Вирок від 13 травня 2026 р. у справі №754/7893/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/875/26

Справа№754/7893/26

Вирок

Іменем України

14 травня 2026 року

Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12025100030003140 від 15 листопада 2025 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кам`яний Брід Лисянського району Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно непрацевлаштованого, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2026 року народження, проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше судимого:

20 липня 2023 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,

по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 ,

сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ :

Обвинувачений ОСОБА_3 06 листопада 2025 року приблизно о 23 годині 30 хвилин, перебуваючи за адресою: місто Київ, вулиця Кубанської України, 28, побачив ОСОБА_5 та належне йому майно, а саме: мобільний телефон «Samsung Galaxy А 06 4/128GB» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 3127 гривень 50 копійок, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння вказаним майном шляхом зловживання довірою.

Реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, переслідуючи мету незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, під приводом здійснення телефонного дзвінка ОСОБА_3 попросив у ОСОБА_5 мобільний телефон «Samsung Galaxy А 06 4/128GB», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 3127 гривень 50 копійок. У свою чергу, ОСОБА_6 , не передбачаючи істинних намірів ОСОБА_3 , добровільно передав йому свій мобільний телефон «Samsung Galaxy А 06 4/128GB» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .

Після чого, ОСОБА_3 , не маючи наміру повертати вказаний мобільний телефон, відійшов від ОСОБА_5 на невстановлену відстань та скориставшись тим, що ОСОБА_5 не звертає на нього уваги та його дії не будуть викриті іншими особами, пішов з місця вчинення злочину, а мобільним телефоном потерпілого розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду в розмірі 3127 гривень 50 копійок.

Після того, як ОСОБА_3 заволодів мобільним телефоном «Samsung Galaxy А 06 4/128GB» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , 07 листопада 2025 року, у нічний час доби, у ОСОБА_3 , який перебував на території Деснянського району міста Києва, виник злочинний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем з метою подальшого заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_5 , котрі зберігалися на його банківському рахунку в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «ПриватБанк» «Приват24».

Так, 07 листопада 2025 року о 01 годині 53 хвилини, ОСОБА_3 із метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем облікового запису потерпілого ОСОБА_5 в автоматизованій інформаційній системі АТ КБ «ПриватБанк» «Приват24», яка згідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є такою, що становить банківську таємницю, усвідомлюючи, що він не має права законного доступу до неї, з метою незаконного отримання відомостей щодо суми коштів, розміщених на банківській картці АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), що належить ОСОБА_5 , замінив відбиток пальця, який використовується як пароль-доступ користувача на мобільному телефоні потерпілого до додатку «Приват 24», та усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без дозволу власника, на мобільному телефоні «Samsung Galaxy А 06 4/128GB» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , увійшов в застосунок «Приват 24» від імені потерпілого, чим несанкціоновано втрутився в роботу автоматизованої (інформаційної) системи АТ КБ «ПриватБанк» «Приват24» та отримав доступ до банківського рахунку ОСОБА_5 по банківській картці АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ).

Після того, як ОСОБА_3 отримав несанкціонований доступ до автоматизованої інформаційної системи АТ КБ «ПриватБанк» «Приват24» за банківським рахунком потерпілого ОСОБА_5 , у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення грошових коштів, які перебувають на банківському рахунку останнього, в умовах воєнного стану, шляхом несанкціонованого втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи АТ КБ «Приватбанк» у мобільному застосунку «Приват 24».

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 07 листопада 2025 року у нічний час доби, ОСОБА_3 , перебуваючи на території Деснянського району міста Києва, утримуючи при собі мобільний телефон «Samsung Galaxy А 06 4/128GB» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , діючи в умовах воєнного стану, який введено з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України від 20.10.2025 №793/2025 строком на 90 діб відповідно, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, діючи з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, шляхом входу до автоматизованої інформаційної системи АТ КБ «ПриватБанк» «Приват24» під особистими даними потерпілого ОСОБА_5 , за допомогою мобільного телефону «Samsung Galaxy А 06 4/128GB» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 , в результаті чого отримав доступ до банківського рахунку ОСОБА_5 по банківській картці АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) без його відома, та 07 листопада 2025 року о 01 годині 53 хвилині здійснив оплату за товари в магазині «Розетка» ТОВ «Розетка.УА» на суму 48 115 гривень 00 копійок за замовлення мобільних телефонів «Apple Iphone 13 128GB Midnight Black» у кількості 2 штук та мережевих зарядних пристроїв «Apple 20W USB-C Power Adapter White» у кількості 2 штук.

