Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №177/3811/25 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/3811/25

Провадження № 2/177/147/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 квітня 2026 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Коваль Н. В.

за участі:

секретаря судового засідання Андрійчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача – ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив суд визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 23/32 часток об`єкту нерухомого майна - будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті рідного брата, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати за ОСОБА_2 , право власності на 9/32 часток вказаного об`єкту нерухомого майна, в порядку спадкування за законом після його матері, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивача ОСОБА_4 , який на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла частка об`єкту нерухомого майна - будинок садибного типу з господарськими спорудами та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний житловий будинок з господарськими спорудами за життя належав батькові ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказує, що, спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його дружина ОСОБА_7 , яка звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку майна, набутого за час шлюбу, однак за життя його не отримала; та сини померлого ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй за життя майно, спадкоємцями після її смерті є її сини ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 . ОСОБА_9 від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 відмовився на користь свого брата, ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_8 , після смерті якого за фактом спільного проживання за спадкодавцем на момент його смерті спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_8 прийняла його дружина ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, після її смерті спадщину, що відкрилась, прийняв її син, ОСОБА_2 , який фактично прийняв, але не оформив спадщину у вигляді частки будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_9 , після смерті якого відкрилась спадщина, яку прийняв ОСОБА_1 , брат померлого. ОСОБА_4 від прийняття спадщини відмовився на користь свого брата, ОСОБА_1 .

Будучи єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою оформлення спадщини позивач звернувся до Шостої Криворізької державної нотаріальної контори, однак державним нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що спадкове майно набуте ОСОБА_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 за час перебування в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 , після смерті якого його дружина звернулася до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, яке видається в разі смерті одного із подружжя, але свідоцтво про право власності не отримала та ІНФОРМАЦІЯ_4 померла, відтак не відомо чи визначалися частки між подружжям в праві спільної сумісної власності подружжя на майно та чи укладався договір щодо поділу спільного майна подружжя, у зв`язку з чим, неможливо встановити обсяг спадкового майна, що належало спадкодавцеві на момент смерті, та неможливо виділити частки у праві спільної сумісної власності, що належало кожному з подружжя в іншому, ніж судовому порядку, після смерті подружжя їх спадкоємцями є різні особи, які прийняли спадщину в різних частках.

У зв`язку з вищезазначеними обставинами та неможливістю оформлення належним чином спадкоємцем спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті брата, позивач змушений звернутися до суду.

Ухвалою судді від 19 грудня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду та за заявою позивачів в порядку підготовки справи до судового розгляду з Шостої криворізької державної нотаріальної контори та з Криворізького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), витребувані докази на підтвердження викладених в позові обставин.

20 березня 2026 року підготовче провадження закрите та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, від представника надійшла заява, в якій він просив справу розглянути за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягали на їх задоволені.

Відповідач та його представник – ОСОБА_10 , в судове засідання не з`явилися, від представника надійшла заява за її відсутності та відсутності відповідача, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

В зв`язку з тим, що сторони правом на участь в судовому засіданні не скористалися, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та письмовими матеріалами підтверджено, що 16 квітня 1953 року ОСОБА_6 уклав шлюб з ОСОБА_11 , після укладення шлюбу подружжю присвоєно прізвище – « ОСОБА_12 », про що свідчить Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого подружжя №00018497061 від 09.08.2017.

В період шлюбу, а саме 24.07.1990 на підставі рішення виконкому Криворізької районної ради народних депутатів № 309 від 27 листопада 1987 року ОСОБА_6 видано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 24 липня 1990 року, зареєстрованого Криворізьким БТІ, про що в реєстровій книзі №24-96 під реєстровим номером 8336.

Згідно ст. 22 Кодексу про шлюб та сім`ю України, який діяв на момент виникнення права власності у ОСОБА_6 майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Таким чином, оскільки житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 набутий в період шлюбу, тому вказане нерухоме майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Відповідно до ст. 28 Кодексу про шлюб та сім`ю України, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Оскільки за життя частки подружжя, як співвласників у праві спільної сумісної власності на будинок не виділені, між ними не було жодних домовленостей з приводу зміни рівності часток у праві спільної сумісної власності, також беручи до уваги принцип рівності їх часток, як співвласників у праві спільної сумісної власності, який не змінений законом чи рішенням суду, частки кожного із них, як співвласників будинку є рівними, і кожному окремо за життя належало на праві приватної власності по 1/2 частці спірного житлового будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належну йому за життя 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст. 524 ЦК України, в редакції 1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За життя ОСОБА_6 розпорядження своїм майном на випадок смерті не здійснив.

Відповідно до ст. 529 ЦК України в редакції 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до ст. 548 - 549 ЦК України в редакції 1963 року, для отримання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, при цьому діями які свідчать про прийняття спадщини є фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном.

Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6 була його дружина ОСОБА_7 , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого подружжя №00018497061 від 09.08.2017, та сини ОСОБА_8 , що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00055730401 від 06 січня 2026 року (а.с. 98-99), син ОСОБА_4 , що підтверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та син ОСОБА_9 , що підтверджуються копією Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00038728823 від 03 березня 2023 року, які згідно довідки Вільненької сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 09.08.2017 були зареєстровані разом зі своїм чоловіком та батьком ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 . Отже, вони фактично прийняли спадщину по 1/8 частці вказаного житлового будинку після смерті чоловіка та батька, в порядку ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, але юридично її не оформили.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину №83782264 від 05.01.2026 видно, що після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , з заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

ІНФОРМАЦІЯ_8 померла ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на належне їй за життя майно у вигляді 5/8 часток (1/2 частина + 1/8 частини після смерті чоловіка, які вона фактично отримала але не оформила) на права на спірний житловий будинок.

За життя ОСОБА_7 розпорядження своїм майном на випадок смерті не здійснила.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_7 були її сини ОСОБА_8 , що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00055730401 від 06 січня 2026 року, ОСОБА_4 , що підтверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_9 , що підтверджуються копією Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00038728823 від 03 березня 2023 року, які згідно довідки Вільненької сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 09.08.2017 були зареєстровані разом зі своєю матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , до дня її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 . Отже, вони фактично прийняли спадщину після смерті матері, в порядку ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, але юридично її не оформили. Також син померлої ОСОБА_1 – позивач по справі, який 17.07.2000 подав до Криворізької районної державної нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини за законом після смерті матері. Отже вони фактично прийняли спадщину кожен на 5/32 часток вказаного житлового будинку, але юридично її не отримали.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину №83782302 від 05.01.2026, видно, що після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 , з заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

ІНФОРМАЦІЯ_9 помер ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на 9/32 часток вказаного житлового будинку (1/8 частка після смерті батька та 5/32 частин після смерті матері) , які він фактично прийняв, але юридично не оформив.

Відповідно до ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно до ч.1, ч.2. ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як встановлено після смерті ОСОБА_8 спадщину, що відкрилась після його смерті, за фактом спільного проживання прийняла його дружина ОСОБА_5 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, № 00052994315 від 13 серпня 2025 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , підтверджується копією свідоцтва про смерть. Після сметрі якої відкрилася спадщина на належне їй за життя майно

Після смерті ОСОБА_5 спадщину, що відкрилась, фактично прийняв її син, ОСОБА_2 – відповідач по справі, що підтверджується копією свідоцтва про народження, який, в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦПК України, але не оформив спадщину у вигляді 9/32 частин будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 . Після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому за життя майно.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_1 є його брати ОСОБА_1 – позивач по справі та ОСОБА_4 , що підтверджується матеріалами справи.

З копії спадкової справи № 53/2023 заведеної після смерті ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , видно, що після його смерті з заявою про прийняття спадщини за законом 03.03.2023 до нотаріальної контори звернувся його брат ОСОБА_1 – позивач по справі та 03.03.2023 з заявою про відмову від прийняття спадщини користь брата померлого ОСОБА_1 звернувся його брат ОСОБА_4 , інші спадкоємці з заявами про прийняття або відмови від спадщини до нотаріальної контори не зверталися.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому за життя майно, у вигляді 7/16 часток вказаного домоволодіння.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є його брат ОСОБА_1 – позивач по справі.

З копії спадкової справи № 119/2025 заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , видно, що після його смерті з заявою про прийняття спадщини за законом 01 квітня 2025 року до нотаріальної контори звернувся його брат ОСОБА_1 –позивач по справі, інші спадкоємці з заявами про прийняття або відмови від спадщини до нотаріальної контори не зверталися.

При зверненні позивача до Шостої криворізької державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , йому постановою нотаріуса від 25 липня 2025 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що спадкове майно набуте ОСОБА_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 за час перебування в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 , після смерті якого його дружина звернулася до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, яке видається в разі смерті одного із подружжя, але свідоцтво про право власності не отримала та ІНФОРМАЦІЯ_4 померла, відтак не відомо чи визначалися частки між подружжям в праві спільної сумісної власності подружжя на майно та чи укладався договір щодо поділу спільного майна подружжя, у зв`язку з чим, неможливо встановити обсяг спадкового майна, що належало спадкодавцеві на момент смерті, та неможливо виділити частки у праві спільної сумісної власності, що належало кожному з подружжя в іншому, ніж судовому порядку, після смерті подружжя їх спадкоємцями є різні особи, які прийняли спадщину в різних частках.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ч.1 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Таким чином, суд вважає необхідним визнати за позивачем право власності на 23/32 часток вказаного житлового будинку, в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та за відповідачем право власності на 9/32 часток право власності на вказаний житловий будинок , в порядку спадкування за законом після смерті матерів ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки вони позбавлені можливості в позасудовому порядку захистити свої спадкові права.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 200, 247, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на 23/32 часток об`єкту нерухомого майна - будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що складається з: житлового будинку, літ. А, загальною площею 46,3 кв.м., житловою площею 29,7 кв.м, літ. Б – літня кухня, літ. Д – погріб, літ. Г – вбиральня, І - водоколонка, №1 - огорожа, № 2 – замощення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті рідного брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_7 , право власності на 9/32 часток об`єкту нерухомого майна - будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що складається з: житлового будинку, літ. А, загальною площею 46,3 кв.м., житловою площею 29,7 кв.м, літ. Б – літня кухня, літ. Д – погріб, літ. Г – вбиральня, І - водоколонка, №1 - огорожа, № 2 – замощення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Н.В. Коваль