Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №346/45/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/45/26

Провадження № 2/346/1081/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого судді Сольського В.В.,

за участю секретаря судових засідань Пігуляк В.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Коломийської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання право власності на спадкове майно 1/4 частку житлового будинку, господарських будівель та споруд, 1/2 частку садового будинку, 1/2 частку земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В:

21.08.2024 р. позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Коломийської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання право власності на спадкове майно 1/4 частку житлового будинку, господарських будівель та споруд, 1/2 частку садового будинку, 1/2 частку земельних ділянок. В обґрунтування позову позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Коломия помер ОСОБА_5 .

17 лютого 2015 року ОСОБА_5 склав заповіт, яким заповів позивачу все майно, яке належатиме йому на день його смерті. Даний заповіт посвідчений приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Базюк Т.В. за реєстровим номером 382.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина за вказаним заповітом і позивач прийняв дану спадщину, оскільки в шестимісячний строк після смерті ОСОБА_5 подав до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Базюк Т.В. заяву про прийняття спадщини, на підставі якої приватний нотаріус Базюк Т.В. 01.03.2021 року відкрила спадкову справу № 7/2021.

ОСОБА_5 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . ОСОБА_2 подала до приватного нотаріуса Базюк Т.В. заяву про відмову від обов`язкової частки в спадщині і заяву про видачу їй свідоцтв про право власності на 1/2 частку в спільному майні подружжя.

На день смерті ОСОБА_5 йому на праві спільної сумісної власності з дружиною ОСОБА_2 належало нерухоме майно, а саме:

а) 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

б) земельна ділянка площею 0,05 га, кадастровий номер 2610600000:15:005:0062, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

в) садовий будинок з належними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ;

г) земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,0766 га, кадастровий номер 2610600000:11:001:0139, цільове призначення для індивідуального садівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

11.03.2025 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Коломийського районного територіального округу Базюк Т.В. з заявою про видачу мені свідоцтв про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку вказаного нерухомого майна.

Однак приватний нотаріус Базюк Т.В. відмовила позивачу у видачі вказаних свідоцтв, про що 11.04.2025 року видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У вказаній постанові нотаріус вказала наступні підстави відмови у вчиненні нотаріальної дії:

а) щодо 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 - це наявність самочинної прибудови до будинку, розбіжність щодо розміру загальної площі житлового будинку, яка вказана в заочному рішенні Коломийського міськрайонного суду від 28 квітня 2015 року, в ухвалі даного суду від 19.09.2015 року в цивільній справі № 346/1800/15-ц, в технічному паспорті на садибний житловий будинок, виписці з інвентаризаційних матеріалів ОКП «Коломийського бюро технічної інвентаризації» і яка вказана у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.03.2017 року, а також розбіжність щодо наявності сараю «Д» в переліку (описі) будівель і споруд у вказаному заочному рішенні суду і відсутність його в описі будівель у вказаному технічному паспорті на садибний житловий будинок;

б) щодо 1/2 частки земельної ділянки площею 0,05 га, кадастровий номер 2610600000:15:005:0062, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , – це розбіжність у кадастровому номері даної земельної ділянки, який вказаний у свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 02.08.2013 року, витязі з з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.08.2013 року і який вказаний у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.03.2017 року;

в) щодо садового будинку з належними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 – це наявність розбіжності в переліку будівель і споруд, а саме зазначення наявності вбиральні в свідоцтві про право власності на нерухоме майно, технічному паспорті на садибний будинок, виписці з інвентаризаційних матеріалів ОКП «Коломийського бюро технічної інвентаризації» від 19.01.2024 року і її відсутність у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.05.2012 року;

г) щодо земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,0766 га, кадастровий номер 2610600000:11:001:0139, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 – це наявність незастережного виправлення в тексті Державного акту на право приватної власності на дану земельну ділянку.

Отже, в позивача існують вищевказані перешкоди для оформлення права на спадщину в нотаріальному порядку і в зв`язку зі смертю спадкодавця іншого позасудового порядку вирішення даного питання не існує.

Ухвалою суду від 07.01.2026р. відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.03.2026р. підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з`явилися, 12.05.2026 року представник позивача ОСОБА_6 подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

28.01.2026 року на адресу суду від представника відповідача Коломийської міської ради надійшла заява про розгляд справи без його участі.

10.02.2026 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, повідомлялися своєчасно та у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток про виклик до суду.