Таким чином, ОСОБА_3 повторно таємно викрав грошові кошти з банківського рахунку потерпілого ОСОБА_5 в умовах воєнного стану, чим завдав потерпілому матеріальних збитків в сумі 48 115 гривень 00 копійок.

Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 2 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно;

-ч. 1 ст. 361 КК України, а саме у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем;

-ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

Обвинувачений ОСОБА_3 в суді свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав, фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінальних правопорушень не оспорював, щиро розкаявся та показав суду, що 06 листопада 2025 року приблизно о 23 год. 30 хв. по вул. Кубанської України, 28 у м. Києві зустрів свого знайомого, який був разом з раніше невідомим йому потерпілим. Потерпілий тримав в руках свій мобільний телефон і йому вдалось побачити, як той вводив код-пароль, щоб його розблокувати. Після цього, він вирішив заволодіти цим телефоном. Під приводом зателефонувати, попросив у потерпілого його мобільний телефон марки "Samsung Galaxy А 06", на що останній погодився. Він, взявши телефон, відійшов на деяку відстань від потерпілого та розуміючи, що потерпілий за ним не спостерігає, пішов додому, залишивши телефон потерпілого при собі. Вдома, зайшовши в налаштування телефону, замінив засіб захисту в телефоні - відбиток печатки потерпілого на свій відбиток, за допомогою чого потім зайшов до встановленого в телефоні потерілого додатку "Приват24", зрозумів, що у потерпілого відкрито послугу "оплата частинами", є кошти. Після цього він через додаток "Розетка" замовив на ім`я свого знайомого ОСОБА_8 два мобільні телефон марки "Apple Iphone" та два зарядні пристрої, розплатившись за них грошовими коштами з картки потерпілого. Наступного дня, у відділенні магазину "Розетка", що по вул. Мілютенка, 19 у м. Києві, знайомий забрав замовлений товар. Після чого, один з мобільних телефонів "Apple Iphone" було здано до ломбарду по вул. Братиславській у м. Києві, приблизно за 8 000 грн. А інший він продав з рук в руки на ринку "Юність" у м. Києві теж приблизно за 8 000 грн., отримані кошти витратив на себе. Належний потерпілому телефон "Samsung Galaxy А 06" здав до ломбарду, а сім-картку викинув. Через тиждень його дії було викрито спвіробітниками поліції.

За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

При цьому судом сторонам було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно; за ч. 1 ст. 361 КК України, як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем; за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому суд враховує те, що відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Згідно з положеннями ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Таким чином, за змістом ст.ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. При цьому суд має врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд відповідно до ст. 66 КК України, визнає щире каяття у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, особу винного, який раніше судимий, офіційно непрацевлаштований, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину 2026 року народження, посередньо характеризується за місцем проживання, наявність пом`якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, та обирає йому покарання, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України, у виді обмеження волі.

Враховуючи те, що нові кримінальні правопорушення за цим вироком суду обвинувачений вчинив після ухвалення вироку Деснянського районного суду м. Києва від 20 липня 2023 року, але до повного відбуття призначеного покарання, при призначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд керується вимогами ст.71 КК України та вважає необхідним призначити йому остаточне покарання шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком суду невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати за залучення експерта на досудовому розслідуванні в сумі 1782 грн. 80 коп. (висновок експерта від 30 грудня 2025 року за № СЕ-19/111-25/79501-ТВ).

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 371, 373, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

-за ч. 1 ст. 361 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 20 липня 2023 року та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання в порядку виконання вироку.

Речові докази у кримінальному провадженні: копії коробки, чеку до мобільного телефону «Samsung Galaxy А 06 4/128GB»; відповідь на запит та DVD-R диск з відеозаписами з приміщення ломбардного відділення ТОВ "Ай Ломбард"; відповідь на запит, копію чека та DVD-R диск з відеозаписами з камер відеоспостереження з магазину "Розетка", - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати за залучення експерта на досудовому розслідуванні в сумі 1782 грн. 50 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Головуючий