Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №645/7813/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/7813/25

Провадження № 2/645/660/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року місто Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді–Костіної І.Г.,

за участю секретаря судового засідання –Бугай К.О.,

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2 ,

відповідача – ОСОБА_3 /в режимі відеоконференція/,

представника відповідача – ОСОБА_4 /в режимі відеоконференція/,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 в якому просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь відповідача на підставі судового наказу Фрунзенського районного суду міста Харкова від 29.05.2019 року, на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просив визначити розмір аліментів в розмірі 16,5% частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття. Окрім того, просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. та витрати з оплати судового збору

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі до 30.09.2014 року. Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 29.05.2019 року Фрунзенським районним судом м. Харкова був виданий судовий наказ про стягнення з позивача на користь відповідачки аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 24.05.2019 року до досягнення дитиною повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народилася ще одна дитина від іншої жінки -син ОСОБА_7 19.08.2025 р. Основ`янським районним судом м. Харкова також був виданий судовий наказ про стягнення з позивача на користь ОСОБА_8 аліментів у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на утримання сина, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісяця, починаючи з 07.08.2025 р. до досягнення дитиною повноліття. Отже, з ОСОБА_1 за двома судовими наказами стягується 75% його доходу. Як зазначає позивач стягнення у такому розмірі не дозволяє забезпечувати на належному рівні найнеобхідніші його життєві потреби. Крім того, позивач має непрацездатних батьків, яким зобов`язаний надавати матеріальну допомогу, оскільки розмір їх пенсії не дозволяє забезпечувати найнеобхідніші життєві потреби. Вважає, що для забезпечення потреб дітей від різних шлюбів, враховуючи його стан здоров`я який погіршився, а також необхідність допомагати непрацездатним батькам, доцільним є зменшити розмір аліментів.

Ухвалою суду від 12.11.2025 року відкрито провадження по справі. Вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

28.11.2025 року від відповідача ОСОБА_3 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у позові, посилаючись на наступні обставини. Так, відповідач зазначає, що позивач не надав належних і достатніх доказів погіршення майнового становища, а народження дитини в іншому шлюбі та обов`язок позивача утримувати цю дитину не є підставою для зменшення розміру аліментів на дитину від попереднього шлюбу. Також, позивачем не надано доказів щодо утримання своїх непрацездатних батьків, які свідчать що позивач надає батькам відповідну фінансову допомогу, і ця фінансова допомога позивача є основним джерелом доходу його непрацездатних батьків. Також, спільна дитина позивача і відповідача - син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має низку стійких хронічних захворювань, потребує постійного лікування, придбання дорогих ліків та оздоровлення. Позивач не приймав і не приймає участі в житті дитини, окрім сплати аліментів. Як зазначає відповідач, позивач до 2024 року майже не платив аліментів кілька років. Окрім того, відповідачка заперечувала щодо стягнення з неї витрат на правничу допомогу, та витрат зі сплати судового збору вважаючи їх необґрунтованими.

Ухвалою суду від 29.01.2026 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити та надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Позивач додатково зазначив, що він є обмежено придатним до військової служби, згідно висновку лікарської комісії, і незважаючи на те, що він працює, він не має можливості після сплати аліментів на двох дітей, підтримувати належний рівень життя та допомагати своїм непрацездатним батькам. Окрім того, він вимушений нести деякі витрати на придбання ліків які йому необхідні.

Відповідач та її представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, вважали їх необґрунтованими та недоведеними, зазначили, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження погіршення його майнового стану, а також доказів утримання ним непрацездатних батьків. Окрім того, вазали, що народження дитини в іншому шлюбі та обов`язок позивача утримувати цю дитину не є підставою для зменшення розміру аліментів на дитину від попереднього шлюбу. Позивач є працездатною особою, працює та має можливість сплачувати аліменти на дітей.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно судового наказу виданого Фрунзенським районним судом міста Харкова від 29.05.2019 року, з ОСОБА_1 щомісячно стягуються на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) заробітку (доходу), алене менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 24.05.2019 року до досягнення дитиною повноліття /а.с. 18/.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_8 /а.с. 15/.

