Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №645/9532/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/9532/25

Провадження № 2/645/1289/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року місто Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Костіної І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Бугай К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Харківської міської ради в якому просила суд визначити додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її батька – ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Харкові помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був батьком позивачки. ОСОБА_2 проживав один у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що належить померлому на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 10.11.1995 р. Перша дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 (мити позивачки) померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та друга дружина – ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивачка вказує, що проживала окремо від батька за адресою: АДРЕСА_2 . Батько позивачки помер під час повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, коли вона перебувала у м. Полтава як внутрішньо переміщена особа. Сама позивачка є особою похилого віку та пенсіонеркою, має ряд хронічних захворювань таких як атеросклеротичний кардіосклероз та шлуночкова екстрасистолія. В період з 10.04.2025 по 05.06.2025 позивачка проходила лікування у Красилівському медичному центрі «Агапіт» в місто Красилів, Хмельницької обл. з приводу ряду тяжких захворювань, зокрема таких як гострий бактеріальний риносинусит, полісинусит реконвалесцент, оперізуючий герпес та поліневритична міжреберна невралгія зі стійким невралгічним больовим синдромом, що підтверджується консультативними висновками спеціаліста від 10.04.25, 14.04.25, 26.04.25, 29.04.25, 05.05.25, 13.05.25, 16.05.25, 26.05.25 та 05.06.25. Коли, ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 відмовила у вчиненні нотаріальної дії листом щодо оформлення спадщини від 12 листопада 2025 року № 118/01-16 у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, встановленого ст. 1270 ЦК України та роз`яснила про право звернення до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Вважає, що обставини пропущення строку є поважними та підтверджуються належними доказами.

Ухвалою суду від 05.01.2026 року прийнято справу до провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Надано відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою суду від 10.03.2026 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Цією ж ухвалою витребувано у приватного нотаріуса Свергунової Вікторії Андріївни відомості: чи відкривалась спадкова справа щодо прийняття спадщини від померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Харкові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у разі наявності такої, надати копії спадкової справи.

Сторони у судове засідання не прибули.

Представник позивача – адвокат Мальцева Г.Ю. через підсистему «Електронний суд», надала до суду заяву, в якій просить провести розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача – Харківської міської ради у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у визначеному законом порядку, причин неявки суду не відомі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка,ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наданою позивачем копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 /а.с.30/.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу, 06.08.1977 року після укладення шлюбу з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 змінила прізвище на « ОСОБА_9 » /а.с.35/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 /а.с. 33/.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла перша дружина ОСОБА_2 – ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 /а.с. 34/.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла друга дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 /а.с. 32/.

Позивачка є спадкоємцем першої черги померлого ОСОБА_2 . Інші спадкоємці до нотаріуса не зверталися, заяви про прийняття спадщини, крім позивача, іншими особами подані не були, заповіту не складено.

12.11.2025 р. позивач звернулась до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав, проте приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 відмовила у вчиненні нотаріальної дії листом щодо оформлення спадщини від 12 листопада 2025 року № 118/01-16 у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, встановленого ст. 1270 ЦК України та роз`яснила про право звернення до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини /а.с.9-10/.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Свергунової Вікторії Андріївни від 20.03.2026р. Вих. № 25/01-16, спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилася /а.с.63/.

Враховуючи викладене, позивач звернулася до суду із цим позовом, в якому просить встановити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.

На підставі вимог статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Положеннями ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись до суду з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Як роз`яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

Якщо ж у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутні. Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 16 листопада 2020 року у справі №554/5866/18 (провадження № 61-5198св19).

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (постанова Верховного Суду від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22)).

Згідно ст.ст. 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Загальновідомим є факт, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року на території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб, введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває на час розгляду позовної заяви.

Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Харківська територіальна громада входить до Переліку територій можливих бойових дій.

З дня запровадження воєнного стану місто Харків піддавалось і на теперішній час піддається постійним ракетним, артилерійським та авіаційним обстрілам, деякий час нотаріальні контори на території міста Харкова не працювали або працювали в обмеженому режимі.

Через безпосередню близькість до території Харківської області, де ведуться активні бойові дії та територій області, тимчасово окупованих російською Федерацією, в місті Харкові постійно оголошуються сигнали «Повітряна тривога» та «Ракетна небезпека».

З метою забезпечення безпеки та збереження життя громадян, нотаріальні контори, як і інші організації та установи міста, під час оголошення сигналів «Повітряна тривога» та «Ракетна небезпека» зупиняють свою роботу, їх працівники переміщуються до безпечних приміщень (укриття, сховище, підвал тощо).

Як зазначає у позовній заяві позивач, її батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому строк для прийняття спадщини сплив через шість місяців 13.05.2025 р., тобто закінчення строку для прийняття спадщини прийшлося на період її хвороби. В результаті вищенаведених обставин, а саме хвороби та перебуванням на лікуванні в місто Красилів, Хмельницької обл., вона пропустила визначений ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини. Додатковою причиною також є введення на території України воєнного стану та ведення бойових дій, зокрема наявність систематичних обстрілів міста Харкова, внаслідок чого позивачка була змушена організовувати свою життєдіяльність, коли всі зв`язки та процеси порушені, адаптуватися до нових умов, організовувати умови для збереження життя та здоров`я свого та своїх рідних, стати внутрішньо переміщеною особою. Отже всі зазначені обставини у сукупності мали своїм наслідком пропущення строку для подачі позивачем заяви про прийняття спадщини в період строку, визначеного законом, тобто існували об`єктивні істотні труднощі, які слід вважати непереборними, що перешкоджали їй своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Дійсно, позивач ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 20.05.2024 р. № 1603 5003291658 /а.с.11/.

Окрім того, позивачка є особою похилого віку та пенсіонеркою, має ряд хронічних захворювань таких як атеросклеротичний кардіосклероз та шлуночкова екстрасистолія, що підтверджується консультативним висновком спеціаліста від 23.04.2024 р. В період з 10.04.2025 по 05.06.2025 ОСОБА_1 проходила лікування у Красилівському медичному центрі «Агапіт» в місто Красилів, Хмельницької обл. з приводу ряду тяжких захворювань, зокрема таких як гострий бактеріальний риносинусит, полісинусит реконвалесцент, оперізуючий герпес та поліневритична міжреберна невралгія зі стійким невралгічним больовим синдромом, що підтверджується консультативними висновками спеціаліста від 10.04.25, 14.04.25, 26.04.25, 29.04.25, 05.05.25, 13.05.25, 16.05.25, 26.05.25 та 05.06.25 /а.с.12-17, 26/.

З огляду на викладене, об`єктивними обставинами поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини в даному випадку суд визнає: впровадження воєнного стану на території Україні, небезпека збройної агресії, похилий вік позивача, наявність тяжких хронічних захворювань та перебування тривалий час позивачки на лікуванні у Хмельницькій області, фактичне проживання у іншом місті як ВПО, а також особливості роботи нотаріусів під час воєнного стану та на території зони бойових дій, поблизу лінії фронту (м. Харків).

Вказані обставини пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця, що потягло за собою пропуск строку для прийняття спадщини, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Суд враховує, що позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

З урахуванням введеного в Україні воєнного стану, у позивачки виникли об`єктивні та істотні труднощі для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц.

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання такої заяви.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.80 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки позивач надав належні та допустимі докази поважності пропущеного строку для прийняття спадщини.

Оскільки позивач пропустив строк для прийняття спадщини після смерті батька з поважних причин, в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, тому суд дійшов висновку, визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини– задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання нєю заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харкові, терміном 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили..

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 );

Відповідач: Харківська міська рада (ЄРДПОУ 04059243, адреса: 61003, м.Харків, майдан Конституції, буд. 7).

Повний текст рішення складено і проголошено 14.05.2026 року.

Суддя І.Г. Костіна