Вирок від 14 травня 2026 р. у справі №199/3421/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/3421/26

(1-кп/199/652/26)

ВИРОК

іменем України

15.05.2026 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого- судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

представника потерпілого – адвоката ОСОБА_6 ,

потерпілого – ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042220000002 від 01 січня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, зі спеціальною середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимого, останнього разу

-вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08.04.2025 року за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 182, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено 7 років 5 місяців позбавлення волі; ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 04.06.2025 звільнений умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби в ЗСУ за контрактом на невідбутий строк 06 років 07 місяців 24 дня,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», достовірно знаючи, що на всій території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжено Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.01.2026 р. №40/2026, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2026 р. № 4757-IX, на 90 діб до 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року, який раніше вчинив кримінальні правопорушення проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив умисні корисливі злочини проти власності.

Так, солдат ОСОБА_5 , 03 грудня 2025 року приблизно о 19:00 годині, знаходячись неподалік під`їзду будинку №10 по вул. Решетилівська у м. Дніпро, побачив потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повертався до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та почав з ним діалог, в ході якого попрохав підзарядити належний йому мобільний телефон. Після чого, ОСОБА_8 запросив ОСОБА_5 до своєї квартири під приводом зарядки мобільного телефону останнього.

Далі, солдат ОСОБА_5 , знаходячись у приміщенні квартири потерпілого, побачив на дивані кімнати мобільний телефон марки «ОРРО», моделі «СРН2579» ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 . В цей час у ОСОБА_5 виник раптовий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, визначивши при цьому телефон марки «ОРРО» моделі «СРН2579» ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 предметом свого кримінально-протиправного посягання.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, повторно, вчиняючи злочин з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, знаходячись у вказаному місці та час, переконавшись в тому, що його дії є непомітними для потерпілого, солдат ОСОБА_5 викрав належний ОСОБА_8 мобільний телефон марки «ОРРО» моделі «СРН2579» ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , вартістю 3 621 грн. 38 коп.

Далі, доводячи до кінця свій злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, діючи умисно, солдат ОСОБА_5 шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, 3 грудня 2025 року близько о 19:00 годині, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , утримуючи при собі вищевказаний мобільний телефон, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 3 621 грн. 38 коп.

В подальшому солдат ОСОБА_5 , будучи раніше судимим, та маючи непогашену судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив кримінальне правопорушення проти власності.

Так, солдат ОСОБА_5 10 січня 2026 приблизно о 08:30 годині, перебуваючи разом з малознайомим йому потерпілим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неподалік магазину «АТБ», що розташований у м. Дніпро по вул. Калиновій, біля будинку №52, побачив у останнього мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A25», після чого у ОСОБА_5 виник раптовий злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, визначивши вищевказаний мобільний телефон об`єктом свого кримінально-протиправного посягання.

Далі, солдат ОСОБА_5 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, під приводом здійснення телефонного дзвінка, попрохав у потерпілого ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A25». На прохання потерпілий ОСОБА_7 добровільно передав ОСОБА_5 належний йому мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A25» вартістю 6 929 грн. 30 коп.

Після чого, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись у вказаному місці та час, не маючи наміру повертати вищевказаний мобільний телефон потерпілому ОСОБА_7 , під приводом здійснення телефонного дзвінка, утримуючи його, здійснив дзвінок невстановленій особі, в ході розмови з якою відійшов за межі поля зору потерпілого ОСОБА_7 .

Далі, ОСОБА_5 , доводячи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) до кінця, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, утримуючи при собі мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A25», упевнившись, що відійшов з поля зору потерпілого, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на суму 6 929 грн. 30 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав. Пояснив, що в грудні 2025 року, більш точні дату та час не пам`ятає, він підійшов до групи військовослужбовців, які відпочивали біля підземного переходу на перехресті вул. Калинової та просп. Слобожанського. Серед цієї компанії був потерпілий ОСОБА_8 . Через деякий час останній пішов додому, був в стані алкогольного сп`яніння, тому ОСОБА_5 вирішив супроводити його та допомогти занести в квартиру продукти та воду, які він придбав в магазині. Опинившись в квартирі ОСОБА_8 , на дивані він побачив мобільний телефон останнього, потримав його в руках та в подальшому забрав з собою, коли виходив. Після чого, він сів в автомобіль свого знайомого ОСОБА_9 , телефонував з викраденого мобільного телефону сину потерпілого, однак останній забрати його бажання не виявив. В подальшому він залишив мобільний телефон у ОСОБА_9 , а через деякий час здав його в ломбард. На виручені гроші, суму не пам`ятає, він придбав патрони.

Крім того, в січні 2026 року, більш точні дату та час не пам`ятає, він переночував вдома у свого знайомого ОСОБА_7 . Вранці він збирався в госпіталь, куди потрібно було потрапити до 12:00 год. ОСОБА_7 запропонував йому випити, тому разом вони потрапили до магазину АТБ на вул. Калиновій в м.Дніпрі. Там він попросив мобільний телефон у ОСОБА_7 , з якого написав смс-повідомлення, після чого йому зателефонував ОСОБА_10 . Під час телефонної розмови він вийшов з мобільним телефоном потерпілого та сів з ним в автомобіль ОСОБА_9 , разом з яким вони поїхали з місця події. З використанням вказаного мобільного телефону ОСОБА_10 оформив кредити. В подальшому ОСОБА_5 здав мобільний телефон в ломбард, витративши виручені гроші на власні потреби. Щиро шкодує про вчинене, приносить вибачення потерпілим, має намір довести своє виправлення, продовживши проходження військової служби.

В судовому засіданні встановлено, що вищевикладені фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і суд немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому відповідно до ч.3 ст. 349 КК України визнав недоцільним дослідження доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні повністю доведена вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, що виразилося у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану; ч.2 ст. 190 КК України, що виразилося у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується вимогами статей 65-67 КК України і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Так, при призначені обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, яке належать до категорії тяжкого та нетяжкого злочинів проти власності, характеризуються прямим умислом.

Розглядаючи питання про особу винного, суд враховує, що ОСОБА_5 раніше судимий, вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення у зв`язку з проходженням військової служби за контрактом, у військовому званні «солдат», вважається таким, що самовільно не повернувся з лікувального закладу до військової частини (витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 4809 від 17.11.2025), не одружений, утриманців не має, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень. Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів можливе лише шляхом призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції КК України, за якими він засуджується. При цьому, остаточно призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень слід на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Крім того, відповідно до ст.71 КК України обвинуваченому необхідно призначити покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного покарання за цим вироком невідбуту частину покарання за вироком Кіровського районного суду міста Дніпра від 08.04.2025 року.

Враховуючи, що обвинуваченому призначається покарання у виді позбавлення волі, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи в такому випадку не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку.

При цьому, у кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_7 був пред`явлений цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.

В цивільному позові потерпілий ОСОБА_7 просить стягнути з ОСОБА_5 матеріальні збитки в розмірі 6929,30 грн. та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог в судовому засіданні представник потерпілого – адвокат ОСОБА_6 посилається на те, що предметом злочинного посягання став належний потерпілому ОСОБА_7 мобільний телефон марки Samsung Galaxy А25 (8/256 Gb, Black). був придбаний новим у 2024 році за договором купівлі-продажу від 22.12.2024 року за 11 000 грн. Це свідчить про відсутність істотного зносу, високу ринкову вартість майна та значущість його для потерпілого. Відповідно до висновку експерта № 218/26 від 04.02.2026 року ринкова вартість викраденого телефону становить 6 929 грн. 30 коп., що підтверджує спричинення потерпілому матеріальних збитків на вищевказану суму. Також, потерпілий ОСОБА_7 зазнав моральної шкоди, яка полягає у психологічному стресі та відчутті обману, безпорадності, необхідності витрачати час на звернення до правоохоронних органів, участі у слідчих діях, негативних емоціях у зв`язку з втратою майна, яке було для нього цінним та фактично новим.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні на задоволенні цивільного позову полягав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Крім того, потерпілий ОСОБА_7 показав, що після заволодіння обвинуваченим його мобільним телефоном з якого кредитної картки, прив`язаної до абонентського номеру, були отримані кредитні кошти в розмірі 100 000 грн., а також оформлений он лайн кредит на 30 000 грн. На теперішній час боржником за вказаними кредитами є він. Таким чином, в результаті дій обвинуваченого йому була завдана моральна шкода, яка полягає душевних стражданнях, пов`язаних з обманом обвинуваченого, якому він довірився, як військовослужбовець військовослужбовцю, викраденням його майна, необхідністю вживати заходів для відновлення порушених прав, врегулювання негативних наслідків його протиправної поведінки, пошуку джерел доходу та додаткових фінансових витрат, що негативно вплинуло на його психологічний стан.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 в частині відшкодування матеріальних збитків визнав повністю, в частині моральної шкоди - частково в розмірі, який буде визначений судом.

Вирішуючи цивільний позов суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкодавідшкодовується одноразово, якщо не встановлено договором або законом.

За загальним правилом ст.ст. 1166, 1167 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

На підтвердження позовних вимог потерпілий ОСОБА_7 посилався на наступні докази, які були досліджені в судовому засіданні, а саме:

-договір купівлі-продажу від 22.12.2024 року, згідно з яким ОСОБА_7 придбав мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A25», новим, у використанні не був, за 11 000 грн.;

-висновок експерта № 218/26 від 04.02.2026 року, згідно з яким ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung» моделі «Galaxy A25», був у використанні, у технічно-справному стані, з урахуванням зносу, станом на 03.12.2025 року складає 6929,30 грн.

Крім того, допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 показала, що потерпілий ОСОБА_7 є її чоловіком. Після злочинного заволодіння мобільним телефоном чоловіка та оформлення на нього кредитів, його психоемоційний стан погіршився. Він став нервовим, посилилася тривожність та проблеми зі сном.

Оцінюючи вказані докази, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні підтверджено завдання потерпілому ОСОБА_7 матеріальних збитків в розмірі 6929,30 грн., позовні вимоги в цій частині визнаються обвинуваченим, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, суд вважає доведеними доводи потерпілого ОСОБА_7 про завдання йому моральної шкоди, завданої викраденням майна, в результаті чого він зазнав душевних страждань.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує, обставини та характер злочину, у вчиненні якого вину обвинуваченого ОСОБА_5 визнано доведеною, глибину душевних страждань потерпілого ОСОБА_7 , вимушені зміни в його житті, пов`язані з подоланням негативних наслідків у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування йому моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 25 000 грн. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити за необґрунтованістю, оскільки розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Таким чином, з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_7 слід стягнути матеріальні збитки в розмірі 6929,30 грн. та моральну шкоду в розмірі 25000 грн., а всього 31929,30 грн.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись ст.ст.371, 373-374, ч.15 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, і призначити йому покарання:

-за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років;

-за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

Відповідно до ст. 71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08.04.2025 року, остаточно призначивши ОСОБА_5 за сукупністю вироків покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили – залишити без змін у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши у строк покарання попереднє ув`язнення день за день, починаючи з 03.02.2026 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4 ) матеріальну шкоду в розмірі 6929,30 грн. та моральну шкоду в розмірі 25000 грн., а всього 31929,30 грн.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Речові докази у кримінальному провадженні: диски DVD-R – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_5 на корить держави витрати на залучення експертів для проведення експертиз № СЕ-19/105-26/180-ТВ від 08.01.2026 в розмірі 2228 гривень 50 коп.; № 218/26 від 04.02.2026 року в розмірі 400 грн.

На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1