Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №636/5528/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/5528/25 Провадження 2/636/179/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Оболєнської С.А.,

за участю секретаря судового засідання – Романової А.О..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовною заявою органу опіки та піклування Виконавчого комітету Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановив:

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Новопокровської селищної ради Чугуївського району ради Харківської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав стосовно неповнолітньої доньки ОСОБА_1 та стягнення аліментів.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що відповідачка тривалий час не виконує свої батьківські обов`язки щодо виховання та утримання дитини, зловживає алкогольними напоями, у зв`язку з чим дитина фактично залишається без належного догляду та контролю, у зв`язку з чим просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , позов задовольнити.

Ухвалою від 01.07.2025 справа прийнята до розгляду та призначене підготовче засідання.

Ухвалою від 17.11.2025 підготовче провадження по справі закрито та справа призначена до судового розгляду.

Представник Орган опіки та піклування виконавчого комітету Новопокровської селищної ради Чугуївського району ради Харківської області Кваснікова О.А. в судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у позові.

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти позбавлення її батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначивши, що наразі вони з дочкою проживають разом, вона турбується про неї, вказує, що вона цікавиться її життям та виконує свої батьківські обов`язки.

Суд, вислухавши сторін по справі, покази свідка, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю неповнолітньої доньки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.06.2008. Батько неповнолітньої доньки записаний згідно ст. 135 СК України (а.с.9).

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрована разом з донькою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру Новопокровської територіальної громади (а.с.7 - 8).

Проведеним 19.06.2025 року візитом до сім`ї ОСОБА_2 за адресою: с-ще Есхар Чугуївського району Харківської області складено акт оцінки потреб сім`ї/особи, яким встановлено, що за місцем проживання матір та донька проживають разом. Згідно з наданою дитиною інформацією, ОСОБА_3 почувається добре, разом із тим зазначила, що харчується нерегулярно та інколи буває голодною. На момент візиту за місцем проживання перебувала матір. В акті також зроблено відмітку про наявність ознак девіантної поведінки у матері. Умови проживання сім`ї визначені як незадовільні: у квартирі було брудно, відсутні продукти харчування та готова їжа (а.с. 16–21).

19.06.2025 Рішенням виконавчого комітету Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області ухвалено про відібрання неповнолітньої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 від матері з подальшим позбавленням її батьківських прав, у зв`язку з виникненням загрози життю та здоров`ю. (а.с.22).

19.06.2025 Рішенням виконавчого комітету Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області ухвалено про тимчасове влаштування неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до ОСОБА_4 , яка фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , до прийняття рішення про подальше влаштування. (а.с.23).

21.06.2021 неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взята на облік, як така, що перебуває у складних життєвих обставинах, на підставі наказу Служби у справах дітей Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області (а.с.24).

20.06.2025 Новопокровською селищною радою Чугуївського району Харківської області складено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.44-46).

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

У частині сьомій статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (пункти 1)-6) частини першої статті 164 СК України).

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав свідчить про його інтерес до дитини.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц (провадження № 61-40224св18) вказано, що:

«позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).

Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У висновку органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Новопокровської селищною радою Чугуївського району Харківської області від 20.06.2025 зазначено про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд вважає за можливе не погодитись з висновком служби у справах дітей, оскільки наполягаючи на позбавленні відповідачки батьківських прав позивач не вказав, у чому ж полягає доцільність і необхідність такого рішення для дітей, яким чином позбавлення батьківських прав відповідачки сприятиме захисту інтересів дітей.

Допитана у судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_1 пояснила, що проживає разом із матір`ю ОСОБА_2 , з якою у неї склалися близькі родинні відносини. Зі слів дитини, мати піклується про неї, виховує у дусі любові та поваги, вони ведуть спільний побут. Неповнолітня зазначила, що прив`язана до матері, бажає і надалі проживати разом із нею, розлучення з матір`ю сприймає негативно. У судовому засіданні дитина висловила прохання не позбавляти матір батьківських прав.

Суд відноситься критично на посилання про те, що ОСОБА_2 неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків на підставі ч. 1 ст. 184 КУпАП, між тим, до матеріалів справи надано знеособлені судові рішення (замість анкетних даних осіб зазначено «ОСОБА_1», «ОСОБА_2»), у зв`язку з чим не вбачається можливим однозначно ідентифікувати особу, щодо якої вони ухвалені, відповідні постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності суду не надані.

