Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №175/20914/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/20914/25

Провадження № 2/175/4466/25

РІШЕННЯ

Іменем України

(Заочне)

"15" квітня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Войтуха О.М.

з участю секретаря Радонського М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд постановити рішення, яким визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , що є підставою для зняття з реєстрації за вищевказаною адресою ОСОБА_2 .

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Російської Федерації загинув син позивачки - ОСОБА_2 . До дня своєї смерті він був прописаний в цій же квартирі, де мешкає на сьогоднішній день позивачка.

Відповідач за свого життя не проживав в даній квартирі, не сплачував комунальні платежі в утриманні житла участі не брав, особистих речей в квартирі не мав, квартирою не користувався і не цікавився.

Враховуючи наведене, факт реєстрації померлого сина позивачки в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 – порушує її право на вільне користування і розпорядження майном, у зв`язку з чим ОСОБА_1 змущена звернутися до суду.

Позивач надала заяву про розгляд справи без участі, просила суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується трекінгами поштового відправлення, однак у судове засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, а тому зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.

Третя особа ОСОБА_3 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, причин щодо неявки до суду не повідомив.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном за власним розсудом. Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження своїм майном.

Встановлено, що ОСОБА_4 01 липня 1991 року як наймачу було видано квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору на житлове приміщення від 01 липня 1991 року та копією акту здачі-приймання квартири від 01 липня 1991 року.

Відповідно до свідоцтва про народження, що видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області від 03 вересня 2025 року (повторно), актовий запис №2303 – ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_2 . В графі «мати» зазначено « ОСОБА_1 ».

У відповідності до акту про не проживання особи за місцем реєстрації, складеного громадянкою ОСОБА_5 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області; громадянкою ОСОБА_6 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області; громадянкою ОСОБА_7 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області; громадянином ОСОБА_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області – зазначили, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 значиться зареєстрованим ОСОБА_2 , однак за місцем реєстрації не проживає останні декілька років. Згідно з актом на сьогоднішній день за вищевказаною адресою проживає його мати ОСОБА_1 , яка здійснює догляд за квартирою та сплачує за неї комунальні послуги.

23 грудня 2025 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області був зроблений запит щодо доступу до персональних даних до картотеки реєстраційного обліку Краматорської територіальної громади Краматорського району Донецької області про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки №2022 про реєстрацію місця проживання за відомостями Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 10 вересня 1991 року по теперішній час.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

У відповідності до статті 64 Житлового кодексу Української РСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.

Відповідно до статті 65 ЖК Української РСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Таким чином право користування жилим приміщенням нарівні з наймачем виникає у тих осіб, які вселилися в якості членів сім`ї наймача в установленому законом порядку.

Статтею 9 ЖК Української РСР передбачено, що ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.

Стаття 71 ЖК Української РСР встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Також жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців, зокрема, у випадку тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи.

Відповідно до статті 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК Української РСР), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймачеві або членові його сім`ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це. На підтвердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресація кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Таким чином, позивач самостійно несе тягар утримання житлового приміщення та позбавлена можливості у подальшому оформити право власності на це житло, субсидію та компенсацію.

Під час розгляду справи підтверджений факт відсутності відповідача ОСОБА_2 у спірному житлі понад шість місяців, то суд приходить до висновку, що є підстави для визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування цим житлом, та право позивача, як порушене, підлягає захисту в судовому порядку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 64, 65, 71, 72 ЖК України, ст. 23, 319 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , що є підставою для зняття з реєстрації за вищевказаною адресою ОСОБА_2 .

Реквізити сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа – ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачі мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Суддя О. М. Войтух