Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №215/5792/25 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/5792/25

2/215/464/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Камбул М.О.,

за участю секретаря судового засідання – Савельєвої Л.А.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – Неупокоєвої Н.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 м. Кривого Рогу в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

03.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, якою просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього згідно рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 18.06.2024, на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 3000 грн. на кожного, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дітей, оскільки змінився його сімейний та матеріальний стан.

В обґрунтування позову вказує, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 28.07.2011 по справі № 2-2330/11 було розірвано. Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі № 215/7146/20 від 30.06.2021 ухвалено стягувати з ОСОБА_1 , аліменти у твердій грошовій сумі з усіх видів його доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 3000, 00 грн. та на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в сумі 3000, 00 грн., щомісячно, починаючи з 21.11.2020 року до повноліття дітей на користь матері дітей - ОСОБА_3 . Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 червня 2024 року по справі №215/7611/23 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про збільшення розміру стягнення аліментів на утримання дітей задоволено частково. Змінено розмір аліментів, встановлений рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 червня 2021 року по справі №215/7611/23, стягнувши із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 5500 грн. та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в сумі 5500 грн., щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та постановою Дніпровського апеляційного суду від 06.11.2024 рішення Саксаганського районного суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у справі залишено без змін.

Однак, після ухвалення судового рішення у справі про збільшення розміру аліментів, виникли обставини, що змушують позивача звернутися до суду із позовом про зменшення розміру аліментів в порядку статті 192 СК України. Зазначає, що 14.02.2023 позивач уклав шлюб з ОСОБА_8 , від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_9 .

Позивач вказує, що він має діагноз «вегетосудинна дистонія за гіпертонічним типом, астетичний та цефалгічний синдром. Попереково-крижовий міжхребцевий остеохондроз, грижа диска, протрузія диска, хронічна люмбалгія» та неодноразово перебував на лікуванні і з метою підтримки стану свого здоров`я в більш-менш належному стані потребував медикаментозного підтримуючого лікування. При цьому, з 09.03.2022 позивач проходив військову службу за мобілізацією, що було взято до уваги судом при ухваленні судового рішення про збільшення розміру аліментів, отримуючи відповідний дохід, та добросовісно виконував зобов`язання зі сплати аліментів, про що свідчить довідка Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 22.04.2025, відповідно до якої станом на 22.04.2025 заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим листом № 215/7611/23 від 18.06.2024 за ВП № 76938130 відсутня. У зв?язку із хворобою, за проведеним медичним оглядом військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_1 16 січня 2025 року, позивач був визнаний непридатним до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спец спорудах, про що надано відповідну довідку. Медикаментозне лікування позитивних результатів не дало, тому в подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_2 за №221-РС від 15 травня 2025 року позивача було звільнено з військової служби в запас та на підставі наказу № 155 від 04 червня 2025 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Наразі він не працює, хоча і зареєстрований як фізична особа - підприємець, але після мобілізації до лав ЗСУ призупинив свою підприємницьку діяльність та доходу не отримує, після звільнення в запас підприємницьку діяльність не поновив з огляду на стан здоров`я. Улаштуватися на роботу теж не має можливості через незадовільний стан здоров`я.

При цьому зазначає, що обставини його життя з часу ухвалення судового рішення про збільшення аліментів в кращу сторону не змінилися, так як він зареєстрований з дружиною ОСОБА_8 , остання та їх спільний син знаходяться на утриманні позивача. Також позивач регулярно допомагає своїм батькам, які є пенсіонерами, батько постійно перебуває на лікуванні та потребує вартісного лікування, оскільки значний час пропрацював у АТ «ПівдГЗК» та має 3 групу інвалідності. Крім того, дідусь позивача, по лінії матері ОСОБА_10 , який має вади зору, є інвалідом 3-ї групи та потребує також крім іншого медикаментозного лікування і підтримки. Таким чином, допомоги від рідних чи інших джерел доходів позивач не має. Вказує, що він не відмовляється від покладеного на нього законодавством обов`язку по утриманню своїх дітей та сплати аліментів на їх утримання, однак просить зменшити розмір стягнутих за рішенням суду аліментів до розміру по 3 000,00 грн. на кожну дитину, що відповідатиме вимогам розумності і справедливості, і разом із тим, співмірності з урахуванням мети аліментного зобов?язання з огляду на зміну його сімейного становища, значне погіршення стану його здоров?я, як платника аліментів та, відповідно, зміну матеріального становища у зв?язку із звільненням з військової служби і неможливістю працевлаштування за станом здоров?я.