Крім того, судом досліджено лист Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області», відповідно до якого родина відповідачки перебуває під соціальним супроводом як така, що опинилася у складних життєвих обставинах, та наведено відомості про нібито неналежні умови проживання дітей і неналежне виконання матір`ю батьківських обов`язків. разом із тим, суд зазначає, що наведена у вказаному листі інформація має узагальнений характер та ґрунтується, зокрема, на суб`єктивних оцінках, а також на повідомленнях третіх осіб (сусідів), які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами у розумінні вимог цивільного процесуального законодавства.

Зокрема, матеріали справи не містять належним чином оформлених актів обстеження житлово-побутових умов, фото- чи відеофіксації, пояснень свідків, отриманих у встановленому законом порядку, або інших об`єктивних доказів, які б достовірно підтверджували викладені у листі обставини. Крім того, сам по собі факт перебування сім`ї під соціальним супроводом не є безумовним доказом неналежного виконання батьківських обов`язків та не може автоматично свідчити про наявність підстав для позбавлення батьківських прав.

За таких обставин суд критично оцінює вищезазначені документи як докази у справі, оскільки викладені в них відомості не підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Законом України «Про охорону дитинства» визначено, що дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах, – дитина, яка потрапила в умови, що негативно впливають на її життя, стан здоров`я та розвиток у зв`язку з інвалідністю, тяжкою хворобою, безпритульністю, перебуванням у конфлікті із законом, залученням до найгірших форм дитячої праці, залежністю від психотропних речовин та інших видів залежності, жорстоким поводженням, зокрема домашнім насильством, ухилянням батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов`язків, обставинами стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, воєнних дій чи збройних конфліктів тощо, що встановлено за результатами оцінки потреб дитини.

Статтею 23 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що усі дії щодо дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, спрямовуються на захист прав та інтересів дитини, усунення причин таких обставин і забезпечення безпечних умов її утримання та виховання, надання їй та її батькам комплексу необхідних послуг та соціальної допомоги.

Разом з тим, після наказу про взяття на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 21.06.2025 року, та наказу про здійснення соціального супроводу родини ОСОБА_2 від 29.10.2018 року, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що з даною сім`єю проводилась профілактична та соціальна роботи, надавалась підтримка, проводили співбесіди, обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї, тощо.

Пунктом 3-1 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою КМУ від 24 вересня 2008 р. № 866 (далі – Порядок №866), зазначено, що з метою створення належних умов для забезпечення реалізації права кожної дитини на виховання в сім`ї, підтримки сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, і захисту прав дітей у таких сім`ях органи державної влади, органи місцевого самоврядування, заклади освіти, охорони здоров`я, соціального захисту населення, інші заклади та установи, забезпечують виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, за місцем їх проживання (перебування), надання їм послуг у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, інформують інших уповноважених суб`єктів у разі необхідності здійснення комплексних заходів щодо захисту прав та інтересів таких дітей і надання підтримки їх сім`ям (у разі наявності) відповідно до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585.

При розгляді справи суду не надано жодних доказів на виконання вимог Порядку №866.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог, надав суду позовну заяву по іншій цивільній справі, де відповідач з тих чи інших підстав була зазначена відповідачем у справі про позбавлення батьківських прав щодо інших дітей, які не стосуються предмету позову, тому суд їх вважає неналежними доказами.

Відповідач ОСОБА_2 заперечує проти позбавлення її батьківських прав, вказуючи, що не втратила інтересу до доньки, разом з донькою має житло, в якому вони з нею зареєстровані, ведуть спільний побут та піклується про неї.

З огляду на встановлені обставини справи щодо поведінки ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд вважає, що підстави, передбачені частиною першою статті 164 СК України, для застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення її батьківських прав щодо дітей відсутні.

При цьому суд враховує, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 49).

Суд, ухвалюючи рішення про відмову в позбавленні відповідача батьківських прав, враховує, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставинами цієї справи не доведено; належних та допустимих доказів ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків, які б могли бути законною підставою для позбавлення її батьківських прав стосовно доньок, позивачем не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 223, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог органу опіки та піклування Виконавчого комітету Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: орган опіки та піклування виконавчого комітету Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області, адреса місцезнаходження: Харківська область, Чугуївський район, с-ще Новопокровка, вул. Дворянська, буд.9А.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт № НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Служба у справах дітей Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області, адреса місцезнаходження: Харківська область, Чугуївський район, с-ще Новопокровка, вул. Дворянська, буд.9А.

Суддя С.А. Оболєнська