Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №643/8441/24 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/8441/24

Провадження № 2-др/643/29/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Броницької М.В.,

за участю секретаря судового засідання Семергей І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у місті Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гордейчука Віталія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовною заявою представника Ямполець Ірини Сергіївни в інтересах позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -

встановив:

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Гордейчук Віталій Вікторович звернувся в Салтівський районний суд міста Харкова із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з позивача ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 66 000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 27.04.2026 у позові відмовлено. У порядку норм статей 133, 141 ЦПК України просить на підставі поданих доказів (договорів, розрахунків, актів) вирішити питання понесених витрат.

Ухвалою Салтівський районний суд міста Харкова від 04.05.2026 заяву прийнято до розгляду, призначено дату судового засідання, учасників справи повідомлено про дату, час і місце розгляду справи.

07.05.2026 за вх. № 28347/26 через канцелярію суду від представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Ямполець Ірини Сергіївни надійшли письмові заперечення щодо стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу. У вказаних запереченнях адвокат Ямполець І.С. зазначає, що вважає заявлені стороною відповідача витрати на професійну правничу допомогу неспівмірними із складністю справи про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, а також зазначає, що з доданої до матеріалів справи платіжної інструкції на суму 27 000,00 грн неможливо ідентифікувати платника та одержувача платежу, а також призначення самого платежу.

У судове засідання заявник не з`явився, просив провести розгляд заяви без його участі та без участі відповідача.

Позивач у справі та його представник у судове засідання не з`явилися, представник позивача подала клопотання про розгляд матеріалів без їх участі.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Ознайомившись зі змістом заяви та її додатками, дослідивши матеріали справи, позицію представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може також з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що у жовтні 2024 між ОСОБА_1 як Клієнтом та Адвокатським бюро «Віталія Гордейчука» як Виконавцем укладено Договір про надання правової допомоги № б/н (надалі - договір).

Актом наданих послуг № 1 від 22.10.2024 сторони договору засвідчили передачу наступної роботи від Виконавця до Клієнта: надання консультацій та проведення аналізу позовної заяви і документів по справі - 1 година; написання та подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про витребування доказів, клопотання про допит свідків і клопотання про необхідність проведення експертизи - 8 годин. Загальна тривалість витраченого часу - 9 годин. Загальна вартість усіх наданих послуг складає 27 000 (двадцять сім тисяч) гривень.

Підписанням цього акта клієнт підтвердив факт належного отримання послуг відповідно до умов договору, сторони не мають взаємних претензій.

На оплату зазначеної вище суми було виставлено рахунок на оплату № 1 від 22.10.2024 на суму 27 000,00 грн, без ПДВ.

Зазначена сума була оплачена згідно платіжної інструкції № @2PL784489 від 23.10.2024.

Актом наданих послуг № 2 від 28.04.2026 сторони договору засвідчили передачу наступної роботи від Виконавця до Клієнта: участь у судових засіданнях Салтівського районного суду міста Харкова загальною тривалістю часу - тринадцять годин та на загальну вартість - 39 000 (тридцять дев`ять тисяч) гривень, виходячи з ціни за одну годину на рівні - трьох тисяч гривень.

Підписанням цього акта клієнт підтвердив факт належного отримання послуг відповідно до умов договору, сторони не мають взаємних претензій.

На оплату наданих послуг Клієнтом виставлено рахунок № 2 від 28.04.2026 на суму 39 000,00 грн, без ПДВ.

Нормою ч. 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Дана законодавча норма відображена у висновку, сформованому Верховним Судом у постанові від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц, який в продовження виснував наступне, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) від 02.06.2014 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). При цьому відповідно до висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд критично оцінив посилання представника позивача на нескладність справи по причині наявності прямої законодавчої норми, яка регламентує площину правовідносин, котрі склалися між сторонами даної цивільної справи, оскільки незважаючи на її існування, позивач подав позов, що змусило відповідача з метою захисту своїх прав та законних інтересів залучити фахівця у галузі права та понести у зв`язку з цим витрати на професійну правничу допомогу.

Також критично оцінюється аргумент представника позивача щодо сумнівів у призначенні платежу згідно наявної у справи платіжної квитанції, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатом розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду у справі у справі № 922/449/21).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, вказавши, що витрати на правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною по справі чи тільки має бути сплачено.

Рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 27.04.2026 відмовлено у позові представника Ямполець Ірини Сергіївни в інтересах позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Нормою ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Нормою ч. 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Системний аналіз наведених вище норм дає можливість прийти до висновку, що у випадку відмови у позові витрати на правничу допомогу покладаються на позивача.

На підставі наведеного вище, враховуючи обсяг фактичних витрат, понесених стороною відповідача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, їх неспростованість стороною позивача, керуючись принципом пропорційності, співмірності та справедливості, суд вважає необхідним заяву задоволити, стягнути з позивача на користь відповідача понесені на правову допомогу витрати у розмірі 66 000,00 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 15, 137, 141, 263, 270 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 66 000 (шістдесят шість тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Суддя М.В. Броницька