Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №345/1877/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1877/26

Провадження № 2/345/1756/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.05.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді Кардаш О.І. розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Калуші цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики посилаючись на те, що 10.10.2022 року відповідач взяв у нього у позику кошти в сумі 187 000,00 гривень, які зобов`язався повернути до 24.12.2025 року, що стверджується оригіналом розписки, яка знаходиться у позивача до цього часу, та договором позики від 24.10.2025 року, який посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області, та що свідчить про невиконання зобов`язання. Позивач неодноразово нагадував відповідачу про боргові зобов`язання, однак відповідач жодних коштів не повернув, а тому просить суд стягнути суму боргу 187 000,00 гривень та судові витрати.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву останній не скористався, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

За згодою позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Даний позов підлягає до задоволення з наступного:

Ч.1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1047 ЦК договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Встановлено, що 10.10.2022 між сторонами по справі було укладено договір позики, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі в сумі 187 00,00 гривень, які зобов`язався повернути до 24.12.2025 року.

На підтвердження укладення Договору позики та його умов 10.10.2022 року позичальник ОСОБА_2 власноручно склав розписку (а.с.9), в якій вказав, що отримав 187 000,00 гривень від позивача, які зобов`язався повернути не пізніше 24.12.2025 року.

Так, у подальшому 24.10.2025 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір позики, який посвідчено приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області. Відповідно до умов Договору позики позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність грошові кошти у розмірі 187 00,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути зазначену суму у строк та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до умов договору позики факт отримання грошових коштів позичальником підтверджується розпискою, власноручно написанною позичальником, яка знаходиться у позикодавця. Відповідно до п. 2 Договору позики, сторонни погодили, що договір позики є безпроцентним, а сума позики підлягає поверненню позичальником не пізніше 24 грудня 2025 року шляхом передачі грошових коштів готівкою позикодавцю або шляхом перерахування на банківський рахунок позикодавця. Відповідно до п. 3 Договору позики, позичальник має право повернути позичену суму достроково, а позикодавець, у свою чергу, зобов`язаний прийняти таке дострокове виконання зобов`язання. Відповідно до п. 5 Договору позики, позика вважається повернутою з моменту передання позикодавцеві коштів готівкою або з моменту зарахування відповідної грошової суми на банківський рахунок позикодавця. Відповідно до п. 4 Договору позики, у разі неповернення позичальником грошових коштів у встановлений строк позикодавець має право стягнути заборгованість у безспірному порядку, а документом, що підтверджує безспірність заборгованості та встановлює прострочення виконання зобов`язань, є розписка позичальника.(а.с.10-13).

Отже, сторонами дотримано вимог закону щодо форми та умов договору позики, визначених у ст. 1047 ЦК України. Договір є укладеним з моменту передання грошей, тобто з 10.10.2022 р.

Позивач свої зобов`язання за договором позики виконав та 10.10.2022 передав, а відповідач отримав у позику грошові кошти в сумі 187 000,00 гривень, що стверджується розпискою від 10.10.2022 року та Договором позики від 24.10.2025 (а.с.9, 10-13).

Проте відповідач своє зобов`язання щодо повернення коштів не виконав, у визначений Договором строк. На час звернення з позовом до суду борг відповідачем не погашений.

За таких обставин, суд вважає, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики в сумі 187 000,00 гривень.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 1900,00 грн.

Позивач також просить відшкодувати понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України з а результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 5 ст. 37 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правничої допомоги №б/н від 10.03.2026, , Акт виконаних робіт по наданню правової допомоги від 16.03.2026 на суму 5 000,00 грн. з детальним описом наданих послуг на зазначену суму та квитанцію за №178 від 10.03.2026 року на суму 5000,00 грн. (а.с.14,17,18).

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача понесені останнім та документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4-13, 81, 82, 89, 141, 264-265, 273, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 1047- 1049 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики від 10.10.2022 року в загальній сумі 187 000,00 гривень, судовий збір в розмірі 1900,00 грн. та 5 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ: