Вирок від 13 травня 2026 р. у справі №211/1234/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1234/26

Провадження № 1-кп/211/981/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря - ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу в залі Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області кримінальне провадження №12019040720001548, 12019040410000068 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зелений Гай Криворізького району, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 11.11.2022 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.263. ч.4 ст.187 КК України до 11 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,

в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.125, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст.304 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 16.11.2018, приблизно о 00:45 годині, разом з неповнолітнім ОСОБА_6 , перебували біля домоволодіння АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_7 , де побачили на території подвір`я автомобіль ВАЗ 2109 червоного кольору, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , що знаходився у користуванні ОСОБА_7 . У вказаному місці, у вказаний час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом. Після чого, ОСОБА_4 з метою полегшити вчинення злочину, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виповнилось 18-ти років, нехтуючи моральними засадами суспільства у ставленні до виховання підростаючого покоління, шляхом підбурювання та переконання в доцільності та вигідності протиправної поведінки, схилив ОСОБА_6 до вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ 2109 червоного кольору, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , який перебував у користуванні ОСОБА_7 і знаходився на подвір`ї домоволодіння АДРЕСА_2 , чим втягнув неповнолітнього ОСОБА_6 у злочинну діяльність.

Крім того, ОСОБА_4 , 16.11.2018, приблизно о 00:45 годині, перебував біля суцільно огородженого по периметру парканом домоволодіння АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_7 . У вказаному місці, у вказаний час ОСОБА_4 помітив встановлену на стіні вищевказаного будинку камеру відеоспостереження марки «Аtis АW-600 VFIR 40/2.8-12», після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна поєднане із проникненням у інше сховище, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 через паркан проник на територію подвір`я домоволодіння АДРЕСА_2 , звідки таємно, умисно, із корисливих мотивів викрав камеру відеоспостереження марки ««Аtis АW-600 VFIR 40/2.8-12», вартістю 1746 гривень, яка належить ОСОБА_7 , чим завдав потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди на вищевказану суму.

Крім того, ОСОБА_4 , 16.11.2018, приблизно о 00:45 годині, разом з неповнолітнім ОСОБА_6 , перебували біля домоволодіння АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_7 , де побачили на території подвір`я автомобіль ВАЗ 2109 червоного кольору, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , що знаходився у користуванні ОСОБА_7 . У вказаному місці, у вказаний час у ОСОБА_4 повторно виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, після чого він запропонував неповнолітньому ОСОБА_6 незаконно заволодіти вищевказаним автомобілем, на що останній погодився.

Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у інше сховище, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб із неповнолітнім ОСОБА_6 шляхом відчинення воріт проникли на територію подвір`я домоволодіння АДРЕСА_2 , звідки за допомогою фізичної сили виштовхали автомобіль ВАЗ 2109 червоного кольору, 1989 року випуску, державний номер « НОМЕР_1 », що належить ОСОБА_8 , що знаходився у користуванні ОСОБА_7 на автомобільну дорогу у напрямку вул. Верхня, після чого І неповнолітній ОСОБА_9 сів на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_10 сів за кермо автомобіля та за допомогою ключа, який знаходився у замку запалювання запустив двигун автомобіля і розпочав рух. Таким чином ОСОБА_10 та неповнолітній ОСОБА_9 незаконно заволоділи транспортним засобом, після чого з місця вчинення злочину зникли, завдавши потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди на суму 32868,05 гривень.

Крім того, 05.11.2019 приблизно о 17-30 годині, гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зустрів раніше знайомого (щодо якого виділено в окреме провадження далі Особа 1). ОСОБА_4 під час спілкування з Особою 1. повідомив про те, що ОСОБА_11 , вчинив не правомірні дії відносно його знайомих, і що його необхідно провчити, на що Особа 1 погодився, і разом з ОСОБА_4 направився в напрямку вул. Сімонова в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу.