Згідно ч. 3ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату час і місце судового засідання, без поважних причин або без повідомлення причин та якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду від 28 квітня 2015 року (вступило в законну силу 19 травня 2015 року) та ухвалі Коломийського міськрайонного суду від 19.09.2015 року в цивільній справі № 346/1800/15-ц за ОСОБА_5 «визнано право власності на 1/2 частку житлового будинку, а всього з урахуванням господарських будівель і споруд на 64/100 частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 , а саме: на приміщення 1-2 площею 3, 9 кв.м, 2-2 площею 8,0 кв.м, 2-3 площею 12, 3 кв.м, 2-4 площею 17, 2 кв.м житлового будинку, загальною площею 41,4 кв.м, житловою площею 29, 5 кв.м, допоміжною площею 8,0 кв.м, площею літніх приміщень 3,9 кв.м, літню кухню «Б», сарай № В», сарай «Г», сарай «Д», гараж «Е», вбиральню «Ж», 1/2 криниці №1, огорожу №2,3, 6, 7, замощення 13, 15-17».

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 19.08.2015 року роз`яснено вищевказане судове рішення в частині розміру частки присудженого майна (1/2 частки чи 64/100), а саме суд постановив, що за ОСОБА_5 визнано право власності на 64/100 частини будинковолодіння з зазначенням вищевказаного опису реально виділеної цієї частки.

В технічному паспорті на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виданим 19.02.2024 року ОКП «Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації», зареєстрованого в Реєстрі будівельної діяльності, вказано, що загальна площа будинку становить 91,5 кв.м, житлова 59, 5 кв.м.

Згідно виписки з інвентаризаційних матеріалів, виданої ОКП «Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації» 19.01.2024 року № 79073 вказано, що загальна площа будинку змінилася з 79,1 кв.м на 91,5 кв.м, житлова з 58,55 кв.м на 59,5 кв.м внаслідок демонтажу пічок та самочинно збудованої прибудови до житлового будинку загальною площею 8,5 кв.м (коридор № 1-5 площею 5, 1 кв.м та санвузол 1-6 площею 3, 4 кв.м).

Згідно довідки управління архітектури, містобудування та капітального будівництва Коломийської міської ради за № 102/01-10 від 22.05.2013 року поштова адреса житлового будинку з АДРЕСА_3 » ( АДРЕСА_4 ) змінено на АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 отримала правовстановлюючий документ і зареєструвала право власності на її 1/2 частку вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і згідно договору дарування від 03.09.2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Досин Н.Ф., подарувала це майно ОСОБА_4 . Вказане підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.12.2025 року.

Згідно свідоцтва про право власності, виданого 02.08.2013 року державним реєстратором реєстраційної служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Кавацюк І.М., витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.07.2013 року інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.12.2025 року ОСОБА_5 належала на праві власності земельна ділянка, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610600000:15:005:0062, площею 0,05 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

08.03.2017 року приватний нотаріус Маркелова І.М., здійснюючи державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на 1/2 частку вищевказаного житлового будинку, внесла відомості про те, що об`єкт речовихправ (житловий будинок) знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2610600000:15:005:0060, площею 0,1 га, цільове призначення для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Вказане стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданим ОСОБА_7 08.03.2017 року.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку сер. І-ІФ № 002689, виданого Коломийською міською радою 07.11.1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 5752, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_4 (на даний час АДРЕСА_1 ), площею 0,10 га передана у спільну часткову власність (по 1/2 частці) ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , в 2013 році дана земельна ділянка була сформована, їй присвоєний кадастровий номер 2610600000:15:005:0060, що стверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.06.2013 року, а в подальшому в 2013 році за згодою її співвласників дана земельна ділянка була поділена на дві земельні ділянки площею кожна по 0,05 га з кадастровими номерами 2610600000:15:005:0061 (власник ОСОБА_3 - спадкоємиця ОСОБА_8 ) і 2610600000:15:005:0062 (власник ОСОБА_5 ), а кадастровий номер 2610600000:15:005:0060 анульовано. ОСОБА_5 і ОСОБА_3 отримали на свою земельну ділянку свідоцтво про право власності і 02.08.2013 року зареєстрував своє право власності, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.12.2025 року.

Згідно з ЗК України способами формування земельної ділянки, є, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже частина друга статті 79 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.12.2025 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є співвласниками земельної ділянки кадастровий номер 2610600000:15:005:0061, площею 0,05 га, на якій знаходиться 1/2 частина вищевказаного будинку, власником якої на даний час є ОСОБА_4 .

