботи та не могла знайти місце для паркування автомобіля. О 04:01:28 працівник поліції повторно запитав, чи буде ОСОБА_1 проходити огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або у лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 відповіла, що не хоче проходити огляд та бажає піти додому спати.

Надалі, о 04:03:41, ОСОБА_1 повідомила, що спокійно їхала додому, хотіла у дворі свого будунку припаркувати автомобіль та піти спати, а о 04:05:07 зазначила, що керувала автомобілем, нічого не порушуючи.

О 04:05:55 на повторне запитання працівника поліції щодо проходження огляду ОСОБА_1 повідомила, що погодиться пройти огляд лише після повернення їй посвідчення водія. У ході подальшого спілкування вона неодноразово зазначала, що працівники поліції не мали права брати її посвідчення водія до рук, та наполягала на його поверненні перед проходженням огляду.

У відповідь працівники поліції пояснили, що у разі негативного результату огляду, її посвідчення водія буде повернуто, а у випадку підтвердження стану сп`яніння відносно неї буде складено адміністративний протокол. Також працівники поліції неодноразово просили ОСОБА_1 припинити суперечки та пройти огляд у встановленому законом порядку.

О 04:10:56 працівник поліції повторно запропонував пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або у лікаря-нарколога, однак ОСОБА_1 знову повідомила, що пройде огляд лише після повернення посвідчення водія.

О 04:12:05 працівник поліції повторно роз`яснив ОСОБА_1 , що у неї наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці. На це ОСОБА_1 повідомила, що вживає валер`янку. Після повторної пропозиції пройти огляд вона знову почала вимагати повернути посвідчення водія.

О 04:12:48 працівник поліції повідомив, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення, за порушення вимог пункту 2.5 ПДР та що її відсторонено від керування транспортним засобом. У відповідь ОСОБА_1 продовжувала наполягати, що не відмовляється від проходження огляду, однак пройде його лише після повернення посвідчення водія, а також зазначала, що працівники поліції не мали права брати її посвідчення до рук.

У подальшому протягом усього перебування на місці події ОСОБА_1 поводила себе емоційно та неадекватно, постійно вимагала повернути посвідчення водія, зазначала, що не є злісним порушником, звинувачувала працівників поліції у створенні їй проблем та наголошувала, що не порушувала правил дорожнього руху, а лише спокійно заїхала у двір будинку з увімкненим покажчиком повороту.

О 04:36:45 працівник поліції почав оголошувати ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, однак остання постійно перебивала працівника поліції, просила повернути посвідчення водія та відпустити її додому, плакала, сміялася, просила викликати швидку допомогу, «покласти її в дурку», посилалася на психічний розлад та просила надати їй запальничку, чим фактично перешкоджала оголошенню протоколу.

Після цього працівники поліції запитали, чи буде вона отримувати тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, на що ОСОБА_1 відповіла що так та знову почала просити повернути їй посвідчення водія і не складати відносно неї протокол. Після повідомлення працівника поліції про те, що протокол уже складено, ОСОБА_1 просила його «порвати», повернути посвідчення водія та «викинути протокол».

О 04:42:30 ОСОБА_1 повідомила, що їхала з Троєщини зі швидкістю приблизно 40 км/год, а о 04:44:27 зазначила, що погоджується з тим, що порушила, та більше такого робити не буде.

О 04:46:28 працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про її відсторонення від керування транспортним засобом та запропонував допомогти припаркувати автомобіль, на що остання знову відреагувала емоційно - кричала, плакала та вимагала повернути їй посвідчення водія.

Суд вважає, що досліджені у судовому засіданні докази, є належними, допустимими та достовірними, здобутими з додержанням процесуальної процедури, вони не суперечать фактичним обставинам справи та об`єктивно узгоджуються між собою. Досліджений судом відеозапис, на якому зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та перебіг подій за участі ОСОБА_1 , є достатнім для оцінки в контексті диспозиції частини першої статті 130 КУпАП.

Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.

Доводи адвоката Харченка С.В. про те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд вважає такими, що спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, із дослідженого відеозапису вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово підтверджувала факт керування транспортним засобом, повідомляла, що рухалась додому, шукала місце для паркування автомобіля, їхала з роботи, а також зазначала маршрут свого руху та швидкість автомобіля. Зокрема, о 04:42:30 ОСОБА_1 повідомила, що їхала з Троєщини зі швидкістю близько 40 км/год. Крім того, о 04:03:41 вона зазначила, що хотіла припаркувати автомобіль у дворі будинку та піти додому спати. Таким чином, факт керування транспортним засобом повністю підтверджується матеріалами справи та власними поясненнями ОСОБА_1 .

Посилання адвоката на відсутність у матеріалах справи постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху суд вважає безпідставними, оскільки диспозиція частини першої статті 130 КУпАП не ставить можливість притягнення особи до відповідальності у залежність від обов`язкового складання відносно неї постанови за інше порушення ПДР. Відсутність такої постанови сама по собі не спростовує факту керування транспортним засобом та не свідчить про відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Також суд не бере до уваги доводи адвоката про те, що ОСОБА_1 фактично не відмовлялась від проходження огляду на стан сп`яніння. Як убачається з відеозапису, працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і у лікаря-нарколога, при цьому роз`яснювали порядок проведення огляду та наслідки відмови від нього. Однак, ОСОБА_1 не погоджувалась пройти огляд у встановленому законом порядку та ставила його проведення у залежність від попереднього повернення їй посвідчення водія.

При цьому о 04:00:13 ОСОБА_1 прямо повідомила працівникам поліції, що відмовляється від проходження огляду, оскільки хоче спати, а о 04:01:28 повторно зазначила, що не бажає проходити огляд та хоче піти додому. Надалі її твердження про готовність пройти огляд лише після повернення посвідчення водія не змінюють факту відмови, оскільки чинним законодавством не передбачено можливості ставити проходження огляду у залежність від виконання будь-яких умов з боку працівників поліції.

Суд вважає, що фактичне ухилення особи від проходження огляду шляхом висування умов, не передбачених законом, за своєю правовою суттю є відмовою від проходження огляду у розумінні частини першої статті 130 КУпАП.

Доводи адвоката про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, також спростовуються матеріалами справи. Так, із дослідженого відеозапису вбачається, що о 04:12:48 працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про її відсторонення від керування транспортним засобом, а о 04:46:28 повторно повідомив про відсторонення від керування та запропонував допомогти припаркувати автомобіль.

Таким чином, суд доходить висновку, що доводи сторони захисту спростовуються належними, допустимими та достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Як роз`яснено в абзаці 3, 4 пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема, пройти на вимогу працівника поліції в установленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Отже, ОСОБА_1 , яка реалізує своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодилась нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.

За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 33, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Суддя Дніпровського районного суду

міста Києва О.І. Вовк