Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №184/1812/25 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 13 травня 2026 р.

Справа: №184/1812/25

Суддя: Гришин Г. А.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/375/26 Справа № 184/1812/25 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В. І. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Покровського міського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :

Постановою судді Покровського міського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2025 року встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 426877 від 18 серпня 2025 року вбачається, що 18.08.2025 року о 14 год. 50 хв. на автодорозі, м. Покров, вул. Героїв Чорнобиля буд.3, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем ЗАЗ 1102 державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). На вимогу працівників поліції пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі відмовився, а також відмовився пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера «Драгер» зафіксовано на боді камеру №799470 чим порушив вимоги п. 2,5 правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги:

В апеляційній скарзі особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП скасувати постанову Покровського міського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2025 року про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, по причині відсутності в матеріалах справи доказів вчинення ним дій, які утворюють склад цього правопорушення, та закрити провадження.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, щовказана постанова є незаконною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи, і має бути скасована.

Стверджує, що в суді першої інстанції не було доведено факт керування ним автотранспортним засобом. А протокол та акт складені інспекторами поліції, які є заінтересованим особами, без інших, передбачених законодавством доказів, не можуть бути визначальними доказами керування ОСОБА_1 автомобілем.

Звертає увагу суду, що перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння не доведено. Докази, які б підтвердили даний стан ОСОБА_1 , в матеріалах справи відсутні.

Додатково звертає увагу суду, що суд першої інстанції визнав факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння не на підставі, встановлених законодавством доказів та документів, а лише на підставі начебто його відмови від проходження тесту за допомогою драгеру. Хоч в дійсності відмови ОСОБА_1 від проходження тесту не було. На відеозаписі чітко зафіксована згода ОСОБА_1 на проходження тесту за допомогою алкотестеру.

Звертає увагу суду, що інспектори поліції неодноразово проігнорували їх виклик до суду, по фактах зазначених ними ж в складених ними ж адміністративних документах. Що викликає багато питань у особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до поліцейських.

Вважає, що відеозапис, який знаходиться в матеріалах справи не є неповним. Ним не зафіксовано факту керування ним транспортним засобом та складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Його не було відсторонено від керування транспортним засобом, що є порушенням порядку проведення огляду на стан сп`яніння

Позиції сторін в суді :

ОСОБА_1 та його захисник адвокат Якимцов В.А. в судове засідання не з`явилися, від останнього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, сторони були належним чином повідомлені про місце, день та час судового розгляду.

Ураховуючи положення ст. 268 КУпАП, якою не передбачено обов`язкову участь особи щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, вважаю за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутності належним чином повідомлених ОСОБА_1 та його захисника адвоката Якимцова В.А.

Висновки суду:

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 426877 від 18 серпня 2025 року вбачається, що 18.08.2025 року о 14 год. 50 хв. на автодорозі, м. Покров, вул. Героїв Чорнобиля буд.3, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем ЗАЗ 1102 державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). На вимогу працівників поліції пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі відмовився, а також відмовився пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера «Драгер» зафіксовано на боді камеру №799470 чим порушив вимоги п. 2,5 правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Даними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до п. 2 р. 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно зі п.п. 3 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд 1-ї інстанції при її розгляді належним чином врахував зазначені вимоги закону та обґрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а його вина підтверджується дослідженими судом 1-ї інстанції доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 426877 від 18.08.2025 року;

- рапортом інспектора СРПП ВП №2 НРУП в Дніпропетровській області Коновалова М.В.;

- рапортом інспектора СРПП відділення поліції № 2 Нікопольського РУП ГУП в Дніпропетровській області;

- актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (алкотестер Драгер 6810), від проходження якого ОСОБА_1 відмовився;

- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 , до ЦМЛ м. Покров, з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 18.05.2025 (14:50 год), де зазначено, що огляд не проводився;

- копією постанови серії ЕНА№5514210 від 18.08.2025 року;

- диском з відеозаписом подій, що мали місце 18.08.2025 року;

- довідкою ст. інспектора САП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Шибаєва О., згідно якої ОСОБА_1 , має посвідчення водія, від 18.08.2025 р.

Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, такими, що доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі протоколу про адміністративне правопорушення, відеозаписам подій, що мали місце 18.08.2025 року за участю ОСОБА_1 здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.

Дійсно, із долученим до матеріалів відеозапису не зафіксований факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . Проте, з відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 , не заперечував факт керування автомобілем, зазначаючи, що працівники поліції пред`явили йому вимогу проходження огляду на стан сп`яніння безпосередньо після того, як він зупинився на вийшов з автомобіля, яким він керував (відеозапис починаючи з 00:00:29).

Апеляційний суд звертає увагу, що аналогічний опис подій міститься і в апеляційній скарзі.

Відеозапис свідчить, що протягом тривалого спілкування із поліцейськими ОСОБА_1 ухилявся від відповіді на питання чи згоден він пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер. Дійсно в певний момент на відеозаписі починаючи з 00:03:36 була зафіксовано згода ОСОБА_2 продутись. При цьому він сам зазначив, що внаслідок огляду показники будуть перевищені. Але коли поліцейські стали діставати мундштуки алкотестера, ОСОБА_1 категорично і однозначно відмовився від проходження огляду як за допомогою технічного засобу, так і в установі охорони здоров`я (час з 00:03:40). Отже, відеозапис підтверджує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України "По національну поліцію". Відеозапис події відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, відповідно до вимог якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису

Апеляційний суд вважає, що надані працівниками поліції відеозаписи, які містяться в матеріалах справи про адміністративні правопорушення, отримані з автоматичної відеотехніки, з метою фіксування правопорушення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.

Відеозаписи відповідають вимогам п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 р. №1026.

Будь-яких беззаперечних доказів, які б спростовували встановлені фактичні дані під час судового розгляду, зокрема факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 апелянтом чи стороною захисту надано не було.

Будь-яких доказів оскарження дій співробітників поліції при складанні адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП суду надано не було. В установленому порядку водій ОСОБА_1 або його захисник дії працівників поліції не оскаржували. Під час апеляційного розгляду апелянтом доказів на підтвердження оскарження дій чи рішень працівників поліції за вказаних вище обставин також не надано.

Доводи сторони захисту, що наявні в матеріалах справи докази є неналежними, вважаю необґрунтованими.

Протокол про адміністративне правопорушення та відеозаписи поліцейських не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладені ці дані судом в основу прийнятого рішення.

Обставини правопорушення об`єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що закон вимагає відеофіксації обставин проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння або відмови від проходження такого огляду, а не фіксування факту керування особою транспортним засобом та причин такої зупинки транспортного засобу, як і складання адміністративного матеріалу, що може бути встановлено за допомогою інших доказів.

Як вбачається з доданого відео після зупинки працівники поліції зазначили водієві ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння очей і запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці або в медзакладі (відеозапис починаючи з 00:01:14) на що ОСОБА_1 ухилявся від відповіді, але згодом відмовився.

Отже, законність вимоги працівників поліції до водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння обумовлена виявленням у цього водія транспортного засобу ознак алкогольного сп`яніння, що прямо передбачено ст. 266 КУпАП та вимогами п. 2.5 ПДР України.

Таким чином, під час судового розгляду достовірно встановлено, що поліцейський виконав всі вимоги чинного законодавства і вжив всі можливі дії в межах закону, порушень з його боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_1 не виконав свій обов`язок, передбачений п. 2.5 ПДР, не пройшов на вимогу поліцейського в установленому законом порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Відповідно до доводів апелянта, з приводу неявки поліцейських до зали судових засідань, апеляційний суд звертає увагу, що ставлення до події поліцейських, які складали протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , були викладені в рапорті та саме в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 426877 від 18.08.2025 року.

Враховуючи вищенаведені докази у їх сукупності, судом встановлено, що дослідженні під час судового розгляду докази повністю підтверджують ті обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які викладені в адміністративному протоколі, складеному стосовно нього, і є безсумнівними доказами порушення ним п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Адміністративне стягнення накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника.

Постанова суду 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Покровського міського суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.А. Гришин

Оригінал: reyestr.court.gov.ua