Стислий виклад позиції відповідача.

11.09.2025 на адресу суду від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позов, в якому вона вказує, що три роки тому, аби не наражати неповнолітніх дітей на небезпеку, оскільки м. Кривий Ріг знаходиться в сірій зоні бойових дій та задля припинення панічних атак вона виїхала разом з дітьми за кордон. Переїзд дітей до іншої країни та їх побутове облаштування було здійснено виключно за рахунок власних коштів та допомоги коштів друзів. При цьому, 30 червня 2021 року Тернівським районним судом м. Кривий Ріг справа 215/7146/20 було визначено розмір аліментів на рівні 3000 гривень на кожну дитину. Цих коштів було вкрай недостатньо аби навіть забезпечити належне харчування дітей на кожен день, не кажучи вже про забезпечення неповнолітніх дітей одягом, гуртками для розвитку, вітамінами та додатковими оплатами на медикаменти у разі їх захворювання.

Влітку 2024 року відповідач була вимушена подати позов до позивача щодо збільшення розміру аліментів на їх неповнолітніх дітей, оскільки батьки мають обов?язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття, забезпечуючи їх мінімальні потреби в харчуванні, навчанні та лікуванні.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 червня 2024 року по справі №215/7611/23 було збільшено розмір аліментів до 5500 гривень на кожну дитину відповідно. Діти отримали можливість харчуватися на 177 гривень на добу (що в еквіваленті до євро на поточну дату за курсом НБУ складає 3. 67 Євро). Решту витрат на їх навчання, проживання, медичне забезпечення, придбання страховок, що вимагає законодавство ЄС на території якого проживають спільні неповнолітні діти, оплату гуртків для фізичного і ментального розвитку сплачує саме відповідач, не зважаючи на те, що згідно СК України, обов?язок забезпечувати дітей покладено на обох батьків. В своїх позовних вимогах Позивач просить зменшити розмір аліментів до 3000 грн. на місяць на кожного з їх спільних дітей, в той час як ЗУ «Про Державний бюджет України на 3025 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму на дітей віком від 6 до 18 років на рівні 3196 місяць. Тобто, позивач просить суд ухвалити рішення, яке буде суперечити нормам законодавства України та законним інтересам власних дітей. В якості аргументації зменшення розміру аліментів Позивач посилається на ст. 182 СК України щодо погіршення стану свого здоров?я, вказуючи, що має витрачати на лікування кошти. Однак, відповідач звертає вагу на те, що позивач не надав жодного доказу, де йому би було відмовлено медичним структурами, в безоплатному лікуванні або медикаментозному забезпеченні як військовослужбовця. Також вказує, що позивач у своїй заяві посилається на те, що через погіршення стану їх здоров?я має забезпечувати лікування своїх батьків пенсійного віку, однак позивач не надав доказів оплати лікарських засобів своїм родичам, що мають захворювання, згідно виписок лікуючих лікарів. Відтак, дані, які зазначені у позовній заяві, не можуть бути підставою для зменшення розміру суми аліментів на неповнолітніх дітей. Також відповідач просить врахувати постанову Верховного суду України від 22.07.2024 року №688/4308/23 (провадження 61-5168624), де Суд дійшов висновку про те, що народження дитини в іншому шлюбі без саме по собі доведення погіршення майнового стану не є підставою для зменшення розміру аліментів. Також звертає увагу, що з Довідки військово-лікарської комісії вбачається, що позивач не придатний до служби у розділах спеціального призначення, однак може служити в навчальних центрах, та військових частинах забезпечення. При цьому в матеріалах справи відсутнє відповідне рішення МСЕК про встановлення інвалідності позивачу, тому просить відмовити в задоволенні позову.

Заяви, клопотання учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги, вказав, що на теперішній час перебуває на утриманні його дружини ОСОБА_8 , займається доглядом за малолітнім сином 2025 року народження, не працює. Також вказав, що звільнився з ЗСУ влітку 2025 та більшість часу мешкає в Бельгії. Зазначив, що крім дітей він утримує матір та діда, якому вже 90 років. Утримання матері та діда відбувається за рахунок коштів, які заробляє дружина та за рахунок коштів від надання майна в оренду, та сам особисто ніяких доходів він не має. Позивач вказав, що діти приїздять до нього у відпустку, під час якої він їх утримує, не зважаючи на те, що він сплачує аліменти.

Представник позивача, адвокат Морозов Є.Є. в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних пимог.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні 01.12.2025 позов не визнала, заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки підстави для зменшення розміру аліментів відсутні, діти навчаються, відвідують гуртки та потребують багато коштів.

Представник відповідача, адвокат Неупокоєва Н.К. в судовому засіданні 01.12.2025 просила відмовити в задоволенні позову.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 10-00 год. 22.08.2025, за правилами загального позовного провадження.

26.09.2025 постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого розгляду та призначено до судового розгляду по суті на 11-00 год. 15.10.2025, відмовлено в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про передачу справи до Верховного суду для визначення підсудності.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається із матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 18.04.2025, у відомостях про батьків вказано: батько – ОСОБА_1 , мати – ОСОБА_3 (а.с. 32), та ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 27.01.2015, у відомостях про батьків вказано: батько – ОСОБА_1 , мати – ОСОБА_3 (а.с. 31).

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі № 215/7146/20 від 30.06.2021 ухвалено стягувати з ОСОБА_1 , аліменти у твердій грошовій сумі з усіх видів його доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 3000, 00 грн. та на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в сумі 3000, 00 грн., щомісячно, починаючи з 21.11.2020 року до повноліття дітей на користь матері дітей - ОСОБА_3 (а.с. 18-21).

Також, рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 червня 2024 року по справі №215/7611/23 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про збільшення розміру стягнення аліментів на утримання дітей задоволено частково. Змінено розмір аліментів, встановлений рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 червня 2021 року по справі №215/7611/23, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 5500 грн. та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в сумі 5500 грн., щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 11-17).

14.02.2023 ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 (після реєстрації шлюбу залишила прізвище « ОСОБА_11 »), який зареєстрований Довгинцівським відділом державної реєстрації актів цивільного у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 68 (а.с. 22).

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_9 , що пітверджується витягом з реєстрації народжень №2025-0016.1804-06, виданого відділом РАЦС м. Ізегем держави Бельгія, згідно якого батьком є ОСОБА_1 , матір`ю ОСОБА_8 (а.с. 23-26).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 №4008538, ОСОБА_1 є ФОП (а.с. 29, 30).

Як вбачається з витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_2 №155 від 04.06.2025, ОСОБА_1 з 04.06.2025 було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 34).

Також до матеріалів справи позивачем додано довідку військово-лікарської комісії №458 від 16.01.2025, виданої головою ВЛК Хар`якоим В., згідно якої ОСОБА_1 отримав захворювання пов`язане з проходженням військової служби, та є придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладаї (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Є особою непридатною до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах (а.с. 35).

Крім того, позивачем додано до позову консультаційний висновок спеціаліста від 02.06.2025, виписку із медичної карти стаціонарного хворого №813/47 та виписний епікриз (а.с. 36, 27, 28).

Відповідно до наданої позивачем довідки ПФУ Форми ОК-5, дохід ОСОБА_1 з липня 2025 по грудень 2025 становить 0 грн. ( а.с. 185-190)

Згідно відповіді Саксаганського ВДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області ПМУМЮ від 22.04.2025, на примусовому виконанні перебуває ВП 76938130 з виконання в/л 215/7611/23 від 18.06.2024 та станом на 22.04.2025 заборгованість зі сплати аліментів відсутня (а.с. 33).