Також, на виконання судового наказу № 646/7860/25 виданого 19.08.2025р., з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) заробітку (доходу) платника аліментів, алене менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 07.08.2025 року до досягнення дитиною повноліття, що підтверджується даними із ВП № 78931898 /а.с. 13/.

Згідно довідки про доходи від 20.08.2025р., ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_2 , загальна сума його доходу за період з 01.01.2022р. по 20.08.2025р. становить 1 132 478,33 грн. /а.с.9/.

Також, з довідки про доходи позивача від 09.01.2026р. виданої ВЧ НОМЕР_2 вбачається, що сума доходу (грошового забезпечення) отримана останнім за період з жовтня 2025р. по грудень 2025р. становить 67 860,99 грн., а з урахуванням аліментів становить 21 070, 83 грн./а.с. 66/.

Згідно з даними ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області, батько позивача – ОСОБА_10 отримав пенсію за період з 01.07.2024 р. по 30.06.2025р. у розмірі 33 952, 00 грн.; мати позивача – ОСОБА_10 отримала пенсію за період з 01.07.2024 р. по 30.06.2025р. у розмірі 45 228, 64 грн. /а.с.10,11/.

Відповідно до консультативного висновку спеціаліста закладу охорони здоров`я, неповнолітньому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було діагностовано захворювання шлунково- кишкового тракту /а.с. 42-47/.

Згідно ч. 1 ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Крім того, підставою для перегляду раніше визначеного розміру аліментів є також погіршення або поліпшення стану здоров`я учасників аліментних відносин.

Частина 1 ст.192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може ухвалити рішення, зокрема, про збільшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті отримувача або платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставині сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав що до неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання що до зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Згідно ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилається на те, що загальний розмір утриманих з нього аліментів становить значну частину його доходів. Окрім того, позивач вказував, що він визнаний обмежено придатним, у звязку з пораненням отриманим у звязку із захистом Батьківщини. Наразі проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_2 , отримує менший розмір грошового забезпечення ніж раніше, і не має можливості виплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі (частини) його заробітку, так як на його утриманні знаходиться ще один неповнолітній син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Окрім того, зазначає, що він надає допомогу своїм непрацездатним батькам ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 які є непрацездатними. Вважає, що народження другої дитини є зміною сімейного стану позивача, що створить для нього в подальшому проблеми з виплатою аліментів.

Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 зазначив, що зменшення розміру аліментів на утримання дитини у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні інших осіб, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини та суперечитиме її інтересам. Обов`язок щодо доведення погіршення майнового стану з метою зменшення розміру аліментів покладається на позивача. Ненадання позивачем зазначених доказів є підставою для відмови у задоволенні позову про зменшення розміру аліментів.

Суд зазначає, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини, відтак не може бути безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Позивачем не надано і доказів зміни його матеріального стану, а саме його погіршення, внаслідок чого виникла необхідність у зменшенні розміру аліментів через неможливість їх сплачувати у визначеному розмірі. Крім того, стороною позивача в ході розгляду даного спору не надано суду переконливих доказів, які б вказували на вагомі підстави щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд доходить до висновку про те, що належних та допустимих доказів того, що змінились обставини, що існували на момент постановлення судового наказу про стягнення аліментів, визначеніст.192 СК України, що дають підстави для зменшення розміру аліментів, позивачем суду не надано.

Інші доводи позивача не можуть бути прийняті судом, оскільки не відносяться до безумовних підстав для зменшення розміру аліментів.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно розмір аліментів, які стягуються з позивача, відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини сторін та суперечитиме її інтересам.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 р. у справі № 565/2071/19.

Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

На думку суду, вимога позивача про зменшення розміру аліментів буде значно звужувати законне право неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на належне утримання, яке передбачене нормами СК України.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, а тому відмовляє в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст.263,265ЦПК України, ст.180,182 СК України , суд,

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та проголошено 15.05.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя І.Г. Костіна