Цього ж дня, приблизно о 19-30 годині, ОСОБА_4 та Особа 1 прибули до квартири АДРЕСА_3 , в якій мешкають гр. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , де шляхом повідомлення неправдивих відомостей про себе потрапили до вказаної квартири.

Приблизно о 19.40 год., ОСОБА_4 перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 , на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, застосував до ОСОБА_11 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, а саме ОСОБА_4 заштовхнув ОСОБА_11 до кухні де наніс два удари лівою рукою стислою в кулак в область обличчя, від чого останній впав на підлогу, потім наніс не менше трьох ударів в область тулуба ногою взутою у взуття.

Особа 1, знаходячись в цей час у кімнаті вказаної квартири разом з ОСОБА_12 , схопив обома руками останню за верхні кінцівки (передпліччя) та намагався забрати у неї ключі від квартири, якими вона замкнула двері квартири, з метою відкриття дверей, але остання чинила опір, проте Особа 1 вихопив ключі. ОСОБА_12 при цьому вирішила зателефонувати комусь щоб викликати допомогу використовуючи для цього свій мобільний телефон, який знаходився на тумбі в цій же кімнаті для чого потягнулась за телефоном. Особа 1, помітивши на тумбі, а також на кріслі поряд із собою два мобільні телефони, які належали ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вирішив відкрито заволодіти ними. При цьому, реалізуючи свій раптовий умисел на повторне, відкрите викрадення чужого майна потерпілих, а саме заволодіння вказаними мобільними телефонами, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, штовхнув ОСОБА_12 , від чого остання впала на диван. В цей же час, ОСОБА_4 почувши крики ОСОБА_12 , зайшов до кімнати в якій знаходилась остання разом з Особа1.

Особа 1, розуміючи, що його дії носять відкритий характер, в той час як ОСОБА_13 знаходилась на дивані, із застосуванням насильства, яке не небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, відкрито заволодів мобільним фоном марки «Samsung GT-C3322» імеі НОМЕР_2 ІМЕІ №2- НОМЕР_3 , із сім картою оператора «Київстар» НОМЕР_4 вартістю 458,33 гривень, який належить ОСОБА_14 та мобільним телефоном марки «Samsung GT-E1081I» чорного кольору ІМЕІ№1 - НОМЕР_5 , із сім картою оператора «Київстар» НОМЕР_6 , вартістю 228,17 гривень, який належить ОСОБА_12 .

ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що Особа 1 відкрито заволодіває майном потерпілих, знаходячись поряд з Особа 1 у приміщенні кімнати квартири, не вчиняв жодних дій, які б могли перешкодити Особі 1 у доведенні свого злочинного наміру до кінця, тим самим діючи без попередньої змови з останнім, сприяв реалізації злочинного наміру, спрямованого на відкрите викрадення чужого майна, здійснюючи психологічний вплив на потерпілу, пригнічуючи її волю до супротиву, а ОСОБА_13 , сприймаючи дії кожного з них, як такі, що вчиняються групою осіб, побоюючись можливості застосування насильства, яке не є небезпечним я життя чи здоров`я потерпілого, не вчиняла дій, які б могли перешкодити Особі 1 у реалізації його злочинного умислу.

Після чого, ОСОБА_4 та Особа 1 з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зникли, а викраденим розпорядились на власний розсуд, а саме мобільний телефон марки «Samsung GT-C3322» ІМЕІ НОМЕР_2 ІМЕІ №2- НОМЕР_3 залишив собі ОСОБА_4 , а телефон «Samsung GT-E1081I» ІМЕІ№1 - НОМЕР_7 залишив собі Особа 1.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 та Особа 1, завдали потерпілому ОСОБА_14 та потерпілій ОСОБА_12 майновий збиток гідно судово-товарознавчої №1390 від 20.12.2019 на загальну суму 686,50 гривень.

Крім того, ОСОБА_4 05 листопада 2019 року, приблизно о 19-30 годині, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 , в якій мешкають гр. ОСОБА_15 га ОСОБА_12 .

В ході спілкування між ОСОБА_4 та ОСОБА_16 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, сталася сварка, в ході якої у ОСОБА_4 виник злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_17 .

В цей день, ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення ОСОБА_14 тілесних ушкоджень, за мотивами особистої неприязні до нього, розуміючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, та бажаючи їх настання, діючи умисно, знаходячись в кухні, зазначеної квартири, за вищевказаною адресою, умисно та цілеспрямовано наніс не менше двох ударів лівою рукою стислою в кулак в область обличчя, від чого останній впав на підлогу, потім наніс не менше трьох ударів в область тулуба ногою взутою у взуття, в результаті чого спричинив ОСОБА_14 тілесні ушкодження у вигляді загоєння шкіри, яка може бути наслідком садна обличчя, які згідно висновку експерта №2022 від 27.12.2019 відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину визнав повністю, суду показав, що 16.11.2018 року, приблизно об 00.45 год, разом з неповнолітнім та ОСОБА_18 знаходились в с.Токівське, проникли на територію домоволодіння, викрали камеру, автомобіль продавався, вони взяли машину.

Крім того, 05.11.2019 року, приблизно о 17.30 поїхали на АДРЕСА_4 , піднялись, двері відкрив чоловік, він сказав йому, що є інформація, що він пристає до неповнолітніх, той відповів, що це неправда, почав поводитися агресивно, вони увійшли до квартири, він наніс удари потерпілим, взяли телефони. В скоєному розкаюється.

Суд, враховуючи, що обвинувачений визнав себе винним у повному обсязі, щодо фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення та вказані обставини не оспорюються, а його свідчення дають достатні підстави не сумніватися у добровільності його позиції, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, вважає необхідним визнати недоцільним дослідження доказів, що маються у кримінальному провадженні, щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежити обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів та документів, що характеризують його особу, стосуються експертиз, судових витрат та речових доказів.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у втягненні неповнолітнього у злочинну діяльність, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.304 КК України; в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше сховище, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України; в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше сховище, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України; у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України; в умисному легкому тілесному ушкодженні, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд виходить із положень ст.65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, який повністю визнав себе винним, раніше судимий, не одружений, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться.

Обвинувачений ОСОБА_4 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України та є осудним.

Обставин, що б пом`якшували покарання у відповідності до ст.. 66 КК України судом не встановлено. Обставин, передбачених ст. 67 КК України, що б обтяжували покарання, судом не встановлено.

З урахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, Таке покарання на думку суду є справедливим, та у розумінні ст.50 КК України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, при призначенні покарання необхідно врахувати покарання, призначене за вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 11.11.2022 року, яким обвинуваченому призначено покарання за ч.2 ст.263, ч.4 ст.187 КК України 11 років 2 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст..100 КПК України. Судови витрати підлягають стягненню згідно ст..124 КПК України. Обраний запобіжний захід - домашній арешт судом не продовжувався.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, - УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.186, ч.1 ст.304, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання:

За ч.2 ст.186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

Звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 125 КК України на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності;

За ч.1 ст.304 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

За ч.3 ст.185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

За ч.2 ст. 289 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим за вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 11.11.2022 року, яким обвинуваченому призначено покарання за ч.2 ст.263, ч.4 ст.187 КК України 11 років 2 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна, остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у виді 11 (одинадцяти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання, а саме з 14 жовтня 2020 року.

Речові докази - Мобільний телефон марки «Samsung GT-C3322» ІМЕІ НОМЕР_8 / НОМЕР_9 ІМЕІ № НОМЕР_10 з сім картою оператора «Київстар» № НОМЕР_11 знаходиться у потерпілого ОСОБА_19 - вважати повернутим.

Мобільний телефон марки «Samsung GT-E1081I» чорного кольору ІМЕІ№ НОМЕР_12 сім карта оператора «Київстар» № НОМЕР_13 знаходиться у потерпілої ОСОБА_12 , вважати повернутим.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на проведення судової експертизи 125, 08 гривень.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку.

Суддя: ОСОБА_1