Крім того, з доданої відповіді Територіального сервісного центру МВС №1243 від 27.11.2025, вбачається, що за ОСОБА_1 06.11.2025 було зареєстровано ТЗ SKODA KODIAQ, 2017 року випуску, з об`ємом двигуна 1968 см.куб (а.с.196).

Судом не було відхилено жодного доказу наданого сторонами.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вислухавши учасників справи, допитавши свідка, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою. Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як роз`яснено в пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, а й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (статті 182 СК «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», статті 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі»).

Аналіз змісту статті 192 СК України свідчить, що зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України (Постанова ВС від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження 61-51сво18)).

Враховуючи зміст статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Наведена правова норма вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів, суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1,2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, судом встановлено, що у ОСОБА_1 відбулись зміни в сімейному стані, він одружився, від шлюбу має малолітнього сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьком якого згідно витягу з реєстрації народжень є позивач.

Крім того судом встановлено, що згіно витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_2 №155 від 04.06.2025, ОСОБА_1 з 04.06.2025 було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 34).

Також до матеріалів справи позивачем додано довідку військово-лікарської комісії №458 від 16.01.2025, виданої головою ВЛК Хар`якоим В., згідно якої ОСОБА_1 отримав захворювання пов`язане з проходженням військової служби, та є придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладаї (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Є особою непридатною до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах (а.с. 35).

Відповідно до наданої позивачем довідки ПФУ Форми ОК-5, дохід ОСОБА_1 з липня 2025 по грудень 2025 становить 0 грн. ( а.с. 185-190).

Враховуючи надані довідки військово-лікарської комісії та ПФУ, суд вважає їх належними доказами на підтвердження зміни матеріального стану позивача.

Свідок ОСОБА_13 , яка є матір`ю позивача, в судовому засіданні пояснила, що вона є пенсіонером, доглядає батька, якому 88 років, проте коштів їй не вистачає, тому допомагає син. Вказала, що позивач ОСОБА_1 в Бельгії не працює та не отримує допомогу.

Однак до наданих пояснень свідка ОСОБА_13 суд відноситься критично, оскільки вказаний свідок є матір`ю позивача та може бути зацікавлена в результаті розгляду справи.

В той же час, відповідно до частин 1, 2 статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22серпня 2022року у справі № 712/6313/21.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, у новому розмірі аліменти виплачуються від дня набрання рішенням законної сили. Зміна стану здоров`я, матеріального або сімейного стану сторін автоматично не припиняють виплату аліментів у попередньому розмірі. Вказані обставини є тільки підставами для зміни розміру аліментів. Таким чином, при задоволенні позову суд зазначає, що аліменти виплачуються в новому розмірі від дня набрання рішенням законної сили. До набрання рішенням про зміну розміру аліментів законної сили вони сплачуються в попередньому розмірі.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, принципу справедливості розгляду справи судом.

Аналізуючи вищевикладені норми права, заслухавши сторін, допитавши свідка, враховуючи, що у позивача відбулись зміни в сімейному стані, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_9 , крім того, враховуючи, що в позивача відбулись зміни в майновому стані, суд приходить до висновку, що існують правові підстави для зменшення розміру аліментів з 5500 грн. до 4000 грн. на кожну дитину, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тому позов слід задовольнити частково та стягнути аліменти у зменшеному розмірі від дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 726,72 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 180, 181, 182, 183, 184, 188, 192 Сімейного Кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів – задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, визначених рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 червня 2024 року по справі №215/7611/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про збільшення розміру стягнення аліментів на утримання дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 5500 грн. до 4000 грн.та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 5500 грн. до 4000 грн.

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , щомісячно, аліменти на утримання дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 4000 грн. та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 4000 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення найстаршою дитиною повноліття, від дня набрання даним рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 726,72 грн.

Відкликати виконавчий лист № 215/7611/23, 2/214/2289/24 від 18.06.2024, виданий Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 15 травня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи: відсутні відомості.

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: