Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №173/3313/24 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3313/24

Провадження №2-о/173/4/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 травня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кожевник О.А.,

присяжних Великого Т.Г., Бондаря І.С.,

за участю секретаря судових засідань Голованьової К.С.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці Богачової Н.П.,

третя особа ОСОБА_2 ,

представник третьої особи Гулого А.В.,

розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Верхньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління міністерства юстиції м. Одеса, Оперативне командування «Схід» в/ч НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , Міністерство Оборони України, Військова частина НОМЕР_2 про оголошення фізичної особи померлою

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Верхньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління міністерства юстиції м. Одеса, Оперативне командування «Схід» в/ч НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , Міністерство Оборони України, Військова частина НОМЕР_2 про оголошення фізичної особи померлою.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що з 2017 року заявниця перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , з яким мають двох доньок – ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В 2023 році заявниця з доньками переїхала з с. Карпівка, Слов`янського району, Донецької області, яке знаходиться за 30 км від зони бойових дій, до міста Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області та стали на облік як тимчасово переміщені особи.

Чоловік заявниці, гранатометник 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 19 серпня 2022 року поблизу м. Бахмут, Бахмутського району, Донецької області зник безвісти під час виконання бойового завдання за призначенням в ході ведення бойових дій.

22 серпня 2022 року подано заяву та Головним управлінням поліції в Кіровоградській області внесені відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань, кримінальне провадження № 12022120000000628 від 22.08.2022 року, правова кваліфікація ч. 1 ст. 115 КК України.

Відповідно до витягу з реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин № 20240910-741 від 10 вересня 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник на території бойових дій.

З моменту зникнення чоловіка заявниці минуло більш ніж три роки.

На даний момент заявниця не в змозі розпоряджатися майном, яке знаходиться у с. Карпівка, зробити його відчуження, не може розпоряджатися своїми спадковими правами, оскільки її чоловік є зниклим безвісті.

Крім того, за доводами заявниці у зв`язку із загибеллю її чоловіка при виконанні бойового розпорядження їй та її донькам повинна виплачуватись грошова допомога. Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

На даний момент заявниця не має можливості розпорядитися своїм майном, щоб забезпечити малолітніх дітей житлом.

У зв`язку із зазначеним просить оголосити померлим гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у бою поблизу м. Бахмут Бахмутського району Донецької області.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ справа надійшла в провадження судді Кожевник О.А.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 29 жовтня 2024 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами окремого провадження з викликом сторін у судове засідання.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2024 року клопотання заявника ОСОБА_1 про витребування доказів по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Верхньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління міністерства юстиції м. Одеса, Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » в/ч НОМЕР_1 , Міністерство охорони України про оголошення фізичної особи померлою задоволено та постановлено ухвалу про витребування додаткових доказів.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2024 року залучено до участі у справі військову частину НОМЕР_2 та ОСОБА_2 у якості заінтересованих осіб.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2025 року клопотання представника заінтересованої особи про призначення портретної експертизи задоволено та призначено у цивільній справі №173/3313/24 портретну експертизу.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 07 січня 2026 року провадження по справі поновлено.

У судовому засіданні представник заявниці просила задовольнити вказану заяву з підстав, зазначених у останній. Вказала, що Міністерство Оборони України на спростування доводів, зазначених у заяві, доказів не надало. Зазначила, що всі обставини справи свідчать про загибель ОСОБА_3 , а в разі виявлення його живим останній не позбавлений можливості для звернення до суду для відновлення своїх прав. На даний час заявниця вагітна та перебуває на 30 тижні вагітності, а розлучитися із зниклим безвісти ОСОБА_3 не має можливості через його статус. За таких обставин батьком новонародженої дитини буде записаний ОСОБА_3 , що не відповідатиме дійсності, оскільки біологічним батьком є інший чоловік.

Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення заявлених вимог заперечувала з тих підстав, що доказів його загибелі немає, пояснивши, що не визнає свого сина загиблим. Однак зазначила, що не хоче, щоб у свідоцтво про народження батьком новонародженої дитини невістки записували її сина.

Представник третьої особи, адвокат Гулий А.В. зазначив, що наданих доказів в матеріалах справи не достатньо для того, щоб визнати особу померлою.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог Верхньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » в/ч НОМЕР_1 , Міністерство Оборони України, Військова частина НОМЕР_2 у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, від кожного окремо надійшли заяви про розгляд справи без участі їх представника.

Міністерство Оборони України у поданих поясненнях по справі зазначило, що заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Зазначає, що відповідно до норм ст. 46-48 ЦПК України що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи, а особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.

У письмових поясненнях третя особа ОСОБА_2 не погоджуючись із заявленими вимогами посилається на те, що з матеріалів службового розслідування неможливо достовірно встановити факт смерті її сина ОСОБА_3 . Посилається на те, що в одному телеграм каналів ворога побачила в якості військовополоненого свого сина ОСОБА_3 .

Заперечуючи факт загибелі свого сина, третя особа зазначає, що на сайті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими в особистому кабінеті декілька разів змінювалась інформація із «пошук особи» на «полон». Також на мобільний телефон приходили смс-повідомлення про зміну статусу на «полон». Цей статус постійно змінюється, оскільки іноді інформація про полон підтверджується, а іноді – ні.

Під час обміну військовополонених, який відбувся 30.12.2024 р. на фотографіях наявні військовослужбовці, які ймовірно перебували в полоні разом з ОСОБА_3 . Наразі зв`язатись із цими військовослужбовцями, яких обміняли, неможливо та неможливо дізнатись, хто перебував в полоні разом з ними.

Зазначає, що на даний час відсутні підстави оголошувати ОСОБА_3 померлим, оскільки найімовірніше, що він перебуває у полоні. Жодних доказів, які свідчили б про смерть ОСОБА_3 заявником не надано.

Суд, вислухавши сторони по справі, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, пояснення третіх осіб, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і її вирішення по суті, дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню із наступних підстав.

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Судом установлено, що заявниця є дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_4 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають двох неповнолітніх дітей – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про народження, долученими до матеріалів справи.

Відповідно до копій довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , зареєстровані як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_1 .

09 жовтня 2022 року ОСОБА_1 отримала від ІНФОРМАЦІЯ_6 сповіщення сім`ї № 1402 про те, що гранатометник З механізованого відділення 2 механізованого взводу. 1 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 солдат - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 виявивши стійкість та мужність поблизу м. Бахмут, Бахмутського району, Донецької області зник безвісті під час виконання бойового завдання за призначенням в ході ведення бойових дій.

За фактом зникнення безвісти 19 серпня 2022 року ОСОБА_3 відкрито кримінальне провадження № 12022120000000628 за заявою ОСОБА_1 . Дата реєстрації провадження 22 серпня 2022 року.

Листом виконувача обов`язків начальника Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин надано витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, відповідно до якого ОСОБА_3 зник на території бойових дій (під час воєнних дій). Дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин 18 січня 2024 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 на підставі рапорту командира ВЧ НОМЕР_2 , від 08.10.2022 року № 1750, ОСОБА_3 знято з усіх видів забезпечення у зв`язку із відсутністю на військовій службі - до повернення військовослужбовця у військову частину або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими, що підтверджується відповідним витягом з наказу.

Відповідно до пункту 2 частині 9 статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 щодо проведення загальної мобілізації, подовжено термін дії поточного контракту з дати його закінчення понад встановлені строки до оголошення демобілізації: солдату ОСОБА_3 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , з 26 серпня 2024 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 за фактом загибелі солдата ОСОБА_3 наказано провести службове розслідування в термін до 06 вересня 2022 року. Під час проведення розслідування встановити наявність чи відсутність події, з приводу якої призначено розслідування, її обставини, наслідки, осіб з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх сприяння, конкретні неправомірні дії військовослужбовця, якими вчинено правопорушення.

Відповідно до п. 7 Акту службового розслідування від 09 жовтня 2022 року № 1750, факт зникнення безвісти гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 , згідно з вимогами ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» стався під час проходження служби за контрактом в Збройних Силах України та пов`язаний з виконанням військового обов`язку військової служби в Збройних Силах України, та не пов`язаний з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення і не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Зникнення безвісти сталося в зоні бойових дій під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської Федерації на території Донецької області.

Під час розслідування встановлено факт зникнення безвісти гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 поблизу населеного пункту Зайцеве, Бахмутського району, Донецької області за наступних обставин. ІНФОРМАЦІЯ_4 , о 14 год. 35 хв. в зоні бойових дій поблизу населеного пункту Зайцеве, Бахмутського району, Донецької області в наслідок артилерійського обстрілу з боку збройних сил Російської Федерації взводного опорного пункту1 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 отримав вогнепальне осколкове поранення солдат ОСОБА_3 . В подальшому, у зв`язку з інтенсивними бойовими діями військовослужбовці 1 механізованої роби 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 відійшли на запасні оборонні рубежі. Серед тих, хто відійшов гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 не було. Можливості повернутись до взводного опорного пункту 1 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 та провести пошукові дії або пересвідчитись, що він загинув не було. На тому місце вже була засідка противника.

Під час проведення службового розслідування встановлено свідків причини та обставин події зникнення безвісти ОСОБА_3 , які зазначили про події факту зникнення безвісти .

Вказані обставини підтверджуються копією бланку отримання пояснень та самими поясненнями офіцера-психолога НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 від 01 жовтня 2022 року та копією витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 1750 від 08 жовтня 2022 року.

На момент звернення до суду із заявою чоловік заявниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не об`явився.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.09.2024 № 759/980/25 (провадження № 61-8361св24) дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з, воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України)

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (глава 4 «Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою» ЦПК).

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (ст. 47 ЦК).

Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою визначені у статті 48 ЦК України. Так, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред`явника. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов`язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з`явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.

Разом із тим, суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24)

Пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертає увагу суду на необхідність відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішення припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Таким чином, оголошення особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні, передбаченому законом, а не на беззаперечному встановленні конкретної обставини смерті, у зв`язку з чим доводи третьої особи щодо відсутності прямих доказів на підтвердження факту загибелі ОСОБА_3 не спростовують наявності правових підстав для оголошення останнього померлим.

Матір зниклого безвісти ОСОБА_2 надала суду викопіювання з телеграм каналу «Молодая гвардия» з копіями фотокарток та диском відеозапису, де за її доводами ймовірно на зображеннях її син – ОСОБА_3 , із зазначенням «полон» станом на 08 січня 2024 року.

Відповідно до витягу з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими № 2025-94-6712 від 06 січня 2025 року, ймовірне місцезнаходження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Калінінська колонія № 27 (№ 4), м. Горлівка. Вказана інформація актуальна станом на 09 лютого 2023 року.

22 грудня 2025 року після закінчення судової портретної експертизи до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області повернулись матеріали цивільної справи № 173/3313/24 та висновок експерта № СЕ-19/112-25/112-25/14957-ФП від 17.02.2025, відповідно до якого вирішити встановлені на дослідження питання не вдалося можливим, у зв`язку з непридатністю стоп-кадрів з відео файлу для ідентифікації особи за ознаками зовнішності.

За таких обставин не вдалося можливим точно встановити факт перебування у полоні ОСОБА_3 .

Крім того, відповідно до виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, отриману заявницею у відповідь на запит від 11 лютого 2025 року, підтвердження про перебування у полоні від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста та підтвердження про перебування у полоні держави-агресора з інших відкритих джерел відсутня.

Доводи представника Міністерства Оборони України про те, що особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій також не заслуговують на увагу з огляду на правову позицію, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22т (провадження № 14-94цс24).

Так, за змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість (п. 44 – 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22т (провадження № 14-94цс24).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.

Велика Палата Верховного Суду враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.

Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії РФ.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив`язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій - правовій визначеності.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України (п. 73, 74, 78, 85, 95 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22т (провадження № 14-94цс24)).

За таких обставин суд дійшов висновку, що для оголошення особи померлою визначальне значення мають обставини та події, які дають підстави обґрунтовано припускати загибель особи під час дії воєнного стану яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, не раніше спливу шести місяців після вказаної події.

Аналізуючи норми права, суд вважає, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі, зокрема, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлого.

Оголошення чоловіка померлим необхідно заявниці для проведення державної реєстрації його смерті компетентним органом виконавчої влади України, отримання свідоцтва про смерть встановленого державного зразку, вирішення в подальшому питання щодо вступу до спадщини, оформлення належним чином спадщини, визначення походження новонародженої дитини та отримання грошової компенсації, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 16 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби

Відповідно до ч. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно зі ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.

Отже, дружина, батьки та діти військовослужбовця у разі його загибелі мають передбачене законом право на отримання одноразової грошової допомоги, а тому встановлення факту смерті (оголошення особи померлою) не породжує спору про право, а є належним способом захисту та реалізації гарантованих державою прав членів сім`ї загиблого військовослужбовця.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦК України якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

За приписами ст. 309 ЦПК України у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою. Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть.

Тобто оголошення фізичної особи померлою не є безповоротним чи остаточним встановленням факту смерті, оскільки у разі появи такої особи або отримання відомостей про місце її перебування закон прямо передбачає можливість скасування відповідного судового рішення.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що на момент розгляду справи заявниця ОСОБА_1 перебуває на тридцятому тижні вагітності, що підтверджується копією довідки № 1 від 20 березня 2026 року. При цьому, біологічним батьком дитини є інший чоловік, з яким заявниця не має можливості укласти шлюб у зв`язку з перебуванням у зареєстрованому шлюбі з особою, правовий статус якої на даний час залишається невизначеним.

Третя особа — мати зниклого безвісти ОСОБА_2 — у судовому засіданні зазначила, що не бажає, аби батьком новонародженої дитини, біологічним батьком якої є інший чоловік, був записаний її син.

Так, за приписами ч. 1 ст. 133 Сімейного кодексу України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

За приписами ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства (ч. 3 ст. 122 СК України).

За таких обставин, враховуючи правовий статус чоловіка заявниці як особи, зниклої безвісти, заявниця фактично позбавлена можливості звернутися до органу державної реєстрації актів цивільного стану із спільною заявою, передбаченою ч. 3 ст. 122 СК України, що у подальшому може призвести до порушення прав дитини, оскільки батьком у свідоцтві про народження буде записана особа, яка не є її біологічним батьком.

Враховуючи вищезазначене, дослідивши в сукупності всі надані докази та заперечення, суд дійшов висновку, що обставини справи дають можливість зробити вірогідне припущення про смерть гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час виконання бойового завдання за призначенням унаслідок бойових дій під час захисту Батьківщини та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, вірному військовій присязі, виявивши стійкість та мужність поблизу м. Бахмут, Бахмутського району, Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України у справах окремого провадження, при ухваленні судового рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 242, 259, 264-265, 268, 293, 294, 308 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Вимоги за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Верхньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління міністерства юстиції м. Одеса, Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » в/ч НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , Міністерство Оборони України, Військова частина НОМЕР_2 про оголошення фізичної особи померлою – задовольнити.

Оголосити померлим гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час виконання бойового завдання за призначенням унаслідок бойових дій під час захисту Батьківщини, вірному військовій присязі, виявивши стійкість та мужність поблизу м. Бахмут, Бахмутського району, Донецької області.

Днем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Роз`яснити положення ч. 1 ст. 309 ЦПК України, згідно яких у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

Після набрання рішення про оголошення фізичної особи померлою законної сили, відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України, направити до Верхньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, для реєстрації смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлений 15.05.2026 р.

Головуючий судя О.А. Кожевник

Присяжні: Т.Г. Великий

І.С. Бондарь