Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №398/2893/25 — Кропивницький апеляційний суд

Суд: Кропивницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 14 травня 2026 р.

Справа: №398/2893/25

Суддя: Чельник О. І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2026 року м. Кропивницький

справа № 398/2893/25

провадження № 22-ц/4809/280/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Мурашка С.І.,

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство «Універсал Банк»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 вересня 2025 рокуу складі судді Шинкаренко І.П.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року Акціонерне товариство «Універсал Банк»(далі по тексту – АТ «Універсал Банк») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову вказало, що 26.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг monobank, просив встановити ліміт на суму, вказану у мобільному додатку monobank. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал банк», тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, що розміщенні за посиланням http://www/monobank.ua/terms складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредитний ліміт у розмірі до 100000,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою збільшення відсотків за користування кредитом у розмірі 6,4% на місяць на суму простроченою заборгованості за кредитом. У зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань станом на 03.02.2025 утворилася заборгованість у загальній сумі 39124,48 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Просить заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості у зазначеній сумі і судових витрат задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням АТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що ОСОБА_1 шляхом заповнення анкети-заяви від 26.09.2019 року приєднався до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк» за проектом monobank, підтвердивши при цьому, що ця анкета разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, а також на те, що банк на свій розсуд в односторонньому порядку має право збільшувати та зменшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.

Згідно з умовами договору відповідач просив відкрити поточний рахунок у гривні, завантаживши та надавши у розпорядження банку фото паспорта.

Відповідач підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Мonobank» шляхом застосування власноручного підпису. Відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, примірники яких відповідач отримав в мобільному додатку.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач припинив виконувати, у зв`язку з чим станом на 03.02.2025 виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 39124,48 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цій справі – АТ «Універсал Банк» ).

Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 вказаного Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 26.09.2019 року, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк»розміщений на сайті http://www/monobank.ua/terms ( а.с.16-24).

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», розміщений на сайті http://www/monobank.ua/terms, розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в «Універсал Банку», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, що додані банком до позовної заяви.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).

У цій справі судом першої інстанції встановлено, що сплачені відповідачем кошти на погашення заборгованості за кредитним договором позивач безпідставно зараховував на погашення процентів при відсутності домовленості про їх сплату в підписаній відповідачем анкеті-заяві, тому дійшов правильного висновку, що ці кошти підлягають зарахуванню на погашення тіла кредиту.

З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що починаючи з 15.04.2023 відповідач користувався кредитними коштами та позивачем нараховувалась заборгованість за користування кредитом, а відповідачем здійснювалось погашення заборгованості.

Так, згідно вказаного розрахунку заборгованості за договором б/н від 26.09.2019, укладеного між Універсал Банк та ОСОБА_1 станом на 03.02.2025 вбачається, що залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) збільшився з 4881,21 грн до 39124,48 грн, за цей час банком було нарахована відсоток на залишок поточної заборгованості в розмірі 7978,07 грн, яка сплачена відповідачем в розмірі 7978,07 грн.

В той же час за період з 15.04.2023 до 03.02.2025 відповідачем в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором внесеного грошові коштів в загальному розмірі 303233,55 грн (колонка «Сума погашення за наданим кредитом»). Яким чином враховувалась зазначені погашення, з наданого розрахунку встановити неможливо.

Крім того, відповідачем в рахунок погашення кредиту та відсотків сплачено суму, що значно перевищує суму нарахованої заборгованості та позивачем у розрахунку заборгованості не зазначено яким саме чином враховувались сплачені відповідачем кошти, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами наявність у відповідача заборгованості за тілом кредиту та/або простроченим тілом кредиту.

Судом також не прийняті до уваги подані позивачем виписки по рахункам відповідача, оскільки матеріали позовної заяви АТ «Універсал Банк» не містять відомостей щодо номеру рахунку ОСОБА_1 , що був застосований при укладанні договору від 26.09.2019, а тому суд позбавлений можливості встановити взаємозв`язок із наведеним фінансовими операціями по чисельним банківським рахункам та виниклою за розрахунком позивача заборгованістю відповідно до вказаного договору.

Враховуючи викладене вище суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк», оскільки відповідачем в рахунок погашення кредиту сплачено суму, яка перевищує суму нарахованої заборгованості.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення, а рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 вересня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя О.І.Чельник

Судді С.М.Єгорова

С.І.Мурашко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua