Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №404/275/25 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/275/25

Номер провадження 2/404/66/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючої судді - Варакіної Н.Б.

участю секретаря – Андон`євої В.Л.,

розглянувши у судовому засіданні у місті Кропивницький за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кропивницької міської ради про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

До Фортечного районного суду міста Кропивницького звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка – ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік – ОСОБА_2 , ОСОБА_1 будучи дружиною є його спадкоємицею першої черги та вважається такою, що прийняла спадщину внаслідок спільного проживання.

Позивач зазначає, що крім неї, ніхто із спадкоємців першої черги спадщини не приймали ні шляхом подання відповідної заяви, ні шляхом фактичного прийняття.

Після смерті чоловіка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилося спадкове майно, що складається із:

-Житлового будинку, який розташований у АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

У лютому 2022 року, ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Кропивницької міської державної нотаріальної контори №1, з проханням видати свідоцтво про право на спадщину, після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 на житловий будинок який розташований у АДРЕСА_1 .

10 лютого 2022 року державний нотаріус Тимко О.В., Кропивницької міської державної нотаріальної контори №1 виніс Постанову 205/02/-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю відомостей про реєстрацію права власності на житловий будинок.

З метою реалізації своїх спадкових прав позивач звернулася до суду.

Позивач у судове засідання не з`явилася, проте від її представника надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримали.

Відповідач свого представника в судове засідання не направили, надали суду заяву про розгляд справи без участі їх представника.

Дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Згідно ст.ст.15, 16 ЦК України: кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно ст.ст.1217, 1218 ЦК України: спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В свою чергу, за ст.ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за виданням свідоцтва про право на спадщину.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» має місце роз`яснення щодо розгляду цивільних спорів, зокрема, у випадку неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Зі змісту цих роз`яснень вбачається, що не міститься прямої заборони щодо визнання судом права власності за спадкоємцем на нерухоме майно в разі, коли спадкодавець на законних підставах володів та користувався цим майном, але в силу об`єктивних причин не встиг за життя здійснити реєстрацію нерухомого майна в БТІ.

Стаття 1258 ЦК України передбачає, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

За правилами ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Виникнення права власності на будинки, що побудовані до 1992 року регулювалось положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України «Про власність», Законом України від 25 грудня 1974 року «Про державний нотаріат», Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української PCP, затвердженою наказом Міністра юстиції Української PCP від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української PCP виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

Зокрема, до компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські (будинкові) книги місцевих рад.

Крім того, погосподарські (будинкові) книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських (будинкових) книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985-1988 роках, державний облік житлового фонду, незалежно від його належності, здійснювався за єдиною для Союзу PCP системою на основі реєстрації і технічної інвентаризації.

Міськими, сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських (будинкових) книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто, записи у погосподарських (будинкових) книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Згідно п.3.1 «Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж», затвердженого наказом від 24.06.2011 року № 91 з наступними змінами зазначено, що «Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (пункт 3.1 .розділу III в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 304 від 13.06.2012р.)

Крім того, така правова позиція підтверджується у розділі 3.2 роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4/13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», порядком оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН АЗ. 1-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», а також в Листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 року № 12/5-126, в якому зокрема роз`яснюється, що по об`єктам, які збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05.08.1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із таких документів є технічний паспорт, складений БТІ.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житловий будинок до 05 серпня 1992 року, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх користуванні, за наявності таких доказів судами може визнаватися право власності на будинки, що збудовані до 05.08.1992 року.

Судом встановлено, що право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 10.09.1953 року №488 за станом до 01.01.2013 року, зареєстровано за:

1.Реєстрація права власності на нерухоме майно не проводилася. - /ч.().

Реєстрова книга № запис №.

про що свідчить архівна довідка, що видана ОКП «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 23 листопада 2021 року №76428.

Відповідно до інформаційної довідки, виданої ОКП «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 28 січня 2022 року №54-17/20, також вбачається , що в матеріалах інвентаризаційної справи ОКП КООБТІ по АДРЕСА_1 відсутній другий примірник свідоцтва про право власності від 10.09.1953 року № 488.

Також в матеріалах цивільної справи наявне свідоцтво про право власності від 10 вересня 1953 року № НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_3 про належність їй права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Із копії Генерального плану (схеми) з будівлями наданої позивачем вбачається, що по вулиці (Первомайська – так у документі) пос. Лелековка, власником будинку за цією адресою є ОСОБА_3 від 29 грудня 1954 року, якій належить і право користування присадибною земельною ділянкою.

Виписка із земельно-шнурової книги від 22 січня 1977 року №117, яка видана АДРЕСА_2 , забудовнику ОСОБА_3 про те, що на ній по земельній книзі колгоспу під №35 рахується присадибна ділянка у розмірі 0,39 га по АДРЕСА_1 також це підтверджує.

Як вже було зазначено судом вище, довідка видана Міжміським бюро технічної інвентаризації від 03 вересня 1976 року свідчить про те, що ОСОБА_3 на ділянці АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності будинок. ( Свідоцтво про право власності від 10.09.1953 року № 488).

Вищевказаний будинок, що належав ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності від 10.09.1953 року № 488 у зв`язку із сильним зносом будівлі було знесено самим власником, що підтверджується наданим до суду – Актом бюро технічної інвентаризації від 03 вересня 1976 року де зазначено, що цей дійсний акт складений техніком бюро технічної інвентаризації на підставі заяви і письмового дозволу начальника БТІ на предмет визначення відсотка зносу житлового будинку по АДРЕСА_1 .

В цьому ж акті зазначено, що домоволодіння належить :

-ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності від 10.09.1953 року № 488;

При виході техніком встановлено процент зносу житлового будинку 61%.

Наданою довідкою №833 від 23 грудня 2021 року, виданої інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_4 , підтверджується, що згідно з матеріалами технічної інвентаризації, проведеної 23 грудня 2021 року, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , встановлено, що власником знесено належний йому об`єкт нерухомого майна, а саме:

-Житловий будинок літ.А загальною площею 55,9 кв.м., житловою 39,8 кв.м.,

Цілий житловий будинок належав ОСОБА_3 , згідно з свідоцтвом про право власності від 10.09.1953 року №488,

На відведеній земельній ділянці власниця почала будівництво нового будинку, будівництво якого закінчилося 1970 року, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок індивідуального житлового фонду по адресі: АДРЕСА_1 виготовленого 11 вересня 2003 року.

За інформацією цього технічного паспорту вбачається, що Житловий будинок літ.А та господарські будівлі побудовані самовільно, а на Плані земельної ділянки Технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду виготовленого 11 вересня 2003 року, старий будинок, що належав ОСОБА_3 , згідно з свідоцтвом про право власності від 10.09.1953 року №488 відсутній.

Після завершення будівництва - власниця не зареєструвала право власності на новозбудований будинок у відповідності до того порядку, що діяв на той час.

В характеристиці будівель технічного паспорту виготовленого 11 вересня 2003 року зазначено, що житловий будинок площею 82.7 кв. м 1970 року будівництва.

На замовлення позивача, ОКП «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації надало висновок №4-855 від 11.09.2003 року «Про узаконення самовільно зведених будівель по АДРЕСА_1 .

БТІ зазначило, при технічній інвентаризації встановлено:

Домоволодіння належить:

-ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право власності від 10.09.1953 року №488.

При обстеженні встановлено, що власником самовільно збудовані будівлі: житловий будинок «А» (9.10х5.85); житлова добудова «А1» (9.10 х2.80); сарай «Б» (7.85х4.75); сарай «Е» (9.85х4.85). При новому будівництві житлова площа складає 49.3 м кв.

Також, позивачем для оформлення спадкових прав після ОСОБА_2 було замовлено Архівну довідку від 23 листопада 2021 року де також зазначено, що збудовано самочинно: житловий будинок А, житлова прибудова А1, сарай Б, сарай Е.

На запит суду Перша Кропивницької державної нотаріальної контори, надала лист Вих.№ 283/01-16 та копію спадкової справи №447/2021 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно якої із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину звернулася ОСОБА_1 , свідоцтво про право на спадщину на спірний житловий будинок не видавалося .

Таким чином, зваживши у сукупності наведені вище докази, судом встановлено, що на час завершення будівництва будинку за адресою: у АДРЕСА_1 . чинним законодавством не передбачалося, що особа набуває права власності на будинок після державної реєстрації такого права.

Житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що знаходяться за вказаною адресою, були збудовані до 05.08.1992 року, відповідно роз`яснення Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №12/5-74 від 02.03.1999 визнання права власності на нього можливо без складання акта про прийняття житлового будинку в експлуатацію.

Позивач, яка є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого чоловіка на житловий будинок, позбавлена можливості оформити у нотаріуса свої спадкові права, а судом встановлено, що згідно Виписки із земельно-шнурової книги від 22 січня 1977 року №117, яка видана АДРЕСА_2 , забудовнику ОСОБА_3 про те, що на ній по земельній книзі колгоспу під №35 рахується присадибна ділянка у розмірі 0,39 га по АДРЕСА_1 на якій остання збудувала житловий будинок, будівництво якого закінчилося 1970 році і після завершення будівництва - не зареєструвала право власності на збудований будинок у відповідності до того порядку, що діяв на той час.

Отже суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про визнання за позивачем права власності на вказане у позові спадкове майно.

Керуючись ст.ст.15, 16, 1217, 1218 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Кропивницької міської ради про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,1 кв.м., житлова площа 51,0 кв.м., який складається з: житлового будинку (літ.А), прибудова (літ.А1), ганок ( літ.а), димар (літ.а1), літня кухня (літ. Б), погріб (літ. В), вхід в погріб (літ.в), убиральня (літ.Г), сарай (літ. Е), вимощення (літ. І), огорожа (№1), ворота з хвіртною (№2), ворота з хвірткою (№3), колодязь питний ( №4), зливна яма (№5), який належав ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У порядку ст.265 ч.5 п.4 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ;

Кропивницька міська рада, Адреса: вулиця Велика Перспективна, 41, Кропивницький, Кіровоградська область, 25000, ЄДРПОУ: 26241020

Рішення складено 14 .05.2026.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Б. Варакіна