Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №629/2240/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2240/26

Провадження № 2/629/1210/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.05.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Солодовник І.С.,

при секретарі – Чередниченко М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 за договорами, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в якій вказує, що 27.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір № 2111753361416, відповідно якого відповідачу надано кредит в сумі 3500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

04.05.2021 р. між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір № 2112442790535, відповідно якого відповідачу надано кредит в сумі 2200 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

18.08.2021 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір № 75314361, на підставі якого відповідачу надано позику в сумі 1000 грн., з процентною ставкою 1.99% за кожен день користування позикою.

Станом на дату подання позову строк повернення грошових коштів за договорами настав, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

01.12.2021 р. між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2111753361416 та договором № 2112442790535.

10.01.2023 р. між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продажу) права вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2111753361416 та договором № 2112442790535.

27.01.2022 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 27/01/2022, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 75314361.

10.01.2023 р. між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» було укладено договір відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Коллект центр» набуло права грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором № 75314361.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Коллект Центр»:

- за договором № 2111753361416 від 27.04.2021 р. в розмірі 62232,15 грн., з яких: 3387,32 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 58844,83 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, проте позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 24040,46 грн., з яких: 3387,32 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 20653,14 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги;

- за договором № 2112442790535 від 04.05.2021 р. в розмірі 41099,96 грн, з яких: 2200 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 38899,96 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги;

- за договором № 75314361 від 18.08.2021 р. в розмірі 3406,30 грн, з яких: 1000 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 2388 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 16 грн - інфляційні збитки, 2,30 грн - 3% річних.

У зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за вище вказаними договорами у загальному розмірі 68546,72 грн.; судові витрати у розмірі 2662,40 грн.; витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16000 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у поданій позовній заяві однією із вимог просив розгляд справи здійснювати за відсутністю представника позивача, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечують (а.с. 9).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи (а.с. 112-114, 116-118), відзиву на позов та заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подав, причини неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим, зі згоди представника позивача та на підставі ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки у судовому засіданні встановлено, що 27.04.2021 р. між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2111753361416 «Стандартний+», який був підписаний останнім з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора (а.с. 23-25).

Відповідно до умов договору товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 3500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною (п. 1.1.–1.2). Також сторони погодили орієнтовний строк повернення кредиту – 16 днів з моменту отримання кредиту та сплату процентів за користування кредитом: 1,8% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 1,84% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а; починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б; починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в (п. 1.3-1.4). Також сторони погодили, що невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування»), які розміщені на сайті товариства. Додатками до договору є: заява-анкета, графік платежів, паспорт кредиту (п. 4.1, 4.14).

27.04.2021 р. ОСОБА_1 підписав одноразовим електронним підписом Додаток № 1 до кредитного договору – заяву-анкету (для отримання кредиту), в якій ознайомившись з примірником (типовим) кредитним договором та усіма його додатками, просив товариство надати йому кредит на особисті потреби у розмірі 3500 грн, орієнтований строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. Строк кредиту 365 днів. Розмір процентів: 1,8% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 1,84% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. а; починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. б; починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. в. Також заява-анкета містить особисті дані ОСОБА_1 та номер карткового рахунку НОМЕР_1 (а.с. 35).

Згідно з Додатком № 2 до кредитного договору – Графік платежів, який був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, сума кредиту складає 3500 грн, проценти 1008 грн, загальна сума кредиту – 4508 грн, дата платежу 12.05.2021 р. (а.с. 49).

Того ж дня, 27.04.2021 р. ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту-Інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який є Додатком № 3 до вищевказаного договору, в якому сторони обумовили тип кредиту, його суму, строк кредитування, процентну ставку, порядок повернення та інші суттєві умови (а.с. 64-65, 84).

04.05.2021 р. між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2112442790535 «Стандартний», який був підписаний останнім з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора (а.с. 14-16).

Відповідно до умов договору товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 2200 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною (п. 1.1–1.2). Також сторони погодили орієнтовний строк повернення кредиту – 9 днів з моменту отримання кредиту та сплату процентів за користування кредитом: 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а; починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б; починаючи з 30 дня наступного за орієнтованим строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в (п. 1.3-1.4). Також сторони погодили, що невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування»), які розміщені на сайті товариства. Додатками до договору є: заява-анкета, графік платежів, паспорт кредиту (п. 4.1, 4.14).

04.05.2021 р. ОСОБА_1 підписав одноразовим електронним підписом Додаток № 1 до кредитного договору – заяву-анкету (для отримання кредиту), в якій ознайомившись з примірником (типовим) кредитним договором та усіма його додатками, просив товариство надати йому кредит на особисті потреби у розмірі 2200 грн, орієнтований строк повернення кредиту 9 днів з моменту отримання кредиту. Строк кредиту 365 днів. Розмір процентів: 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. а; починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. б; починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. в. Також заява-анкета містить особисті дані ОСОБА_1 та номер карткового рахунку НОМЕР_1 (а.с. 17).

Згідно з Додатком № 2 до кредитного договору – Графік платежів, який був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, сума кредиту складає 2200 грн, проценти 396 грн, загальна сума кредиту – 2596 грн, дата платежу 12.05.2021 р. (а.с. 18).

Того ж дня, 04.05.2021 р. ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту-Інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який є Додатком № 3 до вищевказаного договору, в якому сторони обумовили тип кредиту, його суму, строк кредитування, процентну ставку, порядок повернення та інші суттєві умови (а.с. 19-21).

18.08.2021 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75314361 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), який підписаний останнім електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого сума позики складає 1000 грн, зі строком 30 днів, процента ставка 1,99% в день (а.с. 29).

Згідно з Додатком № 1 до договору позики № 75314361 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 18.08.2021 р. – Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит, сума кредиту становить 1000 грн., сума процентів за користування кредитом складає 597 грн., загальна сума кредиту становить 1597 грн., дата повернення кредиту – 17.09.2021 р. (звор. бік а.с. 29).

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитних договорів.

Згідно з довідками ТОВ ФК «Вей Фор Пей» від 12.01.2026 р. останнім на підставі укладеного договору між ТОВ ФК «Вей Фор Пей» та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» було здійснено переказ грошових коштів 04.05.2021 р. на суму 2200 грн згідно договору 2112442790535 та 27.04.2021 р. на суму 3500 грн згідно договору 2111753361416 на картку НОМЕР_1 (а.с. 22, 104).

Згідно з довідкою ТОВ ФК «Фінекспрес» від 13.08.2025 р. останнім на підставі укладеного договору між ТОВ ФК «Фінекспрес» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було здійснено переказ грошових коштів ОСОБА_2 18.08.2021 р. на суму 1000 грн на номер НОМЕР_2 (а.с. 30).

Таким чином, кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані споживачем при укладанні кредитних договорів.

Всупереч умов договору, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим, виникла заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 2111753361416 від 27.04.2021 р., сформованого ТОВ «Коллект Центр», загальна заборгованість станом на 27.02.2026 р. становить 62232,15 грн, з яких 3387,32 грн – тіло кредиту; 58844,83 грн – відсотки (а.с. 39).

Проте, як убачається зі змісту позовної заяви та вищезазначеного розрахунку, загальна заборгованість заявлена до стягнення за договором № 2111753361416 від 27.04.2021 р. складає 24040,46 грн, з яких 3387,32 грн – тіло кредиту; 20653,14 грн – відсотки (а.с. 39).

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 2112442790535 від 04.05.2021 р., сформованого ТОВ «Коллект Центр», загальна заборгованість станом на 27.02.2026 р. становить 41099,96 грн, з яких 2200 грн – тіло кредиту; 38899,96 грн – відсотки (а.с. 40).

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 75314361 від 18.08.2021 р., сформованого ТОВ «Коллект Центр», загальна заборгованість станом на 27.02.2026 р. становить 3406,30 грн, з яких 1000 грн – тіло кредиту; 2388 грн – відсотки (а.с. 41).

01.12.2021 р. між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2111753361416 та договором № 2112442790535 (а.с. 42-48).

Згідно з Витягом з Додатку № 3 до Договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 р. - Реєстру боржників від 03.12.2021 р. до Договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 р. до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 2111753361416 на загальну суму 24040,46 грн, за кредитним договором № 2112442790535 на загальну суму 15114 грн (а.с. 55-56).

10.01.2023 р. між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2111753361416 та договором № 2112442790535 (а.с. 71-76, 80-83).

19.11.2024 р. сторони уклали Додаткову угоду № 6 до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 р., за умовами якої були внесені зміни в реєстри боржників, що є додатками до вищевказаного договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 р. (а.с. 77-79).

Згідно з Витягом з Додатку № 3 до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 р. - Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 р. до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 2111753361416 на загальну суму 62232,15 грн, за кредитним договором № 2112442790535 на загальну суму 41099,96 грн (а.с. 94, 96).

27.01.2022 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 27/01/2022, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 75314361 (а.с. 57-63).

Згідно з Витягом з Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу № 27/01/2022 від 27.01.2022 р. до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 75314361 на загальну суму 3388 грн (а.с. 70).

10.01.2023 р. між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» було укладено договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Коллект центр» набуло права грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором № 75314361 (а.с. 71-76, 80-83).

19.11.2024 р. сторони уклали Додаткову угоду № 6 до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 р., за умовами якої були внесені зміни в реєстри боржників, що є додатками до вищевказаного договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 р. (а.с. 77-79).

Згідно з Витягом з Додатку № 3 до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 р.-Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 р. до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 75314361 на загальну суму 3406,30 грн (а.с. 95).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 р., електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, вищезазначені договори про надання кредиту, укладено у відповідності до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 р. у справі № 561/77/19.

Отже, в судовому засіданні, на підставі наданих суду доказів, позивачем доведено факт укладення відповідачем ОСОБА_1 з ТОВ «Служба миттєвого кредитування» договору № 2111753361416 від 27.04.2021 р., договору № 2112442790535 від 04.05.2021 р. та з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договору № 75314361 від 18.08.2021 р., а також фактичного отримання позичальником кредитних коштів у сумі 3500 грн, 2200 грн та 1000 грн. Доказів того, що банківська картка з відповідним номером ОСОБА_1 не належить, матеріали справи не містять.

Приймаючи до уваги те, що відповідач, отримавши кредитні кошти, зобов`язання з їх повернення, в тому числі у повному обсязі не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача з урахуванням часткової сплати за договором № 2111753361416 від 27.04.2021 р. заборгованості за тілом кредиту в сумі 3387,32 грн, за договором № 2112442790535 від 04.05.2021 р. заборгованості за тілом кредиту в сумі 2200 грн та за договором № 75314361 від 18.08.2021 р. заборгованості за тілом кредиту в сумі 1000 грн є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення за договором № 2111753361416 від 27.04.2021 р. заборгованості за відсотками в сумі 20653,14 грн, за договором № 2112442790535 від 04.05.2021 р. заборгованості за відсотками в сумі 38899,96 грн та за договором № 75314361 від 18.08.2021 р. заборгованості за відсотками в сумі 2388 грн, суд зазначає наступне.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Отже, за приписом зазначеної статті нарахування процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку користування кредитом.

Тобто, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється виключно в межах строку кредиту, що передбачено, крім ст. 1048 ЦК України, і самим Договором.

Аналіз викладених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (позиція Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц).

Проценти за «користування кредитом» нараховані після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання.

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22).

Судом встановлено, що заявлені вимоги щодо наявності заборгованості відповідача перед кредитором в частині нарахування заборгованості за відсотками за кредитним договором № 2111753361416 від 27.04.2021 р. в сумі 20653,14 грн, за договором № 2112442790535 від 04.05.2021 р. в сумі 38899,96 грн, в судовому засіданні доведені, оскільки їх розмір та період нарахування відповідає умовам кредитного договору.

За умовами кредитного договору № 75314361 від 18.08.2021 р. сторони встановили строк кредитування 30 днів з 18.08.2021 р. по 17.09.2021 р.

Відповідно до довідки про заборгованість за договором № 75314361 від 18.08.2021 р., складеної ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», заборгованість ОСОБА_1 за відсотками за період з 18.08.2021 р. по 16.12.2021 р. становить 2388 грн (а.с. 33-34).

Однак, з наданим первісним кредитором розрахунком суд не може погодитися, оскільки нарахування процентів поза межами строку дії кредитного договору суперечить вимогам матеріального права та умовам кредитного договору.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 922/3578/18 зазначила, що системний аналіз частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що законодавцем не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Однак, диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом обчислення процентів за умовами договору.

Отже, законодавцем передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (зокрема, в розмірі певного проценту за кожний день прострочення).

Санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань (пункт 8.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18).

У даному випадку матеріали справи свідчать про те, що позивачем було заявлено до стягнення з відповідача відсотки за користування кредитними коштами поза межами строку дії кредитного договору. При цьому позовних вимог про стягнення грошових коштів за прострочення виконання зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України позивач не заявляв.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками у розмірі та за період встановлені кредитним договором, а саме з 18.08.2021 р. по 16.09.2021 р. в сумі 597 грн за процентною ставкою 1,99% в день, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача за Договором № 75314361 трьох процентів річних в сумі 2,30 грн та інфляційних збитків в сумі 16,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню три проценти річних в сумі 2,30 грн та інфляційні збитки в сумі 16,00 грн, отже позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо права позивача пред`являти свої вимоги до боржника за вищевказаними договорами, то суд керується такими положеннями Закону.

Згідно з ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15.

В судовому засіданні встановлено факт передання первісним кредитором ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги за грошовим зобов`язанням відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» та в подальшому позивачу ТОВ «Коллект Центр».

За ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки з матеріалів справи убачається, що боржник частково сплачував заборгованість за кредитними договорами первісному кредитору, і взагалі не сплачував новому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь нового кредитора суму заборгованості за кредитним договором № 2111753361416 від 27.04.2021 р. в сумі 24040,46 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3387,32 грн, за відсотками – 20653,14 грн; за кредитним договором № 2112442790535 від 04.05.2021 р. в сумі 41099,96 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2200 грн, за відсотками – 38899,96 грн; за кредитним договором № 75314361 від 18.08.2021 р. в сумі 1615,30 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 1000 грн, за відсотками – 597 грн, 3% річних – 2,30 грн, інфляційні збитки – 16,00 грн, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 16000 грн.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 лютого 2019 року (справа №756/2114/17) зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії документів: договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 р., Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», затверджений рішенням загальних зборів № 01-12/2025 від 01.12.2025 р., заявку на надання юридичної допомоги № 2323 від 01.01.2026 р.; витягу з Акту № 18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 р.(а.с. 98-101, 102-103, 105, 106).

З наданих документів, судом встановлено, позивачу надана професійна правнича допомога вартість якої оцінена в 16000 грн.

Від відповідача будь-яких заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу не надходило.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи характер виконаних робіт з надання правової допомоги у зв`язку із розглядом справи, з урахуванням принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, враховуючи, що справа має невелику складність, а також зважаючи на те, що заява про зменшення судових витрат від відповідача на адресу суду не надходила, позовні вимоги задоволено частково, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 15581,95 грн., а також судового збору у розмірі 2592,84 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 77, 81, 141, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за договором № 2111753361416 від 27.04.2021 р. в сумі 24040 (двадцять чотири тисячі сорок) грн 46 коп., за кредитним договором № 2112442790535 від 04.05.2021 р. в сумі 41099 (сорок одна тисяча дев`яносто дев`ять) грн 96 коп., за кредитним договором № 75314361 від 18.08.2021 р. в сумі 1615 (одна тисяча шістсот п`ятнадцять) грн 30 коп., а всього у розмірі 66755 (шістдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) грн. 72 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306), судовий збір у розмірі 2592 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто дві) грн. 84 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15581 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят одна) грн. 95 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: І.С. Солодовник