Таким чином, внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2610600000:15:005:0060, виникла нова земельна ділянка, з кадастровим номером 2610600000:15:005:0062, власником якої був спадкодавець ОСОБА_5 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 36). З огляду на це, позивач набув право власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Коломийської міської ради 21.02.2012 року, витягу про державну реєстрацію прав, виданим від 19.03.2012 року ОКП «Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_5 належав на праві власності садовий будинок «А» з господарськими будівлями та спорудами – навісом «Б» , вбиральнею «В», огорожею 1,2, що знаходяться за адресою АДРЕСА_5 .

Приватним нотаріусом Базюк Т.В. у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого ОКП «Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації» 07 травня 2012 року в описі об`єкта зазначено, що вбиральню «В» знесено, що на переконання суду, не може слугувати перешкодою для набуття позивачем права власності на вказане нерухоме майно (садовий будинок).

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю сер. ІФ-17-2–000015, виданого Коломийською міською радою 23.12.1993 року, зареєстрованого в книзі записів актів на право приватної власності на землю за № 131 ОСОБА_5 передано у власність земельна ділянка площею 0,0766 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 , цільове призначення для ведення садівництва.

Земельна ділянка зареєстрована в ДЗК з присвоєнням кадастрового номера 2610600000:11:001:0139, що стверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.03.2024 року. У вказаному Державному акті на право приватної власності на землю є виправлення – а саме: в графі місця проживання власника нумерації будинку АДРЕСА_3 виправлено на 19. Дане виправлення зроблено кульковою ручкою, синій чорнилом без жодного застереження, що і стало підставою для відмови позивачу у вчиненні нотаріальної дії, оскільки для вчинення нотаріальних дій нотаріус не приймає документи, які містять підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення.

Належність ОСОБА_5 вищевказаного документу підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.03.2024 року, в якому ОСОБА_5 вказаний власником цієї земельної ділянки.

Довідкою виданою управлінням містобудування Коломийської міської ради 12.03.2023 року за № 67/02.3.-27 стверджується, що рішенням міської ради від 28.05.2020 року № 4599-62/20220 змінено адресу земельної ділянки (кадастровий номер 2610600000:11:001:0139) садівницьке АДРЕСА_6 .

Відповідно до відомостей, викладених у технічному паспорті на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , виданому Обласним комунальним підприємством «Коломийське міжрайонне боро технічної інвентаризації» станом на 19 лютого 2024 року, загальна площа вказаного будинку становить 91,5 кв. м., житлова - 59,5 кв.м (а.с.27-29).

Відповідно до виписки з інвентаризаційних матеріалів, виданої Обласним комунальним підприємством "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" 19 січня 2024 року № 79073, загальна площа житлового будинку в АДРЕСА_1 , змінилась з 79,1 кв.м. на 21,5 кв.м., житлова площа з 58,55 кв.м. на 59,5 кв.м., внаслідок демонтажу пічок та побудови прибудови до житлового будинку без дозвільної документації загальною площею 8,5 кв.м., коридор 1-5 площею 5,1 кв.м. та санвузол 1-6 площею 3,4 кв.м (а.с. 30).

Площа самочинно збудованих (без дозвільної документації) приміщень становить 8,5 кв.м., з яких коридор №1-5 площею 5,1 кв.м та санвузол 1-6 площею 3,4 кв.м. Судом встановлено, що вказані приміщення входять до частки, належної співвласнику житлового будинку ОСОБА_4 , тому не може бути перешкодою для оформлення прав власності позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що стверджується копією свідоцтва про смерть від 15 січня 2021 року (а.с. 13).

17 лютого 2015 року ОСОБА_5 склав заповіт, яким усе належне йому на праві власності майно заповів позивачу ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Базюк Т.В., та зареєстрований в реєстрі під номером 382.

Після смерті ОСОБА_5 позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину, про що свідчить його заява, подана нотаріусу 01 березня 2021 року.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_9 від 11.04.2025 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на :

- 1/2 частку житлового будинку, з належними господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_7 ;

- земельну ділянку загальною площею (розміром) 0, 005 гектара, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), (код КВЦПЗ – 02.01), кадастровий номер котрої – 2610600000:15:005:0062;

- садовий будинок, з належними господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 вулиці Франка, будинок номер 193;

- земельну ділянку загальною площею (розміром) 0,0766 гектара, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , цільове призначення якої – для індивідуального садівництва, (код КВЦПЗ – 01.05), кадастровий номер котрої – 2610600000:11:001:0139, після смерті ОСОБА_5 .

Постанова мотивована тим, що з наданих позивачем документів вбачається, що є розбіжності в загальній площі житлового будинку, а також в переліку будівель і споруд, які були чітко вказані у рішенні та ухвалі суду. Також наявні розбіжності у відомостях, що містяться в поданих документах на нерухоме майно та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому, у державному акті на право приватної власності на землю серії ІФ-17-2-000015, виданому Коломийською міською радою народних депутатів 23 грудня 1993 року є незастережне виправлення, а саме у графі, де зазначені відомості про власника, який мешкає за адресою, є виправлення в адресі. Вказане виправлення виконане кульковою ручкою синього кольору.

Положеннями статей 15, 16 ЦК, статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Так згідно ч.1ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно вимог ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

ОСОБА_5 набув право власності на спірне майно на законних підставах, тому після його смерті воно входить до складу спадкової маси і позивачем успадковане.

Згідно ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

За статтею 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Судом встановлено, що непрацездатна дружина (вдова) спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах шестимісячного строку, подала нотаріусу заяву про відмову від обов`язкової частки у спадщині. Відомостей про відкликання цієї заяви матеріали спадкової справи не містять.

Згідно вимог ст. ст. 22, 28, 29 КпШС України (закон, який діяв на час побудови спірного житлового будинку) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю і їх частки в даному майні сторін були рівними, тому ОСОБА_5 на день його смерті був власником 1/4 частки вищевказаного житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Згідно п. 97 Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 488, загальна площа житлового будинку садибного типу, дачного та садового будинків визначається як сума площ усіх приміщень без урахування площ балконів, лоджій, терас, прибудованих альтанок (відкритих веранд), технічних підпіль, горищ. До загальної площі таких будинків включаються площі приміщень усіх поверхів, враховуючи мансардний, цокольний і підвальний.

Згідно п. 12 вказаного Порядку, у разі встановлення під час проведення технічної інвентаризації того, що на об`єкті нерухомого майна було виконано будівельні роботи без дотримання вимог законодавства у сфері будівництва, виконавець вносить відповідні відомості до Реєстру будівельної діяльності.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації самочинно побудовані об`єкт, а відповідно до п. 67 Порядку проведення державної реєстрації, затвердженої постановою КМ України від 25 грудня 2015 р. № 1127 для державної реєстрації права власності на самочинно збудований закінчений будівництвом об`єкт, право власності на який визнається на підставі рішення подається рішення суду.

Отже, ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» вказало в технічному паспорті на садибний житловий будинок загальну площу вищевказаного будинку 91,5 кв.м у відповідності до вимог вищевказаного Порядку, а приватний нотаріус Маркелова І.М. зареєструвала права власності за ОСОБА_5 на 1/2 частку спірного житлового будинку з зазначенням його площі 83,0 кв.м у відповідності з вищевказаним чинним законодавством.

Право власності на земельну ділянку завжди підтверджують конкретні документи і форма таких документів змінювалася.

Стаття 126 ЗК (у редакції Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI, яка діяла на дату отримання ОСОБА_5 правовстановлюючого документу на дану земельну ділянку) визначала, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З 01.01.2013 року по 01.01.2016 року згідно ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на земельну ділянку, при її формуванні, посвідчувалося на загальних засадах посвідчення права власності на об`єкти нерухомого майна, тобто свідоцтвом про право власності, що видавав державний реєстратор прав.

Отже, 02.08.2013 року державний реєстратор Кавацюк І.М. видала ОСОБА_5 належний правовстановлюючий документ - свідоцтво про право власності на нерухоме майно і зареєструвала за ним право власності на дане майно (земельну ділянку) в Державному реєстрі речових прав.

Згідно п. п.8, 37 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМ України від 26.10.2011року № 1411 виключно на підставі заяви (особи, відомості про речові права, їх обтяження, якої містять відповідну помилку) відповідні помилки, відомості виправляються державним реєстратором у випадках: технічну помилку виявлено після отримання заявником документів; відбулося виправлення помилки в документах, що подавалися; відбулася зміна адреси об`єкта нерухомого майна. При цьому, виправлення помилки, відомостей, що впливають на права третіх осіб, здійснюється державним реєстратором лише за наявності згоди таких осіб або на підставі судового рішення.

Власник земельної ділянки ОСОБА_5 помер, тому відмова приватного нотаріуса Маркелової І.М. у виправлення технічної помилки кадастрового номера земельної ділянки є правомірною і дана помилка є перешкодою для оформлення моїх спадкових прав в нотаріальному порядку.

Оскільки законодавством (ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України) визначено принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а на даній земельній ділянці знаходиться 1/2 частка житлового будинку, побудована ОСОБА_5 і ОСОБА_2 в шлюбі, то кожному з них належало на праві власності по 1/2 частці вказаної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Реєстрація права власності на садовий будинок здійснена 19.03.2012 року ОКП «Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації» відповідно до чинного на той час Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно №7/5 від 07.02.2002 (втратив чинність з 01.01.2013 року).

Згідно п. 6 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою КМ України від 07 червня 2017 року № 406 зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема вбиралень не потребує дозвільної документації і не є самочинним.

Державний акт на право приватної власності на землю - це документ, виданий уповноваженим державним органом, що підтверджує право власності громадянина чи юридичної особи на земельну ділянку.

Станом на дату видачі ОСОБА_5 державного акту на право приватної власності на землю була чинною постанова Верховної Ради України від 13.03.1992 року «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею» (втратила чинність на підставі Закону № 1377-IV від 11.12.2003 року), якою було передбачено внесення інформації про місце проживання власника земельної ділянки в бланк державного акту на право приватної власності на землю.

Згідно п. 2.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Держкомзему № 28 від 15.04.1993 року (яка була чинною станом на дату видачі ОСОБА_5 державного акту на право приватної власності на землю, втратила чинність згідно наказу Держкомзему № 43 від 04.05.1999 року) при заповненні бланків державних актів на право власності на землю, постійного користування землею і договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) всі записи мають бути зроблені чітко і акуратно, помарки і виправлення не допускаються.

Аналогічне зазначено і в п.2.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею та договорів оренди землі" затвердженої наказом Держкомзему України №43 від 04.05.1999 року, в п. 4.1. Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Держкомзему України №325 від 22.06.2009 року (втратила чинність згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 537 від 09.09.2013 року).

Видача дублікату державного акту на право приватної власності на землю вказаними нормативними документами не була передбачена.

Законом України «Про державний земельний кадастр» припинено посвідчення прав на землю шляхом видачі державних актів, раніше видані правовстановлюючі документи на землю залишаються чинними.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Станом на дату видачі вищевказаного державного акту на право приватної власності на землю не було передбачено державної реєстрації права власності на земельні ділянки і право власності на них згідно вимог ст. ст. 22, 23 Земельного кодексу 1990 року в редакції від 13.03.1992 року виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право - з моменту отримання державного акту на право приватної власності на землю.

ОСОБА_5 отримав державний акт на право приватної власності на землю, дана земельна ділянка сформована, отже він набув право власності на спірну земельну ділянку на законних підставах.

Таким чином, враховуючи правомірність процедури складення та видачі спадкодавцеві державного акту на право власності на земельну ділянку, як такого, що складено повноважним органом та виданого на встановленому законом бланку державного акту і зареєстрованого у відповідній Книзі реєстрації, та те, що речове право спадкодавця на земельну ділянку набуто у законний спосіб і ніким не оспорюється, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки законодавством (ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України) визначено принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а на даній земельній ділянці знаходиться садовий будинок, побудований ОСОБА_5 і ОСОБА_2 в шлюбі, то кожному з них належало на праві власності по 1/2 частці вказаної земельної ділянки.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.4, 19, 76, 81, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/4 частку житлового будинку, загальною площею 83,0 кв.м, житловою 59,5 кв.м, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 і ця частка становить 1/2 частку майна, виділеного реально в даному будинковолодінні згідно заочного рішення Коломийського міськрайонного суду від 28.04.2015 року в цивільній справі № 346/1800/15-ц, а саме: в житловому будинку - приміщення 1-2 площею 3,9 кв.м, 2-2 площею 8,0 кв.м, 2-3 площею 12,3 кв.м, 2-4 площею 17,2 кв.м, всього загальною площею 41,4 кв.м, житловою 29,5 кв.м, допоміжною площею 8,0 кв.м, площею літніх приміщень 3,9 кв.м, літня кухня «Б», сарай № В», сарай «Г», сарай «Д», гараж «Е», вбиральня «Ж», 1/2 криниця №1, огорожа № 2, 3, 6, 7, замощення 13, 15-17.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,05 га, кадастровий номер 2610600000:15:005:0062, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частку садового будинку з належними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_8 ).

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,0766 га, кадастровий номер 2610600000:11:001:0139, цільове призначення для індивідуального садівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (колишня адреса садівницьке товариство «Мічурінець», масив по АДРЕСА_5 ).

Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Сольський В. В.